Проєкт Статуту громади

Дата: 16.07.2026 16:27

Кількість переглядів: 140

                                                               ЗАТВЕРДЖЕНО

                                                                            рішенням сесії Бабинської сільської ради VIII скликання                                                                                                                                                      від ____________ року №________

Сільський голова                                                 Володимир БОЙКО

С Т А Т У Т

БАБИНСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

РІВНЕНСЬКОГО РАЙОНУ РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

БАБИН - 2026

Зміст

Преамбула

Розділ I . Загальні положення.

Глава 1.1. Загальна характеристика Бабинської територіальної громади;

Глава 1.2. Засади здійснення місцевого самоврядування на території територіальної громади;

Глава 1.3. Права та обов'язки жителів у вирішенні питань місцевого значення, гарантії їх прав.

Розділ II. Форми та порядок участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення.

Розділ III. Особливості організації роботи органів місцевого самоврядування.

Розділ IV. Засади відкритості та прозорості діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування, порядок їх реалізації.

Розділ V. Засади відносин органів та посадових осіб місцевого самоврядування з органами самоорганізації населення, громадським об'єднанням, іншими суб'єктами.

Розділ VI. Порядок інформування, звітування органів та посадових осіб місцевого самоврядування, депутатів перед територіальною громадою.

Розділ VII. Громадський контроль за діяльністю органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Розділ VIII. Засади розвитку територіальної громади.

Глава 8.1. Потенціал розвитку територіальної громади;

Глава 8.2. Планування розвитку територіальної громади;

Глава 8.3. Пріоритети розвитку територіальної громади.

Додаток 1. Рішення про затвердження Положення про загальні збори (конференцію) жителів Бабинської сільської територіальної громади (з Додатком);

Додаток 2. Рішення про затвердження Положення про місцеві ініціативи в Бабинській сільській територіальній громаді (з Додатком);

Додаток 3. Рішення про затвердження Положення про громадські слухання (з Додатком);

Додаток 4. Рішення про затвердження Положення про електронні петиції (з Додатком);

Додаток 5. Рішення про затвердження Положення про публічні консультації з громадськістю (з Додатком);

Додаток 6. Рішення про затвердження Положення про громадське оцінювання діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування ( з Додатком).

Розділ IX. Прикінцеві положення.

ПРЕАМБУЛА

Бабинська сільська рада від імені та в інтересах Бабинської сільської територіальної громади Рівненської області,

усвідомлюючи свою відповідальність перед Бабинською сільською територіальною громадою,

ураховуючи історичні, національно-культурні та соціально-економічні традиції місцевого самоврядування в Бабинській територіальній громаді,

з метою встановлення загальних, чітких, недискримінаційних і прозорих механізмів реалізації права участі жителів у вирішення питань місцевого значення, забезпечення балансу приватних та публічних інтересів у Бабинській територіальній громаді,

керуючись Конституцією України, Європейською хартією місцевого самоврядування, Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні”та іншими актами законодавства України,

затверджує цей Статут.

РОЗДІЛ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Глава 1.1. Загальна характеристика Бабинської сільської територіальної громади

Стаття 1. Територіальна громада.

         1. Бабинська об'єднана територіальна громада (далі - Територіальна громада)  - первинний суб’єкт місцевого самоврядування, основний носій його функцій і повноважень.

2. Територіальна громада може вирішувати будь-які питання місцевого значення на своїй території, віднесені Конституцією та законами України до її відання, за винятком тих, що відповідно до принципу субсидіарності, належать до повноважень органів місцевого самоврядування районного та обласного рівнів.  

3. Перелік питань, віднесених до повноважень органів місцевого самоврядування Територіальної громади, встановлюється відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», інших законів України, з урахуванням положень статті 4 «Європейської Хартії місцевого самоврядування», а саме: «Органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу».

4. Територіальна громада здійснює своє право на місцеве самоврядування безпосередньо або через утворені нею органи місцевого самоврядування та органи самоорганізації населення.

5. Територіальна громада є учасником цивільних, господарських відносин та може набувати статусу юридичної особи публічного права.

6. Територіальна громада обирає Раду та Голову громади, а також формує об’єкти комунальної власності.

7. Органи місцевого самоврядування територіальної громади є суб’єктами фінансово-кредитних та цивільно-правових відносин у межах, визначених законодавством.

8. Територія громади розміщується в межах основної тектонічної структури Рівненщини – Волино-Подільської плити, зокрема Рівненське плато.

9. Транспортний зв’язок з обласним центром  проходить по трасі М-06 (Київ-Чоп).

10. Житель громади - громадянин України, який задекларував або зареєстрував місце проживання на території Бабинської сільської територіальної громади або фактичне місце проживання/перебування якого підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Реєстрація осіб, які постійно чи тимчасово проживають у населених пунктах громади, здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Органи Територіальної громади здійснюють облік осіб, які зареєстровані на території громади та ведуть відповідні бази даних за головними категоріями населення (виборці, діти дошкільного віку, школярі, працездатне населення, зайняті, безробітні, ветерани війни, особи з інвалідністю, пенсіонери тощо).

Стаття 2. Адміністративний центр територіальної громади.

1. Адміністративним центром Територіальної громади - село Бабин, в якому розміщені органи місцевого самоврядування;

2. Адміністративний центр територіальної громади розташований у 22,9 км від обласного та районного центру міста Рівне, відстань до селища Гоща - 14,5 км.

Стаття 3. Територія територіальної громади.

         1. Територія Територіальної громади - нерозривна територія, в межах якої територіально громада здійснює свої повноваження щодо вирішення питань місцевого значення відповідно до Конституції України і законів України, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

         2. Територія територіальної громади затверджена Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 280-р «Про затвердження розподілу обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об'єднаних територіальних громад у 2019 році, рішенням Бабинської сільської ради “Про початок реорганізації Горбаківської сільської ради шляхом приєднання до Бабинської сільської ради” від 8 грудня 2020 року №15. 

3. До складу Бабинської сільської територіальної громади увійшли території с.Бабин, с.Дмитрівка, с.Підліски, с.Рясники, с.Іллін, с.Дорогобуж, с.Подоляни, с.Мнишин, с.Горбаків, с.Шкарів, с.Томахів.

3. Територія територіальної громади розташована в Рівненському районі Рівненської області і межує:

на півночі - Білокриницькою територіальною громадою Рівненської області;

на сході - Гощанською селищною територіальною громадою Рівненської області;

на півдні - Бугринською територіальною громадою  Рівненської області;

на заході - Білокриницькою територіальною громадою Рівненської області.

4. Межі територіальної громади не можуть бути зміненими без згоди жителів та рішення Бабинської сільської ради.

5. Площа території територіальної громади становить 12 087 га.

Село Бабин.

Село Бабин — адміністративний центр Бабинської територіальної громади. Площа с. Бабин - 668,1 га. Розташоване у Рівненському районі Рівненської області, за 15 км від міста Рівне вздовж міжнародної траси Київ–Чоп. Населення села становить близько 2291 особи. Найдавніша писемна згадка про Бабин датується 25 січня 1465 року та міститься у збірці документів князів Острозьких «Monumenta ducum in Ostrog». У ній згадується волинський зем’янин Івашко Бабинський, а його син Митко Бабинський був слугою князів Острозьких. Село має багату духовну та історичну спадщину. У Бабині діють православні та протестантські релігійні громади, функціонують чотири храми. Особливою архітектурною пам’яткою є Свято-Іоанно-Богословський храм — пам’ятка архітектури обласного значення, збудована у стилі неокласицизму. Будівництво храму тривало у 1820–1839 роках за підтримки княгині Олександри Радзивілл. Відомо також, що у селі існувала дерев’яна церква Івана Богослова, яка згоріла під час пожежі 1815 року. Храм Святого апостола та євангеліста Іоанна Богослова ПЦУ має цікаву історію: спершу тут планували звести польський костел, однак у 1996 році споруду було переобладнано під православний храм. Поряд встановлено пам’ятник жителям села, загиблим у Другій світовій війні. Бабин знаний своїми творчими особистостями. Серед уродженців села — художник-пейзажист, член Національної спілки художників України (НСХУ) Микола Годун (01.08.1953р. - 21.02.2016р.), поет, член літературно-мистецького об'єднання «Веселка» Микола Владичук (15.04.1942 - 03.10.2022р.), художник-іконописець Борис Кирилюк, письменниця і художниця Лариса Аврамчук, художниця Христина Коляда. У минулому важливу роль у розвитку села відігравав Бабино-Томахівський цукровий завод. Природною окрасою Бабина є ліси, поля, ставки та джерела. Через село протікає річка, що бере початок у місцевому лісі та впадає в Горинь. Бабинський ліс є важливою частиною природної екосистеми громади. Посилання на відео «Віртуальна подорож. Бабинська ТГ. Село Бабин»: https://www.facebook.com/share/v/1DrcSzKbQB/?mibextid=wwXIfr

 Село Дмитрівка

Село Дмитрівка – одне з наймолодших сіл Бабинської громади, розташоване за 2 км від автодороги Київ – Чоп та рівновіддалене від Рівного і Гощі на 15 км. Площа с. Дмитрівка -340,63 га. Тутешні землі у кінці 19 ст. належали пану Костянтину Ушинському, який мешкав у с.Рясники. Згодом, земля перейшла у спадок сину Дмитру Ушинському наділ сягав 890 га. У 1810 році це був хутір с. Рясники. За іменем колишнього власника земель 1914 року село стало називатися Дмитрівка. У селі діяв осередок ОУН УПА. Серед всіх інших тут жило подружжя Марія та Семен Присяжнюки, які були закатовані німцями. На тому місці, де був спалений їхній будинок, встановлено хрест - пам'ятник. Вперше с. Дмитрівка згадується у записах 1912року, а на географічній карті з'явилося 1927 р. Спільними зусиллями односельчан 1992 року було збудовано храм  Георгія Побідоносця. 2015 року прихожани перейшли до УПЦ Київського патріархату, утворилася релігійна громада Святого Юрія Переможця. 2019 року збудовано церкву релігійної організації Свято Георгіївської парафії ПЦУ.  На території місцевого клубу встановлено обеліск загиблим односельчанам у другій світовій війні, а на самій будівлі розміщенні пам'ятні дошки: засновнику села – Дмитру Ушинському та загиблим односельчанам у російсько-українській війні. На даний час у селі налічується 344 жителі. Чимало вихідців із села стали відомими людьми, як наприклад Богдан Столярчук - письменник, музикознавець, педагог, почесний член Всеукраїнської спілки краєзнавців України, нагороджений «Золотою медаллю української журналістики», лауреат багатьох премій, автор більше 100 книг  нарисів, віршів, довідників, посібників, покажчиків, методичних матеріалів.  Посилання на відео «Віртуальна подорож. Бабинська ТГ. Село Дмитрівка»: https://www.facebook.com/reel/547408758170954

Село Підліски

Село Підліски — невелике мальовниче село Рівненської області, що налічує 266 осіб. Площа с. Підліски - 187,66 га. За археологічними дослідженнями визначено, що місця, де знаходиться село, були обжиті ще за періоду бронзи. Потім тут знаходилося поселення давніх слов’ян та періоду першої могутньої української держави Київської Русі. Ліси підходили до села із заходу, стіною стояли й на іншому боці південного болота. Давнє поселення справді опинилося на їх окраїнах, під лісом, тож і стало з тої пори Підлісками. Перша офіційна згадка про село датується 1628 роком. В’їжджаючи в село, нас зустрічає пам’ятний знак Героям Небесної Сотні — людям, які почали творити новітню українську історію. Це місце нагадує кожному про події сьогодення, про силу та незламність українського народу і вчить з вдячністю цінувати кожен день. Далі гостей села зустрічає Свято-Іллінський храм — духовна окраса Підлісок. Особливої краси селу додають ліси та ставки «Боброві загати». У селі працюють приватні підприємці - жителі, які переважно займаються сільським господарством: вирощують ягоди, овочі, мають теплиці та розсадники. Підліски мають і цікаву історичну спадщину — колись тут існувала чеська колонія. До сьогодні збереглися залишки старих будівель, а найбільшу вулицю Шевченка в народі й досі називають «Колонія». Посилання на відео «Віртуальна подорож. Бабинська ТГ. Село Підліски»: https://www.facebook.com/share/v/1D7YFokPzq/?mibextid=wwXIfr

Село Рясники.

Село розміщене на лівому березі річки Горинь за 15 км на південний захід від Гощі і 25 км на схід від Рівного, згадується у документах близько 1570 року. Площа с. Рясники - 418,23 га. Існує кілька версій щодо походження назви села. Перша: за прізвищем одного з власників села пана Красницького. Зміна вимови ( Рясницький) могла дати назву села. Інша версія, що назва походить від щедрості довколишньої природи, яка тут аж надто пишно (рясно) розкривається в пору цвітіння трав, кущів, дерев. Володарями Рясник були такі відомі в історії ХVІ-ХVІІ ст. особи, як Ганна Гостська – фундаторка Почаївського монастиря, Раїна Гойська - Соломирецька – засновниця монастиря Св. Михайла і академії при ньому в Гощі. Серед власників Рясник родина Лазнінських, яка побудувала у ХVІІІ ст. в селі палац, який, на жаль, не зберігся; княгиня Ганна Абамелек (ХІХ ст.). Надзвичайно цікавою сторінкою історії села є період з 1891 року, коли землями і палацом в Рясниках володів син видатного педагога Костянтина Дмитровича Ушинського - Костянтин Костянтинович. На цвинтарі в селі Рясники похована дружина власника села М.М. Ушинська (1859-1903). Поряд похована Лідія Олександрівна баронеса Врангель, дочка Марії Ушинської від першого шлюбу (1881-1910).  Найдавнішою спорудою села є Свято-Покровська церква, пам’ятка архітектури місцевого значення,  яка велично постає на узвишші, що руками селян насипане в незапам’ятні часи посеред лугу. Перше приміщення (дерев’яна на кам’яному фундаменті) збудована в 1762р., нова – на цьому ж місці. Раніше навколо церкви був став, розміщена ніби на острові. У Рясниках народився і довгий час жив Володимир Огибовський – перший, хто отримав вищу освіту в Києві, був у Рівному секретарем товариства «Рідна хата». Тут виріс і творив художник Олександр Веніславський (1897 – 1989). Село на сьогодні має розвинену інфраструктуру, готельно-ресторанний комплекс «Горинський» та красиве обійстя «Рясна лаванда». Посилання на відео «Віртуальна подорож. Бабинська ТГ. Село Рясники»: https://www.facebook.com/share/v/1GF8WSHPHD/

Село Іллін

Село Іллін, розташоване на пагорбі лівого берега Горині, площею 140,6 га. було відомим у 1429 році, тоді тут панували литовсько – польські феодали. Пізніше цю місцевість облюбував паломник Ілля, від нього і пішла назва поселення. Він побудував монастир, що слугував прихистком, тим хто прямував у Дорогобуж чи з нього. Однією з найдавніших історичних згадок про місцеві пам'ятки є іллінський став, який у 1593 році належав Дорогобузькому монастирю. Село пережило Першу світову війну. У різні періоди в ньому перебували австрійські, німецькі та російські війська.  У часи Другої Світової війни на захист держави пішли 42 чоловіки, з них 23 не повернулося. На даний час багато односельців захищають територіальну цілісність України. Три захисники загинули. Село славиться своєю мальовничою та спокійною природою, яка приваблює любителів тиші, а місцеві водойми є улюбленим місцем для відпочинку та риболовлі. Із сивої давнини і до тепер тут вміють обробляти землю, і отримувати хороші врожаї зернових та овочевих культур. На сьогоднішній день у селі проживає 576 жителів, які є працьовиті, дружні і віруючі. Посилання на відео «Віртуальна подорож. Бабинська ТГ. Село Іллін»: https://www.facebook.com/reel/570767092402080

Село Дорогобуж

Сьогодні Дорогобуж невеличке село, розташоване за 24 км від міста Рівне, населення 552 особи, площа -247,32 га. А колись це місто, одне з найдавніших поселень Волині, було центром удільного князівства Погориння, і правив ним Давид Ігоревич – онук Ярослава Мудрого. Саме це вказано у літописі, де й вперше (1084 рік) згадується Дорогобуж. Через нього пролягав торговий шлях до річки Західний Буг. За однією з версій назва поселення пішла від «дорога до Буга», звідси – Дорогобуж. У 1230 році поселення стає частиною Луцького князівства, а з 1371 р. – власністю князів Острозьких. Останні мали тут замок, проте від нього не залишилось і сліду. Відомо, що ще у IX-X столітті в Дорогобужі існував монастир, який був зруйнований татарами. Згодом монастир відбудував Костянтин Костянтинович Острозький. При монастирі працювала друкарня, у якій було видане Дорогобузьке Євангеліє. Протягом 1644-1834 років монастирем володіли базиліани, єзуїти та греко-католики. Найдавнішою історичною пам’яткою села є Свято-Успенська церква XI–XVI століть — найдавніша збережена пам’ятка архітектури Рівненщини, занесена до Державного реєстру пам’яток України національного значення. Засновником храму вважають князя Острозького. У церкві знаходиться копія ікони Пресвятої Богородиці Одигітрії Дорогобузької, оригінал якої датується XII–XIII століттями та зберігається у Рівненському краєзнавчому музеї. На північній околиці села, на березі річки Горинь, розташовані залишки давньоруського міста — Дорогобузьке городище, що є важливою археологічною пам’яткою. Під час археологічної експедиції у 1991 році під керівництвом археолога Богдана Прищепи у Дорогобужі розкопали житло ХІІ-ХІІІ-го століть. Однією із знахідок був меч ХІ (!)-го століття, який не має аналогів в Україні. Його реставрація тривала чотири роки. І от, у березні 2021 року стародавня зброя зайняла почесне місце серед експонатів Рівненського обласного краєзнавчого музею. За межами села розкинувся мальовничий ставок, який додає місцевості особливої краси та затишку. У центрі села розташована школа, клубний заклад, обеліск воїнам-землякам, які загинули під час Другої світової війни. Посилання на відео «Віртуальна подорож. Бабинська ТГ. Село Дорогобуж»: https://www.facebook.com/share/v/1HXi4rZoLf/?mibextid=wwXIfr

Село Подоляни.

На високому лівому березі річки Горинь, за більш як 20 км. від міста Рівне, розкинулося село Подоляни площею - 91,1 га. За історією Подоляни є невід’ємна частина древнього Дорогобужа, може бути лише невеликий розрив у часі їх заснування. Оскільки Дорогобуж у XI—XII ст. досяг свого найвищого розквіту, то можна стверджувати, що у цей час з’явилось ремісниче поселення, тобто там оселялись люди, які працювали у Дорогобузьких князів. Тому з’явилась версія, що село назвали Подоляни, за прикладом Подолу у Києві, де розвивали свої виробництва ковалі, стельмахи, гончарі, зброярі, шевці та кравці. Є інше правдоподібне тлумачення. Ніби воно походить від людини, яка прийшла сюди на поселення з Поділля. І таким власником села тут став в 1445 році Івашко Подолянський. У селі Подоляни православна громада тривалий час належала до Дорогобузької парафії та не мала власної церкви. У 1938 році жителі села власними силами, за підтримки родини Йодків, збудували храм на честь святої Анни. Через позицію польської влади споруду офіційно зареєстрували як каплицю. Освячення престолу здійснив настоятель Дорогобузької церкви Федір Новосельцев. У 1991 році релігійна громада села була перереєстрована та виведена з підпорядкування РПЦ, а згодом парафія перейшла до УПЦ Київського патріархату. Церква мурована. З інфраструктури, то у селі є лише клубна установа. У селі жили хлібороби-орденоносці, які тяжкою працею примножили його славу. Це: Степанчук Микола Іович - лауреат Державної премії, кавалер ордена Знак Пошани, Ветеран праці; Макарчук Василь Семенович - кавалер ордена Трудового Червоного Прапора. Село розташоване у природній зоні — лісостеп. Гордістю села є ліс, що займає площу понад 10 га, він розташований у центрі села, тим сам ділить його на дві вулиці. Посилання на відео «Віртуальна подорож. Бабинська ТГ. Село Подоляни»: https://www.facebook.com/share/v/1FuXknCqv7/?mibextid=wwXIfr

Село Мнишин

Маленьке село Мнишин, площею 189,1 га, розташоване на мальовничому лівому березі звивистої річки Горинь. Тут проживає близько півтисячі жителів. Перша згадка датується 25 травням 1562 року, як власність Івана Мнишинського, з якої сплачувалося подимне. 1876 року на кошти парафіян було побудовано дерев’яну церкву Покрови Пресвятої Богородиці, яка і до нині є осередком молитви у селі, а сама будівля є пам’яткою архітектури місцевого значення. Відомим вихідцем з нашого села є митрополит Черкаський і Канівський Софроній (1992-2020рр.), в миру Дмитрук Дмитро Савич, один з основних прибічників канонічної автокефалії Української Православної Церкви та Черняк Володимир Кирилович - народний депутат третього та четвертого скликань Верховної Ради України, який народився і виріс у Мнишині. Мальовничі луги на березі Горині стали колискою для поетеси Ярмолюк Надії Миколаївни - педагога, журналіста та авторки двох збірок, якою пишається наше село й нині. Посилання на відео «Віртуальна подорож. Бабинська ТГ. Село Мнишин»: https://www.facebook.com/share/v/1ES3TJfmAx/

Село Горбаків

Село Горбаків, з площею 487,86 га — одне з найдавніших поселень Рівненського краю, історія якого сягає XVI століття. Перша писемна згадк про село датується 1545 роком в акті князя Острозького. Розташоване село на мальовничих берегах річки Горинь серед волинських краєвидів, де гармонійно поєднуються природна краса, історична пам’ять та духовна спадщина. На сьогодні населення Горбакова становить 1375 осіб. У різні історичні періоди власниками села були князі Острозькі, Любомирські, Гулевичі, Фігули та поміщик Чертков. Важливе місце в історії Горбакова займають події XX століття. У 1939 році в селі розпочався розподіл панських земель та агітація за вступ до колгоспу. Друга світова війна принесла селу великі втрати й численні жертви. Від німецьких загарбників Горбаків було визволено 28 січня 1944 року. У 1949 році відновлено колгосп, до якого згодом увійшли села Шкарів, Мнишин, Томахів, Іллін, Дорогобуж та Подоляни. Особливе місце в житті громади посідає Свято-Троїцький храм, збудований у 1764 році князем Станіславом Любомирським. Упродовж століть він залишається духовним осередком села, символом віри, єдності та збереження культурної пам’яті. Серед визначних місць Горбакова — Вал-Дитинець, де встановлено пам’ятний знак із написом: «Пам’ятка археології. Охороняється законом», а також старовинний склеп князівської родини Черткових на місцевому кладовищі. У селі знаходиться братська могила загиблих односельчан у роки Другої світової війни та меморіальні дошки землякам, які загинули у російсько - українській війні. Горбаків зберігає пам’ять про своїх працьовитих господарів, освітян, митців, лікарів, духовних наставників і захисників України, які своєю працею та відданістю рідному краю формували й продовжують формувати його самобутність. Найвідомішою постаттю села є Петро Митрофанович Воловиков (1918–1996) — видатний організатор сільськогосподарського виробництва, двічі Герой Соціалістичної Праці. Упродовж 1961–1996 років він очолював об’єднаний колгосп «Прогрес» у Горбакові. У 2005 році на базі колишнього колгоспу створено ТОВ «СГП ім. Воловікова». Село прославили й інші видатні особистості: Олексій Миколайович Данилюк — Герой Праці, Василь Гнатович Король — заслужений агроном України, Степан Миколайович Осипчук — митець, поет і музикант, автор понад 200 музичних творів, а також Федір Аврамович Поліщук — лікар, дитячий хірург-уролог, засновник дитячої урологічної служби Рівненської області. Посилання на відео «Віртуальна подорож. Бабинська ТГ. Село Горбаків»: https://www.facebook.com/reel/982270637259230

Село Шкарів

Площа с. Шкарів - 118,59 га, місце розташування -  правий берег річки Горинь. Перші поселенці побудували житлові будівлі і стали постійними мешканцями на початку XVIII cт, а перша згадка про поселення в актах за 1772 рік. З роками Шкарів став називатись селом. Перший колгосп тут засновано у 1940 році. За період з 1961 до 1996 року село обновилося, значно розширилося і злилося з Горбаковом. У Шкарові проживає 316 жителів. Важливе місце у громадському та духовному житті села посідає Свято-Михайлівська церква, яка є осередком релігійного, культурного та суспільного життя громади. Населення користується закладами освіти, культури, побуту, медицини, що розміщені у центрі Горбакова; водночас історико-культурну цінність становлять місцеві традиції, духовна спадщина та автентичний сільський ландшафт. Відомі особистості села: Галябар Василь Савович відомий дитячий психіатр, на рахунку якого багато напрацювань з даної тематики. Посилання на відео «Віртуальна подорож. Бабинська ТГ. Село Шкарів»: https://www.facebook.com/share/v/18UfLUWFeP/?mibextid=wwXIfr

Село Томахів

Томахів — село розташоване на лівому березі річки Горинь, за 3 км від сучасної траси Київ–Чоп. У селі, що має площу 198 га, проживає близько 439 жителів. Найдавніша відома писемна згадка про Томахів міститься у ревізії Луцького замку 1545 року, де село згадується як власність Тихна та Михна Козинських із боярського роду Кирдійовичів. Донькою Тихна Козинського була відома фундаторка Почаївського монастиря Ганна Гостська. Уже в XVI столітті в селі існували млини на Горині, міст через річку, гребля та дерев’яний фільварок. Один із старовинних млинів зберігався до недавнього часу, проте був знищений пожежею. Упродовж XVI–XVIII століть Томаховом володіли відомі українські шляхетські роди: Козинські, Бабинські, Гостські, Вільгорські, Балабани, Гулевичі, Єловицькі та інші. За подимним переписом 1629 року село належало Андрію Линевському та налічувало 24 домогосподарства. У 1906 році Томахів входив до Бугринської волості Острозького повіту Волинської губернії та мав 131 двір і 790 жителів. У 1917–1918 роках село перебувало у складі Погоринської землі Української Народної Республіки, а з 1920 року — у складі Польської республіки. У 1940 році було створено сільську раду, а в 1949 році — колгосп. До 1961 року в Томахові діяла садиба колективного господарства. У 1935 році в селі створено «Просвітянську хату», хор якої став відомим далеко за межами села. Її засновником був священик Олександр Сагайдаковський. Серед історичних пам’яток Томахова — «Пам’ятник Яна» — цегляна кругла тумба, увінчана металевим кованим хрестом, яку пов’язують із подіями татарських нападів. За непідтвердженими даними, нову невелику дерев’яну церкву-каплицю місцева громада побудувала у 1954 році на місці попередньої церкви. Село також відоме своїми людьми, зокрема Олександром Сагайдаковським — керівником томахівської «Просвіти», та Олесею Ковальчук — заслуженим вчителем України, нагородженою орденом Княгині Ольги ІІІ ступеня. Посилання на відео «Віртуальна подорож. Бабинська ТГ. Село Томахів»: https://www.facebook.com/share/v/1HXi4rZoLf/?mibextid=wwXIfr

6. Межею з Гощанською територіальною громадою - є річка Горинь.

7. Площа лісового фонду становить орієнтовно 544,52 га. Ліси мішані.

8. Площа земель сільськогосподарського призначення складає орієнтовно 10 400,62 га.

9. Рішенням Ради за погодженням із жителями населених пунктів громади на її території можуть утворюватися функціональні зони – територіальні зони зі спеціальним статусом (історико-заповідні, лісопаркові, промислові тощо). Відповідне подання (пропозицію) вносять до Ради сільський Голова, Виконавчий комітет ради або члени Територіальної громади у порядку місцевої ініціативи.

10. При утворенні територіальних зон зі спеціальним статусом встановлюються вимоги щодо забудови території, функціонального призначення земель, ведення господарської діяльності та іншого використання земель, відповідно до місцевих Правил забудови та використання територій, затверджених Радою, які передбачають:

- гранично допустимі поверховість будинків і споруд та щільність забудови;

- вимоги до утримання будинків і споруд;

- вимоги до впорядкування доріг та під'їздів, місць паркування транспортних засобів;

- вимоги до забезпечення експлуатації інженерно-транспортної інфраструктури;

- вимоги до озеленення та впорядкування територій;

- обмеження у використанні земельних ділянок (будівельні, інженерні);

- санітарно-епідеміологічні, природоохоронні, протипожежні, історико-культурні;

- інші вимоги, які можуть бути встановлені відповідно до законодавства України.

11. Найменування та перейменування населених пунктів громади, їх ліквідація як поселень, віднесення до окремих категорій населених пунктів здійснюється відповідно до законодавства України.

12. Найменування та перейменування територіальних об’єктів громади – територіальних зон зі спеціальним статусом, вулиць, провулків, парків, тощо,  – здійснюються Радою з урахуванням думки членів Територіальної громади – жителів відповідного села у порядку встановленому Радою.

Стаття 4. Символіка територіальної громади.

1. Територіальна громада має власну символіку - герб та прапор, які відображають історичні, культурні, духовні особливості та традиції територіальної громади.

герб, прапор.

2. Опис та порядок використання символіки територіальної громади визначається Положенням про символіку територіальної громади.

3. На будівлях, де розміщена Рада, інші органи Територіальної громади вивішується Державний Прапор України та Прапор Громади.

4. Окремі населені пункти громади можуть мати власну офіційну символіку.

Стаття 5. Місцеві свята.

1. День Бабинської територіальної громади, дні населених пунктів, що входять до складу території територіальної громади, інші місцеві свята та пам’ятні дати можуть встановлюватися рішенням Ради.

2. День Бабинської територіальної громади, дні населених пунктів, що входять до складу території територіальної громади, відзначають щорічно, відповідно до традицій та усталених дат святкування. Традиційно ці дні відзначаємо разом із храмовими святами, історичними подіями, поєднуючи урочистості громади з релігійними та культурними традиціями кожного села.

Стаття 6. Почесні відзнаки територіальної громади.

1. Особам, які зробили значний внесок у соціально-економічний розвиток територіальної громади, підвищення добробуту її жителів, примноження культурних, наукових, спортивних, духовних надбань та інших цінностей, зміцнення місцевого самоврядування і демократії, за рішенням Ради можуть бути присвоєні почесні відзнаки територіальної громади (в тому числі посмертно).

2. Розгляд питання про присвоєння почесної відзнаки територіальної громади (в тому числі посмертно) ініціюється виконавчим комітетом Ради, її постійними комісіями, старостою сільської ради або членами громади у порядку місцевої ініціативи.

3. Почесні відзнаки територіальної громади (в тому числі посмертно), підстави та порядок нагородження визначаються Положенням, затвердженим рішенням Ради.

Глава 1.2 Засади здійснення місцевого самоврядування на території громади

Стаття 7. Зміст місцевого самоврядування.

1. Місцеве самоврядування - це гарантоване державою право та реально здатність жителів самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб органів місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення згідно Конституції України, Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, інших законів України.

2. Місцеве самоврядування здійснюється жителями безпосередньо, так і через Бабинську сільську раду та її виконавчі органи, а також через Рівненську районну та Рівненську обласну ради, які представляють спільні інтереси територіальної громади та інших територіальних громад, що перебувають в цих районі та області.

3. До питань місцевого значення належать питання щодо соціально-економічного і культурного розвитку територіальної громади, її бюджету, управління комунальною власністю, житлово-комунальним господарством, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, організації благоустрою, громадського транспорту, містобудування, управління у сфері освіти, охорони здоров'я, культури, молодіжної політики, фізкультури та спорту, соціального захисту, охорони навколишнього природного середовища, інші питання, визначені Конституцією України, Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні”, іншими законами України.

Стаття 8. Учасники місцевого самоврядування.

1. Первинним учасником місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада (жителі).

2. Територіальна громада на місцевих виборах обирає депутатів Бабинської сільської ради та Бабинського сільського голову у порядку визначеному Виборчим кодексом України.

3. Бабинська сільська рада (далі - Рада) є представницьким (виборчим) органом місцевого самоврядування, який складається з депутатів і, відповідно до закону, представляє територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією та законами України.

4. Виконавчі органи сільської ради (далі - виконавчі органи Ради) - органи місцевого самоврядування, які здійснюють виконавчі функції і повноваження місцевого самоврядування у межах, визначених законами України. Виконавчими органами Ради є Виконавчий комітет Ради та інші підпорядковані йому органи.

5. Бабинський сільський голова (далі - Голова) є головною посадовою особою територіальної громади. Голова головує на засіданнях Ради, очолює виконавчий комітет Ради.

6. Голова, Рада, виконавчі органи Ради діють за принципом розподілом повноважень у порядку і межах, визначених законами України.

7. Особливості організації роботи органів місцевого самоврядування визначаються розділом III цього Статуту.

8. Рівненська обласна та Рівненська районна ради є органами місцевого самоврядування, які представляють спільні інтереси територіальної громади та інших територіальних громад, що перебувають у відповідному районі, області, у межах повноважень, визначених Конституцією України та законами України, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

9. Органи самоорганізації населення - представницькі органи, що створюються жителями, які на законних підставах проживають на території  або їх частин, за згодою Ради для вирішення окремих питань місцевого значення, Такі органи діють відповідно до Закону України “Про органи самоорганізації населення”.

Стаття 9. Засади участі жителів у вирішенні питання місцевого значення (засади партисипативного управління).

1. Засадами участі жителів у вирішенні питання місцевого значення (засадами партисипативного  управління) є:

- участь жителів у місцевому самоврядуванні на рівних умовах (глава 1.3 “Права та обов'язки жителів у вирішенні питання місцевого значення, гарантії їх прав”, розділу I “Загальні положення”, розділ II “Форми та порядок участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення”);

- відкритість і прозорість діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування перед жителями (розділи IV “ Засади відкритості та прозорості діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування, порядок їх реалізації ”, V “ Засади відносин органів та посадовиї осіб місцевого самоврядування з органами самоорганізації населення, громадськими об'єднання, іншим суб'єктам” цього Статуту);

- підзвітність, підконтрольність та відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування перед жителями (розділ VI “ Порядок інформування, звітування органів та посадових осіб місцевого самоврядування, депутатів перед територіальною громадою”, VII “Громадський контроль за діяльністю органів та посадових осіб місцевого самоврядування” цього Статуту);

- дотримання загальних інтересів територіальної громади, її розвиток, ефективність, результативність та раціональність рішень (розділ VIII “Засади розвитку територіальної громади” цього Статуту).

Стаття 10. Статут територіальної громади.

1. Статут територіальної громади (далі за текстом - Статут) є основним  локальним нормативно-правовим актом, що затверджується Радою від імені та в інтересах територіальної на основі Конституції України, Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, інших законів України, указів Президента України та постанов Кабінету Міністрів України, як актів більш високої юридичної сили для врахування історичних, національно-культурних, соціально-економічних та інших особливостей здійснення місцевого самоврядування та забезпечення реалізації права жителів на участь у вирішенні питання місцевого значення.

2. Статут має найвищу юридичну силу і є обов’язковим  для виконання всіма органами місцевого самоврядування, органами виконавчої влади (державними органами) та/або їхніми територіальними підрозділами, іншими юридичними особами та громадськими формуваннями, які постійно або тимчасово проживають чи перебувають на відповідній території.

3. Інші акти органів і посадових осіб місцевого самоврядування повинні прийматися з урахуванням положень Статуту та відповідати йому.

4. Внесення змін до Статуту здійснюється Радою. Рішення Ради про внесення змін і доповнень до Статуту приймаються більшістю депутатів від загального складу Ради. Пропозиції щодо внесення змін та доповнень до Статуту мають право подавати на розгляд Ради Голова, депутати Ради (не менш як 1/3 від загальної кількості депутатів), виконавчий комітет Ради, а також жителі в порядку внесення місцевої ініціативи.

5. Рішення про затвердження Статуту, Статут, його додатки, рішення про внесення змін до Статуту набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо Радою не встановлено пізніший строк введення цих актів в дію.

6. Органи та посадові особи місцевого самоврядування щорічно проводять просвітницькі заходи щодо ознайомлення жителів із цим Статутом, практикою його виконання, забезпечують поширення паперової форми Статуту, змін до нього.

7. Контроль за виконанням цього Статуту здійснюють Рада та її виконавчі органи, Голова та жителі. При визначенні Радою функціональної спрямованості і порядку організації роботи її постійної комісії обов'язково визначається повноваження таких комісій щодо контролю відповідних розділів цього Статуту.

8. Правові акти органів міського самоврядування Територіальної громади та  їхніх  посадових осіб, які суперечать цьому Статуту, не підлягають застосуванню і виконанню.

Стаття 11. Акти (рішення) органів місцевого самоврядування, Сільського Голови (далі - Голова).

1. Акти (рішення) органів місцевого самоврядування, Голови прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами державної влади, громадськими об'єднаннями, жителями, суб’єктами підприємницької діяльності, іншими юридичними та фізичними особами.

2. Акти органів місцевого самоврядування, Голови підлягають обов’язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до законів України “Про місцеве самоврядування в Україні”, “Про доступ до публічної інформації”, цього Статуту.

Глава 1.3. Умови реалізації жителями прав та обов’язків у вирішенні питань місцевого значення

Стаття 12. Умови реалізації жителями прав та обов’язків у вирішенні питань місцевого значення.

1. Жителі, яким виповнилося 18 років, мають всі права і обов’язки, передбачені цим Статутом.

2. Жителі, яким виповнилося 14 років, мають право ініціювати та брати участь у таких формах участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення, як місцева ініціатива, громадські слухання, публічні консультації, консультативно-дорадчий орган при органі та/або посадовій особі місцевого самоврядування та в інших формах участі, що не суперечать закону, а також мають і відповідні обов’язки, передбачені цим Статутом.

Стаття 13. Права жителів.

1. Жителям гарантується право участі у вирішенні всіх питань місцевого значення, віднесених законом до відання громади та її органів. При вирішенні питань місцевого значення жителі мають право:

- отримувати повну і достовірну інформацію про діяльність органів та посадових осіб, передбачений законодавством та цим Статутом;

- на особистий прийом депутатами Ради, Головою, іншими посадовими особами місцевого самоврядування;

- на ознайомлення з проектами актів органів місцевого самоврядування;

- одержувати копії актів органів місцевого самоврядування у порядку, визначеному законодавством;

- подавати індивідуальні та колективні звернення органам і посадовим особам місцевого самоврядування, отримувати на них відповіді у встановлені законодавством строки;

- бути присутнім на засіданнях Ради, її постійних комісій, виконавчого комітету Ради в порядку, встановленому цим Статутом, регламентами Ради та її виконавчого комітету, положенням про постійні комісії Ради;

- на виступ на пленарному засіданні Ради, засіданні постійної комісії, у порядку, встановленому виконавчим комітетом;

- брати участь у розподілі частини видатків місцевого бюджету через механізм громадського бюджету;

- бути включеними у встановленому порядку до складу консультативно-дорадчих органів при органах місцевого самоврядування, Голові;

- брати участь у роботі контрольно-наглядових органів юридичних осіб, засновниками яких є Рада;

- брати участь у здійсненні контролю за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ та організацій у порядку та у формах, встановлених законодавством України;

- на оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування;

- брати участь у створенні та діяльності органів самоорганізації населення;

- використовувати різні форми участі територіальної громади в місцевому самоврядуванні, визначених цим Статутом, а також іншими рішеннями Ради;

- користуватися іншими правами, передбаченими Конституцією України та нормами законодавства України.

Стаття 14. Обов'язки жителів.

1. Жителі зобов'язані:

- проявляти повагу до гідності кожної людини, вірувань, традицій, історії, національної та/або етнічної самобутності осіб та/або груп осіб, сприяти забезпеченню рівності інших прав і свобод осіб та/або груп осіб, які проживають чи на інших законних підставах перебувають у межах території територіальної громади;

- утримуватись від будь-яких форм дискримінації;

- шанобливо ставитись до традицій, звичаїв територіальної громади, її самобутності, історії, культури;

- сприяти сталому розвитку територіальної громади та її населених пунктів;

- шанобливо та ощадно ставитись до майна, коштів, землі, природних ресурсів територіальної громади, а також об'єктів спільної власності територіальних громад Рівненського району Рівненської області, розташованих у межах території територіальної громади;

- поважати символіку територіальної громади і використовувати її за призначенням;

- реалізовувати свої права, свободи та законні інтереси з повагою до прав жителів та інших осіб, які на законних підставах проживають (перебувають) у межах території територіальної громади, до інтересів держави.

Стаття 15. Гарантії прав жителів.

1. Рада, її депутати, виконавчі органи Ради та Голова, інші посадові особи місцевого самоврядування забезпечують реалізацію прав та законних інтересів жителів у межах, визначених Конституцією та законами України та відповідно до положень цього Статуту.

2. Жителям гарантується право на участь у вирішенні всіх питань місцевого значення, віднесених до відання територіальної громади та її органів, у порядку і формах, визначених Конституцією та актами законодавства України, цим Статутом та іншими рішеннями Ради.

3. Захист та реалізація прав і свобод людини та громадянина, які закріплені в Конституції та законах України, визначають зміст і спрямованість діяльності органів місцевого самоврядування.

4. Органи та посадові особи місцевого самоврядування у своїй діяльності зобов'язані надавати пріоритетне значення служінню інтересам територіальної громади та забезпеченню усім жителям реальної можливості реалізувати їх права.

5. Рішення, дії та бездіяльність органів і посадових осіб місцевого самоврядування не можуть обмежувати встановлених Конституцією та законами України прав і свобод людини та громадянина.

6. Реалізація жителями своїх прав, свобод та законних інтересів не повинна призводити до порушення прав і свобод інших осіб, а також інтересів територіальної громади, суспільства чи держави в цілому.

РОЗДІЛ II. ФОРМИ ТА ПОРЯДОК УЧАСТІ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ У ВИРІШЕННІ ПИТАНЬ МІСЦЕВОГО ЗНАЧЕННЯ

Стаття 16. Форми участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення.

1. Формами участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення є:

- з безпосереднього вирішення жителями питань місцевого значення: місцевий референдум, загальні збори (конференція) жителів; участь жителів у плануванні та розподілі коштів місцевого бюджету (громадський бюджет);

- з ініціативи жителів щодо вирішення питань місцевого значення:

місцеві ініціативи, колективні та індивідуальні звернення жителів до органів і посадових осіб місцевого самоврядування (письмові та усні звернення, електронні петиції, індивідуальні електронні звернення);

- з виявлення позиції жителів щодо питань місцевого значення:

громадські слухання, консультації з громадськістю, публічні консультації, інші громадські обговорення;

- із залучення у діяльність органів місцевого самоврядування:

консультативно-дорадчий орган при органах та/або посадових особах місцевого самоврядування, надання пропозиції та зауважень до оприлюднених проектів актів органів місцевого самоврядування;

- з наглядової діяльності за вирішенням питань місцевого значення:

громадське оцінювання діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування, контрольно-наглядові органи юридичних осіб публічного права, утворених рішенням Ради;

- інші форми участі, передбачені законодавством України та рішенням Ради.

         2. Можливість використання жителями, органами та посадовими особами місцевого самоврядування певної форми участі у вирішенні питань місцевого значення визначається Конституцією України, законами України та цим Статутом.

Стаття 17. Місцевий референдум.

1. Організація і порядок проведення місцевого референдуму визначається виключно законодавством України.

Стаття 18. Загальні збори (конференція) жителів.

1. Загальні збори жителів - зібрання всієї або частини територіальної громади для участі у вирішенні питання місцевого значення.

Конференція жителів - зібрання делегатів жителів всієї території територіальної програми або її окремої частини, уповноважених представляти інтереси інших жителів відповідної території на підставі рішень загальних зборів, проведених у межах дрібних частин території територіальної громади, для участі у вирішенні питання місцевого значення.

2. Рішення загальних зборів (конференції) жителів підлягають врахуванню органами місцевого самоврядування у їхній діяльності.

3. Загальні збори (конференція) жителів можуть проводитися на території всієї територіальної громади або в окремих її частинах (у межах села, вулиці, провулка, проїзду, будинку).

4. Порядок ініціювання, організації, проведення загальних зборів (конференції) жителів та порядок врахування результатів загальних зборів органами та посадовими особами місцевого самоврядування визначаються Положенням про загальні збори (конференцію) жителів.

Стаття 19. Місцеві ініціативи, інші форми звернень жителів.

1. Місцева ініціатива – це форма участі жителів у вирішенні питань місцевого значення шляхом ініціювання розгляду Радою будь-якого питання, віднесеного до повноважень органів місцевого самоврядування. Це можливість жителям самостійно винести проект рішення чи питання на розгляд сесії Ради.

2. Місцева ініціатива розглядається на наступній черговій сесії Ради з обов’язковим запрошенням членів ініціативної групи з правом на виступ. Розгляд Радою місцевої ініціативи здійснюється відповідно до регламенту Ради, що визначають порядок підготовки і розгляду питань порядку денного на сесії Ради.

3. За результатами розгляду місцевої ініціативи Рада приймає рішення.

4. Порядок ініціювання, організації збору підписів та внесення місцевої ініціативи на розгляд Ради визначається Положенням про місцеві ініціативи.

Стаття 20. Звернення жителів та електронні петиції, як особлива форма колективного звернення.

1. Порядок звернення жителів до органів та посадових осіб місцевого самоврядування, юридичних осіб, що перебувають у комунальній власності територіальної громади, визначається законами і рішеннями Ради.  

2. Електронна петиція - це особлива форма колективного звернення громадян до органів місцевого самоврядування, що здійснюється через офіційний веб-сайт Ради або веб-сайт громадського об’єднання, на якому здійснюється збір підписів на підтримку електронної петиції, щодо будь якого питання, віднесеного до повноважень органів місцевого самоврядування.

3. Електронна петиція розглядається з моменту збору на її підтримку не менш ніж 50 підписів громадян. Термін збору підписів не більше 90 днів з дня оприлюднення петиції.

4. Електронна петиція, яка адресована Раді, розглядається Радою на наступній черговій сесії з обов’язковим запрошенням автора (ініціатора) петиції з правом на виступ. Розгляд Радою електронної петиції здійснюється відповідно до закону, цього Статуту, регламенту Ради, що визначають порядок підготовки і розгляду питань порядку денного на сесії Ради. Електронна петиція з результатами голосування за неї долучається до супровідної документації проекту рішення Ради і надається для ознайомлення депутатам Ради.

5. Електронна петиція підлягає обов’язковому розгляду з прийняттям відповідного рішення органами місцевого самоврядування, яким вона адресована, протягом 30 календарних днів з дня, коли вона набрала необхідну кількість голосів.

6. Порядок подання та розгляду електронних петицій до Ради та її виконавчих органів визначається законом, цим Статутом та окремим Положенням, яке приймається рішенням Ради.

Стаття 21. Громадські слухання, консультації з громадськістю, публічні консультації, інші громадські обговорення.

1. Жителі мають право проводити громадські слухання - зустрічатися з депутатами Ради та посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення.

2. Жителі мають право проводити громадські слухання - зустрічі з депутатами сільської Ради та посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких заслуховувати зазначених осіб, порушувати питання та вносити пропозиції щодо вирішення питань місцевого значення.

3. Предметом громадських слухань можуть бути будь-які питання місцевого значення, віднесені до повноважень органів місцевого самоврядування.

4. Проведення громадських слухань є обов’язковим щодо:

1) прийняття, внесення змін до Статуту;

2) проектів програмних документів (концепцій, програм, стратегій, планів), крім стратегічного плану розвитку територіальної громади та змін до нього;

3) проекту бюджету місцевого самоврядування;

4) інших питань, визначених законом або Статутом.

5. Громадські слухання можуть проводитися у змішаному форматі, який поєднує безпосередню участь (фізичну присутність учасників за місцем проведення громадських слухань) та дистанційну участь з використанням засобів відеоконференцій (Zoom, Microsoft Teams, Google Meet тощо) поза межами приміщення.

6. Пропозиції щодо вирішення питань місцевого значення, внесені за результатами громадських слухань, підлягають обов’язковому розгляду з прийняттям відповідного рішення органами та посадовими особами місцевого самоврядування, до компетенції яких належить порушене питання.

7. Розгляд Радою пропозицій, внесених за результатами громадських слухань, здійснюється відповідно до закону і регламенту Ради, що визначають порядок підготовки і розгляду питань порядку денного на сесії Ради. Протокол громадських слухань долучається до супровідної документації проекту рішення Ради з питання, яке обговорювалось на громадських слуханнях, і надається для ознайомлення депутатам Ради.

8. Громадські слухання проводять у цифровому (онлайн) форматі, за допомогою мережі Інтернет, лише у випадку неможливості їх проведення на відкритій зустрічі та відповідно до окремого порядку, визначеного рішенням Ради.

9. Порядок ініціювання, організації, проведення громадських слухань визначається положенням про громадські слухання, що є невід’ємним додатком до цього Статуту

10. Пропозиції, які вносяться за результатами громадських слухань, підлягають обов'язковому розгляду органами та посадовими особами місцевого самоврядування з прийняттям відповідного рішення.

11. Порядок ініціювання, організації, проведення громадських слухань та врахування їх результатів органами та посадовими особами особами місцевого самоврядування визначається Положенням про громадські слухання.

Стаття 22. Публічні консультації.

1. Жителі мають право брати участь у публічних консультаціях, організованих органами та посадовими особами місцевого самоврядування, шляхом внесення пропозицій щодо вирішення питань місцевого значення.

2. Публічна консультація – етап постановки проблеми, розроблення, формування чи вирішення питання місцевого значення, у ході якого органи та/або посадові особи місцевого самоврядування збирають, опрацьовують пропозиції учасників щодо предмета публічної консультації та оприлюднюють результати аналізу таких пропозицій.

3. Предмет публічної консультації – питання, що належать до повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування та виникло на етапі постановки проблеми, розроблення, формування чи вирішення питання місцевого значення (в тому числі на етапі обрання одного з альтернативних варіантів розв’язання проблеми, підготовки проекту нормативно-правового акта), щодо якого орган та/або посадова особа місцевого самоврядування, пропонує учасникам консультацій надати свої пропозиції під час проведення публічних консультацій.

4. Публічні консультації організовує та проводить розробник проєкту акту та/або орган чи посадова особа місцевого самоврядування до повноважень, якого належить вирішення піднятого на консультаціях питання.

5. Взяти участь в публічних консультаціях та подати пропозиції можуть: громадяни України, громадські об’єднання, професійні спілки та їх об’єднання, творчі спілки та їх об’єднання, благодійні і релігійні організації, асоціації органів місцевого самоврядування, органи самоорганізації населення, непідприємницькі товариства, суб’єкти господарювання, їх об’єднання, організації роботодавців, їх об’єднання, саморегулівні організації, на яких вплине прийняття рішення, інші особи, прав, свобод, інтересів чи обов’язків яких стосується рішення, а також інші особи, які виявили бажання брати участь у публічних консультаціях.

6. Публічні консультації проводяться у формі:

1) електронних консультацій;

2) адресних консультацій;

3) публічного обговорення.

7. Публічні консультації можуть проводитися одночасно в різних формах.

8. Електронні консультації є обов’язковою формою проведення публічних консультацій щодо всіх проектів нормативно-правових актів органів місцевого самоврядування.

9. Органи та/або посадові особи місцевого самоврядування додатково до електронних консультацій проводить публічне обговорення, якщо обговорюваний проект нормативно-правового акта:

1) стосується делегування повноважень органів місцевого самоврядування;

2) передбачає надання пільг, переваг чи встановлення обмежень для окремих суб’єктів господарювання;

3) стосується стратегічного плану розвитку територіальної громади та змін до нього;

4) стосується символіки територіальної громади.

5) визначає критерії, відповідно до яких обов'язково утворюються наглядові ради в юридичних особах, що перебувають у комунальній власності територіальної громади, та у господарських товариствах, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать територіальній громаді.

10. Порядок організації, проведення та врахування результатів публічних консультацій органами та посадовими особами місцевого самоврядування визначається законом, цим Статутом та окремим Положенням, яке затверджується рішенням Ради.

Стаття 23. Участь жителів в консультативно-дорадчих органах, утворених при органах та посадових особах місцевого самоврядування.

1. Жителі можуть входити до складу та/або брати участь у роботі консультативно-дорадчих органів (у разі їх утворення) при органах та/або посадових особах місцевого самоврядування з метою підготовки пропозицій щодо вдосконалення їхньої роботи, участі в розробленні проектів актів, вирішенні інших питань, віднесених до повноважень зазначених органів та/або посадових осіб.

2. Засідання консультативно-дорадчих органів можуть проводитися в режимі відеоконференції.

3. За ініціативою жителів органи та посадові особи місцевого самоврядування створюють тематичні ради.

Стаття 24. Участь жителів в наглядових радах юридичних осіб, що перебувають у комунальній власності територіальної громади

1. Жителі мають право брати участь в роботі наглядових рад юридичних осіб, що перебувають у комунальній власності територіальної громади, з метою забезпечення прозорості й ефективності їх роботи, здійснення контролю за прийняттям рішень щодо діяльності цих осіб, а у випадках передбачених законодавством брати участь в управлінні її діяльністю.

2. Порядок участі у відповідних наглядових радах визначається нормами відповідного законодавства України та рішеннями Ради.

Стаття 25. Участь жителів у плануванні та розподілі коштів місцевого бюджету.

1. Жителі мають право брати участь у плануванні та розподілі коштів місцевого бюджету шляхом внесення відповідних пропозицій. Органи місцевого самоврядування сприяють залученню жителів до процесу складання, розгляду, виконання місцевого бюджету і звітування про його виконання.

2. Форми та порядок внесення пропозицій жителями щодо планування і розподілу коштів місцевого бюджету визначаються рішенням Ради.

3. Жителі можуть вносити пропозиції щодо планування і розподілу коштів місцевого бюджету безпосередньо та/або з використанням інформаційно-комунікаційних технологій у таких формах участі у вирішенні питань місцевого значення:

1) під час проведення громадських слухань;

2) у порядку місцевої ініціативи;

3) у формі електронної петиції;

4) на загальних зборах (конференції) жителів;

5) участі в роботі у консультаційно-дорадчих органах;

6) під час проведення публічних консультацій;

7) подання проекту до громадського бюджету територіальної громади;

8) в рамках бюджетного регламенту;

9) тощо.

4. Пропозиції жителів щодо планування та розподілу коштів місцевого бюджету беруться до уваги Радою та її виконавчими органами.

5. Громадський бюджет територіальної громади (далі – громадський бюджет) є однією з форм участі жителів у розподілі коштів місцевого бюджету, метою якої є стимулювання громадської активності, сприяння розвитку місцевого самоврядування та реалізації ініціатив жителів.

6. Шкільний громадський бюджет є однією з форм участі жителів у розподілі коштів місцевого бюджету з метою створення додаткових умов для якісної неформальної освіти учнів закладів загальної середньої освіти, самореалізації та розвитку потенціалу учнівської молоді, їх участі в суспільному життя територіальної громади та розподілі коштів місцевого бюджету. Шкільний громадський бюджет реалізується шляхом проведення конкурсу на рівні закладів загальної середньої освіти, під час якого учні готують, подають та голосують за проєкти, які спрямовані на покращення освітнього процесу та позашкільного часу на базі закладу освіти. Проекти переможці реалізуються за участю їх авторів. Порядок проведення шкільного громадського бюджету, визначається окремим Положенням, яке ухвалюється рішенням Ради.

Стаття 26. Консультативно-дорадчі органи при органах місцевого самоврядування, інші форми залучення.

         1. Жителі можуть входити до складу та/або брати участь у роботі консультативно-дорадчих органів (у разі їх утворення) при органах та/або посадових особах місцевого самоврядування з метою підготовки пропозиції щодо вдосконалення їхньої роботи, участі в розробленні проектів актів, вирішенні інших питань, віднесених до повноважень зазначених органів та/або посадових осіб.

         2. Завдання, персональний склад та організація роботи консультативно-дорадчих органів при органах та/або посадових особах місцевого самоврядування визначаються рішенням органу чи посадової особи, при яких вони утворені.

         3. Жителі можуть надавати пропозиції та зауваження до оприлюднених проектів актів органів місцевого самоврядування відповідно до законів України “Про місцеве самоврядування в Україні”, “Про доступ до публічної інформації”, “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”.

4. Основним завданням консультативно-дорадчих органів є підготовка пропозицій щодо вдосконалення роботи органів місцевого самоврядування територіальної громади та їхніх посадових осіб, вдосконалення системи муніципального управління та стратегічного планування.

5. Організаційне, інформаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності консультативно-дорадчих органів здійснюється апаратом Ради.

Стаття 27. Громадське оцінювання діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування, інша наглядова діяльність.

1. Громадське оцінювання діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування є формою громадського контролю, що передбачає проведення його ініціатором аналізу діяльності відповідних органів та посадових осіб, підготовку висновків та пропозицій. Засади, форми та порядок здійснення громадського оцінювання визначається розділом VII “Громадський контроль за діяльністю органів та посадових осіб місцевого самоврядування” цього Статуту.

2. Жителі можуть брати участь в роботі контрольно-наглядових органів юридичних осіб публічного права, утворених за рішенням Ради на умовах, визначених відповідними актами законодавства України, з метою забезпечення прозорості та ефективності їх роботи, здійснення контролю за прийняттям рішень щодо діяльності цих осіб.

РОЗДІЛ III ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Стаття 28. Сільський  Голова.

1. Сільський Голова є головною посадовою особою Територіальної громади.

2. Сільський  Голова обирається повнолітніми жителями Територіальної громади, у визначеному законодавством України порядку, шляхом вільних виборів на основі загального, прямого, рівного виборчого права при таємному голосуванні.

3. Сільським Головою може бути обраний громадянин України, який має право голосу відповідно до статті 70 Конституції України. Не може бути обраним сільським Головою громадянин України, який має судимість за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, злочину проти виборчих прав громадян чи корупційного злочину, якщо ця судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку.

4. Сільський Голова не може бути депутатом будь-якої Ради, суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, у тому числі на громадських засадах (крім викладацької, наукової та творчої роботи у позаробочий час), займатися підприємницькою діяльністю, отримувати від цього прибуток.

5. На сільського Голову поширюються повноваження та гарантії депутатів місцевих рад, що передбачені Законом України «Про статус депутатів місцевих рад», а також обмеження, встановлені законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про засади запобігання і протидії корупції ».

6. Повноваження сільського Голови починаються з моменту оголошення територіальною виборчою комісією на пленарному засіданні Ради рішення про його обрання і закінчуються у момент вступу на цю посаду іншої обраної відповідно до закону особи. Перед вступом у свої повноваження сільський Голова складає урочисту присягу такого змісту:

«Я, ПІБ,  усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити громаді та народові України, неухильно дотримуватися Конституції України та законів України, сприяти втіленню їх у життя, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, сумлінно виконувати свої посадові обов'язки».

7. Форми роботи і повноваження сільського Голови визначаються Конституцією України, законодавством України, цим Статутом, Регламентом Ради.

8. Забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень,  органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади.

9.  Організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету.

10. Підписує рішення ради та її виконавчого комітету.

11. Вносить на розгляд ради пропозицію щодо кандидатури на посаду секретаря ради.

12. Вносить на розгляд ради пропозиції про кількісний і персональний склад виконавчого комітету відповідної ради.

13. Вносить на розгляд ради пропозиції щодо структури виконавчих органів ради, апарату ради та її виконавчого комітету, їх штатів, встановлених відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України.

14. Здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету.

15. Скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради.

16. Забезпечує підготовку на розгляд Ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, місцевого бюджету та звіту про його виконання, рішень Ради з інших питань, що належать до її відання, оприлюднює затверджені радою програми, бюджет та звіти про їх виконання.

17. Призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім керівників дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів.

18. Скликає загальні збори громадян за місцем проживання.

19. Вносить на розгляд ради пропозиції про утворення спеціалізованої установи з надання безоплатної первинної правової допомоги.

20. Вносить на розгляд ради пропозиції щодо кандидатури на посаду керівника установи з надання безоплатної первинної правової допомоги.

21. Забезпечує виконання рішень місцевого референдуму, відповідної ради, її виконавчого комітету.

22. Є розпорядником бюджетних коштів, використовує їх лише за призначенням, визначеним радою.

 23.  Представляє територіальну громаду, Раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, юридичними особами, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства.

24. Звертається до суду щодо визнання незаконними актів інших органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади, юридичних осіб, які обмежують права та інтереси територіальної громади, а також повноваження ради та її органів.

25. Укладає від імені територіальної громади, Ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції Ради, подає їх на затвердження відповідної Ради;

26. Веде особистий прийом громадян.

27. У межах своїх повноважень сільський  Голова видає розпорядження, що є обов’язковими для виконання на території громади.

28. При здійсненні наданих повноважень сільський  Голова є підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед Територіальною громадою, Радою, а з питань здійснення виконавчими органами Ради делегованих їм повноважень органів виконавчої влади – підконтрольним відповідним органам виконавчої влади.

29. Підзвітність і підконтрольність  сільського Голови перед Територіальною громадою забезпечується обов’язком його звітуванням перед членами Територіальної громади не рідше одного разу на рік. Такий звіт повинен включати в себе інформацію про діяльність сільського Голови у межах його компетенції за звітний період.

30. Відповідальність  сільського Голови перед Територіальною громадою передбачає здатність Територіальної громади прийняти рішення про його притягнення до відповідальності за неналежне виконання своїх обов’язків та з інших передбачених законом підстав у порядку, визначеному Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».

31. Голова може бути відкликаний з посади жителями за наявності підстав та порядку, визначених Законом України “Про статус місцевих рад” з особливостями, передбаченими Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні”, не раніше як через рік з моменту набуття ним повноважень.

32. У разі дострокового припинення повноважень сільського  Голови або неможливості виконання ним своїх обов’язків його повноваження виконує секретар Ради.

Стаття 29. Секретар Ради.

1. Секретар Ради – це посадова особа, що обирається радою з числа її депутатів на строк повноважень Ради у порядку, встановленому Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».

2. Секретар Ради працює в Раді на постійній основі.

3. Жителі можуть ініціювати розгляд секретарем Ради питань, що віднесені до його повноважень, чи подати йому свої пропозиції, використовуючи такі форми участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення:

1) подати звернення, в тому числі на особистому прийомі;

2) громадське оцінювання діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування;

3) інші форми участі, що не суперечать закону і передбачені рішеннями Ради.

Стаття 30. Сільська рада

1. Бабинська сільська рада є представницьким органом місцевого самоврядування, що представляє жителів та здійснює від їхнього імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією та законами України.

2. Рада складається з депутатів загальною кількістю  22, обраних жителями, які мають право голосу на виборах, згідно з виборчим законодавством.

3. Сесії Ради проводяться відкрито і транслюються в мережі Інтернет в порядку, передбаченому статтею 73 цього Статуту.

4. Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень, що розміщуються на офіційному веб-сайті Ради, в порядку, передбаченому статтею 76 цього Статуту.

5. Жителі можуть брати участь та/або ініціювати в Раді розгляд питань, що віднесені до повноважень Ради, та/або подати проект рішення чи свої пропозиції, використовуючи такі форми участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення:

1) загальні збори (конференція) жителів;

2) місцева ініціатива;

3) громадські слухання;

4) громадське оцінювання діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування;

5) електронні петиції;

6) публічні консультації;

       8) подання звернення;

9) інші форми участі, що не суперечать закону і передбачені рішеннями Ради.

Стаття 31. Постійні комісії Ради.

1. Постійні комісії Ради є органами Ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які 15 належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень Ради, її виконавчого комітету.

2. Засідання постійних комісій Ради проводяться відкрито і транслюються в мережі Інтернет в порядку, передбаченому статтею 73 цього Статуту.

3. За результатами вивчення і розгляду питань постійні комісії готують висновки і рекомендації, що розміщуються на офіційному веб-сайті Ради, в порядку, передбаченому статтею 76 цього Статуту.

Стаття 32. Депутат Ради.

1. Депутат представляє інтереси виборців свого виборчого округу, всієї територіальної громади, має всю повноту прав, що забезпечують його активну участь у діяльності Ради та утворюваних нею органів, несе обов'язки перед виборцями, Радою та її органами, виконує їх доручення. Депутат, крім секретаря Ради, повинен входити до складу однієї з постійних комісій Ради.

2. Депутат зобов'язаний:

- брати участь у роботі сесій Ради, засідань постійної та інших комісій Ради, до складу яких його обрано; 

- не рідше одного разу на півріччя інформувати виборців про роботу Ради та її органів, про виконання планів і програм економічного і соціального розвитку, інших місцевих програм, місцевого бюджету, рішень Ради і доручень виборців;

- брати участь у загальних зборах (конференції) жителів (за їх запитом), громадських слуханнях з питань, що стосуються його виборчого округу, в організації виконання рішень Ради та її органів, доручень виборців, у масових заходах, що проводяться органами місцевого самоврядування на території громади або виборчого округу; 

- визначити і оприлюднити дні, години та місце прийому виборців, інших осіб;  вести регулярний, не рідше одного разу на місяць, прийом виборців, інших осіб, розглядати пропозиції, звернення, заяви і скарги фізичних та юридичних осіб, вживати заходів щодо забезпечення їх оперативного вирішення.  проводити звітування про свою діяльність перед жителями відповідно до порядку визначеного цим Статутом;

- забезпечити жителям можливість комунікації з ним, для цього - оприлюднити інформацію про засоби зв’язку із ним (номер телефону, електронної пошти) на доступних для нього ресурсах; 

- виконувати інші обов’язки визначені законом, цим Статутом.

3. На виконання передбачених частиною другою цієї статті обов’язків, депутат Ради готує інформацію, що у встановленому порядку розміщується на офіційному веб-сайті Ради, у приміщенні Ради та на інших ресурсах.

Стаття 33. Виконавчий комітет Ради.

1. Виконавчий комітет Ради є колегіальним виконавчим органом Ради, який утворюється Радою на строк її повноважень.

2. Персональний склад виконавчого комітету затверджується Радою за пропозицією сільського голови.

3. Виконавчий комітет Ради утворюється у складі: сільського голови, його заступників, секретаря Ради, керуючого справами виконавчого комітету, а також керівників відділів, управлінь, інших виконавчих органів Ради, громадськості та інших осіб.

4. Очолює виконавчий комітет сільський голова.

5. Засідання виконавчого комітету проводяться відкрито і транслюються в мережі Інтернет в порядку, передбаченому статтею 71 цього Статуту.

6. Виконавчий комітет Ради приймає рішення, що розміщуються на офіційному веб-сайті Ради, в порядку, передбаченому статтею 73 цього Статуту.

7. Виконавчий комітет Ради може утворювати консультативно-дорадчі органи та проводити публічні консультації.

8. Жителі можуть взяти участь та/або ініціювати розгляд виконавчим комітетом Ради питань, що віднесені до його повноважень та/або подати свої пропозиції, використовуючи такі форми участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення:

1) загальні збори (конференція) жителів;

2) громадські слухання;

3) громадське оцінювання діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування;

4) електронні петиції;

5) консультативно-дорадчі органи;

6) публічні консультації;

7) подання звернення;

8) інші форми участі, що не суперечать закону і передбачені рішеннями Ради.

Стаття 34. Виконавчі органи Ради.

1. Виконавчими органами Ради є відділи, управління та інші створені Радою виконавчі органи.

2. Виконавчі органи Ради є підконтрольними і підзвітними Раді.

3. Жителі можуть взяти участь та/або ініціювати розгляд виконавчими органами Ради питань, що віднесені до їх повноважень, та/або подати свої пропозиції, використовуючи такі форми участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення:

1) загальні збори (конференція) жителів;

2) громадські слухання;

3) громадське оцінювання діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування;

4) публічні консультації, які проводяться відповідними виконавчими органами;

5) електронні петиції;

6) консультативно-дорадчий орган, створений при відповідних виконавчих органах Ради;

7) подання звернення, в тому числі на особистому прийомі, який веде керівник виконавчого органу;

8) інші форми участі, що не суперечать закону і передбачені рішеннями Ради.

Стаття 35. Старости.

1. Старостинські округи утворюються Радою відповідно до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” у складі одного або декількох населених пунктів (крім адміністративного центру територіальної громади). У кожному старостинському округу Рада затверджує старосту.

2. Сільський староста (далі - староста) є посадовою особою місцевого самоврядування, який представляє інтереси внутрішньої громади (жителів одного або більше населених пунктів Бабинської об'єднаної територіальної громади, які не є адміністративним центром територіальної громади).

3. Старости обираються на строк повноважень Ради в населених пунктах громади, які визначаються рішенням Ради. Порядок обрання старости визначається Законом України «Про місцеві вибори».

4. За посадою староста входить до складу виконавчого комітету Ради та здійснює свої повноваження на постійній основі.

5. Правовий статус старости визначається Конституцією України, законами України «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про добровільне об’єднання територіальних громад», іншими законодавчими актами України, цим Статутом та Положенням про старосту, яке затверджується Радою.

6. Староста зобов'язаний:

- представляти інтереси жителів відповідної внутрішньої громади у виконавчих органах Ради;

- сприяти членам внутрішньої громади у підготовці ними документів, що подаються на розгляд органів місцевого самоврядування;

- брати участь у підготовці проекту бюджету Територіальної громади в частині фінансування проектів та програм, що реалізуються на території відповідного населеного пункту Територіальної громади;

- сприяти виконанню рішень органів місцевого самоврядування Територіальної громади на території відповідної внутрішньої громади;

- вносити пропозиції до виконавчого комітету з питань діяльності на території відповідного населеного пункту громади виконавчих органів Ради, юридичних осіб та їхніх посадових осіб;

-  погоджувати проекти рішень Ради, що стосуються майна територіальної громади, розташованого на території відповідного населеного пункту громади;

- шанобливо ставитися до жителів відповідного населеного пункту громади, приймати від них та передавати у відповідні органи місцевого самоврядування територіальної громади індивідуальні та колективні звернення, здійснювати моніторинг дотримання встановлених законодавством України та цим Статутом вимог щодо розгляду таких звернень;

- здійснювати моніторинг стану довкілля, стану об’єктів інфраструктури та правопорядку в межах території відповідного населеного пункту громади;

- здійснювати моніторинг дотримання прав і законних інтересів членів відповідних внутрішніх громад у сфері соціального захисту, культури, освіти, спорту, туризму, житлово-комунального господарства, стану реалізації їхніх прав на працю та медичну допомогу;

- не допускати на території відповідного населеного пункту громади дій чи бездіяльності, які можуть зашкодити інтересам територіальної громади та держави;

- виконувати інші обов’язки, визначені цим Статутом, Положенням про старосту, актами органів місцевого самоврядування Територіальної громади.

7. Староста має право:

- брати участь у пленарних засіданнях Ради з правом дорадчого голосу, а також у засіданнях постійних та інших комісій Ради;

- взаємодіяти з Радою, юридичними особами, громадськими об’єднаннями, іншими інститутами громадянського суспільства, що розташовані на території відповідного населеного пункту громади;

- одержувати безоплатно від виконавчих органів Ради, юридичними особами, що розташовані на території громади, необхідні для виконання покладених на нього завдань інформацію, документи і матеріали.

8. Місце та режим роботи, правила внутрішнього розпорядку, діловодства та інші питання організації діяльності старости визначаються Радою.

9. Час прийому жителів старостою повинен становити не менше трьох днів на тиждень.

10. Діяльність старости фінансується за рахунок місцевого бюджету територіальної громади.

11. При здійсненні наданих йому повноважень староста є підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед внутрішньою громадою, Радою та її виконавчим комітетом.

- Староста не рідше одного разу на рік звітує про свою роботу перед жителями відповідного населеного пункту громади. На вимогу не менше половини депутатів Ради староста зобов’язаний прозвітувати перед Радою про свою роботу у будь-який визначений ними термін.

- У разі порушення Конституції та законів України, цього Статуту, Положення про старосту, не забезпечення здійснення наданих йому повноважень повноваження старости можуть бути достроково припинені у порядку та за наявності підстав, передбачених законом.

- Староста може бути притягнутий до дисциплінарної, матеріальної, цивільної, адміністративної та кримінальної відповідальності, визначеної нормами законодавства України.

Стаття 36. Юридичні особи, що перебувають у комунальній власності територіальної громади.

1. Рада створює юридичні особи, що перебувають у комунальній власності територіальної громади для забезпечення життєдіяльності територіальної громади та надання важливих послуг, які сприяють підвищенню якості життя жителів.

2. Жителі можуть брати участь та/або ініціювати розгляд керівником юридичних осіб, що перебувають у комунальній власності територіальної громади, питань та/або подати йому свої пропозиції, використовуючи такі інструменти:

- консультативно-дорадчий орган, створений керівником юридичної особи, що перебуває у комунальній власності територіальної громади;

- наглядова та/або спостережна рада юридичної особи, що перебуває у комунальній власності територіальної громади;

- інші інструменти, що не суперечать закону і передбачені рішеннями Ради.

3. Публічна інформація про діяльність юридичних осіб, що перебувають у комунальній власності територіальної громади, яка підлягає обов’язковому оприлюдненню та наданню за запитами згідно з Законом України «Про доступ до публічної інформації», Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», іншими законами, цим Статутом та іншими рішеннями Ради, розміщується на офіційному веб-сайті Ради або на власних веб-сайтах.

Стаття 37. Особливості взаємодії органів місцевого самоврядування з жителями, іншими особами при вирішенні адміністративних питань.

1. Центр надання адміністративних послуг (далі - ЦНАП), утворюються радою для надання жителям адміністративних та супутніх їм послуг, надання консультацій, прийняття та видачу документів, не пов'язаних з наданням адміністративних послуг, укладання договорів і угод  з представниками суб'єктів господарювання, які забезпечують водо-, тепло-, газо-, електропостачання тощо. Надання жителям адміністративних послуг органами та посадовими особами місцевого самоврядування здійснюється виключно через ЦНАП.

2. ЦНАП  діє на підставі положення, яке затверджується Радою або уповноваженим виконавчим органом.

3. Розміщений в адміністративному корпусі Бабинської сільської ради за адресою вул Незалежності, 1, село Бабин, Рівненського району, Рівненської області.

4. З метою забезпечення належної доступності адміністративних послуг можуть утворитися територіальні підрозділи  та віддалені (в тому числі пересувні) робочі місця адміністраторів ЦНАПу.

5. Органи та посадові особи місцевого самоврядування приймають рішення або вчиняють юридично значущі дії індивідуального характеру для вирішення конкретної адміністративної справи щодо набуття, змін, припинення, чи реалізації прав та/або обов'язків окремого жителя, юридичної особи відповідно до Закону України “Про адміністративну процедуру”.

6. Органи та посадові особи місцевого самоврядування відповідно до Закону України “Про безоплатну правничу допомогу” з питань, що відведені до їх повноважень, надають жителям такі види правничих послуг.

- надання правової інформації;

- надання консультацій і роз'яснень з правових питань;

- складання заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру;

- надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правничої допомоги та медіації.

Стаття 38. Електронне урядування.

1. Органи та посадові особи місцевого самоврядування впроваджують та використовують інструменти електронного урядування для забезпечення ефективності своєї діяльності, забезпечення прозорості, доступності та взаємодії з жителями:

- системи електронного документообігу, бухгалтерського обліку.

- електронні реєстри та бази даних територіальної громади, доступ до державних реєстрів, баз даних;

- геоінформаційну систему;

- електронну приймальню;

- мобільні додатки:

Viber-bot: viber://pa?chatURI=gromadaorgua&context=select_gromada_217 ,

Telegram-bot: https://t.me/gromadaorgua_bot?start=select_gromada_217 , для скарг на проблеми, що потребують негайного вирішення.

2. Участь жителів у вирішенні питання місцевого значення, що потребує особистої присутності, може здійснюватись з використанням відеозв’язку. Органи місцевого самоврядування забезпечують можливість використання відеозв’язку для всіх заходів за участі жителів. Особливості використання відеозв’язку  для певних форм участі визначаються положеннями  про такі форми, зокрема необхідність та способи ідентифікації жителя.

Стаття 39. Платформа електронної демократії.

1. Рада, виконавчі органи Ради, Голова можуть використовувати Платформу електронної демократії (Е-DEM) https://e-dem.ua/ для забезпечення прозорості участі жителів у прийнятті рішень та ефективного управління місцевими справами шляхом:

- проведення публічних обговорень проектів рішень органів місцевого самоврядування;

- організації консультацій з жителями з важливих питань розвитку територіальної громади;

- проведення онлайн-опитувань з питань місцевого значення;

- збору звернень жителів;

- використання інших форм комунікацій, що надається Платформою електронної демократії.

2. Умови та особливості використання Платформи електронної демократії визначаються її адміністрацією.

РОЗДІЛ IV. ЗАСАДИ ВІДКРИТОСТІ ТА ПРОЗОРОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ТА ПОСАДОВИХ ОСІБ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ, ПОРЯДОК ЇХ РЕАЛІЗАЦІЇ

Стаття 40. Засадничі положення відкритості та прозорості діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування

1. Інформація, що знаходиться у володінні органів та посадових осіб місцевого самоврядування, є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

2. Право на доступ до цієї інформації гарантується обов’язками органів місцевого самоврядування: 

- надавати за запитами та оприлюднювати інформацію, крім випадків встановлених законом; 

- визначати спеціальні структурні підрозділи або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою володіють органи місцевого самоврядування; 

- максимально спростити процедуру подання запиту та отримання інформації; 

- забезпечувати доступ до пленарних засідань Ради, засідань постійних комісій Ради та виконавчого комітету Ради, крім випадків, передбачених законом; 

- визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; 

- надавати публічну інформацію у формі відкритих даних на запит, оприлюднювати і регулярно оновлювати її на єдиному державному вебпорталі відкритих даних та на офіційному веб-сайті Ради, згідно з вимогами законодавства;  вести облік документів та запитів на інформацію;

- виконувати інші обов’язки, передбачені Законом України «Про доступ до публічної інформації”, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні”, іншими законами та підзаконними актами, цим Статутом, іншими рішеннями Ради.

3. Обмеження доступу до публічної інформації, у тому числі до пленарних засідань Ради, її постійних комісій, виконавчого комітету Ради, здійснюється виключно з метою захисту таємної, конфіденційної та / або службової інформації в порядку передбаченому статтею 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації”.

4. Обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений. Порядок роботи посадових осіб з документами, що містять таємну, конфіденційну, службову інформацію визначається рішеннями Ради.

5. Якщо у запиті на інформацію є прохання надати інформацію у формі, що забезпечує доступність її сприйняття для маломобільних запитувачів, така інформація надається згідно з вимогами передбаченими законодавством та цим Статутом.

6. Жителі можуть здійснювати громадський контроль за дотриманням прав на доступ до інформації, шляхом проведення громадського оцінювання, в порядку, передбаченому законом та цим Статутом, чи іншим способом, що не суперечить вимогам законодавства.

Стаття 41. Відкритість та прозорість пленарних засідань Ради, засідань постійних комісій та виконавчого комітету Ради.

1. Пленарні засідання ради, засідання постійних комісій та виконавчого комітету Ради проводяться відкрито із забезпеченням права кожного бути присутнім на них, крім випадків, передбачених законом. Рада, виконавчий комітет Ради забезпечують фізичну безбар’єрність приміщення, в якому відбуваються такі засідання.  Рада, постійні комісії та виконавчий комітет Ради своєчасно оприлюднюють інформацію про графік своїх засідань, плани роботи, а також час, дату, місце, проект порядку денного і проекти рішень, що розглядатимуться на кожному засіданні.

2. Розпорядження про скликання сесії Ради, засідання виконавчого комітету оприлюднюється на офіційному веб-сайті Ради  не пізніше як за 10 днів до сесії/засідання, а у виняткових випадках - не пізніше як за день до сесії/засідання із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд Ради / виконавчого комітету Ради (проекту порядку денного).

3. З метою захисту таємної, конфіденційної чи службової інформації, що розглядатиметься під час засідання, Рада, постійна комісія чи виконавчий комітет Ради може ухвалити процедурне рішення про обмеження доступу до розгляду питання порядку денного, що містить таку інформацію. Відповідне рішення має містити обґрунтування такого обмеження відповідно до частини другої статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації" та викладається у протоколі засідання.

4. У випадку прийняття рішення про обмеження доступу до розгляду питання порядку денного, що містить інформацію з обмеженим доступом, у залі засідань можуть бути присутні тільки депутати Ради та посадові особи місцевого самоврядування, які згідно рішеннями Ради, що визначають порядок роботи з таємною, конфіденційною чи службовою інформацією, попереджені про настання юридичної відповідальності за розголошення інформації з обмеженим доступом (під розписку).

5. Рада, постійна комісія, виконавчий комітет Ради може розглянути проект рішення, який містить таємну, службову чи конфіденційну інформацію, не обмежуючи доступ до розгляду питання порядку денного, якщо є змога не озвучувати, не показувати чи іншим чином уникнути розголошення інформації з обмеженим доступом.

6. Особи присутні на пленарному засіданні Ради, засіданні постійних комісій чи виконавчого комітету Ради, мають право здійснювати звукозапис, кіно-, фото- і відеозйомку у спосіб, що не заважає проведенню засідань.

7. Пленарні засідання Ради, засідання постійних комісій чи виконавчого комітету Ради, до розгляду питань порядку денного яких не обмежено доступ у порядку, передбаченому частиною 5 цієї статті, транслюються в мережі Інтернет у режимі реального часу і ця трансляція розміщується на офіційному веб-сайті Ради. Зокрема, забезпечується можливість бачити і чути хід засідання (транслюється відео- та аудіо ряд). За можливості також забезпечується переклад на українську жестову мову.

8. Пленарні засідання Ради, засідання постійних комісій чи виконавчого комітету Ради підлягають відеофіксації з подальшим зберіганням відеозапису засідання (відео та аудіо ряду). Відеозаписи засідань оприлюднюються в частині, що транслюється відповідно до закону, невідкладно після закінчення засідання, але не пізніше наступного дня після проведення засідання, на офіційному веб-сайті Ради чи в інший спосіб із забезпеченням відкритого доступу до відеозапису. Інформація про те, де розміщені відеозаписи з відповідним посиланням вказується на офіційному веб-сайті Ради.

9. Протоколи пленарних засідань Ради, засідань постійних комісій чи виконавчого комітету Ради є відкритими та оприлюднюються на офіційному веб-сайті Ради невідкладно, але не пізніше 5 робочих днів з дня підписання, а також надаються на запит відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". Відповідальність за оприлюднення протоколів засідань несе уповноважена особа, що їх підписує.

10. Порядок доступу до засідань визначається законом, цим Статутом і регламентами Ради та її виконавчого комітету.

Стаття 42. Загальні вимоги до функціонування офіційного веб-сайту Ради.

1. Публічна інформація, що відповідно до законів та цього Статуту підлягає обов’язковому оприлюдненню органами місцевого самоврядування територіальної громади, розміщується на офіційному веб-сайті Ради, що має назву: “Офіційний веб-сайт Бабинської сільської ради” і знаходиться за адресою:

1). джерела територіальної громади:

-  https://babyn-gromada.gov.ua;

- офіційний вебсайт Ради https://babyn-gromada.gov.ua,

- babinskarada@ukr.net,

2) державні джерела:

- Єдиний вебпортал використання публічних коштів https://spending.gov.ua,

- електронну систему закупівель  https://prozorro.gov.ua/uk.

- єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування  https://pablik.nazk.gov.ua/,

- портал відкритих даних  https://data.gov.ua/;

2. Інформація на офіційному веб-сайті Ради в мережі Інтернет розміщується українською мовою, а також може дублюватися офіційними мовами Ради Європи.

3. Функціонування офіційного веб-сайту Ради передбачає технічну можливість користувачам мережі Інтернет у будь-який час доби переглядати, поширювати, копіювати (зберігати) і роздруковувати інформацію, що на ньому є, а також - забезпечує зручний пошук. Зокрема, номери телефонів, адреси електронних пошт та інша контактна інформація розміщується у форматі, що дозволяє її копіювання для подальшого вставляння в текстові поля.

4. Офіційний веб-сайт Ради надає можливість жителям взяти участь у публічних консультаціях, звернутися з електронними петиціями або ставити під ними підпис, подавати електронні звернення, запити на інформацію, проголосувати за проект, поданий в рамках громадського бюджету тощо.

4. Інформація оприлюднюється на офіційному веб-сайті Ради із зазначенням дати оприлюднення і дати оновлення інформації та зберігається на ньому безстроково.

5. При поширенні публічної інформації через медіа, оголошення, соціальні мережі чи інші способи масового поширення, з метою створення можливості для її верифікації, в тексті надається посилання на розділ(-и) офіційного веб-сайту Ради, де розміщена відповідна інформація.

6. Офіційний веб-сайт Ради має бути веб-доступним, тобто адаптованим до потреб осіб з інвалідністю та інших маломобільних користувачів, в тому числі осіб з обмеженнями повсякденного функціонування, і з використанням форми, що забезпечує доступність її сприйняття, серед іншого із застосуванням методу спрощеної мови та викладення у форматі легкого читання, згідно з вимогами передбаченими законодавством та цим Статутом. Зокрема, Рада забезпечує:

1) дотримання вимог ДСТУ EN 301 549:2022 під час створення, модернізації, розвитку, адміністрування і забезпечення функціонування офіційного веб-сайту Ради;

2) дотримання вимог ДСТУ EN 301 549:2022 під час створення та розміщення документів в електронній формі на веб-ресурсах.

7. Порядок оприлюднення публічної інформації на офіційному веб-сайті та вимоги до форматів визначаються рішеннями Ради.

Стаття 43. Інформація, що розміщується на офіційному веб-сайті Ради.

1. На офіційному веб-сайті Ради обов’язково оприлюднюється інформація про: 

- організаційну структуру, функції, повноваження, основні завдання, напрями діяльності, розпорядок роботи Ради, виконавчого комітету Ради, інших виконавчих органів Ради, органів самоорганізації населення, інформацію про нормативно-правові засади діяльності, їхні місцезнаходження, поштову адресу, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти, розклад роботи; 

- інформація про сільського голову, його заступників, секретаря Ради, депутатів Ради, старост, членів виконавчого комітету, керівників виконавчих органів, яка включає:

- фото, біографічні довідки, час, дні і місце проведення особистого прийому, контакти для листування та телефонного зв’язку, присутність посадової особи, депутата на сесії Ради, засіданні виконавчого комітету Ради, щорічні звіти про роботу, імена і прізвища помічників, сфера їх діяльності і контакти, інша інформація необхідна для співпраці посадової особи / депутата з жителями;  інформацію про розпорядження бюджетними коштами (структуру та обсяг бюджетних коштів, порядок та механізм їх витрачання);

- інформацію про планування, формування, здійснення та виконання закупівлі товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти; 

- володіння, користування чи розпорядження комунальним майном;

- структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага керівника, заступника керівника юридичної особи, що перебуває у комунальній власності територіальної громади, керівника, заступника керівника, члена наглядової та/або спостережної ради юридичної особи, що перебуває у комунальній власності територіальної громади, що має на меті одержання прибутку, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать територіальній громаді, тощо,  нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування;

- проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування.  перелік та умови отримання послуг, що надаються цими органами, форми і зразки документів, правила їх заповнення; 

- порядок складання, подання запиту на інформацію, оскарження рішень розпорядників інформації, дій чи бездіяльності; 

- інформацію про систему обліку, види інформації, яку зберігають органи місцевого самоврядування;  перелік наборів даних, що оприлюднюються у формі відкритих даних; 

- інформація про форми участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення, зокрема:  інформація (документи, матеріали, оголошення, проекти та акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, протоколи тощо) пов’язані з ініціюванням, підготовкою, організацією, проведенням публічних консультацій, громадських слухань, загальних зборів (конференцій) жителів, місцевої ініціативи, громадського оцінювання, а також розглядом пропозицій, рішень, висновків та рекомендацій, ухвалених в результаті їх проведення; 

- завдання, склад та організація роботи консультативно-дорадчих органів при органах та/або посадових особах місцевого самоврядування, у тому числі молодіжної ради, наглядової та/або спостережної ради, а також порядок денний, дати, місця та час проведення засідань, рішення, прийняті за підсумками засідання,  звіти, в тому числі про використання бюджетних коштів, виконання місцевого бюджету, щодо задоволення запитів на інформацію; 

- річний, піврічний план роботи Ради, у тому числі дати, місце і порядок денний пленарних засідань Ради, засідань виконавчого комітету Ради, графік проведення та порядок денний засідань постійних комісій;

- протоколи пленарних засідань Ради та засідань її виконавчого комітету, постійних комісій, результати голосування, відеозаписи таких засідань. Якщо відеозаписи оприлюднюються із забезпеченням відкритого доступу до відеозапису, то інформація про те, де розміщені відеозаписи з відповідним посиланням вказується на офіційному вебсайті Ради;

- довідник юридичних осіб, що перебувають у комунальній власності територіальної громади (їх телефонів та адрес), в тому числі їх керівників, молодіжних центрів і просторів (у випадку створення); 

- інформацію про встановлені Радою та її виконавчими органами для молоді спеціальні гранти, стипендії, стажування в органах місцевого самоврядування тощо,  комплексний план просторового розвитку території територіальної громади, генеральний планів населених пунктів (разом з планом зонування території), детальний план території, містобудівні умови та обмеження;

- об’єкти права власності територіальної громади у формі відкритих даних;  перелік об’єктів комунальної власності; 

- перелік об’єктів комунальної власності, що передані в оренду чи інше право користування (включно з даними про умови передачі об’єктів в оренду); 

- інформація про землі запасу та майнові об’єкти (приміщення) комунальної форми власності, які можуть бути передані в користування;

- фінансова звітність суб’єктів господарювання комунальної власності;

- перелік та контакти перевізників, що надають послуги пасажирського  автомобільного транспорту, та маршрути перевезення;

- перелік розповсюджувачів реклами, що отримали дозвіл на розміщення зовнішньої реклами; 

- перелік земельних ділянок, що пропонуються для здійснення забудови; 

- суб’єкти у сфері місцевих публічних аудіовізуальних медіа та аудіовізуальних медіа громад упродовж 60 днів з дня закінчення звітного року публікують на своєму веб-сайті (за наявності) або веб-сайті органу місцевого самоврядування, що є їх засновником (за відсутності власного веб-сайту), звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації та фінансову звітність малого підприємства за відповідний рік; 

- інша інформація, порядок обов'язкового оприлюднення якої встановлений законом, Статутом чи рішеннями органів і посадових осіб місцевого самоврядування.

Стаття 44. Особливості оприлюднення проектів актів та актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування, висновків та рекомендацій постійних комісій на офіційному веб-сайті Ради.

1. Проекти рішень Ради, проекти рішень виконавчого комітету Ради оприлюднюються на офіційному веб-сайті Ради не пізніш як за 10 робочих днів до дати їх розгляду з метою їх прийняття, крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки. Своєчасно не оприлюднений проект рішення не може бути включений до порядку денного засідання.

2. Рішення Ради, рішення виконавчого комітету, розпорядження сільського голови (крім внутрішньоорганізаційних, що не є актами про розпорядження бюджетними коштами), висновки і рекомендації постійних комісій розміщуються на офіційному веб-сайті Ради невідкладно, але не пізніше п’яти робочих днів з дня затвердження документа.

3. Проекти рішень Ради, проекти виконавчого комітету Ради оприлюднюються на офіційному веб-сайті Ради у тестовому форматі (що дозволяє копіювати текст і символи) і в повному обсязі (з усіма додатками), з зазначенням дати їх розміщення чи оновлення та запланованої дати їх розгляду Радою чи виконавчим комітетом Ради, та інших пов’язаних документів (пояснювальних записок, порівняльних таблиць тощо). Оприлюднення проектів актів на офіційному веб-сайті Ради не позбавляє обов’язку виносити їх на публічні консультації у випадку, коли проведення таких консультацій є обов’язковим відповідно до вимог закону чи цього Статуту. Інформація про проект та всі оприлюднені документи мають залишатися доступними на офіційному веб-сайті і після його ухвалення.

4. Рішення Ради, рішення виконавчого комітету Ради, розпорядження сільського голови розміщуються:

1) із зазначенням реквізитів такого акту: коли і ким прийнято, його номер, дат оприлюднення і набрання ним чинності;

2) у текстовому форматі, що дозволяє копіювати текст і символи;

3) в повному обсязі (з усіма додатками);

4) з результатами відкритого поіменного голосування депутатів або членів виконавчого комітету;

5) хронологічно, за датами їх прийняття, з відображенням на сторінці останніх прийнятих актів;

5. З метою надання якнайширшого доступу до текстів проектів і актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування створюється спеціальна пошукова система (сервіс інформаційних фільтрів), що дозволяє пошук за датою прийняття, датою внесення змін, посадовою особою чи органом, що його видав чи ухвалив, номером, назвою чи іншими реквізитами, по контексту (ключовими словами) та за іншими критеріями.

6. При оприлюдненні актів, які вносять зміни до раніше прийнятих актів, у словах, які цитують назву первинного документа формується активне гіперпосилання на його місце розташування. При цьому в первинному документі робиться помітка про внесення до нього змін з перехресним посиланням.

7. Якщо акти або проекти актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування містять таємну, конфіденційну чи службову інформацію, їх оприлюднюють без частин, що підлягають захисту. До документа обов’язково додається обгрунтування, згідно з вимогами частини другої статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації”, в порядку передбаченому рішеннями Ради.

8. В актах та проектах актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування не може бути обмежено доступ до інформації про витрати чи інше розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним чи комунальним майном, у тому числі про умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримують ці кошти або майно, а також до іншої інформації, обмеження доступу до якої заборонено законом. 

Стаття 45. Відкритість та прозорість засідань Ради.

         1. Засідання Ради, її постійних комісій, виконавчого комітету Ради є відкритими, за винятком випадків, передбачених законодавством.

         2. Жителі мають право:

1) бути повідомленими про дату і час проведення засідань;

2) отримувати проекти актів, які розглядатимуться на засіданнях;

3) бути присутніми на засіданнях наживо з дотриманням умов належного розміщення у відповідних приміщеннях;

4) записувати хід обговорень (аудіо-, відеофіксація);

5) бути присутніми на засіданнях з використанням відеозв’язку;

6) мати можливість перегляду онлайн трансляції наживо та у записі.

         3. Жителі зобов’язані дотримуватись регламенту, який встановлений для відповідних засідань, не перешкоджати в будь-який спосіб їх проведенню.

Стаття 46. Запити на інформацію.

Запит на інформацію - це прохання жителя до органу місцевого самоврядування надати інформацію, що знаходиться в його володінні.

1. Доступ жителів до інформації забезпечується шляхом надання інформації за їх запитами на інформацію в порядку, визначеному Законом України “Про доступ до публічної інформації”, іншими законами України.

2. Житель має право звернутися з запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснень причини подання запиту.

3. Запит на інформацію може бути індивідуальним чи колективним. Запити можуть подаватись в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.

РОЗДІЛ V. ЗАСАДИ ВІДНОСИН ОРГАНІВ ТА ПОСАДОВИХ ОСІБ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ З ОРГАНАМИ САМООРГАНІЗАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ, ГРОМАДСЬКИМИ ОБ’ЄДНАННЯМИ, ІНШИМИ СУБ’ЄКТАМИ

Стаття 47. Відносини органів та посадових осіб місцевого самоврядування з інститутами громадянського суспільства.

         1. Відносини органів та посадових осіб місцевого самоврядування з інститутами громадянського суспільства (громадськими об'єднаннями, релігійними, благодійними організаціями, творчими спілками, професійними спілками та їх об'єднаннями, асоціаціями, організаціями роботодавців та їх об'єднаннями, органами самоорганізації населення, недержавними медіа, іншими непідприємницькими товариствами та установами, легалізованими відповідно до законодавства), що зареєстровані чи на інших законних підставах діють на території територіальної громади, здійснюються шляхом:

1. неупередженого та однакового сприяння, підтримки законної діяльності інститутів громадянського суспільства;
2. неупередженої та однакової підтримки законної діяльності об'єднань громадян та інших суб’єктів, що зареєстровані і/або діють у межах територіальної громади;
3. невтручання в діяльність інститутів громадянського суспільства, крім випадків, передбачених законом;
4. стимулювання волонтерської та благодійної діяльності.

         2. Інститути громадянського суспільства мають права та обов’язки в обсязі визначеному для жителів, крім окремих випадків визначених законодавством та цим Статутом.

Стаття 48. Взаємовідносини органів та посадових осіб місцевого самоврядування з об’єднаннями громадян та іншими суб’єктами.

1. Взаємовідносини органів та посадових осіб місцевого самоврядування з громадськими об'єднаннями, професійними спілками та їх об'єднаннями, благодійними організаціями та іншими непідприємницькими товариствами, установами та організаціями - юридичними особами приватного права, що легалізовані відповідно до законодавства, здійснюються шляхом:

1) сприяння діяльності об’єднанням громадян, іншим суб’єктам та залучення їх до участі у вирішенні питань місцевого значення;

2) неупередженої та однакової підтримки законної діяльності об'єднань громадян та інших суб’єктів, що зареєстровані і/або діють у межах територіальної громади;

3) стимулювання волонтерської діяльності.

Стаття 49. Відносини органів  та посадових осіб місцевого самоврядування з органами та посадовими особами місцевого самоврядування інших територіальних громад.

1. Взаємовідносини територіальної громади, органів і посадових осіб місцевого самоврядування з іншими територіальними громадами, їхніми органами і посадовими особами здійснюються на принципах добросусідства, партнерства та взаємної вигоди.

2. З метою налагодження взаємовідносин, реалізації спільних проектів між територіальною громадою та іншими територіальними громадами можуть укладатися відповідні договори.

3. Органи та посадові особи місцевого самоврядування дбають про збереження довкілля та здійснюють необхідні кроки для узгодження з сусідніми громадами питань щодо використання земель і природних ресурсів, допомагають фізичним та юридичним особам, що користуються ресурсами територіальної громади та сусідніх громад у вирішенні питань з органами місцевого самоврядування таких громад.

4. Рада може ініціювати створення координаційного органу з питань добросусідства разом із радами сусідніх громад.

5. Територіальна громада може об’єднуватися з іншими територіальними громадами в порядку, визначеному законом.

Стаття 50. Органи самоорганізації населення.

1. З метою створення умов для участі жителів у вирішенні питань місцевого значення, задоволення їхніх соціальних, культурних, побутових та інших потреб шляхом сприяння у наданні їм відповідних послуг, а також участі жителів у реалізації соціально-економічного, культурного розвитку відповідної території територіальної громади та місцевих програм, у територіальній громаді можуть створюватися органи самоорганізації населення.

2. Органами самоорганізації населення є комітети: сільські, вуличні, квартальні, будинкові та інші органи самоорганізації населення.

3. Органи самоорганізації населення створюються за ініціативою жителів на підставі рішення Ради про надання дозволу на створення органу самоорганізації населення. З ініціативою про створення органу самоорганізації населення до Ради звертаються збори (конференція) жителів за місцем проживання, якщо в них брало участь (було представлено) не менше половини жителів відповідної території, які мають право голосу.

4. Брати участь у зборах (конференціях) жителів за місцем проживання з питань створення, діяльності або припинення органу самоорганізації населення, обирати та бути обраними до його складу можуть жителі, які на законних підставах проживають на відповідній частині території територіальної громади, досягли на день проведення зборів (конференції) вісімнадцятирічного віку та не визнані судом недієздатними.

5. Фінансовою основою діяльності органів самоорганізації населення, зареєстрованих як юридичні особи, є кошти бюджету територіальної громади, які передані їм Радою для здійснення ними повноважень, а також власні кошти, які формуються за рахунок добровільних внесків фізичних та юридичних осіб та інших надходжень, не заборонених законодавством України.

6. Матеріальною основою діяльності органів самоорганізації населення є власне майно та майно передане їм радою на праві узуфрукта комунального майна чи на іншому речовому праві на чуже майно, передбаченому законом. Органи самоорганізації населення, зареєстровані як юридичні особи, можуть набувати право власності на майно, передане їм у власність, чи набуте у власність на підставах, не заборонених законом, мати речові права на чуже майно, а також користуватися майном чи здійснювати управління ним відповідно до укладених договорів.

7. Рада, її виконавчі органи та посадові особи сприяють створенню та діяльності органів самоорганізації населення на території територіальної громади.

Стаття 51. Територія діяльності органів самоорганізації населення.

1. Орган самоорганізації населення створюється за територіальною ознакою.

2. Територія діяльності органу самоорганізації населення, визначається рішенням Ради про надання дозволу на створення відповідного органу самоорганізації населення із урахуванням рішення зборів (конференції) жителів за місцем проживання.

3. Межі території діяльності органів самоорганізації населення визначаються таким чином, щоб вони не перетиналися з межами території діяльності іншого органу самоорганізації населення того самого територіального рівня.

4. Органи самоорганізації населення різних територіальних рівнів, що діють на одній території, можуть укладати між собою двосторонні або багатосторонні договори щодо узгодження своїх дій при реалізації своїх повноважень.

Стаття 52. Компетенції та функції органів самоорганізації населення.

1. Рада при наданні дозволу на створення органу самоорганізації населення наділяє його повноваженнями. При прийнятті такого рішення Рада має врахувати рішення зборів (конференції) жителів за місцем проживання. Перелік повноважень, якими при наданні дозволу на створення може бути наділений орган самоорганізації населення, визначається Радою в межах переліку, визначеного законом. Рада передає органу самоорганізації населення відповідні кошти, а також матеріально-технічні та інші ресурси, необхідні для реалізації ним повноважень, здійснює контроль за їх виконанням.

2. Рада за власною ініціативою або за ініціативою органу самоорганізації населення та за згодою зборів (конференції) жителів території його діяльності, на підставі договору, може наділяти орган самоорганізації населення іншими повноваженнями, які належать до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів Ради, з одночасною передачею органу самоорганізації населення додаткових коштів, а також матеріально-технічних та інших ресурсів, необхідних для здійснення цих повноважень, здійснює контроль за їх виконанням.

3. Договір про наділення органу самоорганізації населення повноваженнями, які належать до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів Ради, затверджується рішеннями Ради і зборів (конференції) жителів за місцем проживання та підписується сільським головою і керівником відповідного органу самоорганізації населення.

4. Орган самоорганізації населення може бути достроково позбавлений повноважень, які належать до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів Ради, у випадках та у порядку, визначених законодавством та договором про наділення органу самоорганізації населення такими повноваженнями.

Стаття 53. Строк повноважень органу самоорганізації населення та його персонального складу.

1. Орган самоорганізації населення створюється на необмежений строк. Рішення Ради про надання дозволу на створення органу самоорганізації населення не припиняється із завершенням терміну повноважень відповідного скликання Ради.

2. Персональний склад органу самоорганізації населення обирається на строк, визначений Положенням про орган самоорганізації населення, але не може перевищувати п'ять років. Термін повноважень персонального складу органу самоорганізації населення обчислюється з дня його обрання.

Стаття 54. Прозорість діяльності та підзвітність органу самоорганізації населення.

1. Орган самоорганізації населення здійснює свою діяльність відкрито, інформує жителів про своє місцезнаходження, час роботи і прийом громадян.

2. Орган самоорганізації населення не рідше одного разу на рік звітує про свою діяльність на зборах (конференції) жителів за місцем проживання, які проживають на території діяльності органу самоорганізації населення.

3. Жителі території, на якій здійснює діяльність орган самоорганізації населення, мають право ознайомлюватися з його рішеннями та отримувати засвідчені секретарем цього органу копії рішень, прийнятих органом самоорганізації населення.

4. У частині виконання повноважень, дотримання Положення про орган самоорганізації населення, а також використання переданих Радою коштів і майна, орган самоорганізації населення підзвітний та підконтрольний Раді.

Стаття 55. Порядок створення, діяльності та припинення діяльності органів самоорганізації населення.

1. Порядок створення, діяльності та припинення діяльності органів самоорганізації населення визначається Законом України «Про органи самоорганізації населення», іншими законами та нормативно-правовими актами, а також рішеннями Ради. 

Стаття 56. Участь молоді у місцевому самоврядуванні.

1. Основними завданнями органів та посадових осіб місцевого самоврядування в реалізації права молоді на участь у місцевому самоврядуванні є:

1) створення умов для залучення молоді до громадського, політичного, соціально-економічного, культурного життя територіальної громади, популяризація ролі та важливості участі молоді у процесі ухвалення рішень;

2) підтримка молоді в реалізації її соціально-економічного потенціалу, питань професійного розвитку, працевлаштування, задоволення освітніх, медичних, культурних та інших потреб;

3) формування громадянської, національної та культурної ідентичності української молоді;

4) сприяння інституційному розвитку молодіжних та дитячих громадських об'єднань, молодіжних центрів, посилення їхньої ролі у процесі соціалізації молоді;

5) розвиток молодіжної інфраструктури,

6) розвиток громадянської освіти дітей та молоді для всіх суспільних груп, в тому числі осіб з інвалідністю.

2. Органи та посадові особи місцевого самоврядування визначають форми та порядок залучення молоді до вирішення питань місцевого значення.

3. Жителі, яким виповнилося 14 років, мають право ініціювати та брати участь у таких формах участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення, як місцева ініціатива, громадські слухання, публічні консультації, консультативно-дорадчий орган при органі та/або посадовій особі місцевого самоврядування, електронні петиції та в інших формах участі, що не суперечать закону.

4. Участь молоді у вирішенні питань місцевого значення забезпечується шляхом залучення та розгляду їх пропозиції під час прийняття актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування. Органи та посадові особи місцевого самоврядування інформують молодь про результати розгляду порушеного ними питання або наданих пропозицій та отримує роз’яснення щодо можливості їх врахування.

5. Залучення молоді до вирішення питань місцевого значення здійснюється через такі форми, як молодіжні ради, студентське та учнівське самоврядування, залучення молоді до участі у плануванні та розподілі коштів бюджету територіальної громади, молодіжні центри та простори, шкільний громадський бюджет, проведення консультацій, залучення до реалізації проектів, спрямованих на розвиток територіальної громади, тощо.

Стаття 57. Механізми участі молоді у місцевому самоврядуванні.

1. Участь молоді у місцевому самоврядуванні забезпечується шляхом розгляду позиції молоді під час прийняття актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування, а також залученням молоді до реалізації прийнятих рішень.

2. Механізми та інструменти участі молоді у місцевому самоврядуванні:

1) інформування про рішення та дії органів та посадових осіб місцевого самоврядування, що стосуються молоді, шляхом оприлюднення відповідної інформації на офіційному веб-сайті Ради, через медіа, соціальні мережі та за допомогою інших доступних засобів та методів комунікації;

2) проведення консультацій, у тому числі електронних, іншими заінтересованими сторонами, проведення опитувань молоді тощо;

3) налагодження діалогу з молоддю шляхом підтримки молодіжних ініціатив, утворення молодіжних рад, призначення радників з питань молоді, проведення громадських слухань, публічних обговорень, створення робочих груп із залученням суб’єктів молодіжної роботи під час розгляду питань, що їх стосуються та молодіжної політики;

4) забезпечення представництва молоді у складі консультативно-дорадчих органів, що утворюються при органах та посадових особах місцевого самоврядування з питань, що їх стосуються та молодіжної політики.

3. Сільський голова, як керівники виконавчого органу Ради може призначати радника з питань молоді на громадських чи інших засадах.

Стаття 58. Молодіжна рада.

1. Молодіжна рада – це молодіжний консультативно-дорадчий орган, що може утворюватися при органах та посадових особах місцевого самоврядування з метою залучення молоді до вирішення питань місцевого значення.

2. Орган, при якому утворюється молодіжна рада, затверджує положення про молодіжну раду та здійснює організаційно-методичне забезпечення її діяльності.

3. Молодіжна рада:

1) сприяє реалізації права молоді на участь у життєдіяльності громади;

2) надає органам та посадовим особам місцевого самоврядування пропозиції щодо організації консультацій з молоддю;

3) надає пропозиції, висновки, рекомендації щодо питань, що стосуються молоді та вправі ініціювати питання на розгляд Ради, її виконавчого органу та Бабинського сільського голови;

4) розробляє спільно з молодіжними, дитячими громадськими об’єднаннями та іншими суб’єктами, що здійснюють молодіжну роботу пропозиції щодо пріоритетів розвитку у сфері молодіжної політики;

5) здійснює моніторинг і оцінку ефективності розвитку у сфері молодіжної політики;

6) бере участь у розробленні проектів нормативно-правових актів, спрямованих на розвиток у сфері молодіжної політики;

7) вивчає стан виконання законів України, інших нормативно-правових актів, що стосуються молоді;

8) виконує інші завдання, визначені положенням про молодіжну раду.

4. Молодіжна рада діє на засадах добровільності, відкритості, прозорості та звітує перед громадськістю про свою діяльність відповідно до затвердженого Положення.

Стаття 59. Роль Ради, її виконавчих органів та сільського голови у сфері молодіжної політики.

1. Рада, її виконавчі органи та сільський голова у межах своїх повноважень:

1) розробляють та реалізують місцеву цільову програму щодо підтримки та розвитку молоді та молодіжної політики з урахуванням положень Національної молодіжної стратегії, місцевих потреб і запитів молоді, здійснюють оцінку ефективності їх реалізації;

2) проводять, аналізують та забезпечують вивчення соціально економічних обставин, потреб, цінностей, пріоритетів молоді, рівня її залученості до суспільного життя;

3) передбачають у профільній програмі щодо підтримки та розвитку молоді та молодіжної політики підготовку та підвищення кваліфікації молодіжних працівників;

4) забезпечують формування, оптимізацію та розвиток молодіжної інфраструктури;

5) сприяють створенню та діяльності молодіжних центрів, забезпечує діяльність молодіжних центрів комунальної форми власності, інших установ, що забезпечують соціальний захист, самореалізацію та розвиток потенціалу молоді;

6) надають всебічну підтримку установам та організаціям, що здійснюють підготовку та підвищення кваліфікації молодіжних працівників, членів молодіжних та дитячих громадських об’єднань; діжних та дитячих громадських об’єднань;

7) сприяють діяльності молодіжних та дитячих громадських об’єднань, інших суб’єктів молодіжної роботи, у тому числі шляхом їх залучення до реалізації програм, надання грантів на конкурсних засадах, у порядку, визначеному законодавством;

8) сприяють створенню молодіжних рад, інших консультативно-дорадчих та робочих органів для забезпечення участі молоді у розвитку молодіжної політики, вирішення інших питань, що стосуються молоді;

9) розробляють місцеві фінансово-кредитні механізми забезпечення економічної доступності житла для молодих сімей та молодих осіб;

10) здійснюють інші повноваження, визначені законом.

Стаття 60. Молодіжні центри та простори.

1. На території територіальної громади створюються молодіжні центри та простори. Вони утворюються та діють з метою забезпечення рівного доступу молоді, у тому числі з маломобільних груп населення, до послуг, що надаються молодіжними центрами, раціонального та ефективного використання ресурсів, впорядкування та розвитку мережі місцевих молодіжних центрів та просторів, загальної координації їхньої діяльності, розвитку та підтримки молодіжних ініціатив.

2. Молодіжні центри комунальної форми власності можуть утворюватися та діяти на базі закладів освіти, культури, спортивного профілю, охорони здоров’я, соціального захисту тощо.

3. Молодіжна робота здійснюється з урахуванням специфіки роботи закладу та може включати надання послуг з неформальної освіти, культурного розвитку, донесення до дітей та молоді інформації про необхідність збереження здоров’я, популяризації здорового способу життя, проведення активного та змістовного дозвілля, розвитку вуличних культур.

4. Молодіжні центри сприяють соціальному та індивідуальному розвитку дітей та молоді на засадах залучення до прийняття рішень та інтеграції в життя громади, забезпечують розвиток громадянської та неформальної освіти, запроваджують інші форми змістовного дозвілля дітей та молоді, здійснюють методичне та інформаційне забезпечення діяльності молодіжних та дитячих громадських об’єднань, інших суб’єктів молодіжної роботи.

5. Порядок функціонування молодіжного простору визначається власником (балансоутримувачем, розпорядником) будівель, споруд, інших приміщень чи земельних ділянок, на базі яких організовано молодіжний простір та відповідно до прийнятих стандартів роботи молодіжних просторів.

Стаття 61. Підтримка обдарованої молоді.

1. Обдарованій молоді Рада та її виконавчі органи надає всебічну підтримку з метою реалізації соціально значущих проектів у соціальній та гуманітарній сферах у порядку, визначеному законодавством. А також сприяє проведенню регіональних та місцевих конкурсів, виставок, фестивалів, концертів, наукових конференцій тощо для виявлення, підтримки і поширення творчих досягнень молоді. 2. Рада та її виконавчі органи можуть встановлювати для молоді спеціальні гранти, стипендії, стажування в органах місцевого самоврядування тощо.

Стаття 62. Участь в асоційованих організаціях і міжнародна співпраця.

1. Рада з метою більш ефективного здійснення своїх повноважень, захисту прав та інтересів територіальної громади може входити до складу асоціацій органів місцевого самоврядування відповідно до Закону України “Про асоціації органів місцевого самоврядування”. 2. Рада, її виконавчі органи та посадові особи в інтересах територіальної громади можуть брати участь у міжнародному територіальному співробітництві та співробітництві територіальних громад, організовувати співробітництво з міжнародними організаціями у різних сферах суспільного життя.

2. Органи місцевого самоврядування в інтересах територіальної громади можуть брати участь у міжнародному територіальному співробітництві відповідно до Закону України “Про міжнародне територіальне співробітництво”, а також організувати співробітництво з міжнародними організаціями у різних сферах суспільного життя.

3. Співпраця Ради з іншими асоціаціями органів місцевого самоврядування та їх добровільними об’єднаннями, міжнародними організаціями тощо реалізується через обмін офіційними делегаціями, проведення спільних заходів, реалізацію спільних проектів, а також іншими, передбаченими актами законодавства України способами.

         4. Органи місцевого самоврядування в інтересах територіальної громади можуть брати участь на правах реципієнтів та партнерів в міжнародних програмах та реалізувати спільні проекти, направлені на підвищення добробуту жителів.

РОЗДІЛ VI. ПОРЯДОК ІНФОРМУВАННЯ, ЗВІТУВАННЯ ОРГАНІВ ТА ПОСАДОВИХ ОСІБ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ, ДЕПУТАТІВ ПЕРЕД ТЕРИТОРІАЛЬНОЮ ГРОМАДОЮ

Стаття 63. Загальні засади інформування, звітування органів та посадових осіб місцевого самоврядування, депутатів Ради перед територіальною громадою.

1. Перед територіальною громадою про свою роботу звітують:

- Голова;

- депутати Ради;

- старости.

         2. Звітування здійснюється з метою забезпечення відкритості та прозорості їх діяльності для територіальної громади, інформування жителів про вирішення питань місцевого значення і відбувається в порядку, визначеному Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні”, “Про статус депутатів місцевих рад”, цим Статутом.

         3. Звітування перед територіальною громадою передбачає надання письмового звіту та проведення відкритої зустрічі у спосіб, що надає змогу жителям поставити запитання, висловити зауваження та внести пропозиції.

         4. Про місце, час і спосіб організації звітування перед територіальною громадою уповноважена особа місцевого самоврядування або депутат (у випадку звітування депутата Ради) повідомляє жителів не пізніше ніж за сім календарних днів через офіційні джерела Ради та інші способи поширення інформації.

         5. Письмові звіти оприлюднюються на офіційному сайті Ради та розміщуються у вільному доступі у приміщенні Ради не пізніше ніж за сім календарних днів до дати відкритої зустрічі з територіальною громадою. Автор звіту має забезпечити його своєчасне подання уповноваженій особі Ради для попереднього оприлюднення.

         6. Органи та посадові особи місцевого самоврядування не менше як два рази на рік інформують жителів про виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку, місцевого бюджету, з інших питань місцевого значення.

         7. Перед Радою звітує:

- Голова про діяльність виконавчих органів Ради, в тому числі про здійснення державної регуляторної політики;

- інші особи у випадку, передбачених законодавством.

         8. Звітування перед Радою відбувається на її пленарних засіданнях в порядку, визначеному Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні”, цим Статутом та Регламентом Ради.

Стаття 64. Звітування Голови.

         1. Сільський голова зобов’язаний звітувати про свою роботу перед територіальною громадою не рідше одного разу на рік, до 1 березня, наступного за звітним.

2. Письмовий звіт сільського голови про його діяльність перед територіальною громадою, в тому числі, має містити інформацію про:

1) його роботу, прийняті ним розпорядження, підготовлені проекти рішень Ради, кадрову політику та іншу діяльність у звітному періоді;

2) пріоритети роботи та цілі на наступний звітний період;

3) результати досягнення поставлених цілей, в минулому звітному періоді;

4) залучення жителів до вирішення питань місцевого значення в порядку передбаченому цим Статутом та результати, яких вдалося досягнути;

5)реалізацію документів стратегічного планування розвитку територіальної громади;

6) виконання бюджету територіальної громади;

7) здійснення державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності виконавчими органами Ради;

8) інші питання місцевого значення.

3. Сільський голова також звітує про діяльність виконавчого комітету та інших виконавчих органів Ради.

4. Інформація про місце, час і спосіб організації звітування сільського голови перед територіальною громадою оприлюднюється на офіційному вебсайті Ради, поширюється в медіа та іншими способами не пізніше, ніж за 7 календарних днів до дня проведення відкритої зустрічі.

5. Письмовий звіт сільського голови про свою роботу оприлюднюється на офіційному веб-сайті Ради та розміщується у приміщенні ради не пізніше, ніж за 7 календарних днів до дня проведення відкритої зустрічі.

6. Сільський голова звітує перед територіальною громадою під час проведення відкритої зустрічі у спосіб, що дає змогу жителям поставити запитання, висловити зауваження та внести пропозиції.

7. Звітування перед Радою відбувається на її пленарних засіданнях.

8. Звітування сільського голови перед Радою, у тому числі, має містити інформацію:

1) доповідь про його роботу та роботу виконавчих органів Ради за звітний період;

2) про здійснення державної регуляторної політики виконавчими органами Ради;

3) про хід і результати виконання бюджету територіальної громади;

4) про реалізацію затверджених Радою документів стратегічного планування;

5) про роботу його заступників;

6) відповіді на запитання депутатів Ради.

Стаття 65. Звітування депутатів Ради.

1. Депутат Ради періодично, але не рідше одного разу на рік, зобов’язаний звітувати про свою роботу перед територіальною громадою або виборцями свого округу.

2.Звіт депутата може бути проведений у будь-який час протягом календарного року.

3. Письмовий звіт депутата про його діяльність перед територіальною громадою, в тому числі, має містити інформацію про:

1) діяльність у Раді та її постійних комісіях;

2) роботу у виборчому окрузі (особистий прийом громадян, розгляд звернень);

3) прийняті Радою та її виконавчими органами рішення, хід їх виконання;

4) особисту участь в обговоренні, прийнятті та організації виконання рішень Ради, її органів, а також доручень виборців;

5) участь у заходах щодо реалізації передвиборчої програми (якщо така програма була);

6) інформацію про головні проблеми, над вирішенням яких працював депутат;

7) інші важливі для життєдіяльності територіальної громади питання, а також важливі питання, на розсуд депутата Ради.

4.Письмові звіти депутатів про свою роботу оприлюднюються на офіційному веб-сайті Ради (медіа та іншими способами) за 7 днів до зустрічі.

5. Депутат самостійно визначає форму звітування (відкрита зустріч, публікація у місцевих медіа, звіт у соціальних мережах або оприлюднення на офіційному сайті Ради).

6 .Про час та місце проведення звіту (у разі обрання форми відкритої зустрічі) депутат повідомляє виборців не пізніше ніж за п’ять днів до його проведення через доступні канали комунікації.

7. Виконавчий комітет сільської ради сприяє депутату в організації звітування, надає приміщення та забезпечує можливість оприлюднення звіту на офіційних ресурсах за зверненням депутата.

8. Вимоги щодо позачергового звітування розглядаються депутатом у порядку, передбаченому чинним законодавством, з урахуванням його робочого графіка.

Стаття 66. Звітування старости.

1. Староста сільської ради звітує перед жителями сіл про свою роботу на відкритій зустрічі не менше одного разу на рік, протягом першого кварталу року, наступного за звітним.

2. Письмовий звіт старости сільської ради перед жителями сіл включає в себе, крім інформації про його діяльність, відомості про:

1) реалізацію документів з планування розвитку територіальної громади в частині, що стосується відповідних сіл;

2) виконання бюджету територіальної громади в частині, що стосується відповідних сіл;

3) план роботи на наступний звітний період;

4) результати виконання плану роботи, оголошеного під час попереднього звітування із зазначенням вжитих заходів, а в разі невиконання (часткового виконання) попереднього плану – відповідні причини;

5) інші питання місцевого значення.

3. Інформація про місце, час і спосіб організації звітування старост перед територіальною громадою оприлюднюється на офіційному веб-сайті Ради, поширюється в медіа та іншими способами не пізніше, ніж за 7 календарних днів до дня проведення відкритої зустрічі.

4. Письмовий звіт розміщується на офіційному веб-сайті Ради та розміщується у приміщенні ради не пізніше, ніж за 7 календарних днів до дня проведення відкритої зустрічі.

5. Заслуховування звіту старости перед жителями сіл відбувається на відкритій зустрічі, у спосіб, що дає змогу присутнім поставити запитання, висловити зауваження та внести пропозиції.

6. Староста на вимогу не менш як третини депутатів - у визначений Радою термін, звітує про свою роботу.

7. Звіт старости перед Радою включає доповідь про його роботу за звітний період, стан реалізації документів із планування розвитку громади, а також відповіді на запитання депутатів.

Стаття 67. Звітування виконавчих органів Ради.

1. Виконавчі органи Ради (виконавчий комітет Ради, відділи, управління та департаменти) в особі їх керівників звітують перед територіальною громадою на відкритій зустрічі не менше двох разів на рік до 1 березня та до 1 вересня року, наступним за звітним.

2. Письмовий звіт виконавчих органів Ради, в тому числі, має містити інформацію про:

1) виконану роботу, досягнуті результати та нереалізовані проекти;

2) виконання місцевого бюджету;

3) виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку;

4) виконання цільових програм з інших питань самоврядування;

5) плани на наступний рік;

6) володіння, користування чи розпорядження комунальним майном;

7) інші питання місцевого значення.

3. Виконавчий комітет Ради кожного року до 1 лютого затверджує графік звітування - визначає орієнтовні строки проведення звітів виконавчих органів перед територіальною громадою.

4. Інформація про місце, час і спосіб організації звітування виконавчих органів перед територіальною громадою оприлюднюється на офіційному вебсайті Ради, поширюється в медіа та іншими способами не пізніше, ніж за 7 календарних днів до дня проведення відкритої зустрічі.

5. Письмові звіти розміщується на офіційному веб-сайті Ради та розміщується у приміщенні ради не пізніше, ніж за 7 календарних днів до дня проведення відкритої зустрічі.

6. Виконавчі органи Ради звітують перед територіальною громадою під час проведення відкритої зустрічі у спосіб, що дає змогу жителям поставити запитання, висловити зауваження та внести пропозиції.

Стаття 68. Інформування та звітування про діяльність юридичних осіб, що перебувають у власності територіальної громади.

1. Юридичні особи, що перебувають у власності територіальної громади здійснюють інформування жителів про свою діяльність на офіційному веб-сайті Ради та на своїх веб-сайтах (якщо вони створені), в порядку передбаченому законом, а за можливості - у медіа, соціальних мережах та іншими способами.

2. Предметом інформування є господарська і фінансова діяльність, послуги, тарифи на них, квартальна, річна фінансова звітність, інша інформація, оприлюднення якої передбачено Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні”, цим Статутом та рішеннями Ради.

3. Порядок звітування про діяльність господарських товариств, що перебувають у власності територіальної громади (комунальних комерційних підприємств), та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать територіальній громаді, визначається законами, цим Статутом та окремим рішенням Ради.

4. Керівники господарських товариств, що перебувають у власності територіальної громади (комунальні комерційні підприємства) та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать територіальній громаді, щорічно, до 1 квітня року, наступного за звітним, звітують перед споживачами їхніх послуг на відкритих зустрічах. Відкрита зустріч організовується та здійснюється у спосіб, який дозволяє споживачам поставити запитання, висловити зауваження та подати пропозиції.

5. Інформацію про місце та час проведення відкритої зустрічі керівника господарського товариств, що перебуває у власності територіальної громади (комунального комерційного підприємства) та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать територіальній громаді повідомляється споживачам їхніх послуг не пізніше як за 7 днів до дня звітування шляхом розміщення відповідної інформації на офіційному веб-сайті Ради та на власному веб-сайті товариства (якщо він створений).

6. Письмовий звіт керівника господарського товариства, що перебуває у власності територіальної громади (комунального комерційного підприємства) та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать територіальній громаді попередньо оприлюднюється не пізніше ніж за 7 днів до дня проведення відкритої зустрічі на офіційному веб-сайті Ради та на власному веб-сайті товариства (якщо такий створений).

РОЗДІЛ VII. ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ ОРГАНІВ ТА ПОСАДОВИХ ОСІБ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Стаття 69. Засади громадського контролю за діяльністю органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

         1. Здійснення громадського контролю за діяльністю органів та посадових осіб місцевого самоврядування ґрунтується на Конституції та законах України, Європейської хартії місцевого самоврядування, Статуті та інших актах Ради.

         2. Громадський контроль за діяльністю органів та посадових осіб органів місцевого самоврядування здійснюється з метою захисту прав, свобод та законних спільних інтересів жителів, сприяння ефективності діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування, забезпечення законності їх діяльності.

         3. Громадський контроль за діяльністю органів та посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється на основі таких принципів:

- відкритості та прозорості;

- пріоритетності прав людини та громадянина;

- законності;

- добровільності та безоплатності участі у здійснені громадського контролю;

- неупередженості, об’єктивності та добросовісності;

- сприяння досягнення балансу приватних та публічних інтересів при вирішенні питань місцевого значення;

- сприяння недопущенню перешкоджання здійсненню законного громадського контролю;

- професійності та компетентності учасників громадського контролю;

- взаємодії жителів, інститутів громадянського суспільства, органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Стаття 70. Громадське оцінювання діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

1. Громадське оцінювання діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування (далі - громадське оцінювання) є формою громадського контролю, що передбачає проведення його ініціатором аналізу діяльності відповідних органів та посадових осіб, підготовку висновків та пропозицій.

2. Предметом громадського оцінювання є діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування, пов’язана із здійсненням ними своїх повноважень, прийняттям та виконанням рішень. 3. Ініціатором громадського оцінювання може бути:

1) громадське об’єднання;

2) професійна спілка (об’єднання професійних спілок);

3) творча спілка;

4) організація роботодавців (об’єднання організацій роботодавців);

5) благодійна організація;

6) орган самоорганізації населення.

4. Ініціатор громадського оцінювання готує висновки та пропозиції щодо його предмету та подає його на ім’я сільського голови у тримісячний строк з дня початку проведення громадського оцінювання.

5. Висновки та пропозиції, підготовлені за результатами громадського оцінювання, розглядаються Радою, виконавчим комітетом Ради відповідно до їхніх повноважень. Висновки та пропозиції, підготовлені за результатами громадського оцінювання, мають бути розглянуті виконавчим комітетом Ради за участю його ініціаторів протягом 30 робочих днів з дня їх надходження, а Радою - на наступній черговій сесії Ради.

6. За наслідками розгляду висновків та пропозицій, підготовлених за результатами громадського оцінювання, Рада, виконавчий комітет Ради приймає рішення.

7. Інформація (документи, матеріали, оголошення, проекти та акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, протоколи тощо) пов’язані з ініціюванням, підготовкою, організацією, проведенням громадського оцінювання, а також розглядом пропозицій та висновків підготовлених за результатами громадського оцінювання розміщуються на офіційному веб-сайті Ради. ійному веб-сайті Ради.

8. Порядок проведення громадського оцінювання діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється відповідно до Положення, що є невід’ємним додатком до цього Статуту.

Стаття 71. Громадське оцінювання діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

         1. Громадське оцінювання діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування передбачає проведення інститутами громадянського суспільства аналізу діяльності відповідних органів та посадових осіб  підготовку висновків та пропозицій.

         2. Громадське оцінювання діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється відповідно до статті 13-4 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” та Положення про громадське оцінювання діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування, що є додатком до цього Статуту.

РОЗДІЛ VIII. ЗАСАДИ РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

ГЛАВА 8.1. Потенціал розвитку територіальної громади

Стаття 72. Спрямування  розвитку територіальної громади.

         1. Розвиток територіальної громади базується на концепції сталого та збалансованого розвитку усіх сфер її соціально-економічного, політичного і культурного життя. Пріоритети розвитку територіальної громади визначається цим Статутом.

         2. Основою розвитку територіальної громади є:

- потенціал жителів;

- потенціал бізнесу, зокрема сфери освітніх, медичних, спортивних, культурних та інших послуг;

- кадровий потенціал органів місцевого самоврядування, його доброчесність;

- матеріальна і фінансова основа місцевого самоврядування;

- потенціал інфраструктури, сфери комунальних послуг;

- екологічний потенціал;

- культурний потенціал, тощо.

Стаття 73. Організація життя територіальної громади на засадах сталого розвитку.

1. Організація життя територіальної громади здійснюється органами та посадовими особами місцевого самоврядування на засадах сталого розвитку відповідно до законодавства України та цього Статуту.

2. Реалізація засад сталого розвитку територіальної громади здійснюється органами та посадовими особами місцевого самоврядування шляхом прийняття і виконання визначених цим Статутом та законодавством стратегічних документів з розвитку територіальної громади, моніторингу виконання цих документів і встановлених ними цілей.

3. Діяльність щодо реалізації засад сталого розвитку спрямовується на реалізацію таких завдань:

1) збереження і відтворення довкілля, зведення до мінімуму людського впливу на нього, підвищення рівня адаптації до зміни клімату, захист, збереження, відновлення та формування екосистем, водних ресурсів, водно болотних угідь, природних оселищ та біорозмаїття;

2) забезпечення соціально, економічно, культурно та екологічно збалансованого розвитку населених пунктів територіальної громади;

3) створення повноцінного життєвого середовища для сучасного покоління з урахуванням інтересів наступних поколінь;

4) вдосконалення соціальної, транспортної, комунікаційно-інформаційної, інженерної, екологічної інфраструктури з урахуванням принципів безбарєрності;

5) своєчасне оповіщення про надзвичайні ситуації, вжиття заходів для зниження та регулювання ризиків природних та техногенних лих, систематичне технічне обслуговування та оновлення інфраструктури з урахуванням потреб осіб з різним рівнем комунікативних можливостей;

6) збереження і розвиток культурної і природної спадщини з залученням приватного сектору;

7) раціональне використання, відтворення та примноження місцевих матеріальних ресурсів, стале місцеве економічне зростання, створення робочих місць, розвиток туризму, рекреації, місцевої культури і виробництво місцевої продукції;

8) запровадження енергоефективних, екологічно чистих та дружніх до довкілля технологій у всіх сферах життєдіяльності громади;

9) згуртування жителів (представників різних суспільних груп), ухвалення рішень з їхнім максимальним залученням і підтримкою;

10) забезпечення безбарєрності в громадських просторах, отриманні публічної інформації та наданні публічних послуг;

11) забезпечення безбар’єрності та сталої мобільності з пріоритезацією засобів пересування за наведеним порядком: пішохідний рух, рух не механічним та легким персональним транспортом, рух громадським транспортом, рух механічним транспортним засобом;

12) створення, озеленення та належне утримання відкритих, доступних, екологічно чистих, обладнаних територій загального користування;

13) забезпечення громадської безпеки та правопорядку в усіх сферах життя територіальної громади, безперешкодного доступу до громадських місць, громадських просторів, природних об'єктів та територій, лісів та водних об’єктів;

14) доступність публічних послуг для жителів (комунальні послуги, транспорт, освіта, охорона здоров'я, соціальний захист, адміністративні послуги).

Стаття 74. Стратегічні документи з розвитку територіальної громади.

1. Стратегічні документи з розвитку територіальної громади є системою взаємопов’язаних документів, яка включає:

1) стратегію розвитку територіальної громади;

2) містобудівну документацію;

3) інші документи з планування розвитку територіальної громади.

2. Звіт про виконання стратегічних документів щороку оприлюднюється на офіційному веб-сайті Ради.

3. Затверджені стратегічні документи, строки яких виходять за межі терміну повноважень Ради відповідного скликання, зберігають чинність до закінчення їх строків та є обов’язковими до виконання для Ради всіх наступних скликань.

4. Розробка стратегічних документів з розвитку територіальної громади відбувається із залученням громадськості у формах, визначених законом та Статутом, починаючи з етапу формування завдання на розробку цих документів або внесення змін до них.

5. Проекти стратегічних документів з розвитку територіальної громади розміщуються на веб-сайті Ради і проходять громадські слухання, результати яких оприлюднюються на офіційному веб-сайті Ради і враховуються при доопрацюванні цих проектів.

Стаття 75. Матеріальна та фінансова основа місцевого самоврядування.

1. Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров’я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об’єкти, визначені відповідно до закону як об’єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

2. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальної громади відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об’єктами права комунальної власності. Майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об’єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, скорочувати обсяг доходів бюджету територіальної громади, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг жителям.

3. Органи місцевого самоврядування самостійно складають та схвалюють прогноз бюджету територіальної громади, розробляють, затверджують і виконують бюджет територіальної громади (план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду) згідно з Бюджетним кодексом України.

4. Самостійність бюджету територіальної громади гарантується власними джерелами та закріпленими за ними на стабільній основі  чинних норм законодавства загально державними доходами, а також правом самостійно визначати напрям використання коштів бюджету територіальної громади відповідно до законодавства України.

5. Органи місцевого самоврядування відповідно до Податкового кодексу України встановлюють місцеві податки і збори (частина власних джерел). Місцеві податки і збори зараховуються до бюджету територіальної громади у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України з урахуванням особливостей, визначених Податковим кодексом України.

Глава 8.2. Планування розвитку територіальної громади

Стаття 76. Засади планування територіальної громади.

         1. Планування розвитку територіальної громади є інструментом управління її розвитком, який визначає бажане майбутнє територіальної громади та способи його досягнення, базується на аналізі зовнішнього оточення та внутрішнього потенціалу територіальної громади і полягає в формуванні узгоджених дій, на реалізації яких концентруються її ресурси.

         2. Планування розвитку територіальної громади здійснюється з метою:

- підвищення спроможності територіальної громади;

- раціонального використання ресурсів територіальної громади;

- досягнення бажаного рівня благоустрою території, структури та якості життя жителів територіальної громади;

- ідентифікації та інтеграції інтересів жителів територіальної громади, суб’єктів господарювання, інших суб’єктів, органів місцевого самоврядування територіальної громади та держави;

- підвищення контролю за досягненням поставлених цілей розвитку.

         3. Рада затверджує такі документи з планування розвитку територіальної громади:

- стратегію розвитку територіальної громади;

- програми соціально-економічного та культурного розвитку територіальної громади та окремих населених пунктів;

- цільові програми з інших питань місцевого самоврядування;

- місцеві програми приватизації;

- комплексний план просторового розвитку, інші місцеві містобудівні програми та генеральні плани населених пунктів;

- інші документи планування розвитку територіальної громади.

         4. При розробленні документів з планування розвитку територіальної громади обов’язково використовуються форми участі жителів, визначені законодавством та цим Статутом.

 Стаття 77. Стратегічне планування.

1. Стратегія розвитку територіальної громади (далі - Стратегія) - документ стратегічного планування державної регіональної політики, що визначає стратегічні, оперативні цілі та завдання для сталого розвитку територіальної громади, розробляється на період реалізації Державної стратегії регіонального розвитку та відповідної регіональної стратегії розвитку, з урахуванням положень Закону України «Про засади державної регіональної політики»

2. План заходів з реалізації Стратегії розвитку територіальної громади - документ реалізації державної регіональної політики, що визначає на середньостроковий період (3-4 роки) заходи, проекти, місцеві програми розвитку, відповідно до завдань, визначених у Стратегії, з визначенням відповідальних виконавців, строків виконання, обсягів і джерел фінансування та індикаторів результативності, їх виконання.

3. Стратегія здійснюється на основі планів заходів з їх реалізації, що затверджуються Радою, і відображається у програмах соціально-економічного і культурного розвитку та місцевому бюджеті на відповідні роки.

4. Для забезпечення публічності і прозорості підготовки проекту Стратегії та Плану заходів обов’язково виносяться на публічні консультації одночасно у двох формах: електронні консультації і публічне обговорення.

5. За секторальними напрямами Стратегія визначає концептуальні моделі організації надання публічних послуг відповідної сфери та довгострокові плани розбудови таких моделей.

6. Стратегія розробляється на термін не менший, ніж семи років. Для секторальних напрямів в Стратегії та документах, розроблених на її виконання визначаються річні, трирічні та десятирічні цілі.

Стаття 78. Реалізація завдань стратегічних документів з розвитку територіальної громади.

1. Система заходів органів та посадових осіб місцевого самоврядування щодо реалізації завдань стратегічних документів з розвитку територіальної громади визначається в програмах соціально-економічного і культурного розвитку територіальної громади.

2. Виконання завдань, що вказані в стратегічних документах з розвитку громади, визначається в містобудівній документації територіальної громади.

3. Концептуальні рішення містобудівної документації (комплексний план просторового розвитку території територіальної громади, генеральний планів населених пунктів (разом з планом зонування території), детальний план території, містобудівні умови та обмеження) розробляються на конкурсі, який проводиться на замовлення виконавчого органу Ради.

4. Проекти містобудівної документації територіальної громади (комплексний план просторового розвитку території територіальної громади, генеральні плани населених пунктів (разом з планом зонування території), детальний план території) підлягають громадському обговоренню з жителями згідно з Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

5. Програми соціально-економічного і культурного розвитку територіальної громади формується на основі та відповідно до цілей та завдань, визначених в стратегічних документах з розвитку територіальної громади та містобудівній документації.

6. Стратегія розвитку територіальної громади включає:

- аналіз поточного стану територіальної громади (економічного, соціального, екологічного);

- опитування зацікавлених сторін;

- SWOT - аналіз (аналіз сильних і слабких сторін територіальної громади, можливостей та загроз для розвитку);

- визначення стратегічного бачення, стратегічних і оперативних цілей, завдань та проектів (заходів), спрямованих на підвищення якості життя, розвиток економіки, інфраструктури, довкілля, туризму, збереження природної та культурної спадщини тощо

- план заходів із чіткими показниками виконання (індикаторами) та джерелами фінансування.

         7. Процес розробки Стратегії передбачає залучення жителів, бізнесу, громадських організацій та експертів через використання різних форм участі жителів, що передбачені цим Статутом.

         8. Стратегія затверджується рішення Ради та оприлюднюється на офіційному веб сайті Ради.

Стаття 79. Охорона культурної спадщини та інших цінних об'єктів територіальної громади.

1. Діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування з охорони культурної спадщини спрямовується на захист об’єктів культурної спадщини через підготовку та реалізацію цільових проектів та програм з метою збереження об’єктів культурної спадщини, а також формування системи контролю за станом об’єктів культурної спадщини.

2. Рада затверджує цільові програми збереження об'єктів культурної спадщини, вирішує питання фінансування з охорони об’єктів культурної спадщини.

3. Рада не менше одного разу на рік розглядає на своєму пленарному засіданні питання щодо збереження об’єктів культурної спадщини на території територіальної громади і контролю за ходом виконання запланованих заходів.

4. Фінансування заходів з охорони культурної спадщини територіальної громади здійснюється як за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, так і за рахунок коштів осіб, які набули право власності або отримали у користування пам’ятку (її частину), благодійних внесків та пожертвувань та інших, не заборонених законодавством України, джерел.

Стаття 80. Підтримка ветеранів війни.

1. Органи та посадові особи місцевого самоврядування в рамках здійснення своїх повноважень сприяють наданню підтримки та забезпечення добробуту ветеранів війни, членів їхніх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, членів сімей осіб, які захоплені в полон або які набули статусу осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, постраждалих учасників Революції Гідності та членів сімей осіб, яким посмертно присвоєно звання Герой України (далі - ветеранів, членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України).

2. З метою забезпечення гідного життя, шани та поваги в територіальній громаді до ветеранів, членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України органи та посадові особи місцевого самоврядування:

1) забезпечують реалізацію державної ветеранської політики;

2) сприяють забезпеченню ветеранів, членів їх сімей, а також членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України медичними послугами відповідно до затверджених державних програм;

3) затверджують місцеві програми у сфері підтримки ветеранів та за згодою беруть участь у розробленні та виконанні державних і регіональних програм у цій сфері;

4) забезпечують можливість доступу ветеранів, членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України до ветеранських просторів, центрів психологічної та фізкультурно-спортивної реабілітації у територіальних громадах;

5) здійснюють моніторинг потреб ветеранів, членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України у визначеному ними порядку;

6) забезпечують здійснення пристосування житла до потреб ветеранів з інвалідністю, у разі такої потреби в порядку, встановленому законодавством, та в межах наявних коштів;

7) ведення обліку, упорядження і збереження військових поховань та встановлення імен невідомих воїнів;

8) беруть участь у реалізації програмних документів державної ветеранської політики;

9) сприяють формуванню в територіальній громаді культуру поваги, вдячності за їх службу, подвиг і жертовність ветеранів;

10) організовують заходів із залучення ветеранів до формування української національної та громадянської ідентичності у громадах;

11) підтримують ветеранські громадські об’єднання;

12) здійснюють інші повноваження, визначені законодавством. 3. Взаємодія органів місцевого самоврядування з ветеранськими об’єднаннями, громадськими організаціями, благодійними фондами та іншими зацікавленими сторонами здійснюється через створення та роботу консультативно-дорадчих органів при органах місцевого самоврядування та їх посадових особах.

4. Питання, що стосуються ветеранів, членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України, підлягають розгляду посадовими особами та органами місцевого самоврядування з урахуванням пропозицій консультативно-дорадчих органів та представників ветеранських організацій.

5. Рада щороку до 1 березня оприлюднює звіт про реалізацію заходів, спрямованих на підтримку ветеранів, членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України, із зазначенням обсягів фінансування та досягнутих результатів.

Стаття 81. Розвиток волонтерської діяльності.

1. Розвиток волонтерства збільшує соціальний капітал громади через самоорганізацію жителів, соціальну активність та включеність в розвиток територіальної громади.

2. Задля забезпечення стабільного розвитку волонтерства у громаді, органи та посадові особи місцевого самоврядування сприяють:  популяризації та зростанню включеності жителів у волонтерську діяльність та активізацію їхньої залученості у суспільно значущі сфери життя громади;  залученню волонтерів до діяльності виконавчих органів Ради, юридичних осіб, що перебувають у комунальній власності територіальної громади, і виконання місцевих цільових програм;  створенню сприятливих умов для розвитку волонтерства, підвищення рівня самоорганізації жителів;  інституційному розвитку організацій та установ, що залучають до своєї діяльності волонтерів через проведення освітніх та інших заходів.

3. Заходи підтримки сприяння розвитку волонтерської діяльності в територіальній громаді визначаються місцевою цільовою програмою.

Стаття 82. Утвердження української національної та громадянської ідентичності.

1. До повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності належить:

1) забезпечення реалізації державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності;

2) розроблення, затвердження та реалізація місцевої програми у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності;

3) забезпечення формування, оптимізації та розвитку інфраструктури з утвердження української національної та громадянської ідентичності;

4) сприяння створенню та діяльності закладів сфери утвердження української національної та громадянської ідентичності, забезпечення діяльності таких закладів, що належать до комунальної форми власності;

5) сприяння підготовці та підвищенню кваліфікації фахівців у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності;

6) сприяння реалізації проектів у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці;

7) створення умов для залучення жителів до прийняття рішень з питань утвердження української національної та громадянської ідентичності.

2. Рада створює, приймає положення і через виконавчі органи забезпечує роботу координаційної ради з питань утвердження української національної та громадянської ідентичності в територіальній громаді.

Стаття 83. Розвиток стійкості і соціальній згуртованості територіальної громади.

1. Стійкість громади – це здатність своєчасно ідентифікувати загрози, виявляти вразливості та оцінювати ризики безпеці функціонування територіальної громади, запобігати або мінімізувати їх негативні впливи, ефективно реагувати та швидко й повномасштабно відновлюватися після виникнення загроз або настання надзвичайних та кризових ситуацій усіх видів, включно з загрозами гібридного типу, але не обмежуючись ними.

2. Задля забезпечення стійкості територіальної громади посадові особи та органи місцевого самоврядування сприяють:

1). адаптації суспільних систем і інститутів до криз і різких змін середовища (ухвалення рішень, моделі та алгоритми взаємодії, протоколи реагування в суспільстві);

2). активізації, мобілізації громадян, інститутів для виконання різних гуманітарних, соціальних і безпекових завдань у співпраці;

3). формуванні та розвитку моделі співпраці між владою, бізнесом, громадянським суспільством, які сприяють підвищенню рівня міжсекторальної довіри, закладають можливості для адаптації, трансформації викликів, інноваційним підходам.

3. Соціальна згуртованість територіальної громади – це здатність реагувати на кризи на підставі спільних цінностей громади та спроможність впоратися з економічними, соціальними, політичними чи екологічними стресами (позитивними чи негативними), впливати на них. Соціальна згуртованість є цінністю та одним з ключових чинників сталого розвитку, стійкості, безпеки, демократичного управління, привабливості, інтегрованості громади та пiдвищення якостi життя її жителів.

4. Задля забезпечення соціальної згуртованості територіальної громади органи та посадові особи місцевого самоврядування сприяють:

1) розвитку комунікацій через формування доступної інфраструктури, електронних інструментів участі, поінформованості та компетенції жителів, наявність громадських консультаційта громадського контролю;

2) розвитку відчуття приналежності через формування в громаді розуміння цінностей залучення до процесів формування та ухвалення рішень шляхом консультацій, інформування, учасницьких практик;

3) розвитку громадянської солідарності через формування цінностей стосовно довіри всередині громади для співпраці, реагування на виклики та ризики;

4) формуванню спільного образу майбутнього (спільної візії громади) – залучення жителів до формування спільного образу майбутнього громади, спільного бачення ідентичності громади (локальної);

5) розвитку соцiального капiталу через iнiцiативи, що стимулюють мiжособистiсну довiру, спiвпрацю, вiдчуття причетностi до життя громади. Дiї з розвитку соцiальної згуртованостi мають бути стратегічними, довготривалими i не обмежуватись разовими заходами. За результатами моніторингу соціальної згуртованості органи та посадові особи місцевого самоврядування можуть оновлювати полiтики, програми, бюджети та механiзми участi для урахуванням нових викликів i потреб. Пiдходи до згуртованостi повинні враховувати локальний контекст, ресурси, iсторiю, склад громади та рівень залученості її жителів до спiльного життя.

5. Органи мiсцевого самоврядування зобов'язані створювати умови для вiдкритого громадського діалогу, медіації, фасилітації та інших інструментів ненасильницького вирішення конфліктів. Заходи з підвищення соціальної згуртованості мають бути орієнтовані на подолання соціальної ізоляції, міжгрупової напруги, стереотипів та упереджень. Органи місцевого самоврядування можуть запроваджувати постiйнi платформи для діалогу та співпраці задля посилення рівня стійкості та соціальної згуртованості своєї територіальної громади.

Стаття 84. Розвиток науки й освіти, охорони здоров’я, фізкультури і спорту, культури та мистецтва.

1. Рада та її виконавчі органи забезпечують розвиток соціально гуманітарної сфери життєдіяльності територіальної громади (науки й освіти, охорони здоров’я, фізкультури і спорту, культури та мистецтва тощо).

2. Основні напрями і пріоритети соціально-гуманітарного розвитку територіальної громади визначаються Радою при розробці рішень з планування розвитку територіальної громади.

Стаття 85. Застосування гендерно орієнтованого підходу під час планування розвитку територіальної громади.

1. Під час розроблення нормативно-правових актів, зокрема документів стратегічного планування, проекту бюджету територіальної громади на наступний рік, проектів актів посадових осіб та органів місцевого самоврядування може проводитися їх гендерно-правова експертиза.

2. Гендерно-правова експертиза передбачає аналіз проектів актів Ради та її виконавчих органів, посадових осіб на відповідність принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

3. Рада та виконавчі органи Ради здійснюючи свої повноваження, відповідно до Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» та іншого законодавства України, забезпечує:

1) гармонізацію професійного та особистого життя жінок і чоловіків;

2) участь жителів у процесах прийняття рішень і розподілі ресурсів незалежно від статі;

3) створення рівних умов для жінок і чоловіків у кар’єрному зростанні, професійному розвитку та у сфері підприємництва;

4) створення умов для відповідального батьківства і материнства, партнерського розподілу сімейних обов’язків;

5) зменшення (викорінення) домашнього та гендерно зумовленого насильства у всіх його проявах;

6) формування гармонійно розвиненої особистості без гендерних стереотипів та упереджень;

7) та інших можливостей, що передбачені законодавством України.

Стаття 86. Цифрова демократія і цифрове урядування.

1. Для забезпечення безбарєрності, сталого розвитку, сприятливих умов проживання, запровадження демократичних процедур і ефективного врядування в територіальній громаді, посадові особи і органи місцевого самоврядування сприяють застосуванню інформаційно-комунікаційних технологій цифрової демократії та врядування.

2. Посадові особи і органи місцевого самоврядування використовують у своїй діяльності та/або прагнуть інтегрувати такі механізми цифрової демократії:

1) електронний документообіг та бухгалтерський облік;

2) електронні реєстри та бази відкритих даних територіальної громади, доступ до державних реєстрів та баз даних;

3) геоінформаційні системи - кадастрові карти, GIS-системи, інтерактивні карти проблем територіальної громади та інше;

4) платформи цифрової/електронної демократії - що дозволяють використовувати електронні петиції, електронні голосування/опитування, публічні консультації, громадський бюджет, шкільний громадський бюджет та інші інструменти громадської участі;

5) чат-бот, мобільний додаток, для скарг на проблеми, що потребують оперативного вирішення;

6) платформа відкритого бюджету громади – оприлюднення інформації про доходи і витрати місцевого бюджету у зручній формі для жителів; 

7) єдина система реєстрації проектів актів та актів посадових осіб та органів місцевого самоврядування;

8) онлайн-трансляції та архів відеозаписів засідань колегіальних органів місцевого самоврядування;

9) мобільні застосунки громади;

10) електронні черги – у ЦНАП, закладах дошкільної, загальної середньої освіти, закладах охорони здоров'я;

11) електронний запис на прийом до посадових осіб місцевого самоврядування та депутатів Ради;

12) електронний-портал місцевих послуг (реєстрація місця проживання, отримання довідок і дозволів);

13) електронні сервіси для бізнесу – отримання дозволів, погоджень, ліцензій тощо;

14) цифрові транспортні системи - контроль за рухом місцевого транспорту, електронний квиток у транспорті;

15) цифрова освіта – електронні щоденники, онлайн-платформи для навчання;

16) електронну систему обліку документів розпорядника інформації;

17) інші механізми цифрової демократії.

3. Участь жителів у вирішенні питань місцевого значення, що потребує особистої присутності, може здійснюватися в тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. Органи місцевого самоврядування сприяють можливості залучення жителів до таких заходів також і дистанційно, у форматі відеоконференції на доступній веб-платформі. Особливості використання дистанційного формату для певних форм участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення визначаються рішеннями Ради, зокрема і спосіб ідентифікації жителів.

Стаття 87. Планування публічних інвестицій.

         1. Планування публічних інвестицій здійснюється відповідно до Закону України “Про публічні інвестиції” та спрямоване на залучення коштів для реалізації проектів, визначених Стратегією розвитку територіальної громади.

         2. Інвестиційні проекти, зокрема у сферах економіки, соціальної сфери, інфраструктури та екології, розробляються з урахуванням економічної доцільності, соціального впливу та економічної безпеки.

         3. Рада створює каталог інвестиційних пропозицій, який включає земельні ділянки, об’єкти комунальної власності та проекти для залучення інвесторів.

         4. Інформація про інвестиційні проекти, джерела фінансування та їх реалізацію оприлюднюється на офіційному веб сайті Ради для забезпечення прозорості та громадського контролю.

         5. Органи місцевого самоврядування подають заявки на грантові програми (національні, міжнародні) для фінансування інвестиційних проектів та на платформу DREAM.

Стаття 88. Бюджетне планування.

         1. Формування бюджету територіальної громади здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України ґрунтується на пріоритетах, визначених Стратегією розвитку, та враховує потреби всіх соціальних груп, зокрема вразливих верств жителів.

         2. Проект бюджету територіальної громади розглядається на громадських слуханнях не пізніше ніж за 20 робочих днів до його затвердження Радою.

         3. Інформація про доходи, видатки, виконання бюджету та розподіл бюджетних коштів оприлюднюється щоквартально на офіційному веб сайті Ради у форматі відкритих даних.

4. Органи місцевого самоврядування можуть впроваджувати громадський бюджет як окремої форми участі жителів, визначеної цим Статутом.