ПРОЄКТ Стратегії розвитку Бабинської сільської ради
ЗАТВЕРДЖЕНО:
рішенням Бабинської
сільської ради Рівненської області від ________________
СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ
Бабинської сільської ради
Рівненської області
до 2027 року
с. Бабин
2022 рік
Зміст
№ з/п Розділи, підрозділи с.
1. Вступ
2. Характеристика громади
2.1 Коротка характеристика громади і району
2.2. Інформація про орган місцевого самоврядування
2.3. Історична довідка
2.4. Коротка характеристика області та району
2.5 Земельні та природні ресурси
2.5.1 Земельні ресурси і територія громади
2.5.2 Містобудівні документи
2.5.3 Природно-ресурсний потенціал
2.5.4 Кліматичні умови
2.5.5 Стан навколишнього природного середовища
2.6. Населення і трудові ресурси
2.7 Економіка громади
2.8 Фінансовий стан та бюджет громади
2.9 Туристична інфраструктура
2.10 Житлово-комунальна та енергетична інфраструктура
2.10.1 Житловий фонд
2.10.2 Комунальна інфраструктура та інженерні мережі
2.11 Соціальна інфраструктура
2.11.1. Мережа закладів освіти
2.11.2 Мережа закладів охорони здоров’я
2.11.3 Заклади культури
2.12 Соціальний напрямок
3. Головні чинники стратегічного вибору
4. Стратегічне бачення розвитку Бабинської громади
4.1 Стратегічне бачення
4.2. Аналіз SWOT
4.3. Сектор «Порівняльні переваги». Тип стратегії – агресивна, наступальна
4.4. Сектор «Виклики».Тип стратегії – динамічна, конкурентна
4.5. Сектор «Ризики». Тип стратегії – оборонна.
4.6. Висновки та ідентифікація пріоритетів розвитку
5. Стратегічні та операційні цілі
5.1 Стратегічні цілі (пріоритети), операційні цілі та завдання
5.2. Стратегічна ціль 1. «Створення умов для гармонійного розвитку жителів громади»
5.3. Стратегічна ціль 2. Економічний розвиток громади
5.4. Стратегічна ціль 3 Створення комфортних та безпечних умов для проживання
6. План реалізації Стратегії
7. Основні етапи та механізми реалізації Стратегії
7.1 Система управління, моніторингу та оновлення Стратегії
7.2. Управління процесом реалізації стратегії
7.3 Процедура моніторингу стратегії
7.4 Показники моніторингу виконання стратегії розвитку
8. Припущення та ризики
9. Рекомендації
1. ВСТУП
Процес децентралізації влади, що розпочався в Україні у 2014 році, призвів до утворення у серпні 2015 року Бабинської сільської об’єднаної територіальної громади. На той час об'єдналися Бабинська сільська рада та Рясницьківська сільська рада із центром у с.Бабин . У грудні 2020 року до Бабинської об'єднаної територіальної громади приєдналася ще Горбаківська сільська рада.
Спроможні об‘єднані територіальні громади (далі ОТГ) повинні стати базовим елементом ефективної системи влади в Україні. На етапі створення громада зустрілася з багатьма викликами, серед яких є:
• відсутність загальноприйнятих пріоритетів щодо забезпечення надання базових послуг мешканцям територіальної громади (далі ТГ). Кожен орган місцевого самоврядування, який увійшов до складу ТГ, до об‘єднання мав власні пріоритети розвитку та власну систему цінностей щодо управління ресурсами. Після об‘єднання (приєднання) ці пріоритети, очевидно, мають бути переглянуті та мають бути вироблені підходи до управління «об‘єднаними» ресурсами.
• потреба ефективного управління новими земельними, бюджетними ресурсами, які стали доступними для ТГ і можуть бути використані для розвитку,
• збільшення кількості зацікавлених сторін, з якими потрібно узгоджувати прийняття рішень у межах ТГ.
У більш широкому контексті Бабинська громада повинна ефективно відповідати зовнішнім викликам, таким як глобалізація економіки, підвищення мобільності трудових ресурсів та пов‘язаний з цим ріст безробіття, посилення міжнародної конкуренції за інвестиції та розвиткові ресурси.
Відповіддю на ці та деякі інші виклики може стати перспективне (середньо- та довгострокове) планування ТГ. У цьому контексті важливим є не тільки (і не стільки) результат (планувальний документ), скільки сам процес його створення за участі широкого кола зацікавлених сторін – представників різних населених пунктів, різних підприємств, установ та організацій, різних політичних поглядів.
Однією з ознак «стратегічності» плану є довгостроковий (не менше 5 років) період планування. У Бабинській ТГ, умовно кажучи, відсутня довга «історія», тобто, неможливо відстежити поведінку територіальної громади як цілісної територіальної соціально-економічної системи за попередні періоди, а період ідентифікації базових умов, які матимуть суттєвий вплив на подальшу суб‘єктність громади це 2022-2023 роки.
Стратегія громади повинна узгоджуватися зі стратегіями вищого рівня – області, країни. Наразі, стратегії вищого рівня розробляються на період до 2027 року.
Методологія розглядає сталість (сталий розвиток) і соціальну інтеграцію як основні принципи місцевого розвитку.
Стратегія розвитку Бабинської сільської ради на період до 2027 року (далі – Стратегія) є основним плановим документом розвитку громади на довгострокову перспективу.
Стратегія розроблена на виконання доручення Кабінету Міністрів України від 09 січня 2019 року № 49960/0/1-18, з урахуванням Указу Президента України від 30 вересня 2019 року № 722/2019 «Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року», Програми діяльності Кабінету Міністрів України (постанова Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2019 року № 849), а також на підставі Законів України «Про місцеві державні адміністрації», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України», «Про стимулювання розвитку регіонів», «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 932 «Про затвердження Порядку розроблення регіональних стратегій розвитку і планів заходів з їх реалізації, а також проведення моніторингу та оцінки результативності реалізації зазначених регіональних стратегій і планів заходів».
Під час розроблення Стратегії було використано методичне забезпечення стратегічного планування розвику громад на сайті Міністерства розвитку громад та територій Україн.
Розпорядженням сільського голови Бабинської сільської ради від 20.10.2021р. №24 була сформована робоча група з розробки Стратегії.
При розробці Стратегії також були враховані зобов’язання України щодо реалізації політики ґендерної рівності та використаний ґендерний профіль.
Підготовка стратегічного плану розпочалася з проведення соціально-економічного аналізу, який включав у себе:
• дослідження основних тенденцій соціально-економічного розвитку сукупності населених пунктів Бабинської ТГ за попередній період, дослідження оточення (зовнішнього середовища) та оцінка можливостей розвитку громади,
• проведення у серпні-вересні 2022 року опитування (анкетування). Громадське обговорення матеріалів, напрацьованих у рамках підготовки Стратегії, проводилися у декілька етапів. Попередньо, проєкти стратегічного аналізу, бачення і місії, SWOT-аналізу та стратегічних напрямів розвитку громади до 2027 року були розміщені на офіційному веб сайті громади для обговорення.
На спільному засіданні Робочої групи з розробки Стратегії було проведено презентацію та обговорення: стратегічного аналізу; SWOT-аналізу; видів економічної діяльності, які доцільно включити до стратегічної цілі ; проєкту структури можливих стратегічних цілей та бачення розвитку Бабинської громади до 2027 року.
Другим етапом стало залучення до обговорення напрацьованих матеріалів мешканців громади. Задля цього протягом серпня-вересня 2022 року проводилося інтерактивне опитування мешканців. Зокрема, оголошення про громадське обговорення було розміщено на офіційному сайті сільської ради. За результатами цього етапу громадського обговорення опрацьовано анкети мешканців та представників бізнесу, з розподілом результатів за статтю респондентів. Структура стратегічних та оперативних цілей, місія та бачення розвитку громади до 2027 року були презентовані на засіданні Робочої групи з розробки Стратегії. Згідно з вимогами вищезазначеної Методики, зокрема сформовано:
- стратегічне бачення розвитку громади на період до 2027 року, що являє собою бажану картину майбутнього території, яку ми хочемо досягти в процесі реалізації стратегічних цілей і завдань;
- стратегічні цілі розвитку громади, які було визначено в найзагальніших рисах на основі порівняльних переваг громади з урахуванням викликів, а також можливих перешкод і ризиків на шляху розвитку;
- оперативні цілі, які було визначено як пріоритетні на шляху досягнення стратегічних цілей, передбачають реалізацію необхідних заходів з метою досягнення відповідних стратегічних цілей.
Реалізація Стратегії полягатиме у здійсненні комплексної системи заходів, які зможуть забезпечити досягнення стратегічних цілей та створити безпечні умови та високу якість життя в громаді, в якому гармонійно поєднуватимуться розвинена та інклюзивна транспортно-логістична інфраструктура, екологічне сільське господарство, відпочинковий та історичний туризм, безпечне довкілля. При цьому основним критерієм результативності Стратегії є зростання добробуту кожного мешканця громади, незалежно від його віку, статі, місця проживання, фізичного стану, соціально-економічного статусу.
2. ХАРАКТЕРИСТИКА ГРОМАДИ
2.1. Коротка характеристика громади і району
Дата утворення • 12 серпня 2015 року
Населення • 7640 осіб
Площа • 12085 га
Центр громади • село Бабин
Адреса • 35431, Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Бабин, вул.Незалежності, буд.1
Сайт громади • https://babyn-gromada.gov.ua/
Кількісний склад ОТГ • 3 сільські ради,
11 сільських населених пунктів
Відстань від центру ОТГ до міста Рівне •
20 км
Відстань від центру ОТГ до
найближчої залізничної станції 22 км
До складу громади увійшли населені пункти: Бабин, Підліски, Рясники, Дмитрівка, Горбаків, Шкарів, Томахів, Іллін, Дорогобуж, Подоляни, Мнишин. Адміністративниий центр у селі Бабин.
Територія громади розміщується в межах основної тектонічної структури Рівненщини – Волино-Подільської плити, зокрема Рівненське плато. Середня висота над рівнем моря – 253 м.
Клімат території помірно континентальний з м”якою зимою та досить теплим, з достатньою кількістю опадів, літом. Однак останні зими дещо морозні, а літо посушливе.
В цілому клімат території можна вважати комфортним для життя та сприятливим для господарської діяльності, в першу чергу для розвитку сільського господарства.
Територіальна громада займає площу 120,85 кв. кілометри, з населенням 7640 осіб, у тому числі у с. Бабин – 2291 осіб.
Громада межує із Білокриницькою, Бугринською та Гощанською громадами. Транспортний зв’язок з обласним центром проходить по трасі М-06 (Київ-Чоп).
2.2. Інформація про орган місцевого самоврядування
Оргамом місцевого самоврядування, що представляє інтереси Бабинської сільської об’єднаної територіальної громади Рівненського району Рівненської області та здійснює від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування є Бабинська сільська рада Рівненської області (далі сільська рада).
Сільська рада представлена 20 депутатами та сільським головою. Утворено 3 постійних депутатських комісій.
Виконавчим органом Бабинської сільської ради є її виконавчий комітет, який здійснює свої повноваження у різних сферах діяльності – забезпечення законності, правопорядку, охорони прав і свобод громадян, у сфері соціально – економічного розвитку, підприємництва, будівництва, транспорту і зв’язку, регулювання земельних відносин, охорони навколишнього природного середовища , охорони здоров’я та соціального захисту.
Економічна база Бабинської сільської ради в своїй більшості формується за рахунок сільськогосподарських господарств. Як наслідок, зайнятість місцевого населення, в значній мірі, пов’язана саме із місцевою економікою. Жінки та чоловіки громади працюють в місцевих установах, закладах та підприємствах, на підприємствах та в організаціях, розташованих в обласному центрі – м. Рівне, а також виїжджають на заробітки за кордон (країни Європи). Рівень безробіття вищий серед жінок.
Керівництво ради та виконавчого комітету -7, з них 5 жінки (, секретар сільської ради, заступник сільського голови, дві старости, секретар керівника ) та 2 чоловіки (голова сільської ради та заступник).
Структурні підрозділи виконавчого комітету Бабинської сільської ради:
Відділ бухгалтерського обліку та звітності -3 штатні одиниці
Відділ стратегічного розвитку, юридичної, організаційно-кадрової та мобілізаційної роботи – 8 штатні одиниці
Відділ земельних відносин, містобудування та архітектури – 6 штатні одиниці
Сектор з благоустрою відділу земельних відносин – 1 штатна одиниця
Відділ соціального захисту населення та охорони здоров'я -2 штатні одиниці
Служба у справах дітей – 2 штатні одиниці
Відділ організації надання адміністративних послуг та цифрової трансформації -7 штатних одиниць
Відділ господарського забезпечення – 12,75 штатні одиниці
В громаді створено Комунальний заклад «Центр культури і дозвілля» та КНП « Бабинський центр ПМСД».
2.3. Історична довідка
Існує кілька версій походження назви села Бабин. Одну з них розповіла жителька села Янчук М.
Село Бабин розкинулось поблизу села Дорогобуж. В давнину це було велике укріплення, місто Київської Русі. В ньому знаходилась багаточисленна дружина князя. Час був неспокійний,сім’ї дружинників вирішили поселитися в більш безпечному місці. Вони вибрали таку місцину, що була оточена пагорбами та болотами. Жили там жінки та діти. Довго називали це поселення Бабинець. Згодом лишилась лише назва – Бабин.
Дехто вважає, що назва « Бабин» походить від слова,що означає місце в церкві, де могли стояти лише жінки.
Інша версія розповідає про те ,що коли татаро-монголи оточили Дорогобуж, захисники вирішили врятувати мирне населення:жінок,дітей, старих. Їх було вивезено за межі міста і вони заховались в дрімучих лісах. Коли ж Дорогобуж був зруйнований,захисники загинули,то довгий час ніхто не повертався до руїн. Жінки та діти залишилися жити неподалік Дорогобужа. Коли хто потрапляв на їхнє поселення то бачив, що в ньому переважно жили жінки.
Тому і походить назва « Бабин», або « Бабине село «.
Ще одна версія говорить про те, що у західній частині села стояли «Кам’яна баба», якій поклонялися. Кажуть, що під час небезпеки, в ній могли заховатися люди.
Є ще одна версія походження села Бабин , в якій розповідається про те , що на території села проживав пан Бабінський.
Церква Іоанна Богослова села Бабин – архітектурна пам’ятка, церковна громада належить до Московського патріархату.
Перша згадка у польських фоліантах датується 1465 роком.
Церкву збудовано у 1839 році на честь святого апостола Іоанна Богослова за кошти княгині Олександри Радзівіл та прихожан. Добудована в липні 1986 року.
У 1994 році частина приміщення клубу села Бабин було передано громаді Української православної церкви Київського патріархату.
Місце під будівництво церкви було освячене і закладено перший камінь у 1938 року православним священиком Лойко Адамом. Через деякий час місце освятив польський ксьондз, все це відбувалось за ініціативою польської громади. За польської влади були збудовані стіни костелу. За німецької влади костел був накритий і в ньому зберігали зерно. За радянської влади у ньому зберігали цукор і пізніше зробили клуб.
Церква села Бабин, церковна громада належить до Київського патріархату з 1991 року.
2.4. Коротка характеристика області та району
Рівненська область як адміністративно-територіальна одиниця у складі України утворена 4 грудня 1939 року. Область розташована на північному заході України, охоплює східні частини Волинського Полісся, Волинської височини та малого Полісся і західну окраїну Центрального (Житомирського) Полісся. Межує з Волинською, Житомирською, Хмельницькою, Тернопільською, Львівською областями, Республікою Білорусь.
За характером рельєфу поділяється на дві частини: північну в межах Поліської низовини і південну, підвищену, що займає північну окраїну Волинсько-Подільської височини.
Область має вигідне територіально-географічне розташування із значним транзитним потенціалом. Територією області проходить державний кордон з Білоруссю протяжністю 234 кілометри. В області розташовані п’ять міжнародних пунктів пропуску.
Площа лісів становить 818,7 тис. гектарів, лісистість - 40,8 відсотка.
Природно-заповідний фонд нараховує 315 об’єктів загальною площею 206,8 тис. гектарів, що становить 10,3 відсотка території області.
Зареєстровано 365 родовищ різноманітних корисних копалин.
Територія області - 20,1 тис. кв. кілометрів (3,3 відсотка території України) простягається із заходу на схід на 130 кілометрів, з півночі на південь - на 210 кілометрів.
За адміністративно-територіальним поділом область включає 16 районів, 4 міста обласного (Рівне, Дубно, Варані, Острог), 7 - районного значення, 16 селищ міського типу, 999 сільських населених пунктів. Обласний центр - місто Рівне з чисельністю населення 246,5 тис. осіб.
На Рівненщині сформовано 47 об’єднаних територіальних громад (в тому числі 2 міських), у 43 з яких проведено перші місцеві вибори.
Населення області на 1 січня 2019 року становило 1157,3 тис. осіб (2,7 відсотка населення України), у тому числі 47,5 відсотка - міське та 52,5 відсотка - сільське населення. Щільність населення - 58 осіб на 1 кв. кілометр.
В усіх сферах економічної діяльності зайнято 460,2 тис. осіб, у тому числі у промисловості - 62,1 тис, осіб, сільському господарстві - 80,9 тис. осіб, в інших галузях - 317,2 тис. осіб.
Загальна чисельність пенсіонерів області - 294,6 тис. осіб.
Провідне місце в економіці області займають промисловість та сільське господарство.
Рівненський район розташований у південній частині Рівненської області. Центр — місто обласного підпорядкування Рівне.
Рівненський район межує на півночі з Костопільським районом, на сході з Гощанським, на півдні із Здолбунівським, на південному заході з Дубенським, на заході з Млинівським районом, на північному заході з Волинською областю.
Більша частина Рівненського району лежить у межах Волинської височини (Рівненське плато — підвищена лісова рівнина, розмежована ярами та балками), крайня північна — в межах Поліської низовини. Знаходиться у Західноукраїнській лісостеповій фізико-географічній провінції (більша частина) та Волинському Поліссі.
Рівненський район – це найбільший за територією і сільськогосподарським потенціалом лісостеповий природний район Рівненської області. Тут високородючі ґрунти. Вигідне географічне розташування та багаті природні, матеріальні та трудові ресурси визначають сучасний характер розвитку та структуру господарського комплексу Рівненського району. У районі діє 51 промислове підприємство, 365 малих підприємств, 1480 та 3540 юридичних та фізичних осіб – підприємців відповідно. Основними видами промислової продукції є вироби зі скла та литва, керамічна вогнетривка цегла, надміцні залізобетонні конструкції, меблі, лікеро-горілчані вироби, вироби із деревини, інші продовольчі товари.
Таблиця 1. Порівняння громади, району, області
Регіони Площа, км2 Площа у % до загальної площі/району/
області Населення Населення у % до загального населення/району
/області Густота населення
Громада 120,85 1,67/0,6 7640 1,21/0,66 63,22
Район 7250 36,15 632426 54,49 87,23
Область 20051 100 1160647 100 56,91
Таблиця 2. Коротка характеристика громад – конкурентів Порівняння з громадами-конкурентами
Показники 2018 рік
Бабинська громада Білокриницька громада Гощанська
громада
Територія, км2 120,85 126,7 484,3
Населення 9542 9802 23193
Якась одна сильна сторона, що надає перевагу у розвитку(наприклад – працююче підприємство, природні ресурси, об‘єкт для туризму) Вигідне географічне розташування, розвинута інфраструктура, наявність трудових ресурсів Наявний приріст населення за рахунок міграції міського населення в сільські населені пункти. Велика кількість аграрних підприємств, хороший туристичний потенціал
2.5 Земельні та природні ресурси
2.5.1. Земельні ресурси і територія громади
Площа громади дорівнює 12087 га га.
Площа сільськогосподарських угідь складає 10400,62 га, з них ріллі – 7626,08 га, рілля. Основними культурами, вирощуванням яких займаються сільгосппідприємства нашої ради є пшениця, ячмінь – озимий та ярий, соя, кукурудза. Як прибуткова галузь, зерновиробництво є одним з основних джерел надходжень як для сільгосптоваровиробників, так і для місцевих бюджетів.
Таблиця 3. Розподіл земель за призначенням
Категорія земель Площа земель, га
Землі сільськогосподарського призначення 10400,62
Землі житлової і громадської забудови 182,50
Землі лісогосподарського призначення 544,50
Землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення 83,40
Землі водного фонду 308,50
Землі рекреаційного призначення 22,50
Інші землі 544,98
2.5.2. Містобудівні документи
На території Бабинської сільської ради оновлено генеральні плани із планами зонування всіх 11 населених пунктів. Розроблено схеми розміщення тимчасових споруд у семи селах громади.
2.5.3. Природно-ресурсний потенціал.
Незважаючи на свою відносно невелику територію, Бабинська сільська рада виді¬ляється у Рівненській області певними запасами ресурсів нерудних корисних копалин. Поклади вап¬няків зустрічаються у лісовому масиві поблизу оздоров¬чого табору Агатівка.
Сировиною для виробництва цегли є глина. В основному зустрічаються сірі глини сарматського віку. Основні їх запаси знаходяться у родовищах поблизу села Мнишин.
У 1984 році було введено в дію водозабір для м.Рівне з добовою подачею води 55 тис.куб.м, який працює у такому режимі з 1987 року. За понад 20 років експлуатації водозабору та нагромадження інших факторів, а саме: погіршення кліматичних умов, заповнення ставків –регуляторів Хмельницької АЕС, відсутності двостороннього регулювання меліоративних систем привело до погіршення ситуації.
Внаслідок цього на території сільської ради різко знизились рівні підземних вод, що привело до повного або часткового зникнення води в шахтних колодязях місцевих жителів. Крім того, обміліли або зовсім пропали малі річки, озера і ставки. Донедавна повноводна річка Горинь внаслідок порушення водного балансу теж обміліла.
Депресійна воронка розширилась до 375 кв.км. На поверхні ґрунту створилась сітка глибоких тріщин, нерівностей, що перешкоджає використанню природних лук за прямим призначенням. Розломи поверхні землі в районі водозабору (села Мнишин, Горбаків) сягають 5-7 м глибиною і до 1,5 м шириною. Тріщини землі за останні роки з’явилися й на відстані понад 15 км від зони водозабору.
Сучасна мережа природно-заповідного фонду представлена ентомологічним заказником місцевого значення «Рясниківський», ботанічним заказником місцевого значення «Бабинський ліс», гідрологічною пам’яткою природи місцевого значення «Рясниківські джерела» та «Дорогобузькі джерела». Заказники створені для забезпечення охорони та сприяння відтворенню типового природного ландшафту.
2.5.4. Кліматичні умови
Клімат території помірно теплий і вологий. Тут м’яка зима, тепле літо і достатня кількість опадів. Середня річна температура повітря становить +7,5оС. Середня місячна температура холодного місяця січня - -4,8 оС і найтеплішого – липня - +18,5 оС. Середня кількість опадів становить 683 мм, при цьому основна їх кількість, близько 76%, випадає в теплий період року, з квітня по жовтень в період вегетації. Відносна вологість повітря в середньому за рік становить 70-80%, знижуючись у весняно-літній період до 65-67% і збільшуючись взимку до 85-89%. Сталий сніговий покрив неглибокий і нестійкий. Середнє число днів з сніговим покривом становить від 55 до 106 днів, висота коливається в межах 1-16 см.
2.14. Стан навколишнього природного середовища
Екологічну ситуацію в об’єднаній громаді можна охарактеризувати як таку, що потребує покращення.
Потребує поліпшення ситуація із стихійними сміттєзвалищами, які є на території громади.
Розпочата робота по збору ТПВ та їх вивезенню. Вивіз сміття від населення здійснюється за рахунок місцевого бюджету фізичною особою підприємцем Боровик І.В.
На території є два паспортизованих сміттєзвалища, однак, за відсутності у сільській раді житлово-комунального господарства , такі сміттєзвалища не обслуговуються.
2.6. Населення і трудові ресурси
Таблиця 4. Населені пункти Бабинської ТГ та їх характеристики
№ Найменування територіальних громад та населених пунктів, що входять до їх складу, із зазначенням адміністративного статусу Чисельність населення станом на 01.01.2022 Відстань до потенційного адміністративного центру територіальної громади, км
Бабинська сільська рада
1 с. Бабин 2291
2 с. Підліски 275 6
с.Рясники 627 6
3 с.Дмитрівка 364 5
4 с. Горбаків 1444 9
5 с. Мнишин 504 13
6 с. Дорогобуж 579 4,6
с. Подоляни 146 11
7 с. Іллін 590 6
8 с. Томахів 481 12
9 с. Шкарів 339 9
Протягом 2020-2021 років значних змін у демографічній ситуації не відбулося
Таблиця 5. Демографічна ситуація
Найменування показника Одиниця виміру Значення показника у 2019 році (факт) Значення показника у 2020 році (факт) Значення показника у 2021 році (факт) Значення показника у 2022 році (прогноз)
1 Чисельність постійного населення осіб 3601 3608 7720 7640
2 Чисельність постійного населення віком 16-59 років осіб 1987 1971 4286 4115
3 Кількість дітей віком до 16 років осіб 811 796 1678 1629
5 Природний приріст (скорочення )
населення осіб -25 -48 -33 -24
6. Кількість зайнятого (працюючого) населення осіб 1987 1971 4286 4115
7 Внутрішня міграція населення в межах населених пунктів об’єднаної територіальної громади осіб +34 +23 +70 +54
Таблиця 6. Розподіл населення за віком, осіб (сумарно по всіх населених пунктах, що увійшли до складу ОТГ)
Показники 2020 2021
Населення у віці:
Молодшому за працездатний , в тому числі 7720 7640
діти дошкільного віку 436 413
Діти шкільного віку 1242 1216
Працездатному 4286 4115
старшому за працездатний 1756 1896
Таблиця 7. Чисельність постійного населення громади за віком, осіб (сумарно по всіх населених пунктах, що увійшли до складу ОТГ)
Найменування показника Одиниця виміру Значення показника у 2019році (факт) Значення показника у 2020 році (факт) Значення показника у 2021 році (факт) Значення показника у 2022 році (факт)
1 Чисельність постійного населення осіб 3601 3608 7720 7640
2 Чисельність постійного населення віком 16-59 років осіб 1987 1971 4286 4115
3 Кількість дітей віком до 16 років осіб 811 796 1678 1629
4 Кількість людей старшого за працездатний вік осіб 803 841 1756 1896
Таблиця 8. Розподіл населення за віком у населених пунктах, що увійшли до складу сільської ради станом на 2021 рік, осіб
Показники с.Дмитрівка с.Рясники с.Підліски с.Бабин с.Мнишин с.Подоляни с.Дорогобуж с.Іллін с.Томахів с.Шкарів с.Горбаків
Населення всього, в тому числі у віці: 364 627 275 2291 504 146 579 590 481 339 1444
Працездатному 201 346 151 1264 278 81 319 326 265 187 797
Старшому за працездатний 93 161 70 587 129 37 148 151 123 88 370
молодшому за працездатний, в тому числі : 70 120 54 440 97 29 112 113 93 64 277
Діти дошкільного віку 22 26 22 116 30 5 22 44 30 17 79
Діти шкільного віку 45 70 55 478 45 12 58 104 73 40 236
Таблиця 9. Ґендерна структура населення Бабинської громади станом на
Населені пункти Всього станом на 01.01.2022 чоловіки жінки
с. Бабин 2291 1157 1134
с. Підліски 275 139 136
с.Рясники 627 317 310
с.Дмитрівка 364 184 180
с. Горбаків 1444 729 715
с. Мнишин 504 255 249
с. Дорогобуж 579 292 287
с. Подоляни 146 74 72
с. Іллін 590 298 292
с. Томахів 481 243 238
с. Шкарів 339 171 168
Всього 7640 3859 3781
Сучасні демографічні процеси мають негативні ознаки – скорочення чисельності населення (перепад у 2020році за рахунок об'єднання), від’ємний природній приріст, смертність переважає над народжуваністю. На загальне зменшення чисельності населення більшою мірою впливає природне скорочення. Важливим показником у демографічній ситуації є гендерна рівність. Чисельність жіночого населення нижча, що може й негативно впливати на демографічну ситуацію взагальному.
До вразливих груп населення громади належать жінки та чоловіки похилого віку та особи з інвалідністю, самотні матері/батьки, особи, які живуть з ВІЛ, багатодітні сім'ї та сім'ї з дітьми з інвалідністю.
У громаді також проживають внутрішньо переміщенні особи (ВПО), що мають ряд проблем, які потрібно спільними зусиллями вирішити. Найактуальніші проблеми – це відсутність власного житла, безробіття, відсутність права голосу на місцевих виборах, низький потенціал та мотивація вимушених переселенців, низька співпраця між ВПО та громадою.
Таблиця 10. Рівні освіти серед населення у віці понад 18 років (сумарно по всіх населених пунктах, що увійшли до складу ТГ)
Показники Кількість, осіб % до загальної кількості населення
Професійно-технічна 1852 45
Базова вища 617 15
Повна вища 1481 36
Інше 165 4
Місцевий ринок праці є досить нерівномірно розподіленим щодо можливостей працевлаштування. У громаді відношення зайнятого населення до всього населення села трошки більше 50%. Чисельність працездатного населення по громаді 4115. Кількість зареєстрованих безробітних -72. Жінки мають менші можливості для працевлаштування, особливо жінки з вразливих груп. Жінки більшу увагу надають підтримці малого та середнього бізнесу, що було виявлено під час опитування в громаді.
Структура зайнятості на місцевому рівні тяжіє до сільськогосподарського сектору (рис. 3).
Рис. 3. Структура зайнятості в розрізі видів економічної діяльності (2019 р.)
Понад половина зайнятого населення працює в установах, організаціях та на підприємствах м.Рівне. Наступними за вагомістю сферами зайнятості є торгівля (19%) та освіта (15%).
Отже, основними роботодавцями громади є сільськогосподарські підприємства.
2.7. Економіка громади
Економіка громади має аграрну спеціалізацію.
На території Бабинської територіальної громади працює зареєстровано 5 сільськогосподарських підприємств (в тому числі фермерські господарства).
Аграрний сектор займає вагому долю у розвитку громади. Значну частину земель орендують сільськогосподарські підприємства, які зареєстровані за межами територіальної громади.
Найбільшим агроформуванням громади та основним роботодавцем цієї галузі є сільськогосподарське підприємство ТОВ СГП «Імені Воловікова».
Сільськогосподарськими підприємствами, що працюють на території громади, постійно дотримуються сівозміни та проводиться сортооновлення всіх сільськогосподарських культур в обсязі забезпеченні посівних площ насінням нових та перспективних сортів високого репродуктивного складу.
Основною спеціалізацією аграрного сектору є рослинництво, зокрема, вирощування зернових та технічних культур.
У громаді зареєстровано 49 фізичних осіб підприємців, які займаються різними сферами діяльності.
На території громади функціонує близько 30 торгових об'єктів та 1 готельний комплекс. Над трасою Київ-Чоп у межах громади розташовано дві АЗС. У громаді також працює підприємство по виготовленню тари із пластмаси, а також розвивається підприємство по переробці рибних продуктів.
2.8. Фінансовий стан та бюджет громади
Таблиця 11. Доходи бюджету, грн.
ККД Назва 2019 2020 2021 2022 (план)
10000000 Податкові надходження 7 968 470,05 8 434 812,09 30 417 858,93 28 266 600,00
11000000 Податки на доходи, податки на прибуток, податки на збільшення ринкової вартості 3 277 245,91 3 597 152,39 15 131 083,89 13 898 000,00
11010000 Податок та збір на доходи фізичних осіб 3 168 518,91 3 597 152,39 15 131 083,89 13 898 000,00
11010100 Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати 2 352 297,48 2 725 209,73 12 719 218,21 11 868 000,00
11010400 Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку інших ніж заробітна плата 810 834,40 862 957,04 2 367 348,67 2 000 000,00
11010500 Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування 5 387,03 8 985,62 44 517,01 30 000,00
11020000 Податок на прибуток підприємств 108 727,00 0,00 0,00 00,00
11020200 Податок на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності 108 727,00 0,00 0,00 00,00
13000000 Рентна плата та плата за використання інших природних ресурсів 315,09 1 751,27 69 815,38 68 200,00
13010000 Рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів 198,60 1 632,75 3 207,45 3 200,00
13010100 Рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів в частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування 0,00 1 411,08 1 048,11 3 200,00
13010200 Рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів (крім рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів в частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування) 198,60 221,67 2 159,34 00,00
13030000 Рентна плата за користування надрами загальнодержавного значення 116,49 118,52 66 607,93 65 000,00
13030100 Рентна плата за користування надрами для видобування інших корисних копалин загальнодержавного значення 116,49 118,52 66 607,93 65 000,00
14000000 Внутрішні податки на товари та послуги 538 503,81 729 671,49 6 779 538,06 6 440 000,00
14020000 Акцизний податок з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) 89 653,81 139 872,60 1 447 547,29 1 340 000,00
14021900 Пальне 89 653,81 139 872,60 1 447 547,29 1 340 000,00
14030000 Акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) 368 592,23 489 008,89 4 918 226,67 4 730 000,00
14031900 Пальне 368 592,23 489 008,89 4 918 226,67 4 730 000,00
14040000 Акцизний податок з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів 80 257,77 100 790,00 413 764,10 37 0000,00
18000000 Місцеві податки та збори, що сплачуються (перераховуються) згідно з Податковим кодексом України 4 152 405,24 4 106 236,94 8 437 421,60 7 860 400,00
18010000 Податок на майно 1 448 289,52 2 183 258,29 4 026 679,82 3 734 000,00
18010200 Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості 31 456,99 38 659,25 47 930,41 47 000,00
18010300 Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості 70 266,52 587,00 9 425,29 10 000,00
18010400 Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості 408 480,91 639 269,72 801 597,59 790 000,00
18010500 Земельний податок з юридичних осіб 10 121,75 30 878,99 43 158,30 40 000,00
18010600 Орендна плата з юридичних осіб 697 386,18 1 201 016,21 2 518 844,39 2300 000,00
18010700 Земельний податок з фізичних осіб 135 364,83 118 234,67 274 228,75 26 7000,00
18010900 Орендна плата з фізичних осіб 95 212,34 154 612,45 287 745,09 28 0000,00
18011100 Транспортний податок з юридичних осіб 0,00 0,00 43 750,00 00,00
18030000 Туристичний збір 1 483,10 1 480,00 1 265,00 1 600,00
18030100 Туристичний збір, сплачений юридичними особами 1 483,10 1 480,00 1 265,00 1 600,00
18050000 Єдиний податок 2 702 632,62 1 921 498,65 4 409 476,78 4 124 800,00
18050300 Єдиний податок з юридичних осіб 55 781,98 29 351,75 59 829,53 60 000,00
18050400 Єдиний податок з фізичних осіб 1 846 648,64 1 263 056,80 3 130 575,31 2 864 800,00
18050500 Єдиний податок з сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків` 800 202,00 629 090,10 1 219 071,94 1 200 000,00
20000000 Неподаткові надходження 1 763 928,88 1 263 204,17 1 682 353,94 1 479 000,00
21000000 Доходи від власності та підприємницької діяльності 661 832,47 1 955,00 40 256,00 00,00
21010000 Частина чистого прибутку (доходу) державних або комунальних унітарних підприємств та їх об`єднань, що вилучається до відповідного бюджету, та дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна аб 661 747,47 0,00 0,00 00,00
21010300 Частина чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств та їх об`єднань, що вилучається до відповідного місцевого бюджету 661 747,47 0,00 0,00 00,00
21080000 Інші надходження 85,00 1 955,00 40 256,00 00,00
21081100 Адміністративні штрафи та інші санкції 85,00 1 955,00 23 256,00 00,00
21081500 Адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів 0,00 0,00 17 000,00 00,00
22000000 Адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційної господарської діяльності 1 005 333,67 1 092 377,07 1 622 097,94 1 459 000,00
22010000 Плата за надання адміністративних послуг 1 005 253,70 1 091 284,86 1 618 613,60 1 456 000,00
22010300 Адміністративний збір за проведення державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 14 290,00 30 290,00 73 420,00 50 000,00
22012500 Плата за надання інших адміністративних послуг 5 365,78 8 653,96 7 055,60 6 000,00
22012600 Адміністративний збір за державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 985 597,92 1 052 340,90 1 538 138,00 1 400 000,00
22090000 Державне мито 79,97 1 092,21 3 484,34 3 000,00
22090100 Державне мито, що сплачується за місцем розгляду та оформлення документів, у тому числі за оформлення документів на спадщину і дарування 79,97 1 092,21 3 484,34 3 000,00
24000000 Інші неподаткові надходження 96 762,74 168 872,10 20 000,00 20 000,00
24060000 Інші надходження 96 762,74 168 872,10 20 000,00 20 000,00
24060300 Інші надходження 68 302,97 53 000,00 20 000,00 20 000,00
24062200 Кошти за шкоду, що заподіяна на земельних ділянках державної та комунальної власності, які не надані у користування та не передані у власність, внаслідок їх самовільного зайняття, використання не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву 28 459,77 115 872,10 0,00 00,00
Таблиця 12. Доходи бюджету на одного мешканця.
Роки Податок на доходи фізичних осіб Єдиний податок Місцеві податки та збори Плата (податок) за землю Податкові надходження разом Дохід від оренди комунального майна
2019 653,23 750,52 1 153,13 260,5 2 212,85 2,65
2020 755,32 532,57 1 138,09 417,0 2 337,81 10,15
2021 1 647,57 571,18 1 092,93 404,7 3 940,14 2,83
Таблиця 13. Структура видатків бюджету громади на 2022 рік (прогнозні), грн.
Код Найменування 2022 (прогноз)
0100 Органи місцевого самоврядування 10 036 600,00
1000 Освіта 53 174 100,00
2000 Охорона здоров’я 300 000,00
3000 Соціальний захист 1 103 000,00
4000 Культура 2 141 000,00
5000 Спорт 22 000,00
6000 Житлово-комунальне господарство 1 959 300,00
7000 Економічна діяльність 2 250 000,00
9000 Міжбюджетні трансферти 237 000,00
Код Статті видатків 2022 (прогноз)
2100 Заробітна плата 58 446 100
2220 Медикаменти 8 000,00
2230 Продукти харчування 2 020 000,00
2270 Оплата комунальних послуг та енергоносіїв 3 847 000,00
2282 Окремі заходи по реалізації державних (регіональних) програм, не віднесені до заходів розвитку -
2730 Соціальне забезпечення 340 000,00
Інші видатки 6 561 900,00
Таблиця 14. Порівняння видатків та доходів, грн.
Назва 2019 2020 2021 2022 (план)
Загальні видатки, в тому числі 24 091 042,84 25 176 273,49 68 294 174,07 71 233 000,00
видатки на соціальну сферу 301 321,69 322 297,53 1 504 030,10 340 000,00
видатки розвитку 4 339 984,00 6 437 968,00 878 000,00 40 000,00
Загальні доходи, в тому числі 28 555 605,25 30 012 197,96 76 423 993,97 71 233 000,00
Дотації з державного бюджету місцевим бюджетам 3 328 000,00 3 985 100,00 7 404 200,00 7 616 300,00
Субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам 14 045 900,00 13 204 500,00 34 680 888,22 33 861 100,00
Дотації з місцевих бюджетів іншим місцевим бюджетам 1 186 500,00 2 165 500,00 949 900,00 00,00
Субвенції з місцевих бюджетів іншим місцевим бюджетам 262 806,32 959 081,70 1 288 792,88 00,00
Рис. 4. Структура видатків бюджету громади на 2022 рік (планові показники).
Всього – 71 223,0 тис. грн.
Рис. 5. Доходи бюджету громади на 2022 рік (планові показники).
Всього – 71 223,0 тис. грн.
Таблиця 15. Найбільші платники податків у громаді 2021рік.
№ з/п Назва Сплачено ПДФО Акциз Плата за землю Податок на нерухомість
1 ТОВ СГП «Ім. Воловікова» 5 207 782 1 119 401
2 РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал» 533 327 30 513
3 ТОВ «Стовпинські ковбаси» 2 180 847
4 ВОКМС Бабинської сільської ради 4 794 739
5 ТОВ «ТОВА АГРО» 666 639 712 338
6 Гощанське районне споживче товариство 53895 71 288 29 526
7 ПП «Вітртуоз-ЛТД» 113 600
8 АТ «АМІК Україна» 94 375 696 685 7 113
9 Бабинська сільська рада 855 106
10 ТОВ «ОККО - ДРАЙВ » 5 933 124 7 218
11 ТОВ «ГОЩА-МІЛК» 312 754
12 ТОВ «ВІРТУОЗ ЛТД» 113 679
13 ТОВ «Лендком - Симонів» 179 391
Таблиця 16. Перелік та вартість реалізованих в межах території ОТГ проектів за кошти державної субвенції на соціально-економічний розвиток регіонів чи Державного фонду регіонального розвитку
Назва рік сума Коментар(що досягнуто завдяки проекту)
1 Придбання готового комплекту в клас інформатики Мнишинської гімназії 2021 173 648,22 Придбано клас інформатики
2 Придбання обладнання для медичного кабінету в структурний підрозділ дошкільної освіти «Дзвіночок» 2021 84 484,94 Придбано медичний кабінету
3 Придбання обладнання для харчоблоку в структурний підрозділ дошкільної освіти «Дзвіночок» 2021 261 955,06 Придбано обладнання для харчоблоку
4 Капітальний ремонт і реставрація Бабинського ліцею Бабинської сільської ради 2021 300 000,00 Ремонт реставрація
2.9 Туристична інфраструктура
Основні історичні та історико – архітектурні пам’ятки
На території громади знаходиться пам'ятка архітектури національного значення: церква Успіння Пресвятої Богородиці (XII ст., 1580р., 1834р.) в с.Дорогобуж. Церква вважається найдавнішою збереженою спорудою Рівненщини і вона занесена до Реєстру пам'яток України національного значення за охоронним номером 1491/0 (ID 56-212-0110).
У 1577 чи 1582 церква була капітально перебудована чи збудована на старовинній основі. Перша дата ґрунтується на записі поновлення благодатної ікони Богоматері. Перед тим брацлавський каштелян Василь Загоровський пожертвував монастиреві 5 кіп грошей. Аналогічну дарчу на 5 кіп литовськихгрошів надав 21червня 1576 волинськийвоєвода, луцький староста князь Богуш Корецький. Фундатором відновлення церкви вважають київськоговоєводу, волинського маршалка і старосту,князя Костянтина Василя Острозького, власника Дорогобужа. Він записав на сторінці свого рукописного Євангелія 1580 про пожертвування монастиреві сіл Іллін, Дроздів, Монастирне, ряд дозволів на отримання прибутків з мит, варення меду тощо За легендою 1786 церкву докорінно перебудували василіани задля надання рис католицького храму.
Крім пам'ятки архітектури у цьому ж селі є пам'ятка археології національного значення: Дорогобузьке городище X-XIIIст., XIV-XVIIст Дорогобузьке городище неодноразово згадується у літописах від кінця XI до початку XIII ст. Перше повідомлення про нього знаходимо в “Повісті минулих літ” у розповіді про події 1084 р. Тоді великий київський князь Всеволод Ярославич віддав місто у володіння Давиду Ігоревичу, внуку Ярослава Мудрого. Дорогобуж стає центром удільного князівства.
Дорогобузьке городище належить до памяток складномисового типу, воно охоплює три укріплені частини загальною площею 5,5 га. Дитинець площею 1,7 га було збудовано на мисі, із напільної сторони він оточений валом заввишки до 4 м. Із півночі дитинець був захищений трьома паралельними валами, які не збереглися.
Також на території громади є 16 пам'яток археології місцевого значення та 4 пам'ятки архітектури місцевого значення. Бабинська громада має 12 пам'ятників історії місцевого значення.
2.10. Житлово-комунальна та енергетична інфраструктура
Всі населені пункти громади газифіковані. Централізоване водопостачання є у всіх населених пунктів, крім с.Підліски. Центральна частина с.Горбаків забезпечена централізованим водовідведенням. Вуличне освітлення облаштоване на 90% .
Стан об’єктів інфраструктури погіршився через припинення реконструкції, повної заміни мережі водопостачання та водовідведення, постійне зростання цін на енергоносії, а також незадовільне технічне обслуговування.
Низька окупність витрат у поєднанні із збільшенням видатків обмежує можливості комунальних підприємств щодо капітальних вкладень або належного відновлення основних фондів, що в кінцевому рахунку призводить до подальшого руйнування основних активів і зниження рівня обслуговування населення по безперебійному наданню послуг водопостачання та водовідведення.
Протяжність усіх видів інженерних мереж в громаді протягом
всього аналізованого періоду залишалась незмінною. Значна частина із цих мереж станом на сьогодні потребує капітального чи поточного ремонту. Паралельно, актуальним залишається завдання їх розширення.
Дорожнє покриття комунальних вулиць на 80% має тверде покриття.
2.11. Соціальна інфраструктура
2.11.1. Мережа закладів освіти
Освіта Бабинської громади представлена 2 закладами дошкільної освіти (ЗДО «Дзвіночок» у с. Горбаків та ЗДО (ясла-садок) «Казковий світ» у с. Бабин) та 3 закладами загальної середньої освіти, а саме, Бабинський ліцей (опорний, має 3 філії Дорогобузьку, Рясницьку та Дмитрівську), Горбаківський ліцей (має 2 філії Мнишинську та Томахівську) та Іллінську гімназію.
У закладах освіти громади станом на 01.09.2022 року працює 13 інклюзивних класів у закладах загальної середньої освіти (17 дітей) та 3 інклюзивні групи у закладах дошкільної освіти (4 дитини), за останні 5 років проведено реконструкцію системи опалення Бабинського ліцею, системи електропостачання Рясницької філії Бабинського ліцею, встановлено твердопаливні котли у Бабинському ліцеї та його Рясницькій філії. За програмою Президента України «Велике будівництво» проведено реконструкцію старого приміщення Горбаківської ЗОШ на заклад дошкільної освіти «Дзвіночок», встановлено новий (10 потужних машин) комп’ютерний клас у Мнишинській філії Горбаківського ліцею, побудовано європаркан навколо Дорогобузької філії Бабинського ліцею, проведено ремонт покрівлі даху Горбаківського ліцею, проводиться капітальний ремонт (утеплення фасаду) бабинського ліцею та ЗДО (ясла-садок) «Казковий світ Таблиця 34
Таблиця 17. Дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади
Заклади дошкільної та загальної середньої освіти
Показники 2018 2019 2021 2022
Кількість дошкільних закладів, одиниць 1 1 2 2
Кількість дітей в дошкільних закладів, тис. осіб (з урахуванням дошкільних груп) 100 100 150 169
Завантаженість дошкільних закладів (дітей на 100 місць з урахуванням дошкільних груп) 60,2% 54,8% 56,9% 60,9%
Кількість закладів загальної середньої освіти 7 7 3 3
Кількість учнів у загальноосвітніх навчальних закладах, осіб 471 484 1014 999
Кількість вчителів у загальноосвітніх навчальних закладах, осіб 59 58 148 146
Таблиця18.Перелік та опис закладів освіти
Назва та місце розміщення Рік побудови чи капремонту Проектна потужність наповненість Основна проблема
1 Бабинський ліцей Бабинської сільської ради Рівненської області 1969 500 429 Відсутність укриття, закінчення робіт по утепленню закладу
Рясницька філія Бабинського ліцею Бабинської сільської ради Рівненської області 2001
108 56 Заміна вікон,
утеплення
фасаду,
збільшення
кількості дітей
Дорогобузька філія Бабинського ліцею Бабинської сільської ради Рівненської області 1974 180 62
Капітальний
ремонт другого
поверху, мала
кількість учнів
Дмитрівська філія Бабинського ліцею Бабинської сільської ради Рівненської області 1980 30 7 Відсутність укриття, низька народжуваність у місцевості
2 Горбаківський ліцей Бабинської сільської ради Рівненської області
Рік побудови-2017 280 учнів.місць 238 учнів 1.Приєднання системи опалення спортивної зали до загальної системи опалення ліцею.
2.Підключення електромережі спортивного залу до мережі ліцею.
Томахівська філія Горбаківського ліцею Бабинської сільської ради Рівненської області Рік побудови-1989
150 учнів.місць 69 учнів 1. Будівництво укриття.
2.Утеплення стелі та фасаду закладу.
3. Перекриття котельні.
4. Заміна електромережі та тепломережі
Мнишинська філія Горбаківського ліцею Бабинської сільської ради Рівненської області Рік побудови – 1967, капремонт (заміна вікон, даху, утеплення приміщеня
ня) – 2017-2018 рр. 80
учнів.місць 46 учнів 1.Заміна газового котла
3 Іллінська гімназія Бабинської сільської ради Рівненської області
2001 150 96 Заміна покрівля даху
4. ЗДО (ясла-садок) «Казковий світ» Бабинської сільської ради Рівненської області 1985 р. 140 дітей 92 дитини Капітальний ремонт фасаду, благоустрій території
5. ЗДО «Дзвіночок» Бабинської сільської ради Рівненської області 2021 рік Ф 63 дитини Не має свого укриття
2.11.2.Мережа закладів охорони здоров’я
Рішенням четвертої сесії сьомого скликання № 42 від 30 грудня 2015 року було створення комунальний заклад "Бабинський центр первинної медико-санітарної допомоги" Бабинської сільської ради Гощанського району Рівненської області, як юридичну особу зі структурними підрозділами.
Рішенням 33 позачергової сесії сьомого скликання від 09 березя 2018 року № 715 реорганізовано комунальний заклад "Бабинський центр первинної медико-санітарної допомоги" Бабинської сільської ради Гощанського району Рівненської області шляхом перетворення в комунальне некомерційне підприємство "Бабинський центр первинної медико-санітарної допомоги" Бабинської сільської ради Гощанського району Рівненської області та затверджено статут.
В липні 2018 року була отримана безтермінова ліцензія на медичну практику комунального некомерційного підприємства «Бабинський центр ПМСД» Бабинської сільської ради, Гощанського району, Рівненської області, 6 грудня 2018 року була отримана ліцензії на право здійснення господарської діяльності з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів терміном на п’ять років.
В липні 2021 року були внесені до ліцензії на медичну практику комунального некомерційного підприємства «Бабинський центр ПМСД» Бабинської сільської ради, Рівненського району, Рівненської області, де внесено Горбаківську амбулаторію ЗПСМ та 5-ть фельдшерсько-акушерських пунктів сіл Мнишин, Дорогобуж Іллін, Полодяни та Томахів.
В жовтні місяці 2021 року Бабинська АЗПСМ розпочала роботу в новому приміщенні.
Щороку "Бабинський центр первинної медико-санітарної допомоги" Бабинської сільської ради укладає договір з Національною службою здоров’я України за програмою медичних гарантій для первинної медичної допомоги та перейшло на капітаційні виплати.
Станом на 15.08.2022 року Центром подано через електронну систему обміну медичною інформацією 4358 декларацій про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу на території громади, що складає 59,2% від наявного населення.
Центр бере участь в Урядовій програмі «Доступні ліки».
В Закладі працює 5 лікарів, з них 4 лікаря загальної практики сімейної медицини та 1 лікар педіатр, 12 осіб середнього медичного персоналу та 5 осіб молодшого медичного персоналу.
Підрозділи сімейної медицини забезпечені засобами індивідуального захисту, дезінфікуючими засобами, відповідними нормативними документами. Для Впроваджено систему оцінки і контролю якості надання первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини організовано і здійснюється моніторинг виконання комплексних заходів. Налагоджена співпраця з лікарями вторинної ланки та екстреною (швидкою) медичною допомогою.
Стурктурні підрозділи Комунального некомерційного підприємства «Бабинський центр первинної медико-санітарної допомоги» Бабинської сільської ради:
1.Бабинська амбулаторія загальної практики сімейної медицини
Фельдшерсько-акушерський пункт с. Рясники
Фельдшерсько-акушерський пункт с. Дмитрівка
Фельдшерсько-акушерський пункт с. Підліски
2.Горбаківська амбулаторія загальної практики сімейної медицини
Фельдшерсько-акушерський пункт с. Мнишин
Фельдшерсько-акушерський пункт с. Дорогобуж
Фельдшерсько-акушерський пункт с. Подоляни
Фельдшерсько-акушерський пункт с. Іллін
Фельдшерсько-акушерський пункт с. Томахів
Приміщення амбулаторій потребують косметичного ремонту. Будівлі фельдшерсько-акушерських пунктів потребують реконструкції та утеплення фасадів будівель та капітальні ремонти дахів, потребується проведення внутрішніх водогонів та каналізацій . Будівлі ФАП не обладнанні пандусами.
Для роботи сімейних лікарів, для надання медичної допомоги жителям сіл громади, є необхідність придбання автомобілів.
2.11.3.Заклади культури
У 2022 році утворено Комунальний заклад «Центр культури і дозвілля» Бабинської сільської ради.
Культура громади представлена бібліотеками для дорослих та дітей та клубними закладами
Таблиця 19. Мережа закладів культури
Бабин Підліски Рясники Дмитрівка Горбаків Іллін Томахів Мнишин Дорогобуж Подоляни Шкарів
Кількість закладів по населеним пунктам, одиниць 2 1 2 1 2 2 1 2 2 1 -
Кількість працівників 5 1 2 1 2 2 1 2 2 1 -
Кількість техпрацівників 1 - - - - - - - - - -
Кількість населення, яке обслуговується 2291 275 627 364 1444 590 481 504 579 146 339
Таблиця 20. Перелік і опис закладів культури
Назва та місце розташування закладу Рік побудови, дата останнього капітального ремонту Заходи (матеріальне забезпечення),
проведені протягом 2019 - 2021 років Основні проблеми закладу
КЗ «Центр культури і дозвілля» Бабинської сільської ради Рівненської області
Клуб с. Бабин – філія КЗ «Центр культури і дозвілля» Бабинської сільської ради Рівненської області,
с. Бабин вул. Паркова 2а Рівненського району Рівненської області індекс: 35431 1976/2008 Облаштовано котельню та встановлено теплогенератор на загальну суму 179000,00 грн.
Проведено монтажно-інсталяційні роботи по підключенню до мережі інтернет – 5275,00 грн., монтаж охоронної сигналізації – 13446,10грн.. Проведено косметичний ремонт приміщення.
Придбано: струменевий кольоровий багатофункціональний пристрій – 13170,00 грн., сумку для ноутбука - 620,00 грн., більярдні киї та шари на суму 2900,00 грн., костюми сценічні учасникам хореографічних гуртків на суму 13620,00 грн., підсилювач ALTO MAC 2.4– 15212,00 грн.,
мікшерний пульт ALTO PROFESSIONAL LIVE– 13438,00 грн.,
акустичну систему пасивну MAG Z355-4 – 2 шт. – 35350,00грн..
Безоплатно прийнято: двері вхідні металеві – 3 шт. – 28999,98 грн. мікрофонний кабель RockCable 30305 D6 5 м. – 2 шт. – 470,00 грн.,
мікрофон PCM 5550– 1 шт. – 1627,00 грн.
мікрофонну стійку SoundKing SKSD218 Black – 2 шт. – 2110,00 грн., MACK12A USB aктивну акустичну систему – 1 шт. – 6454,00 грн.
ноутбук Lenovo Idea Pad S145-15 – 1 шт. – 12300,00 грн., більярдний стіл.
Потребує часткового ремонту даху; підведення води та каналізації. Відсутній санвузол.
Капітальний ремонт фасаду будівлі;
косметичний ремонт актової зали та коридору. Облаштування кабінету керівника та гардеробної, придбання меблів.
Будинок культури с. Рясники – філія КЗ «Центр культури і дозвілля» Бабинської сільської ради Рівненської області, с. Рясники вул. Незалежності 21 Рівненського району Рівненської області індекс: 35430 1971/_____ Проведено поточний ремонт приміщення для проведенення вечорів відпочинку та фойє на суму 1400 грн.
Обігрівач Sencor SHH760BK.
Провести заміну електромережі та косметичний ремонт в глядацький залі. Придбати вбрання сцени, ноутбук, мікрофони, офісні крісла.
Підключення інтернет мережі.
Клуб с. Підліски – філія КЗ «Центр культури і дозвілля» Бабинської сільської ради Рівненської області, с. Підліски вул. Шевченка 19а Рівненського району Рівненської області
індекс: 35431 1976/2011 Проведено поточний ремонт сцени, танцювальної зали та коридору: частково замінено підлогу та двері. Двері також встановлено у кабінеті гурткової роботи та кладовій. Придбано тюль та штори в танцювальну залу.
Капітальний ремонт даху; заміна підлоги на сцені; косметичний ремонт ігрової кімнати та кабінету гурткової роботи; придбати тенісний стіл та настільні ігри;
одяг сцени та столи.
Клуб с. Дмитрівка – філія КЗ «Центр культури і дозвілля» Бабинської сільської ради Рівненської області, с. Дмитрівка вул. Шкільна 71 Рівненського району Рівненської області
індекс: 35430 1969/2012 Ремонтні роботи не проводилися.
Придбано: ноутбук
«Асеr» HD1080
12000 грн.
Теплова гармата
BAIIU BHP-ME-3 -
1776,00 грн
Перекриття даху; ремонт стелі;
заміна дверей (вхідних та пожежних);
заміна вікон;
відремонтувати лавочки;
заміна підлоги.
Клуб с. Горбаків – філія КЗ «Центр культури і дозвілля» Бабинської сільської ради Рівненської області, с. Горбаків вул. Шкільна 2а Рівненського району Рівненської області
індекс: 35433
1965/_____ Проведено косметичний ремонт фасаду клубу на суму 3000,00 грн.
Придбано: вінок червоний дитячий - 6 шт. -3000.00грн., сітки волейбольні – 2 шт. – 6140,00 грн., м’ячі волейбольні - 2 шт. – 1730,00 грн. та ноутбук Dell - 1 шт.- 11.924.50.грн.
Швейна машинка, оверлок, прасувальний стіл (отримано як технічну підтримку від донорів) Косметичний ремонт фасаду приміщення, заміна вхідних дверей. Відновлення водопостачання клубу.
Підключення інтернет мережі.
Клуб с. Іллін – філія КЗ «Центр культури і дозвілля» Бабинської сільської ради Рівненської області, с. Іллін вул. Центральна 9 Рівненського району Рівненської області
індекс: 35465 1965/2020 Капітальний ремонт даху на суму 200 000,00 грн. Косметичний ремонт фасаду приміщення та фарбування вікон на суму 4000.00 грн.
Придбано акустичну систему вартістю 8000,00 грн. та занавіс сцени на суму 8000,00 грн. Санвузол,заміна підлоги. Відсутнє опалення. Підключення інтернет мережі.
Клуб с. Мнишин – філія КЗ «Центр культури і дозвілля» Бабинської сільської ради Рівненської області, с. Мнишин вул. Центральна 41 Рівненського району Рівненської області
індекс: 35472 1986/_____ Проведено косметичний ремонт фойє, пофарбовані двері та підлога в актовій залі, замінено вікна на пластикові.
Потребує часткового ремонту даху; підведення води та каналізації
Поточний ремонт актової зали, інших приміщень, нестача меблів.
Відсутнє опалення.
Підключення інтернет мережі.
Клуб с. Дорогобуж – філія КЗ «Центр культури і дозвілля» Бабинської сільської ради Рівненської області, с. Дорогобуж вул. Гудкова 120 Рівненського району Рівненської області
індекс: 35434 1969/____ Заміна ринв сума - 1200,00 грн.
Заміна електропроводки на суму – 1700,00 грн.
Косметичний ремонт фасаду приміщення на суму 2500,00 грн. Косметичний ремонт фасаду приміщення. Відсутнє опалення.
Купівля бензокоси
1 шт.
Підключення інтернет мережі.
Клуб с. Подоляни – філія КЗ «Центр культури і дозвілля» Бабинської сільської ради Рівненської області, с. Подоляни вул. Набережна 44а Рівненського району Рівненської області
індекс: 35433 1950/____ Проведено поточний ремонт глядацької зали та службового приміщення. Придбано занавіс сцени на суму 5000,00 грн.
Заміна вхідних дверей.
Придбання акустичної системи.
Клуб с. Томахів – філія КЗ «Центр культури і дозвілля» Бабинської сільської ради Рівненської області, с. Томахів вул. Центральна 6а Рівненського району Рівненської області індекс: 35435 1960/______ Придбано 10 шт – лавок – 5000,00 грн., 6 шт. вишитих сорочок для ансамблю «Надія» - 3600,00 грн.
Заміна вікон. Потребує часткового ремонту даху.
Підключення інтернет мережі.
Публічно-шкільна бібліотека с. Бабин – філія КЗ «Центр культури і дозвілля» Бабинської сільської ради Рівненської області, с. Бабин вул. Незалежності 5 Рівненського району Рівненської області
індекс: 35431 Зроблено косметичний ремонт приміщення бібліотеки,замінено старе водяне опалення на сучасні сталеві радіатори.
Провести капітальний ремонт.
Замінити вікна, двері, підлогу, книжкові стелажі, закупити тканинні рулонні штори на вікна. Встановити сучасне освітлення, закупити сучасні меблі –столи, крісла, виставкові вітрини для книг. Закупити 2 ноутбуки. Створити належні умови для осіб з інвалідністю,
зокрема вадами зору. Дітям молодшої ланки потрібні розмальовки, настільні ігри, та дитячі іграшки.
Закупити сучасну літературу українською мовою різної тематики та дитячу літературу англійською мовою.
Публічно-шкільна бібліотека с. Рясники – філія КЗ «Центр культури і дозвілля» Бабинської сільської ради Рівненської області, с. Рясники вул. Незалежності 21 Рівненського району Рівненської області Придбано 2 письмові столи і стілець
Оновлення книжкового фонду, меблів (стелажі, столи), придбання ноутбука.
Публічно-шкільна бібліотека с. Дорогобуж – філія КЗ «Центр культури і дозвілля» Бабинської сільської ради Рівненської області, с. Дорогобуж вул. Гудкова 102 Рівненського району Рівненської області
- Підведення електроенергії.
Відсутнє опалення.
Відсутні технічні пристрої.
Нестача меблів.
Косметичний ремонт приміщень.
Публічно-шкільна бібліотека с. Горбаків – філія КЗ «Центр культури і дозвілля» Бабинської сільської ради Рівненської області, с. Горбаків вул. Шкільна 15 Рівненського району Рівненської області Придбано стілець. Оновлення книжкового фонду.
Придбання ноутбука, виставкової вітрини.
Публічно-шкільна бібліотека с. Іллін – філія КЗ «Центр культури і дозвілля» Бабинської сільської ради Рівненської області, с. Іллін вул. Центральна 9 Рівненського району Рівненської області
індекс: 35465 Зроблено косметичний ремонт.
Придбано стіл та стілець.
Відсутнє опалення, встановити підвіконня, ремонт порогу.
Придбати сучасні меблі, стелажі, виставкову вітрину.
Підключити інтернет, придбати принтер та ноутбук.
Закупити розвиваючі ігри для дітей, сучасну дитячу літературу.
Публічно-шкільна бібліотека с. Мнишин – філія КЗ «Центр культури і дозвілля» Бабинської сільської ради Рівненської області, с. Мнишин вул. Центральна 45 Рівненського району Рівненської області індекс: 35472 Проведено косметичний ремонт, пофарбовані двері та підлога.
Відсутнє опалення,
потребує
заміни вікон.
Потреба в ноутбуці.
Таблиця 21. Місткість споруд культурно-спортивного призначення
Споруда Скільки відвідувачів вміщує Події чи заходи, що викликають найбільший приплив гостей
Футбольний стадіон з натуральним покриттям Районні змагання з футболу
2.12. Соціальний напрямок
Конфлікт і глибока соціальна, економічна та політична криза, а також питання безпеки протягом останніх років, а особливо місяців, створили нові проблеми для захисту і реалізації прав незахищених верств населення в Україні, і в Рівненській області зокрема. Збройний конфлікт створив непропорційно тяжкий тиск на жінок і фізичний ризик для чоловіків; зростаючі випадки посттравматичного стресового розладу (ПТСР) серед військових і демобілізованих воїнів, обмежену участь жінок в процесі прийняття рішень на всіх рівнях, в тому числі і щодо громадської безпеки, відновлення, примирення і миробудівництва, а також зростаючий рівень дискримінації щодо внутрішньо переміщених жінок, чоловіків, дівчаток і хлопчиків.
3. ГОЛОВНІ ЧИННИКИ СТРАТЕГІЧНОГО ВИБОРУ
Сценарії розвитку Бабинської громади
Сценарне моделювання є важливою методологічною базою стратегічного вибору. Сценарій – деяка послідовність подій, які можуть відбутися в майбутньому із значною долею ймовірності за певних умов. Такі умови, або фактори, можуть бути як зовнішні, так і внутрішні. Іншими словами, в основі кожного сценарію повинні бути покладені базові сценарні припущення, за яких можуть виникати ті чи інші фактори впливу. Основними сценаріями розвиткує: інерційний (песимістичний) та модернізаційний (реалістичний).
Інерційний сценарій розвитку.
Інерційний (песимістичний), сценарій розвитку регіону формується за комплексу припущень, що тривкий у часі (горизонті планування) баланс зовнішніх і внутрішніх факторів впливу на стан громади як соціально-економічної системи залишається незмінним, тобто послідовність станів системи змінюється за інерцією: громада рухається по інерції, суспільно-економічний стан країни не сприяє розвитку.
Інерційний сценарій
Базові припущення – національний рівень:
1. Військовий стан в України продовжується, видатки державного бюджету на утримання армії та ВПК залишаються високими.
2. Зберігається і посилюється нехтування правовими нормами, що формує сильне підґрунтя для корупційної складової.
3. Новообрані представники влади втрачають підтримку більшості населення, в результаті змушені приймати популістичні, а не потрібні для країни рішення.
4. Бюджетне фінансування розвитку, в значній мірі, здійснюється не прозоро, в ручному режимі.
5. Темпи росту ВВП країни забезпечують не більше 3% приросту.
6. Зовнішньо торгівельне сальдо України залишається від’ємним, що негативно впливає на зростанню ВВП.
7. Державні інвестиції у розвиток інфраструктури (дороги, колії, транспортна інфраструктура) забезпечують лише незначну частину необхідних обсягів.
8. Рейтинг інвестиційної привабливості України залишається низьким, залучення інвестицій в економіку не зростає.
9. Податковий тиск на підприємців залишається високий, в тіні продовжує залишатися більше 50% малого і середнього бізнесу.
10. Доходи населення практично не зростають, або їх зростання нівелюється інфляцією.
11. Зберігається стереотипний підхід до сільських територій як виключно просторової бази сільськогосподарського виробництва.
12. Відсутня цілісна послідовна державна політика, спрямована на комплексний розвиток сільських територій, в основі якої закладені потреби територіальних громад села, селища.
13. Зростає рівень неплатежів населення за житлово-комунальні послуги (частково із-за надання пільг на оплату послуг ЖКГ у грошовій формі), що призводить до поглиблення кризи в галузі.
14. Відсутній прогрес у виконанні зобов’язань щодо забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків.
15. Міністерство фінансів не має повноважень виконувати рекомендації щодо гендерно-орієнтованого бюджетування на національному та місцевому рівнях
Базові припущення – місцевий рівень:
1. Через запровадження безвізового режиму та низького рівня заробітних плат відчувається «відтік» робочої сили за кордон
2. Бізнес-клімат у громаді на тому ж рівні
3. Структура економіки громади виразно диференційована на економіку міста і економіку решти територій
4. Рівень купівельної спроможності населення низький
5.Рівень реальної бюджетної забезпеченості громади дещо покращується внаслідок створення ОТГ
6. Громада не в змозі використати туристичний потенціал, а тому кількість туристів вкрай низька.
7. Невідповідність ринку праці наявним вакансіям в ОТГ, що призводить до високого рівня безробіття.
8. Відсутність політики, спрямованої на просування гендерної рівності, яка не була прийнята та впроваджена на місцевому рівні.
9. Гендерна рівність на роботі (громадське життя) і в сім’ї продовжує зростати.
10. Існуючі соціальні норми та гендерні стереотипи увічнюються та продовжують зміцнюватися.
11. Рівень підприємницької ініціативи в громаді низький (зокрема, через несприятливе податкове середовище, неефективність економічних важелів сприяння розвитку підприємництва на селі з боку держави; інерційність мислення і поведінки сільського населення у розв’язанні проблем самозабезпечення, працевлаштування, задоволення побутових та соціально-культурних потреб).
Результат інерційного сценарію:
• Демографічна ситуація на найближчі роки залишається без змін, погіршуючись в окремих населених пунктах громади, при цьому вікова структура населення змінюється в бік скорочення працездатного населення та його «старіння», що, відповідно, призводить до зростання навантаження на працездатне населення.
• Кількість працездатного населення громади зменшується також через збільшення трудової міграції та еміграції. Внаслідок воєнних дій, а також запровадження безвізового режиму та низького рівня заробітних плат відбувається «відтік» робочої сили за кордон та до різних міст країни.
• Населені пункти громади продовжують занепадати через відсутність місць праці та реальних джерел доходів сільського населення.
• Несприятливий підприємницький клімат та низька інвестиційна привабливість громади не сприяють зниженню рівня тінізації економіки. Реальний сектор економіки повільно скорочується.
• Через невідповідність ринку праці наявним вакансіям в ОТГ відбувається ріст рівня безробіття.
• Зростає нерівність між жінками та чоловіками різного віку та за різною вразливістю.
• Розрив між заробітною платою продовжує розширюватися, що перешкоджає виходу жінок на ринок праці.
• Гендерні норми та стереотипи негативно впливають на залучення жінок до суспільного життя та економічну діяльність, що негативно впливає на загальний економічний розвиток громади.
• Внаслідок зростання доходів бюджету після об'єднання дещо покращуються окремі об’єкти інженерно-комунальної інфраструктури громади, однак розпорошення коштів по населених пунктах території не дозволяє створити кумулятивного ефекту: модернізація інфраструктури розтягується на довгі роки.
• Промислові та аграрні підприємства, які діють на території громади, формують свою політику без урахування інтересів громади. Вони практично не задіяні в суспільному житті, не несуть соціальної відповідальності.
Модернізаційний сценарій розвитку
Модернізаційний (реалістичний) сценарій розвитку будується на припущеннях, за яких формуються найсприятливіші зовнішні (глобальні та національні) та внутрішні (ті, які громада здатна створити самостійно) фактори впливу: громада активно використовує можливості в умовах швидкого суспільно-економічного розвитку країни.
Модернізаційний сценарій
Базові припущення - національний та регіональний рівень:
1. Внаслідок тиску Заходу на РФ військове протистояння на Сході України припиняється
2. Видатки на оборону країни та підтримки ЗСУ стабілізуються
3.Рішуче впроваджуються системні реформи: судова, податкова, децентралізація та ін.
4. Гривня стабільна
5. Інвестиційна привабливість країни покращується
6. Податкова реформа виводить бізнес із «тіні»
7. Соціальна політика держави мінімізує ризики росту неплатежів внаслідок зростання тарифів на комунальні послуги
8. Ефективно працює ДФРР
9.Регіон активно впроваджує Стратегію розвитку
10.Завдяки медичній реформі підвищиться рівень надання медичних послуг.
12.Продовження євроінтеграційних процесів сприятиме зростанню зацікавленості інвесторів до України
13. Національна політика щодо впровадження рівних прав та можливостей, превенції гендерного насильства ефективно впроваджується на місцевому рівні, забезпечуючи стійке зростання індексу людського розвитку, індексу гендерного розвитку та скорочення розриву заробітної плати.
Базові припущення – місцевий рівень:
1. Громада формує власну ідентичність, визначає та популяризує свої інвестиційні можливості для розвитку території.
2. Жителі громади мають можливість отримати соціальні, адміністративні, медичні, освітні та інші послуги належної якості.
3. Виготовлена містобудівна документація, розроблені стратегія розвитку та інвестиційний паспорт громади.
4. «Відтік» робочої сили в великі міста країни та за кордон припиняється внаслідок створення нових робочих місць та підвищення заробітної плати.
5. У громаді покращується підприємницький та інвестиційний клімат – вона стає привабливою для інвесторів.
6. Розроблені інвестиційні пропозиції у сферах інноваційного виробництва та переробки сільськогосподарської продукції, харчової промисловості.
7. Громада є активним учасником впровадження Стратегії розвитку регіону та, відповідно, реципієнтом Державного Фонду регіонального розвитку та програм міжнародної технічної допомоги.
8. Зростає активність населення і його залученість в процеси розбудови ОТГ.
9. Громада активно залучає кошти міжнародної технічної допомоги для розвитку території, а також ефективно співпрацює на засадах міжмуніципального співробітництва.
10. Збільшується кількість малих та середніх підприємств.
11. Дрібні сільськогосподарські товаровиробники зможуть об`єднатися в сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, налагодити сертифікацію своєї продукції та формування товарних партій.
12. Громада впроваджує механізми для забезпечення належного управління, розвиває можливості адміністрації та забезпечує прозорість.
13. Громада приймає місцеву політику та ініціативи щодо рівних прав та можливостей на основі регулярних консультацій та співпраці з Групами самодопомоги та неурядовими організаціями.
14. Громада ефективно використовує туристичний потенціал.
Результат модернізаційного сценарію:
• Громада поступово стає інвестиційно привабливою територією внаслідок визначення та популяризації своїх інвестиційних можливостей, створення сприятливого інвестиційного клімату, визначення умов та механізмів залучення і відбору інвестицій до громади. Громада здійснює інвентаризацію земель, виготовляє містобудівну документацію та формує портфель привабливих інвестиційних пропозицій, активно просуваючи їх на інвестиційні ринки.
• Громада залучає інвесторів у пріоритетні галузі економіки та сільського господарства, зокрема у сферу переробки сільськогосподарської продукції, харчової промисловості. Відкриваються нові підприємства.
• Сільськогосподарські виробники, що здійснюють діяльність на території громади, модернізуються та збільшують обсяги виробництва продукції.
• Активно розвиваються сільськогосподарські підприємства, переробна галузь,несільськогосподарські види бізнесу.
• Зростає рівень доходів населення, що пожвавлює внутрішній ринок.
• Проєкти розвитку в рамках реалізації Стратегії розвитку області активізують економічне життя на території громади, зокрема, це розвиток кооперативного руху, створення не аграрних видів бізнесу тощо.
• Активне залучення державних субвенції та коштів з ДФРР разом з чітким планом модернізації інженерної та соціальної інфраструктури в середньостроковій перспективі дозволять значно підвищити рівень комфорту та покращити стан доріг в громаді.
• Покращується стан інфраструктури населених пунктів, рівень надання адміністративних, освітніх, медичних, соціальних, житлово-комунальних, культурних та інших послуг, поліпшуються умови проживання громадян. Зменшуються розбіжності в розвитку центру громади і сіл, які входять до складу ОТГ.
• Поступово змінюється структура платників податків. Зменшується залежність від основних платників, серед них практично відсутні соціальні і комунальні заклади. Зростання власних надходжень дозволяє збільшити витрати на розвиток території, що позитивно позначається на вирішенні ключових проблем громади.
• Покращення умов проживання та праці в громаді, сприяють притоку населення до ОТГ та збільшенню показників народжуваності. Зниження рівня захворюваності в середньостроковій перспективі створює передумови для зростання тривалості життя та зниженню показників смертності в громаді.
4. СТРАТЕГІЧНЕ БАЧЕННЯ РОЗВИТКУ БАБИНСЬКОЇ ГРОМАДИ
4.1. Стратегічне бачення
Бачення розвитку громади визначає бажаний для мешканців стан громадив перспективі найближчих років, тобто показує, як вона повинна конкретно виглядати і які функції виконувати. Формування бачення проходило на засіданнях робочої групи з розробки стратегії в кілька етапів. Під час проведення другого засідання робочої групи її учасники розглянули соціально-економічний аналіз громади, а також результати проведеного анкетування жителів громади та представників бізнесу. Це дало можливість напрацювати кілька варіантів формулювання бачення розвитку громади, на основі яких робоча група сформулювала один спільний варіант. Після оприлюднення напрацювань на сайті громади, остаточний варіант бачення було затверджено на третьому засіданні робочої групи. Наявне формулювання бачення оптимально враховує нинішній стан Бабинської громади та базується на наявних проблемах та водночас пропонує позитивний варіант їх розвитку. Кожне формулювання у баченні означає, що нині цієї складової бракує, але мешканці громади прагнуть змінити ситуацію, а саме: розвивати сільське господарство, кооперативний рух, збільшити туристичну привабливість, створити сприятливі умови для ведення бізнесу та комфортні умови для життя та дозвілля мешканців, а основне – сконцентрувати зусилля на розвитку людини. Все це разом має привести до покращення якості життя на території громади. Крім того, в баченні стисло відображені стратегічні цілі. Таким чином, бачення є концентрованим виразом усього змісту Стратегії.
Напрацьоване робочою групою бачення розвитку Бабинської сільської ради звучить так:
Бабинська сільська рада - це розвинена сільськогосподарська територія, комфортна, безпечна для проживання, туристично приваблива з економічною та соціальною сталістю, сприятливими умовами для кооперативного руху, розвитку підприємництва, зі зручною логістикою.
Громада рівних можливостей для усіх мешканців громади незалежно від віку, статі, стану здоров’я, місця проживання
4.2. Аналіз SWOT
Співставлення сильних та слабих сторін Бабинської громади, а також ідентифікація її шансів та загроз розвитку є класичним інструментом, який багато років використовується в стратегічному аналізі. Назва SWOT є похідною з англійської мови і означає:
• S – Strengths / Сила (переваги, сильні сторони внутрішнього характеру)
• W – Weaknesses / Слабкість (проблеми, слабкості внутрішнього характеру)
• O – Opportunities / Можливість (шанси, можливості зовнішнього характеру)
• T – Threats / Загроза (загрози зовнішнього характеру).
Аналіз SWOT є свого роду містком між діагнозом громади та стратегією її розвитку – ідентифіковані сильні та слабкі сторони, а також зовнішні можливості і загрози є підсумком існуючої ситуації в громаді, а одночасно з цим – вступом до визначення перспектив її розвитку, який повинен базуватись на наявних власних перевагах та шансах, що з’являються в оточенні. Нижче представлено результати аналізу SWOT, який було розроблено для Бабинської ОТГ.
Таблиця 22. SWOT-аналіз Бабинської сільської об’єднаної територіальної громади
Сильні сторони Слабкі сторони
1. Близькість до обласного центру м. Рівне (18 км).
2. Привабливе природне середовище громади з виходом до р.Горинь, що забезпечує певні можливості для розвитку туризму та інших видів рекреації, а також забезпечує міграційну привабливість.
3. Розвинена логістика
4. Активні підприємці та аграрії
5. Потенційний ресурс кваліфікованих кадрів у сфері сільського господарства.
6. Наявність земельних ділянок привабливих для інвесторів
7. Високий рівень надання освітніх послуг з доступною інклюзивною освітою.
8. Розвинені телекомунікації
9. Наявність перспективних рекреаційних зон
10. Розвинена інфраструктура газо-, електромереж, освітлення вулиць, водопочстачання та водовідведення.
11. Наявність культурно-історичної спадщини (с.Дорогобуж)
12. Наявні Генеральні плани територій всіх сіл .
13. Землі сільськогосподарського призначення громади переважно становлять ґрунти чорноземного типу.
14. Потужний сільськогосподарський комплекс в рослинницькій галузі та наявні перспективи розвитку тваринницької галузі.
15. Розвинені медичні послуги.
16. аявність достатньої кількості робочої сили серед чоловіків і жінок.
17. Громада має достатнє представництво жінок на рівні прийняття рішень, що дозволяє впроваджувати політику ґендерної рівності.
1. Негативна демографічна тенденція з поглибленням статево-вікового дисбалансу
2. Незадовільний стан доріг між населеними пунктами та в населених пунктах громади.
3. Відсутність централізованого водопостачання в с.Підліски
4. Дефіцит житлового фонду для молодих спеціалістів
5. Слабке реагування на випадки домашнього насильства
6. Недостатня банківська система (на території відсутнє банківське відділення та є працюючим лише1 банкомат)
7. Відсутня система побутового обслуговування (на території громади немає підприємств, які надають побутові послуги)
8. Недостатній розвиток громадської активності, відсутність діючих громадських організацій (молодіжної, гендерно - орієнтованого підходу та інших).
9. Відсутність повноцінного функціонування значної частини туристичних об’єктів , загальна невпорядкованість існуючих та потенційно ландшафтно – рекреаційних територій.
10. Недостатня доступність інфраструктури для мало мобільних груп населення
11. Відсутність статистичних даних, дезагрегованих за кількома критеріями (стать, вік, національність, інвалідність).
Можливості Загрози
1. Стале зростання попиту на сільськогосподарську продукцію, зокрема органічну, на світових ринках
2. Передача земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об’єднаних територіальних громад сприятиме залученню інвестицій у громаду
3. Продовження євро інтеграційних процесів сприятиме зростанню зацікавленості інвесторів до України
4. Діяльність в Україні проектів міжнародної технічної допомоги, які підтримують, в тому числі, і об‘єднані громади, та міжнародного співробітництва в економічному, екологічному та соціальному розвитку.
5. Реформи фінансової децентралізації, у тому числі впровадження гендерного бюджетування.
6. Державна підтримка низки соціально значимих реформ в галузі освіти з урахуванням інклюзивного навчання, медицини та соціальних послуг, орієнтованих на різні категорії населення.
7. Пріоритетність урядової політики щодо ремонту доріг
8. Зростання популярності сільського, зеленого та ін. видів туризму серед населення України, зокрема жителів Бабинської громади.
9. Діяльність в Україні проектів міжнародної технічної допомоги, які підтримують, в тому числі, і об’єднані громади.
10. Поширення здорового способу життя.
11. Рекомендації з ГОБ, надані Міністерством фінансів, дають можливість гарного бюджетування та сприяють покращенню управління шляхом розробки гендерної політики та бюджетів на благо всіх жінок / чоловіків і хлопчиків / дівчат, вразливих верств населення у громаді.
1. Продовження військового конфлікту в Україні
2. Високий рівень корупції на національному рівні
3. Перекладання на місцеве самоврядування державних фінансових зобов‘язань (щодо забезпечення соціальних стандартів)
4. Згортання реформ
5. Нестабільність та недосконалість законодавства.
6. Зміна курсу розвитку території після Президентських / Парламентських / місцевих виборів
7. Тіньова зайнятість населення
8. Несприятливий інвестиційний клімат на національному та регіональному рівнях
9. Загальнодержавна проблема несправедливої та недостатньої заробітної плати з урахуванням віку, статі, стану здоров’я, освіти.
10. Збільшення міграції людей працездатного віку за кордон або в інші регіони з метою працевлаштування
SWOT/TOWS-аналіз виявляє взаємозв’язки сформульованих факторів через матрицю SWOT/TOWS та дозволяє визначити, як саме виявлені комбінації факторів впливають на вибір тої чи іншої стратегії, які «точки зростання» формують ті чи інші комбінацій факторів SWOT, які конкурентні переваги території та зовнішні виклики мають стратегічне значення для Бабинської громади. Саме ці взаємозв‘язки дозволяють сформулювати порівняльні переваги, виклики і ризики, які є основою для стратегічного вибору – формулювання стратегічних та операційних цілей розвитку громади на довгострокову перспективу.
4.3. Сектор «Порівняльні переваги». Тип стратегії – агресивна, наступальна.
Таблиця 23 . Взаємозв’язки факторів SWOT у секторі «Порівняльні переваги»
СИЛЬНІ СТОРОНИ Підтримують МОЖЛИВОСТІ
3,4,5,12 ← Стале зростання попиту на сільськогосподарську продукцію, зокрема органічну, на світових ринках.
4,12 ← Передача земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об’єднаних територіальних громад сприятиме залученню інвестицій у громаду.
1,2,3,5,6,7,8,9,10,13,14,15 ← Продовження євро інтеграційних процесів сприятиме зростанню зацікавленості інвесторів до України.
2,5,10,13 ← Діяльність в Україні проєкттів міжнародної технічної допомоги, які підтримують, в тому числі, і об‘єднані громади, та міжнародного співробітництва в економічному, екологічному та соціальному розвитку.
5,9,13 ← Реформи фінансової децентралізації, у тому числі впровадження гендерного бюджетування.
5,13 ← Державна підтримка низки соціально значимих реформ в галузі освіти з урахуванням інклюзивного навчання , медицини та соціальних послуг.
1,3,8,10 ← Пріоритетність урядової політики щодо ремонту доріг.
1,2,3,9,11 ← Зростання популярності сільського, зеленого та ін. видів туризму серед населення України
4.4. Сектор «Виклики».Тип стратегії – динамічна, конкурентна.
Таблиця 24 . Взаємозв’язки факторів SWOT у секторі «Виклики»
СЛАБКІ СТОРОНИ Зменшують МОЖЛИВОСТІ
← Стале зростання попиту на сільськогосподарську продукцію, зокрема органічну, на світових ринках.
1,2,7,8 ← Передача земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об’єднаних територіальних громад сприяє залученню інвестицій у громаду.
1,3,6,7,8 ← Продовження євро-інтеграційних процесів сприятиме зростанню зацікавленості інвесторів до України.
2,6,7,8 ← Діяльність в Україні проєктів міжнародної технічної допомоги, які підтримують, в тому числі, і об‘єднані громади, та міжнародного співробітництва в економічному, екологічному та соціальному розвитку.
1,3,7,8 ← Реформи фінансової децентралізації, у тому числі впровадження гендерного бюджетування.
9 ← Державна підтримка низки соціально значимих реформ в галузі освіти з урахуванням інклюзивного навчання, медицини та соціальних послуг.
1 ← Пріоритетність урядової політики щодо ремонту доріг.
7 ← Зростання популярності сільського, зеленого та ін. видів туризму серед населення України.
4.5. Сектор «Ризики». Тип стратегії – оборонна.
Таблиця 25 . Взаємозв’язки факторів SWOT у секторі «Ризики»
СЛАБКІ СТОРОНИ Посилюють ЗАГРОЗИ
10, 6,7 ← 1. Продовження військового конфлікту в Україні .
10, 1, 2, 6 ← 2. Високий рівень корупції на національному рівні.
1, 2, 3, 7, 8 ← 3. Перекладання на місцеве самоврядування державних фінансових зобов‘язань (щодо забезпечення соціальних стандартів).
10, 1, 2, 3, 6,7, 9 ← 4. Згортання реформ.
10,1,2,3,6, 7,8 ← 5.Нестабільність та недосконалість законодавства.
10, 1,2, 3,6,7,8 ← 6.Зміна курсу розвитку території після Президентських / Парламентських / місцевих виборів.
1, 2,3,7, 8 ← 7. Тіньова зайнятість населення.
1, 2, 3,7, 8 ← 8. Несприятливий інвестиційний клімат на національному та регіональному рівнях.
10 ← 12. Загальнодержавна проблема несправедливої та недостатньої заробітної плати з урахуванням віку, статі, стану здоров’я, освіти.
10 ← 13. Збільшення міграції людей працездатного віку за кордон або в інші регіони з метою працевлаштування.
4. 6. ВИСНОВКИ ТА ІДЕНТИФІКАЦІЯ ПРІОРИТЕТІВ РОЗВИТКУ
ПОРІВНЯЛЬНІ ПЕРЕВАГИ (визначені в результаті аналізу сильних сторін і можливостей)
Державна бюджетна підтримка об‘єднаних громад та діяльність в Україні проектів міжнародної технічної допомоги, які підтримуватимуть об‘єднані громади, стануть потужним механізмом розвитку та посилення сильних сторін Бабинської ОТГ.
На основі Закону України «Про передачу повноважень розпорядження землями поза межами населених пунктів в ОТГ» запровадження проведення аукціонів на земельні ділянки є потужним фактором залучення інвестицій у громаду, у зв’язку з використанням вільних земельних ділянок.
Це є джерелом додаткових надходжень в бюджет громади. Продовження євроінтеграційних процесів та, як наслідок, зростання зацікавленості інвесторів до України, підтримає вже існуючі та стане причиною появи нових підприємств на території ОТГ, створення нових робочих місць, розвитку людського потенціалу, збільшення дохідної частини бюджету громади та зумовить підвищення економічної спроможності Бабинської громади загалом.
Залучення в громаду додаткових ресурсів (кошти ДФРР, міжнародна технічна допомога, грантова допомога тощо) дозволять покращити інфраструктуру в громаді і тим самим створити передумови для підвищення рівня якості життя у громаді.
ВИКЛИКИ (визначені в результаті аналізу слабких сторін і можливостей).
Існуючий дисбаланс у рівні розвитку економіки, зайнятості, сфери бюджетних і комунальних послуг, доходів населення, інфраструктури та соціальної сфери у Бабинській громаді в середньостроковій перспективі може бути усунутий, в першу чергу, завдяки державній бюджетній підтримці об‘єднаних громад, а також завдяки продовженню євроінтеграційних процесів і вигідному розташуванню територіальної громади та активізації системи міжмуніципального співробітництва між громадами. Це надасть можливість вирішити велику кількість пріоритетних завдань, зокрема в сфері поводження з ТПВ, завдяки реалізації проектів в умовах міжмуніципального співробітництва.
Медична реформа зумовить підвищення рівня надання медичних послуг в медзакладах Бабинської сільської ради. Водночас покращиться стан будівель та матеріальнотехнічної бази медичних закладів громади.
Реконструкція доріг державного значення дещо покращить стан доріг в територіальній громаді
РИЗИКИ (визначені в результаті аналізу слабких сторін і загроз).
При дослідженні взаємозв’язків між слабкими сторонами та загрозами, встановлено, що існуючий дисбаланс у рівні розвитку економіки, зайнятості, сфери бюджетних і комунальних послуг, доходів населення, інфраструктури та соціальної сфери у Бабинській сільській раді може бути посилений у разі обмеження місцевого самоврядування національною та регіональною політикою, продовження або замороження військового конфлікту в Україні, відтоку за межі громади кваліфікованих кадрів та згортання реформ. Розвиток населених пунктів громади у такому випадку буде суттєво обмежений.
5. СТРАТЕГІЧНІ ТА ОПЕРАЦІЙНІ ЦІЛІ СТРАТЕГІЇ
Базуючись на результатах соціально-економічного аналізу, SWOT-аналізу та висновках, визначено як базовий динамічний (конкурентний) напрям розвитку, що передбачає формування конкурентних переваг громади шляхом мінімізації впливу на розвиток слабких сторін за допомогою можливостей, які зараз виникають в нашій країні та у світі.
При цьому громада повинна максимально використати свої сильні сторони. Таким чином, були обрані три головні сфери зосередження зусиль на розвиток Бабинської ОТГ, які є основними пріоритетними напрямками розвитку громади до 2027 року.
5.1. CТРАТЕГІЧНІ ЦІЛІ (ПРІОРИТЕТИ), ОПЕРАТИВНІ ЦІЛІ ТА ЗАВДАННЯ
Стратегічне бачення досягатиметься через досягнення стратегічних цілей, а обрані стратегічні цілі буде реалізовано через систему оперативних цілей.
Таблиця 26. Стратегічні цілі (пріоритети), оперативні цілі та завдання
Стратегічні цілі Операційні цілі Завдання
1. Створення умов для гармонійного розвитку жителів громади
1.1. Забезпечення сталого функціонування соціальної інфраструктури громади з урахуванням вимог інклюзивності та належного управління
1.1.1. Проведення аналізу та розроблення рекомендацій щодо створення необхідної інфраструктури з урахуванням потреб дівчат та хлопців, жінок та чоловіків, зокрема осіб з інвалідністю. Капітальне, матеріально-технічне та матеріальне забезпечення закладів соціальної інфраструктури.
1.1.2. Створення доступної та всеохоплюючої інфраструктури культури, фізичної культури та спорту.
1.1.3. Розвиток молодіжної політики з урахуванням рівних можливостей юнаків та дівчат до фізичної культури та спорту як активізації людського резерву регіону
1.2. Всебічний розвиток дітей та молоді незалежно від статі, стану здоров’я, місця проживання та рівня доходів родини 1.2.1. Підвищення якості та доступності дошкільної та базової середньої освіти та позашкільної освіти, у тому числі для дітей з особливими освітніми потребами
1.2.2. Проведення комунікаційної, освітньої, інформаційної компанії по боротьбі з гендерним та іншими стереотипами, що породжують дискримінацію, просування культури толерантності та формування нульової терпимості до гендерного насильства серед дітей та молоді.
1.2.3 Проведення інформаційно – просвітницьких заходів, спрямованих на формування молоді стійких переконань щодо норм культури миру, толерантності, протидії конфліктам.
1.2.4. Проведення для педагогічних працівників та батьків навчань з питань особливостей безпеки життєдіяльності дівчат та хлопців, зокрема щодо поводження з вибухонебезпечними предметами, здійснення психологічної підтримки з питань подолання психологічних травм у дівчат та хлопців, які постраждали від конфліктів
1.3. Підвищення рівня громадської активності в громаді
1.3.1. Забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків шляхом заходів щодо усунення дискримінації гендерних стереотипів
1.3.2. Сприяння активізації та згуртованості жителів громади, посилення залучення громадськості до процесів розвитку та управління, залучення дівчат та жінок до налагодження діалогу та в разі потреби вирішення конфліктів на рівні територіальних громад.
1.3.3. Забезпечення умов для самореалізації жителів громади, зокрема дівчат та хлопців, жінок та чоловіків, включаючи вразливі категорії, такі як люди похилого віку, особи з інвалідністю, внутрішньо переміщені особи, особи, які живуть з ВІЛ тощо
1.3.4. Підтримка ініціатив жителів, органів самоорганізації населення, громадських об’єднань та організацій, здійснення соціального замовлення для реалізації програм та проектів у сфері протидії гендерно – зумовленому насильству, надання допомоги постраждалим від конфліктів (ВПО, АТО), забезпечення гендерної рівності під час ліквідації наслідків конфлікту.
1.3.5. Збільшити потенціал місцевого самоврядування з питань прав людини, гендерної рівності та антидискриминації , проведення навчань для посадових осіб місцевого самоврядування з питань реалізації резолюції Ради Безпеки ООН 1325.
2. Економічний розвиток громади 2.1. Сприяння сталому економічному розвитку громади 2.1.1. Створення умов для залучення інвестицій (в т.ч. через вдосконалення управління нерухомим майном громади)
2.1.2. Підготовка інвестиційних продуктів
2.1.3. Формування позитивного іміджу громади та поширення інформації про інвестиційні можливості
2.1.4. створення економічного профілю громади з урахуванням гендерних показників
2.2. Розвиток малого та середнього підприємництва
2.2.1. Створення сприятливого середовища для започаткування та ведення підприємницької діяльності та гідній праці для всіх жінок і чоловіків громади
2.2.2 Активізація діалогу між представниками бізнесу, владою, громадою та пілотування соціальних корпоративних ініціатив, спрямованих на зменшення шкідливих практик (таких як булінг, куріння, алкоголізм, вживання наркотиків)
2.2.3. Сприяння підвищенню кваліфікації МСП та поширенню всіх форм інновацій
2.2.4 Забезпечення інклюзивного доступу малих та середніх підприємств до фінансових, трудових, земельних ресурсів, включаючи підтримку жінок-підприємців.
2.2.5. Підтримка МСП у зростанні на внутрішньому та зовнішніх ринках.
2.2.6. Популяризація історичного, культурного та зеленого / сільського туризму шляхом надання рівних можливостей жінкам та чоловікам брати участь у валоризації території та туристичній привабливості
3. Створення комфортних та безпечних умов для проживання
3.1. Розбудова та модернізація інфраструктури громади та благоустрій
3.1.1. Розбудова та ремонт дорожньої інфраструктури з урахуванням вимог інклюзивності, пішохідного та велосипедного руху
3.1.2. Покращення якості та доступності надання, а також розширення видів житлово-комунальних послуг в громаді мешканцям незалежно від місця проживання, віку, статі, стану здоров’я
3.1.3.Впровадження енергоефективних та ресурсозберігаючих технологій
3.1.4. Благоустрій населених пунктів громади (в т. ч. організація зелених зон та зон відпочинку, вуличного освітлення, безпечних санітарно-гігієнічних вимог для жінок та чоловіків та ін.) з урахуванням потреб населення різного віку, статі, стану здоров’я, місця проживання
3.1.5. Підвищення екологічної обізнаності населення. Залучення громадян різного віку, статі, соціального статусу, місця проживання та здоров'я до вирішення екологічних проблем та зменшення ризику стихійних лих
3.1.6. проведення навчань для соціальних працівників , психологів, юристів, медичних працівників , представників громадських організацій, волонтерів з питань надання гендерно – чутливих соціальних послуг, запобігання та протидії всім формам насильства щодо жінок, надання допомоги постраждалим від конфліктів, сексуального насильства з урахуванням потреб постраждалих від конфліктів, у тому числі особливих потреб людей з інвалідністю, осіб похилого віку
3.2. Створення безпечних умов для проживання в громаді. Забезпечення особистої безпеки громадян,
зниження рівня злочинності, в тому числі гендерно-зумовленого насильства
3.2.1. Вдосконалення системи поводження з твердими побутовими відходами, зокрема сортування та переробки.
3.2.2. Забезпечення правової та криміногенної безпеки життя та здоров’я в громаді
3.2.3. Дотримання та забезпечення прав людини та основних свобод; профілактика, попередження та розвиток системи реагування, зокрема, на випадки ґендерно-зумовленого насильства
3.2.4. проведення інформаційно – просвітницьких заходів щодо забезпечення особистої та колективної безпеки населення з урахуванням гендерних аспектів, особливих потреб людей з інвалідністю, осіб похилого віку.
5.2. Стратегічна ціль 1. «Створення умов для гармонійного розвитку жителів громади»
Відповідно до принципу людиноцентричності, закладеного в Стратегії, пріоритетним напрямом розвитку громади в соціальному вимірі буде створення умов для гармонійного розвитку жителів громади.
Саме тому система цілей і завдань у цій сфері охоплює діяльність у різних сферах соціально-економічного життя мешканців громади, серед яких: забезпечення рівних прав та гендерної рівності, забезпечення доступності та якості послуг охорони здоров’я, якісної освіти, соціальних послуг, популяризація здорового способу життя, розвиток регіонального ринку праці, розбудова комунальної інфраструктури та зміцнення громадянської безпеки.
Визначальним чинником розвитку громади у перспективі стане інтегрованість мешканців різного віку, статі, місця проживання, стану здоров’я у процеси прийняття рішень щодо розвитку територіальної громади та регіону загалом, що вимагає активізації діалогу між представниками бізнесу, органів влади, громадськості.
Таблиця 27. Стратегічна ціль 1.
Стратегічна ціль 1. Створення умов для гармонійного розвитку жителів громади
Операційна ціль1.1. Операційна ціль 1.2. Операційна ціль 1.3.
Забезпечення сталого функціонування соціальної інфраструктури громади з урахуванням вимог інклюзивності та належного управління
Всебічний розвиток дітей та молоді незалежно від статі, стану здоров’я, місця проживання та рівня доходів родини Підвищення рівня громадської активності в громаді
Операційна ціль 1.1. Забезпечення сталого функціонування соціальної інфраструктури громади з урахуванням вимог інклюзивності та належного управління.
Людський потенціал – це накопичений населенням громади запас фізичного і морального здоров'я, загальнокультурної та професійної компетентності, творчої, підприємницької та громадянської активності, що реалізуються в різноманітних сферах життєдіяльності.
Зважаючи на основні проблеми, які стримують ефективний розвиток людського потенціалу в громаді, основними напрямами спрямування спільних зусиль у найближчій перспективі повинні стати:
створення необхідної інфраструктури з урахуванням потреб дівчат та хлопців, жінок та чоловіків, у тому числі осіб з інвалідністю;
забезпечити рівні можливості для здобуття якісної початкової, базової та повної середньої освіти кожною дитиною, незалежно від стану її здоров'я, місця проживання та статків родини;
капітальне, матеріально-технічне та матеріальне забезпечення закладів соціальної інфраструктури , покращення стану здоров’я населення, у т.ч. шляхом підвищення доступності та ефективності медичного обслуговування з урахуванням потреб усіх груп населення;
створення доступної та всеохоплюючої інфраструктури культури, фізичної культури та спорту.
Очікувані результати:
забезпечення якісної, ефективної, доступної медичної допомоги всім верствам населення;
зростання середньої тривалості життя та зменшення гендерного розриву середньої тривалості життя жінок та чоловіків;
покращення демографічної структури населення з урахуванням гендерних показників;
збереження та розширення інфраструктури та кадрового потенціалу у сфері фізкультури та спорту;
впровадження форм інклюзивної освіти;
розширення та надання спектру соціальних послуг, впровадження новітніх технологій та інноваційних моделей соціальної роботи;
розвиток інфраструктури соціального захисту з урахуванням вимог інклюзивності;
підвищення рівня доступності публічних та інфраструктурних об’єктів для людей з особливими потребами;
популяризація здорового способу життя серед населення громади з увагою до їх віку, статі, місця проживання та стану здоров’я;
підвищення якості та доступності адміністративних послуг для мешканців громади;
зростання рівня зайнятості населення (зокрема, серед жінок та молоді) та рівня доходів з урахуванням принципу рівної оплати жінкам та чоловікам за працю рівної цінності;
зростання громадської активності та патріотизму молодих дівчат та хлопців, розширення можливостей для її інтелектуального та творчого розвитку.
Індикатори:
укомплектованість закладів охорони здоров'я громади лікарями, які надають первинну медичну допомогу, %;
частка населення, охопленого профілактичними оглядами, % в розрізі за статтю, віком, місцем проживання та станом здоров'я
рівень смертності від серцево-судинних хвороб, % в розрізі за статтю, віком, місцем проживання та станом здоров'я
рівень охоплення дорослого населення профілактичними щепленнями, % в розрізі за статтю, віком, місцем проживання та станом здоров'я
кількість побудованих (реконструйованих) об’єктів для заняття фізичною культурою на спортом, одиниць;
100% об’єктів реконструйованих і побудованих для заняття фізичною культурою на спортом доступні для маломобільних груп населення та мають функціонуючу санітарно-гігієнічну інфраструктуру.
кількість штатних працівників сфери фізичної культури та спорту, осіб на 10 тисяч населення (в тому числі жінок)
питома вага населення, що займається спортом, % чисельності населення в розрізі за статтю, віком, місцем проживання та станом здоров'я
питома вага осіб, залучених до занять фізкультурно-оздоровчою діяльністю, % чисельності населення в розрізі за статтю, віком, місцем проживання та станом здоров'я
питома вага дітей та підлітків, залучених до систематичних занять спортом, % чисельності учнівської молоді у віці 6-18 років в розрізі за статтю, віком, місцем проживання та станом здоров'я
кількість об’єктів соціальної інфраструктури що забезпечують потреби рівного доступу мешканців громади до послуг з урахуванням їх особистісних потреб %;
частка населення, охопленого послугами створених (оновлених) установ та закладів соціального захисту населення, % контингенту отримувачів соціальних послуг в розрізі за статтю, віком, місцем проживання та станом здоров'я.
кількість адміністративних послуг, штук;
частка населення та суб’єктів господарювання які отримують адміністративні послуги в ЦНАПі громади, %.
частка населення, які мають доступ до якісних адміністративних послуг, % загальної чисельності населення регіону в розрізі за статтю, віком, місцем проживання та станом здоров'я
рівень охоплення населення культурно-масовими заходами, % чисельності населення в розрізі за статтю, віком, місцем проживання та станом здоров'я
приріст кількості відвідувачів бібліотек протягом року, % до попереднього року в розрізі за статтю, віком, місцем проживання та станом здоров'я
кількість створених спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб від домашнього насильства
кількість спортивних секцій, фізкультурно-оздоровчих груп.
Таблиця 28. Потенційно можливі сфери реалізації проектів по Операційній цілі 1.1.
Завдання Потенційно можливі сфери реалізації проєктів
1.1.1. Проведення аналізу та розроблення рекомендацій щодо створення необхідної інфраструктури з урахуванням потреб дівчат та хлопців, жінок та чоловіків, зокрема осіб з інвалідністю. Капітальне, матеріально-технічне та матеріальне забезпечення закладів соціальної інфраструктури. - проведення капітальних ремонтів закладів дошкільної, загальноосвітньої та позашкільної освіти, покращення їх матеріально-технічної бази для забезпечення рівного доступу мешканців громади до послуг з урахуванням їх особистісних потреб;
- впровадження форм інклюзивної освіти для осіб з обмеженими можливостями;
- забезпечення організованим та безпечним підвозом учнів і педагогічних працівників до місць навчання та роботи;
- оптимізація та модернізація закладів охорони здоров’я, (у т.ч. матеріально-технічне забезпечення, впровадження електронних та телемедичних сервісів, оптимізація покриття мережею Інтернет тощо);
- проведення ремонтних робіт в закладах охорони здоров’я;
- покращення якості та доступності надання медичних послуг;
- забезпечення пільгових контингентів лікарськими засобами та технічними засобами, згідно чинного законодавства;
- реалізація заходів щодо профілактики, виявлення на ранніх стадіях та лікування найбільш поширених в регіоні і соціально небезпечних хвороб;
- проведення інформаційно-оздоровчих заходів спільно із закладами охорони здоров’я, освіти, органів місцевої влади, засобами масової інформації та громадськими організаціями щодо популяризації здорового способу життя;
- підвищення рівня кваліфікації медичних працівників;
- забезпечення молодих спеціалістів належним соціальним захистом та житлом;
- покращення доступу до соціальних послуг.
1.1.2. Створення доступної та всеохоплюючої інфраструктури культури, фізичної культури та спорту - проведення капітальних ремонтів та реконструкцій закладів культури;
- розширення мережі гуртків художньої самодіяльності та клубів за інтересами;
- розвиток і системна робота з обдарованими і талановитими дітьми та молоддю;
- будівництво нових і реконструкція наявних спортивних майданчиків для масового використання, в т.ч. футбольних полів;
- капітальний ремонт і оснащення наявних спортивних споруд;
- розширення мережі спортивних секцій, фізкультурно-оздоровчих груп;
- створення комфортних умов та покращення якості надання соціальних послуг для відвідувачів ЦНАПу.
1.1.3. Розвиток молодіжної політики з урахуванням рівних можливостей юнаків та дівчат до фізичної культури та спорту як активізації людського резерву регіону - проведення масових заходів, конкурсів, оглядів, фестивалів та інших культурно - мистецьких акцій Всеукраїнського, обласного, регіонального та районного масштабу;
- проведення масових фізкультурно-оздоровчих і спортивних заходів для усіх категорій населення;
- проведення інформаційно-оздоровчих заходів щодо популяризації активного способу життя, формування відповідального ставлення до власного здоров’я.
Операційна ціль 1.2. Всебічний розвиток дітей та молоді незалежно від статі, стану здоров’я, місця проживання та рівня доходів родини
Зважаючи на передумови, необхідні для ефективного розвитку людського потенціалу в громаді, основними напрямами спрямування спільних зусиль у найближчій перспективі повинні стати: покращення стану здоров’я населення, у т. ч. шляхом підвищення доступності та ефективності медичного обслуговування з урахуванням потреб усіх груп населення, підвищення якості та доступності задоволення освітніх та культурних потреб жителів, створення умов для забезпечення здорового способу життя.
Здоров’я є важливою цінністю з точки зору добробуту населення територіальної громади та суспільства в цілому. Здорові мешканці громади – це також передумова економічної продуктивності і процвітання. Тільки здорова людина може повністю реалізувати свій економічний потенціал. Поряд із модернізацією медичної інфраструктури та підвищенням якості медичних послуг, першочерговими мають стати заходи щодо профілактики, виявлення на ранніх стадіях та лікування найбільш поширених соціально небезпечних хвороб, охорони материнства та дитинства, а також активна популяризація здорового способу життя.
Громада має розвинену мережу закладів дошкільної, загальноосвітньої та позашкільної освіти. Але для надання якісних освітніх послуг, що є передумовою формування освічених, активних, креативних членів суспільства в майбутньому, необхідно вирішити ряд завдань, спрямованих на оптимізацію та модернізація мережі закладів освіти громади. створення єдиного освітнього простору, діджиталізацію освіти, її матеріально-технічне та фахове забезпечення, а також забезпечення рівного доступу до до якісних освітніх послуг та розвиток інклюзивної освіти.
Для гармонійного розвитку дітей та підлітків, зміцнення здоров’я мешканців, фізичної та розумової працездатності, забезпеченні активної життєдіяльності впродовж усього життя необхідне створення умов для здорового способу життя населення, в тому числі у сфері відпочинку та фізичної культури. Адже систематичні заняття фізичною культурою дозволяють забезпечити високий рівень здоров’я і працездатності людей, підвищити активне творче довголіття та тривалість життя.
Створення в громаді відповідних умов для реалізації людського потенціалу в кожній із зазначених сфер дозволить ефективно вирішувати поточні та стратегічні завдання місцевого розвитку.
Очікувані результати:
популяризація здорового способу життя серед населення громади;
оптимізація та модернізація освітньої інфраструктури, підвищення якості та доступності освіти в громаді;
забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітям з особливими освітніми потребами за допомогою інклюзивної освіти;
зростання громадської активності та патріотизму молоді, розширення можливостей для її інтелектуального та творчого розвитку;
максимальне забезпечення дітей, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки;
формування ґендерної культури та подолання ґендерних норм та стереотипів у суспільстві.
Індикатори:
частка випускників закладів загальної середньої освіти, які отримали за результатами зовнішнього незалежного оцінювання з української мови та математики 160 балів і вище, у загальній кількості учнів, що проходили тестування з цих предметів, % в розрізі за статтю, віком, місцем проживання та станом здоров'я ;
частка учнів, які забезпечені підвезенням до місця навчання, серед тих, які його потребують, %;
кількість персональних комп’ютерів на 100 учнів, одиниць;
частка дітей з особливими освітніми потребами, які відвідують освітні установи на різних рівнях освіти, % в розрізі за статтю, віком, та станом здоров'я ;
частка денних закладів дошкільної освіти, загальної середньої освіти, у яких організовано інклюзивне навчання, %;
кількість охоплених осіб шляхом профорієнтаційної роботи в розрізі за статтю, віком, місцем проживання та станом здоров'я ;
кількість створених молодіжних центрів/платформ/хабів, одиниць.
рівень участі осіб 15-34 років у робочій силі (рівень економічної активності), % в розрізі за статтю, віком, місцем проживання та станом здоров'я .
Таблиця 29. Потенційно можливі сфери реалізації проектів по Операційній цілі 1.2.
Завдання Потенційно можливі сфери реалізації проєктів
1.2.1. Підвищення якості та доступності дошкільної та базової середньої освіти та позашкільної освіти, у тому числі для дітей з особливими освітніми потребами - оптимізація (з урахуванням демографічних, економічних і соціальних перспектив) та модернізація мережі закладів освіти громади;
- вдосконалення функціонування опорної школи, створення єдиного освітнього простору в межах освітнього округу;
- діджиталізація освіти, її матеріально-технічне та фахове забезпечення;
1.2.2. Проведення комунікаційної, освітньої, інформаційної компанії по боротьбі з гендерним та іншими стереотипами, що породжують дискримінацію, просування культури толерантності та формування нульової терпимості до гендерного насильства серед дітей та молоді. Проведення тренінгів та навчань за темами:
1) боротьба з гендерними стереотипами та сексизмом;
2) запобігання насильству щодо жінок та боротьба з ним;
3) гарантування рівного доступу жінок до правосуддя;
4) досягнення збалансованої участі жінок та чоловіків у процесі
прийняття політичних та суспільних рішень;
5) реалізація стратегії досягнення гендерної рівності в політиці та
усіх заходах
1.2.3 Проведення інформаційно – просвітницьких заходів, спрямованих на формування молоді стійких переконань щодо норм культури миру, толерантності, протидії конфліктам. Проведення тренінгів та навчань за темами:
1) Запобігання та боротьба з домашнім насильством.
2) Надання підтримки молодіжним та дитячим громадським організаціям у реалізації їх проектів з урахуванням принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
1.2.4. проведення для педагогічних працівників та батьків навчань з питань особливостей безпеки життєдіяльності дівчат та хлопців, зокрема щодо поводження з вибухонебезпечними предметами, здійснення психологічної підтримки з питань подолання психологічних травм у дівчат та хлопців, які постраждали від конфліктів Придбання та розповсюдження методичних матеріалів, з питань особливостей безпеки життєдіяльності дівчат та хлопців, зокрема щодо поводження з вибухонебезпечними предметами, здійснення психологічної підтримки з питань подолання психологічних травм у дівчат та хлопців, які постраждали від конфліктів
Оперативна ціль 1.3. Підвищення рівня громадської активності в громаді
Сьогодні питання про участь громадськості в процесі планування та прийняття управлінських рішень перемістилося на передній план порядку денного оновлення влади. Ріст вимог суспільства щодо більшої прозорості та підзвітності влади, більшої ролі громадськості в процесі прийняття рішень – це відповідь на питання «як зробити владу ефективною?». Демократія починається з оселі кожного громадянина і не зводитися лише до періодичного відвідування виборчих дільниць.
Способи залучення громадян до планування та прийняття рішень на всіх рівнях можуть бути предметом дискусії та активно вивчаються вченими, політиками і громадськими діячами. Однак можна з впевненістю стверджувати, що безумовною довгостроковою сучасною тенденцією стає підвищення ролі громадськості в процесах прийняття рішень. Залучення громадськості – це процес, завдяки якому місцеві жителі як представники зацікавлених сторін беруть участь у вирішенні публічних справ чи питань місцевого значення.
Очікувані результати:
активізація та згуртованість жителів громади, посилення залучення громадськості до процесів розвитку та управління, залучення дівчат та жінок до налагодження діалогу та в разі потреби вирішення конфліктів на рівні територіальних громад;
забезпечено умови для самореалізації жителів громади, зокрема дівчат та хлопців, жінок та чоловіків, включаючи вразливі категорії, такі як люди похилого віку, особи з інвалідністю, внутрішньо переміщені особи, особи, які живуть з ВІЛ тощо;
проведення навчань для посадових осіб місцевого самоврядування з питань реалізації резолюції Ради Безпеки ООН 1325;
розвиток організаційних механізмів реалізації політики гендерної рівності та політики, пов'язаної з проблематикою «Жінки, мир, безпека», включаючи повідомлення про гендерне насильство та сексуальне насильство, пов'язане з конфліктом.
Індикатори:
кількість консультативно-дорадчих органів (молодіжна рада тощо), одиниць;
кількість інституцій громадянського суспільства, на 1000 осіб, одиниць;
кількість консультацій з громадськістю щодо головних питань гуманітарної, соціально-економічної політики та екологічних питань, одиниць;
кількість проведених заходів ("круглих столів", семінарів та інших) щодо розвитку громадянського суспільства і місцевого самоврядування;
залучені інституціями громадянського суспільства ресурси для розвитку громади, млн грн.;
кількість створених молодіжних центрів/платформ/хабів, одиниць;
кількість ініціатив жителів, органів самоорганізації населення, громадських об’єднань та організацій на здійснення соціального замовлення для реалізації програм та проектів у сфері протидії гендерно – зумовленому насильству;
кількість проведених інформаційних кампаній щодо протидії домашньому насильству;
кількість осіб, які були охоплені інформаційними кампаніями щодо протидії домашньому насильству ;
кількість спеціалістів, які пройшли навчання з питань запобігання та протидії домашньому насильству.
Таблиця 30. Потенційно можливі сфери реалізації проектів по Операційній цілі 1.3.
Завдання Потенційно можливі сфери реалізації проєктів
1.3.1. Забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків шляхом заходів щодо усунення дискримінації гендерних стереотипів - проведення тематичних тренінгів;
- запрошення представників ООН Жінки для проведення тематичних лекцій;
- захист прав жінок-мігрантів, жінок-біженців та жінок-шукачів притулку;
- розповсюдження соціальної реклами з протидії дискримінації за ознакою статі та множинною дискримінацією більше ніж за однією ознакою;
- проведення комунікаційної, освітньої, інформаційної компанії по боротьбі з гендерними та іншими стереотипами, що породжують дискримінацію, просування культури толерантності та миру, формування нульової терпимості до гендерного зумовленого насильства
1.3.2. Сприяння активізації та згуртованості жителів громади, посилення залучення громадськості до процесів розвитку та управління, залучення дівчат та жінок до налагодження діалогу та в разі потреби вирішення конфліктів на рівні територіальних громад. - залучення громадських організацій до участі у місцевому самоврядуванні та виконання завдань сільської ради щодо розв'язання соціально-економічних проблем розвитку громади та інших проблемних питань, що стоять перед ОТГ;
- створення сприятливих передумов для розвитку громадських організацій шляхом надання практичної, методичної і фінансової підтримки;
- залучення громадських організацій до проведення освітніх, культурних, спортивних (але не обмежуючись ними) заходів у громаді;
- проведення спільних форумів (семінарів), конференцій для вироблення механізму співпраці між громадськими організаціями та сільською радою.
1.3.3. Забезпечення умов для самореалізації жителів громади, зокрема дівчат та хлопців, жінок та чоловіків, включаючи вразливі категорії, такі як люди похилого віку, особи з інвалідністю, внутрішньо переміщені особи, особи, які живуть з ВІЛ тощо Залучення жителів громади усіх верств населення до проекту «Розумна взаємодії»
1.3.4. Підтримка ініціатив жителів, органів самоорганізації населення, громадських об’єднань та організацій, здійснення соціального замовлення для реалізації програм та проектів у сфері протидії гендерно – зумовленому насильству, надання допомоги постраждалим від конфліктів (ВПО, АТО), забезпечення гендерної рівності під час ліквідації наслідків конфлікту. - залучення жителів громади усіх верств населення до проекту «Розумна взаємодії»;
- залучення мешканців громади до участі у Громадському бюджеті;
- посилення залучення мешканців до управлінських рішень шляхом налагодження ефективних форм громадської взаємодії (профільні громадські ради, бюджети участі, шкільний бюджет, у тому числі забезпечення рівних можливостей для ВПО та інших уразливих груп населення);
- створення діалогових майданчиків для обговорення проблем і вироблення рішень серед всіх груп населення, незалежно від статі, віку, стану здоров'я, місця проживання, етнічності, місця проживання, статусу (ВПО та ін)
1.3.5. Збільшити потенціал місцевого самоврядування з питань прав людини, гендерної рівності та антидискриминації , проведення навчань для посадових осіб місцевого самоврядування з питань реалізації резолюції Ради Безпеки ООН 1325. -реалізація проектів, які розробляє Бабинська група самодопомоги за підтримки струкутри ООН Жінки та українського жіночого фонду;
-забезпечити збирання даних розподілених за статтю, віком, місцем проживання, з увагою до вразливих груп населення за всіма напрямами реалізації Стратегії.
5.3. Стратегічна ціль 2. Економічний розвиток громади
Таблиця 31. Стратегічна ціль 2. Економічний розвиток громади
Стратегічна ціль 2. Економічний розвиток громади
Операційна ціль2.1. Операційна ціль 2.2.
Сприяння сталому економічному розвитку громади
Розвиток малого та середнього підприємництва
З метою сталого та всебічного економічного розвитку громади планується працювати в наступних напрямках:
- зміцнення підприємств, які вже працюють в громаді;
- підтримка нових підприємств, які знаходяться на підготовчому етапі або тільки почали працювати;
- залучення інвесторів, які шукають можливостей для налагодження або розширення підприємницької діяльності.
Кожна з цих груп потребує особливого підходу, який врахований у завданнях стратегії, хоча слід зазначити, що створення сприятливого ділового клімату має велике значення для всіх цільових груп, хоча існують конкретні інструменти підтримки для кожної з них.
Для розвитку економічного потенціалу громади вагоме значення має також і сільськогосподарська кооперація. Досвід успішо працюючих кооперативів доводить, що вона стала ефективним механізмом забезпечення конкурентоспроможності малих і середніх сільськогосподарських товаровиробників. Також вона може впливати на розвиток соціальної інфраструктури населених пунктів, жителі яких входять до складу кооперативу.
Сільськогосподарська кооперація сприяє:
– підвищенню рівня самозайнятості населення;
– спільному використанню виробничої інфраструктури (елеваторів, складських приміщень), транспортних засобів, спеціальної техніки та обладнання, що знижує собівартість продукції й супутніх витрат;
– впровадженню нових технологій, модернізації основних фондів і раціональному використанню наявних ресурсів, збільшенню обсягів виробництва й рівня рентабельності.
Одним із важливих завдань, над вирішенням якого планує працювати громада є забезпечення умов для розвитку підприємництва з метою створення нових робочих місць, збільшення податкових надходжень до місцевого бюджету та використання їх для надання якісних послуг мешканцям.
Важливим також є сприяння переробці сільськогосподарської продукції на місцях.
З метою стимулювання економічної активності в Стратегії передбачається здійснення заходів із створення робочих місць не лише у традиційному агровиробництві, але й у неаграрних сферах, зростання самозайнятості населення, створення сприятливого середовища для розвитку місцевих товаровиробників.
Досягнення стратегічної цілі передбачає реалізацію двох операційних цілей:
Операційна ціль 2.1. Сприяння сталому економічному розвитку громади
Очікувані результати:
зростання загального обсягу інвестицій в економіку громади, в тому числі іноземних;
зростання позитивного інвестиційного іміджу громади;
налагодження нових ділових контактів з потенційними інвесторами;
створення умов для сталого розвитку громади, підвищення рівня життя населення, подолання безробіття.
Індикатори:
затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани території, одиниць;
регулярне оновлення інвестиційного паспорту Біленьківської сільської ради;
залучення інвесторів до реалізації інвестиційних проєктів інноваційної спрямованості;
участь в інвестиційних презентаціях та форумах кращих інвестиційних проєктів підприємств та організацій громади;
створення сприятливих умов для залучення інвестицій в населені пункти Біленьківської громади;
розробка дорожньої карти інвестора;
створення каталогу та он-лайн бази даних пропозицій інвестиційної нерухомості;
кількість підготовлених та поданих заявок до того чи іншого джерела чи банку інвестиційних пропозицій;
зниження диспропорцій в розрізі за статтю, віком, місцем проживання та стану здоров'я (щодо базового індикатора на момент прийняття Стратегії);
рівень участі населення в робочій силі, % в розрізі за статтю, віком, місцем проживання та станом здоров'я;
рівень безробіття за методологією МОП, % в розрізі за статтю, віком та станом здоров'я;
співвідношення середньої заробітної плати жінок і чоловіків, %;
кількість нових доступних для осіб з інвалідністю робочих місці, створених в результаті реалізації проектів, передбачених Стратегією, од.
Таблиця 32. Потенційно можливі сфери реалізації проектів по Операційній цілі 2.1
Завдання Потенційно можливі сфери реалізації проєктів
2.1.1. Створення умов для залучення інвестицій (в т.ч. через вдосконалення управління нерухомим майном громади) - моніторинг земельних ділянок потенційно привабливих для інвестора для створення на ній власного виробництва;
- розробка проєктно-кошторисних документацій для подальшого подання за рахунок зовнішніх донорських організацій;
2.1.2. Підготовка інвестиційних продуктів - розробка дорожньої карти інвестора;
- створення он-лайн бази даних пропозицій інвестиційної нерухомості.
2.1.3. Формування позитивного іміджу громади та поширення інформації про інвестиційні можливості участь в інвестиційних презентаціях та форумах кращих інвестиційних проєктів підприємств та організацій громади
2.1.4. створення економічного профілю громади з урахуванням гендерних показників - оновлення інвестиційного паспорту громади;
- створення каталогу пропозицій інвестиційної нерухомості
Операційна ціль 2.2. Розвиток малого та середнього підприємництва
зниження диспропорцій за рівнем соціально-економічного розвитку між адміністративним центром громади та сільськими населеними пунктами, що увійшли до її складу;
створення додаткових робочих місць в сільській місцевості та стимулювання (мотивація) товаровиробників особистих селянських господарств до самозайнятості;
збільшення доходів індивідуальних домогосподарств;
поширення неаграрних видів бізнесу в громаді;
зростання конкурентоспроможності товарів і послуг місцевого виробництва;
збільшення обсягів виробництва та реалізації продукції місцевих товаровиробників.
Індикатори:
рівень безробіття на сільських територіях, %;
кількість суб’єктів малого та середнього підприємництва в громаді, одиниць;
кількість малих агровиробників, одиниць;
кількість створених та працюючих сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, одиниць;
кількість майстрів народного мистецтва, осіб;
кількість об’єктів торгівлі в сільській місцевості;
кількість проведених заходів для суб’єктів господарювання з питань підтримки місцевих товаровиробників, одиниць;
зниження диспропорцій в розрізі за статтю, віком, місцем проживання та стану здоров'я (щодо базового індикатора на момент прийняття Стратегії);
рівень участі населення в робочій силі, % в розрізі за статтю, віком, місцем проживання та станом здоров'я ;
рівень безробіття за методологією МОП, % в розрізі за статтю, віком та станом здоров'я ;
співвідношення середньої заробітної плати жінок і чоловіків, %;
кількість нових доступних для осіб з інвалідністю робочих місці, створених в результаті реалізації проектів, передбачених Стратегією, од.
Таблиця 33. Потенційно можливі сфери реалізації проектів по Операційній цілі 2.2.
Завдання Потенційно можливі сфери реалізації проєктів
2.2.1. Сприяння повній і продуктивній зайнятості та гідній праці для всіх жінок і чоловіків, в тому числі через створення сприятливого середовища для започаткування та ведення підприємницької діяльності. - організація та проведення бізнес-навчання та консультування;
- створення бізнес-інкубатору;
- навчальні візити на підприємства
2.2.2. Розвиток жіночого підприємництва, включаючи надання підтримки жінкам в сільській місцевості щодо започаткування та розвитку малого та середнього підприємництва, фермерства та кооперативів. - освіта для підприємців;
- бізнес-навчання та консультування;
- сприяння залученню підприємців до участі у Всеукраїнських та обласних конкурсах інвестиційних проектів.
2.2.3. Активізація діалогу між представниками бізнесу, владою, громадою та пілотування соціальних корпоративних ініціатив, спрямованих на зменшення шкідливих практик (таких як булінг, куріння, алкоголізм, вживання наркотиків) - формування нової культури взаємозв’язків у громаді;
- запровадження соціального партнерства;
- спеціальний курс,розвиваючий підприємницькі навички, до шкільної програми
2.2.4. Сприяння підвищенню кваліфікації МСП та поширенню всіх форм інновацій
- розвиток неаграрних видів бізнесу в громаді;
- організація та проведення бізнес-навчання та консультування;
- просування і реклама місцевого виробника;
- сприяння розвитку малого та середнього бізнесу;
- майстер класи для потенційних підприємців
2.2.5 Забезпечення інклюзивного доступу малих та середніх підприємств до фінансових, трудових, земельних ресурсів, включаючи підтримку жінок-підприємців.
- перекваліфікація та практичні навчання;
- сприяти розширенню спектру побутових послуг, що надаються мешканцям громади суб’єктами підприємницької діяльності максимально рівномірно в усіх частинах громади
2.2.6. Підтримка МСП у зростанні на внутрішньому та зовнішніх ринках.
- покращення ділових зв’язків;
- ярмарки продукції місцевих виробників ;
- сприяти задоволенню потреб населення в якісних товарах та послугах, запобігати необґрунтованому підвищенню цін на споживчому ринку.
2.2.7. Популяризація історичного, культурного та зеленого / сільського туризму шляхом надання рівних можливостей жінкам та чоловікам брати участь у валоризації території та туристичній привабливості - ярмарки майстрів народного мистецтва;
-забезпечити впорядкування вуличної торгівлі
5.4. Стратегічна ціль 3.
Створення комфортних та безпечних умов для проживання
Таблиця 34 . Стратегічна ціль 3. Створення комфортних та безпечних умов для проживання
Стратегічна ціль 3.
Створення комфортних та безпечних умов для проживання
Операційна ціль 3.1. Операційна ціль 3.2.
Розбудова та модернізація інфраструктури громади та благоустрій Створення безпечних умов для проживання в громаді. Забезпечення особистої безпеки громадян, зниження рівня злочинності, в тому числі гендерно-зумовленого насильства
Операційна ціль 3.1. Розбудова та модернізація інфраструктури громади та благоустрій
Одним із завдань влади є створення комфортних та безпечних умов для проживання мешканцям громади. Для забезпечення громадянам надання усіх необхідних послуг спроможна територіальна громада повинна мати необхідну інфраструктуру в належному стані. Погана якість доріг, неналежний рівень зовнішнього освітлення, незадовільна якість води та перебої в поставці води, точковий характер сфери сервісу та інше негативно впливають на розвиток громади та комфортність і безпечність умов проживання її жителів.
На сьогодні частина доріг об’єднаної територіальної громади Бабинської сільської ради, знаходиться в незадовільному стані, що має негативний вплив на життєдіяльність й перспективи розвитку ОТГ, своєчасність надання якісних медичних, освітніх та інших послуг населенню. Тому планується здійснити капітальний ремонт ряду доріг в населених пунктах громади. Для створення безпечних умов для пішоходів, зокрема жінок, дітей та літніх людей, які частіше ходять пішки, їздять на велосипедах і користуються громадським транспортом в громаді планується будівництво пішохідних доріжок. Це є пріоритетом з точки зору рівного доступу до безпечного середовища, адже можна буде говорити про рівний розподіл наявних ресурсів. Нові тротуари зроблять селище доступнішим для кожного жителя громади.
Очікувані результати:
модернізація водопровідно-каналізаційного господарства, підвищення ефективності та надійності його функціонування;
покращення якості питної води;
відновлення та розвиток дорожньої інфраструктури громади, покращення стану доріг;
Індикатори:
здійснено будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт водопровідних мереж та каналізаційних мереж, % або погонні метри;
відсоток домогосподарств, підключених до централізованого водопостачання, водовідведення;
протяжність доріг на яких відсутня ямковість, км;
побудовано, проведено реконструкцію, капітальний ремонт пішохідних доріжок, м2;
капітально відремонтовано доріг, км;
різниця в кількості піднятої води та поставленої безпосередньо споживачу, м3;
придбані транспортні засоби спеціального призначення та комплектувальні вироби до них для комунальних підприємств, одиниць;
сприяння забезпеченню житлом внутрішньо переміщених осіб (ВПО), молоді, фахівців соціальної сфери, учасників антитерористичної операції (АТО);
частка населення, яке забезпечено цілодобовим водопостачанням, % загальної чисельності населення в розрізі за статтю, віком, місцем проживання та станом здоров'я.
Таблиця 35. Потенційно можливі сфери реалізації проектів по Операційній цілі 3.1.
Завдання Потенційно можливі сфери реалізації проєктів
3.1.1. Розбудова та ремонт дорожньої інфраструктури з урахуванням вимог інклюзивності, пішохідного та велосипедного руху - нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт вулиць, доріг;
- нове будівництво, реконструкція капітальний ремонт пішохідних доріжок;
- облаштування автобусних зупинок;
- розвиток громадського транспортного сполучення.
3.1.2. Покращення якості та доступності надання, а також розширення видів житлово-комунальних послуг в громаді мешканцям незалежно від місця проживання, віку, статі, стану здоров’я - нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт об’єктів водопостачання та водовідведення;
- забезпечення населення громади питною водою нормативної якості в межах обґрунтованих нормативів питного водопостачання;
- відновлення, охорона та раціональне використання джерел питного водопостачання;
- зменшення втрат питної води;
- захист джерел питного водопостачання від шкідливого впливу суб’єктів господарювання та об’єктів, що створюють залучення підприємств загрозу забрудненню вод.
3.1.3.Впровадження енергоефективних та ресурсозберігаючих технологій - реконструкція та капітальний ремонт будівель комунальної власності з використанням енергоефективних та ресурсозберігаючих технологій;
- підвищення рівня знань працівників установ громадської сфери щодо можливостей отримання дофінансування з різноманітних джерел (в т.ч. міжнародних) на свою діяльність та покращення інфраструктури
3.1.4. Благоустрій населених пунктів громади (в т. ч. організація зелених зон та зон відпочинку, вуличного освітлення, безпечних санітарно-гігієнічних вимог для жінок та чоловіків та ін.) з урахуванням потреб населення різного віку, статі, стану здоров’я, місця проживання
- облаштування автобусних зупинок;
- облаштування парків та паркових зон;
- облаштування зон для для проведення свят;
- проведення реконструкції вуличного освітлення;
- підтримка ініціатив, а також реалізація заходів, що популяризують традицію, історію і культурну спадщину громади;
- встановлення критих велосипедних парковок.
3.1.5. Підвищення екологічної обізнаності населення. Залучення громадян різного віку, статі, соціального статусу, місця проживання та здоров'я до вирішення екологічних проблем та зменшення ризику стихійних лих
- проведення систематичного контролю підприємств громади на предмет дотримання вимог законодавства у галузі екології;
- забезпечення підписання всіма мешканцями громади угод про вивезення твердих побутових відходів;
- закупівля контейнерів для роздільного збирання твердих побутових відходів (ТПВ);
- пошук інформації щодо сучасних рішень в сфері охорони середовища і їх адаптацію для українських реаліїв;
- пошук державних та закордонних джерел фінансування проектів у сфері охорони середовища
3.1.6. проведення навчань для соціальних працівників , психологів, юристів, медичних працівників , представників громадських організацій, волонтерів з питань надання гендерно – чутливих соціальних послуг, запобігання та протидії всім формам насильства щодо жінок, надання допомоги постраждалим від конфліктів, сексуального насильства з урахуванням потреб постраждалих від конфліктів, у тому числі особливих потреб людей з інвалідністю, осіб похилого віку - проведення тренінгів та семінарів ;
- створення зручного та доступного інструменту по донесенню публічної інформації і наданню послуг кожному мешканцю громади та залучення потенційних інвесторів.
Операційна ціль 3.2. Створення безпечних умов для проживання в громаді. Забезпечення особистої безпеки громадян,
зниження рівня злочинності, в тому числі гендерно-зумовленого насильства
Велика кількість населення громади, стан доріг, транспортного сполучення між населеними пунктами, укомплектованість штату поліції, високий рівень безробіття в цілому по громаді - всі ці чинники не сприяють безпечному проживанню мешканців на території ОТГ. Тому для підвищення рівня безпеки мешканців, зменшення соціальної напруги, запобігання правопорушень, необхідно вирішити ряд завдань.
Ще одним актуальним завданням, що постає перед владою є створення сучасної системи поводження з твердими побутовими відходами, що спричинено постійним зростанням їх утворення та накопичення, недосконалою системою поводження з ними, а також зміною морфологічного складу відходів, яка відбулася впродовж останніх кількох десятиліть. Сучасна система поводження з ТПВ повинна бути спрямованою на увесь цикл поводження з відходами – від збирання до захоронення, базуватися на економічно обґрунтованих тарифах, враховувати необхідність інформаційної роботи з утворювачами відходів. Усе це потребує значних інвестицій, професійного підходу, підтримки населення.
Очікувані результати:
підвищення рівня безпеки в громаді;
створення ефективної системи поводження з ТПВ;
Індикатори:
кількість населених пунктів громади, в яких організовано вивіз ТПВ;
відсоток охоплених послугами з вивезення ТПВ домогосподарств ОТГ та суб’єктів господарювання;
відношення доходів від надання послуги поводження з відходами до витрат на її надання;
рівень оплати за послуги (відношення обсягу сплачених коштів до запланованих);
сприяння забезпеченню житлом внутрішньо переміщених осіб (ВПО), молоді, фахівців соціальної сфери, учасників антитерористичної операції (АТО);
частка населення, яке забезпечено цілодобовим водопостачанням, % загальної чисельності населення в розрізі за статтю, віком, місцем проживання та станом здоров'я.
Таблиця 36. Потенційно можливі сфери реалізації проектів по Операційній цілі 3.2.
Завдання Потенційно можливі сфери реалізації проєктів
3.2.1. Вдосконалення системи поводження з твердими побутовими відходами, зокрема сортування та переробки.
- закупівля транспортних засобів спеціального призначення та комплектувальних виробів до них для комунальних підприємств;
- збирання різних типів відходів, утилізація, захоронення;
- покриття витрат та фінансова стійкість;
- організація та управління системою поводження з ТПВ;
- інформація та участь, підвищення рівня знань.
3.2.2. Забезпечення правової та криміногенної безпеки життя та здоров’я в громаді
- участь у проєкті «Офіцер громади»;
- забезпечення приміщенням для розташування поліцейських
3.2.3. Дотримання та забезпечення прав людини та основних свобод; профілактика, попередження та розвиток системи реагування, зокрема, на випадки ґендерно-зумовленого насильства
- покращення якості та доступності надання медичних послуг;
- забезпечення пільгових контингентів лікарськими засобами та технічними засобами, згідно чинного законодавства;
- реалізація заходів щодо профілактики, виявлення на ранніх стадіях та лікування найбільш поширених в регіоні і соціально небезпечних хвороб;
- проведення інформаційно-оздоровчих заходів спільно із закладами охорони здоров’я, освіти, органів місцевої влади, засобами масової інформації та громадськими організаціями щодо популяризації здорового способу життя;
- підвищення рівня кваліфікації медичних працівників;
- забезпечення молодих спеціалістів належним соціальним захистом та житлом;
- покращення доступу до соціальних послуг.
3.2.4. проведення інформаційно – просвітницьких заходів щодо забезпечення особистої та колективної безпеки населення з урахуванням гендерних аспектів, особливих потреб людей з інвалідністю, осіб похилого віку. - підтримка заходів, що популяризують культуру національних та етнічних меншин на території громади;
- підтримка ініціатив, а також реалізація заходів, що популяризують традицію, історію і культурну спадщину громади
6. ПЛАН РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ
В основу Плану реалізації стратегії лягли проектні ідеї, відібрані та доопрацьовані членами Робочої групи на основі пропозицій, що надійшли від представників підприємств, установ та організацій Біленьківської громади.
Часові рамки і засоби реалізації
План реалізації стратегії складається з трьох Стратегічних цілей Стратегії, які реалізуються через відповідні технічні завдання на проекти місцевого розвитку (далі – ТЗ) упродовж 2022–2027 років.
Впровадження проектів програм можливе через:
- внесення заходів до щорічної програми соціально-економічного розвитку, можливо – галузевих програм;
- фінансування за рахунок субвенції на розвиток інфраструктури ОТГ;
- залучення коштів Державного фонду регіонального розвитку, в т.ч. на проекти міжмуніципальної співпраці;
- залучення фінансування від проектів та програм міжнародної технічної допомоги суб‘єктами місцевого розвитку різних організаційно-правових форм;
- залучення співфінансування від мешканців громади (де це передбачено умовами проекту).
7. ОСНОВНІ ЕТАПИ ТА МЕХАНІЗМИ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ.
7.1. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ, МОНІТОРИНГУ ТА ОНОВЛЕННЯ СТРАТЕГІЇ
Реалізація Стратегії здійснюватиметься на основі партнерства, координації та узгодження діяльності всіх основних учасників цього процесу. Впровадження Стратегії буде забезпечуватися через системну реалізацію комплексу інформаційних, організаційних та фінансових заходів, які будуть проводитися відповідно до Плану реалізації Стратегії та інших місцевих програм, які випливають із Стратегії, а також рішень органів місцевого самоврядування, що приймаються для досягнення стратегічних цілей. Стратегія розвитку не може передбачити всі дії місцевого, регіонального та національного рівня, які будуть реалізовуватись в Бабинській ОТГ та Рівненській області до 2027 року, та можуть сприяти досягненню очікуваних результатів. Проте, стратегічні цілі, визначені цим документом, фактично визначають точки прикладання зусиль та напрями використання ресурсів (у тому числі приватних інвестицій), аби їх результативність була максимальною з точки зору досягнення стратегічного бачення, визначеного у Стратегії. Найбільш оптимальним підходом є створення системи «стратегічного управління», яка забезпечує інституційні умови для здійснення змін на всіх рівнях. Розробка, а далі затвердження стратегії та плану її реалізації сільською радою – це лише перший етап циклу стратегічного управління громадою. Наступні етапи для досягнення запланованих цілей це:
• результативна і ефективна реалізація заходів;
• моніторинг впровадження стратегії та оцінка результатів реалізації заходів;
• можливі коригування плану та його актуалізація.
Ці елементи повинні разом створити організовану систему.
Методика реалізації Стратегії передбачає її здійснення в рамках трьох послідовних та взаємопов’язаних програмних етапів, включених у три Плани реалізації: перший – 2020-2022 роки; другий – 2023-2025 роки та третій – 2026-2027 роки. План заходів з реалізації Стратегії розробляється строком на три роки та, після оцінки його виконання, на наступні роки періоду дії Стратегії.
План заходів з реалізації Стратегії передбачає заходи, обсяги і джерела фінансування з визначенням індикаторів результативності їх виконання та є основою для розроблення інвестиційних програм (проєктів), спрямованих на розвиток громади.
Реалізація завдань Стратегії передбачає виконання одночасно багатьох завдань різними структурами виконкому Бабинській сільської ради за участі багатьох партнерів, що ставить перед керівництвом громади питання належного управління цим доволі складним процесом.
Фінансове забезпечення реалізації Стратегії. Стратегія розвитку громади розглядається як плановий документ найвищого ієрархічного рівня планування в громаді, її реалізація вимагає зосередження фінансових та людських ресурсів. Зусилля сільської ради, громадянського суспільства і громадян повинні бути націлені на успішну реалізацію проєктів та заходів, передбачених Стратегією. Таким чином, зосередження та належна координація наявних фінансових ресурсів, дасть змогу забезпечити досягнення цілей, визначених у цій Стратегії. Джерелами фінансування реалізації Стратегії будуть: кошти Державного бюджету України, зокрема державного фонду регіонального розвитку, галузевих (міжгалузевих) державних цільових програм та бюджетних програм центральних органів виконавчої влади, що спрямовуються на розвиток відповідної сфери, субвенцій, інших трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам; кошти місцевих бюджетів; кошти міжнародної технічної допомоги; коштів інвесторів, власних коштів підприємств; благодійні внески; кошти з інших джерел, не заборонених законодавством.
Узгодженість Стратегії з програмними та стратегічними документами. Національна система стратегічного планування має базуватися на узгодженій системі координації процесів стратегічного планування на центральному, регіональному та місцевому рівні. Розроблена Стратегія розвитку Біленьківської сільської ради на період до 2027 року відповідає принципам, пріоритетам, стратегічним цілям та завданням Державної регіональної політики України та процесів державного стратегічного планування розвитку окремих секторів економіки країни та її регіонів, що враховує потреби їх розвитку та необхідність підвищення конкурентоспроможності.
7.2. УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕСОМ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ
Управління процесом реалізації стратегії розвитку Бабинської сільської ради на період до 2027 року проводиться за принципами єдності управління, персональної відповідальності, прозорості та поточної координації дій.
Адміністрування процесу реалізації стратегічного плану здійснюється виконавчим комітетом сільської ради.
7.3. ПРОЦЕДУРА МОНІТОРИНГУ СТРАТЕГІЇ
Моніторинг - це процес регулярного збору інформації з усіх аспектів реалізації запланованих завдань та заходів стратегії. Моніторинг дозволяє робити висновки та приймати рішення щодо процесу реалізації запланованих дій.
Моніторинг реалізації стратегії може здійснюватися за такими напрямками:
- моніторинг стратегії на відповідність досягнення очікуваних результатів;
- моніторинг виконання плану реалізації стратегії;
- моніторинг стратегії на відповідність інституційного та фінансового забезпечення;
- моніторинг зовнішнього оточення.
7.4.Показники моніторингу виконання Стратегії розвитку
Бабинської сільської ради на період до 2027 року
(технічні завдання)
Таблиця 37. Технічні завдання (ідеї проектів)
Стратегічні цілі операційні цілі Завдання технічні завдання (ідеї проектів)
1. Створення умов для гармонійного розвитку жителів громади
1.1. Забезпечення сталого функціонування соціальної інфраструктури громади з урахуванням вимог інклюзивності та належного управління 1.1.1. Проведення аналізу та розроблення рекомендацій щодо створення необхідної інфраструктури з урахуванням потреб дівчат та хлопців, жінок та чоловіків, зокрема осіб з інвалідністю . Капітальне, матеріально-технічне та матеріальне забезпечення закладів соціальної інфраструктури Капітальний ремонт (перепланування частини приміщення першого поверху під ЦНАП) будівлі сільської ради за адресою с.Бабин, вул.Незалежності,1 Рівненського району, Рівненської області
Капітальний ремонт Бабинського ліцею Бабинської сільської ради Рівненської області в с.бабин, вул.Незалежності,5 (ремонт даху)
Капітальний ремонт КЗ «Бабинський дитячий ясла-садок «Казковий світ» в с.Бабин, вул.Мирна,2а
Реконструкція системи опалення із встановленням котлів на альтернативному паливі в дитячому садочку «Малятко» в с. Бабин Гощанського району (коригування)
Придбання автомобіля для надання медичних послуг, в т.ч. з виїздом на ФАПи
Поновлення та зміцнення матеріально-технічної бази у всіх закладах охорони здоров'я. Оснащення ФАПів комп'ютерною та оргтехнікою.
Облаштування території Горбаківської та Бабинської амбулаторій, в т.ч. дитячими майданчиками
Поточний ремонт приміщень закладів освіти
Поточний ремонт приміщень ФАПів у населених пунктах сільської ради (Іллін, Томахів, Рясники, Дмитрівка, Мнишин)
Виготовлення ПКД на підключення системи опалення спортивної зали до мережі опалення Горбаківського ліцею та реалізація цього проекту.
Заміна електромережі та встановлення енергозберігаючих лампочок у спортивній залі Горбаківського ліцею
Модернізація харчоблоків у закладах освіти та оновленням посуду
Будівництво захисних споруд цивільного захисту на території освітніх закладів (Бабин, Іллін, Томахів, Мнишин)
Встановлення огорож навколо територій освітніх закладів (Бабин,Томахів, Мнишин)
Утеплення стелі у Томахівській філії Горбаківського ліцею
Перекриття котельні у Томахівській філії Горбаківського ліцею
Заміна вікон (енергозберігаючі ) у закладах освіти (Іллін, Рясники)
Перекриття покрівлі Іллінської гімназії
Утеплення фасаду Іллінської гімназії
Капітальний ремонт спортзалу у Бабинському ліцеї
Облаштування пандусу та ремонт надвірних сходів у Бабинському ліцеї
Переобладнання санвузлів у закладах освіти відповідно до вимог , які передбачають облаштування для осіб з ООП
Капітальний ремонт навісу для шкільних автобусів
Встановлення твердопаливного котла у Мнишинській філії Горбаківського ліцею
Встановлення системи опалення у спортивному залі Дорогобузької філії Бабинського ліцею (придбання кондиціонера)
Капітальний (поточний) ремонт приміщень клубних установ у населених пунктах сільської ради (Дмитрівка, Рясники, Мнишин, Томахів, Бабин, Дорогобуж)
Облаштування водовідводів та водостічних жолобів у закладах освіти (Дорогобуж)
Встановлення мережі інтернет в укриттях, в т.ч. в закладах освіти
1.1.2. Створення доступної та всеохоплюючої інфраструктури культури, фізичної культури та спорту Будівництво закритого штучного міні футбольного поля по вул.Шкільній в с.Горбаків Рівненського району Рівненської області
Встановлення системи опалення в клубних установах сільської ради
Придбання і встановлення дитячих майданчиків на території сіл Бабин, Рясники
1.1.3. Розвиток молодіжної політики з урахуванням рівних можливостей юнаків та дівчат до фізичної культури та спорту як активізації людського резерву регіону Будівнитцво спортивного комплексу у с.Горбаків по вул. Шкільній (біля ліцею) (виготовлення ПКД)
Стадіон для всіх. Реконструкція стадіону та облаштування спортивних майданчиків з урахуванням потреб різних груп населення в с.Бабин та с.Горбаків
1.2. Всебічний розвиток дітей та молоді незалежно від статі, стану здоров’я, місця проживання та рівня доходів родини 1.2.1. Підвищення якості та доступності дошкільної, базової середньої освіти та позашкільної освіти, у тому числі для дітей з особливими освітніми потребами Затишна школа. Локація відпочинку для учасників освітнього процесу на території закладів освіти
Придбання шкільного автобуса.
Встановлення спортивно-ігрових майданчиків для учнів початкових класів та дошкільнят на території закладів освіти
Придбання електричних конвекторів в існуючі укриття закладів освіти
Оновлення (за необхідністю) комп'ютерної техніки у закладах освіти
Поповнення та поновлення бібліотечного фонду
Придбання корекційних засобів навчання та реабілітації, обладнання для роботи з особами з особливими потребами (ООП)
Створення ресурсної кімнати та оснащення її сучасним обладнанням і мобільними меблями у закладах освіти
Забезпечення навчальних аудиторій інтерактивними дошками
Забезпечення профільних (предметних) кабінетів у закладах освіти засобами навчання згідно сучасних нормативних вимог.
Створення нового освітнього середовища у навчальних кабінетах закладів освіти (за вимогами НУШ)
Оновлення меблів у закладах освіти
Встановлення фільтрів для очищення води у закладах освіти
Оновлення спортивного інвентарю у закладах освіти
Оновлення антивірусних програм у закладах освіти
1.2.2. Проведення комунікаційної, освітньої, інформаційної компанії по боротьбі з гендерним та іншими стереотипами, що породжують дискримінацію, просування культури толерантності та формування нульової терпимості до гендерного насильства серед дітей та молоді
1.2.3 Проведення інформаційно – просвітницьких заходів, спрямованих на формування молоді стійких переконань щодо норм культури миру, толерантності, протидії конфліктам Створення молодіжного простору під відкритим небом «Go rest» в с.Бабин
Придбання мобільної сцени. (збірно-розбірна орієнтовним розміром 8*6м)
1.2.4. проведення для педагогічних працівників та батьків навчань з питань особливостей безпеки життєдіяльності дівчат та хлопців, зокрема щодо поводження з вибухонебезпечними предметами, здійснення психологічної підтримки з питань подолання психологічних травм у дівчат та хлопців, які постраждали від конфліктів
1.3. Підвищення рівня громадської активності в громаді
1.3.1. Забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків шляхом заходів щодо усунення дискримінації гендерних стереотипів
1.3.2. Сприяння активізації та згуртованості жителів громади, посилення залучення громадськості до процесів розвитку та управління, залучення дівчат та жінок до налагодження діалогу та в разі потреби вирішення конфліктів на рівні територіальних громад
1.3.3. Забезпечення умов для самореалізації жителів громади, зокрема дівчат та хлопців, жінок та чоловіків, включаючи вразливі категорії, такі як люди похилого віку, особи з інвалідністю, внутрішньо переміщені особи, особи, які живуть з ВІЛ тощо
1.3.4. Підтримка ініціатив жителів, органів самоорганізації населення, громадських об’єднань та організацій, здійснення соціального замовлення для реалізації програм та проектів у сфері протидії гендерно – зумовленому насильству, надання допомоги постраждалим від конфліктів (ВПО, АТО), забезпечення гендерної рівності під час ліквідації наслідків конфлікту.
Запровадження місцевого конкурсу кращих ініціатив «Ініціатива – Дія - Успіх!»
2.
Економічний розвиток громади 2.1. Сприяння сталому економічному розвитку громади
2.1.1. Створення умов для залучення інвестицій (в т.ч. через вдосконалення управління нерухомим майном громади)
2.1.2. Підготовка інвестиційних продуктів
2.1.3. Формування позитивного іміджу громади та поширення інформації про інвестиційні можливості
2.1.4. створення економічного профілю громади з урахуванням гендерних показників
2.2. Розвиток малого та середнього підприємництва 2.2.1. Створення сприятливого середовища для започаткування та ведення підприємницької діяльності та гідній праці для всіх жінок і чоловіківгромади
2.2.2. Активізація діалогу між представниками бізнесу, владою, громадою та пілотування соціальних корпоративних ініціатив, спрямованих на зменшення шкідливих практик (таких як булінг, куріння, алкоголізм, вживання наркотиків) .
2.2.3. Сприяння підвищенню кваліфікації МСП та поширенню всіх форм інновацій
2.2.4. Забезпечення інклюзивного доступу малих та середніх підприємств до фінансових, трудових, земельних ресурсів, включаючи підтримку жінок-підприємців
2.2.5. Підтримка МСП у зростанні на внутрішньому та зовнішніх ринках
2.2.6. Популяризація історичного, культурного та зеленого / сільського туризму шляхом надання рівних можливостей жінкам та чоловікам брати участь у валоризації території та туристичній привабливості Встановлення меморіального знаку в історичній частині села Дорогобуж про історичну значимість краю
Встановлення стели (пам'ятника) «Борцям за незалежність України» біля приміщення сільської ради в с.Бабин
3. Створення комфортних та безпечних умов для проживання
3.1. Розбудова та модернізація інфраструктури громади та благоустрій
3.1.1. Розбудова та ремонт дорожньої інфраструктури з урахуванням вимог інклюзивності, пішохідного та велосипедного руху
Капітальний ремонт автомобільної дороги О181503 Шубків-Гориньград Перший-Рясники-М06 на ділянці км2+140-км6+000 Гощанський район
Капітальний ремонт автомобільної дороги С180309 Рясники-Дмитрівка-М06 на ділянці км8+000-9+000 Гощанський район
Капітальний ремонт автомобільної дороги С180302 М06-Підліски на ділянці км0+000-3+9000 Гощанський район
Капітальний ремонт дорожнього покриття автомобільної дороги місцевого значення О180302 Шкарів-Бугрин-М'ятин на ділянці км+050-0+550
Капітальний ремонт дорожнього покриття по вул.Садова в с.Горбаків Гощанського району Рівненської області
Поточний середній ремонт автомобільної дороги О180309 М-06 Дорогобуж-Подоляни-Горбаків на ділянці км0+050-3+300 Гощанського району
Поточний ремонт покриття вул.Млинівська в с.Іллін Рівненського району Рівненської області
Поточний ремонт покриття вул.Фестивальна в с.Томахів Рівненського району Рівненської області
Поточний ремонт покриття вул.Польова в с.Шкарів Рівненського району Рівненської області
Ремонт дорожнього полотна по вул.Паркова в с.Бабин (площадка біля клубної установи по вул.Паркова,2а)
Поточний ремонт покриття вул.Мирна в с.Бабин Рівненського району Рівненської області
Поточний ремонт покриття провул.Затишний в с.Бабин Рівненського району Рівненської області
Поточний ремонт покриття вул.Лугова в с.Бабин Рівненського району Рівненської області
Експлуатаційне утримання доріг і вулиць комунальної власності
Поточний ремонт доріг та вулиць комунальної власності (які не зазначені вище)
3.1.2. Покращення якості та доступності надання, а також розширення видів житлово-комунальних послуг в громаді мешканцям незалежно від місця проживання, віку, статі, стану здоров’я
Реконструкція мережі водовідведення та каналізаційної насосної станції по вул.Набережна, 1 в с.Бабин Рівненського району Рівненської області
Нове будівництво водогону до с.Підліски та водопровідної мережі у цьому населеному пункті
3.1.3. Впровадження енергоефективних та ресурсозберігаючих технологій
3.1.4. Благоустрій населених пунктів громади (в т. ч. організація зелених зон та зон відпочинку, вуличного освітлення, безпечних санітарно-гігієнічних вимог для жінок та чоловіків та ін.) з урахуванням потреб населення різного віку, статі, стану здоров’я, місця проживання
Встановлення огорожі кладовищ в населених пунктах сільської ради та їх благоустрій
Облаштування та благоустрій скверів у населених пунктах громади
Впорядкування парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення «Горбаківський» вул.Парковій в с.Горбаків Рівненського району Рівненської області
Створення комунального закладу «Парки та сквери громади»
Реконструкція мережі вуличного освітлення у селах Іллін, Томахів, Мнишин, Дорогобуж, Подоляни, Шкарів.
Реконструкція кладовищ на території Бабинської сільської ради
Встановлення громадського туалету в центральній частині с.Бабин
3.1.5. Підвищення екологічної обізнаності населення. Залучення громадян різного віку, статі, соціального статусу, місця проживання та здоров'я до вирішення екологічних проблем та зменшення ризику стихійних лих
3.1.6. проведення навчань для соціальних працівників , психологів, юристів, медичних працівників , представників громадських організацій, волонтерів з питань надання гендерно – чутливих соціальних послуг, запобігання та протидії всім формам насильства щодо жінок, надання допомоги постраждалим від конфліктів, сексуального насильства з урахуванням потреб постраждалих від конфліктів, у тому числі особливих потреб людей з інвалідністю, осіб похилого віку
3.2. Створення безпечних умов для проживання в громаді. Забезпечення особистої безпеки громадян,
зниження рівня злочинності, в тому числі гендерно-зумовленого насильства 3.2.1. Вдосконалення системи поводження з твердими побутовими відходами, зокрема сортування та переробки. Здійснення заходів (вивезення, рекультивація, облагородження) з ліквідації стихійних сміттєзвалищ (очищення земель, які засмічені твердими побутовими відходами)
Впровадження системи роздільного збирання (встановлення сміттєвих баків)
3.2.2. Забезпечення правової та криміногенної безпеки життя та здоров’я в громаді Будівництво Центру безпеки у с.Бабин Рівненського району Рівненської області
3.2.3. Дотримання та забезпечення прав людини та основних свобод; профілактика, попередження та розвиток системи реагування, зокрема, на випадки ґендерно-зумовленого насильства Капітальний ремонт частини приміщення та системи опалення першого поверху громадського будинку (перепланування під поліцейську станцію) за адресою с.Горбаків, вул.Центральна,29 Рівненського району Рівненської області
Облаштування та обладнання поліцейської станції в с.Горбаків
Придбання автомобіля для офіцера громади
3.2.4. проведення інформаційно – просвітницьких заходів щодо забезпечення особистої та колективної безпеки населення з урахуванням гендерних аспектів, особливих потреб людей з інвалідністю, осіб похилого віку
8.ПРИПУЩЕННЯ ТА РИЗИКИ
Загальні припущення, що мають значення для реалізації Стратегії, полягають в успішності задекларованих Урядом України реформ, а також ефективності реагування на зовнішні виклики, пов‘язані з війною на сході України.
Наступними важливими припущеннями успішності реалізації цієї Стратегії є доступність коштів державної субвенції на розвиток інфраструктури ОТГ, доступність та прозорість фінансових ресурсів Державного фонду регіонального розвитку.
Реалізація у Бабинській громаді проектів міжнародної технічної допомоги з підтримки практики сталого місцевого розвитку сприятиме досягненню позитивних результатів. Наявність коштів та знань з питань проектного менеджменту, відповідних технічних знань, є важливими загальними припущеннями для успішної реалізації стратегії.
Можливості реалізації програми є ускладненими, оскільки Бабинська ОТГ створена в 2016 році та раніше не працювала у режимі довгострокового планування та виконання запланованого. Варто провести значну інформаційну роботу серед місцевих політичних, бізнесових кіл та громадськості для належної підтримки стратегічних ініціатив та впровадження проектів.
До реалізації стратегії повинні бути залучені громадські організації, програми міжнародної технічної допомоги, державні установи, приватні інвестори зі своїми знаннями, людськими, інформаційними, матеріальними та фінансовими ресурсами.
Деякі проекти з плану реалізації Стратегії можуть бути більш ефективними при застосуванні конкурсних механізмів – доступ до суспільних благ повинен бути забезпечений за прозорими правилами, передусім для тих сіл, які демонструватимуть більш активну участь мешканців (наприклад, вносять своє співфінансування, безоплатну працю на користь громади, забезпечення утримання об’єктів інфраструктури тощо).
Підвищення спроможності місцевого населення та установ і їх готовність взяти участь та надати підтримку у реалізації Стратегії є наступним важливим припущенням, що допомагає максимально використати сільськогосподарський, туристичний і підприємницький потенціал всіх територій громади. Участь фермерів, сільськогосподарських підприємств та інших суб’єктів розвитку села є особливо важливою для успіху ініціатив зі створення сільськогосподарських кооперативів.
Основні ризики, пов’язані з реалізацією Стратегії включають:
• Зниження інвестиційного рейтингу країни і регіону;
• Зменшення обсягів, або скасування субвенції на розвиток інфраструктури об‘єднаних територіальних громад;
• Нехтування сільськими територіями на користь міста – низький рівень інвестицій, старіння населення, демографічний спад, міграція.
• Нераціональне використання природних ресурсів.
• Неможливість встановлення необхідних партнерських відносин та отримання критичної маси зацікавлених сторін в населених пунктах, готових підтримати реалізацію конкретних проектів та стратегії в цілому.
• Невчасне вирішення соціальних, освітніх, інфраструктурних, екологічних та інших проблем сільського населення.
9.РЕКОМЕНДАЦІЇ
Успіх реалізації та сталості результатів кожного проекту базується на розумному врахуванні інтересів громади і приватних інтересів. Тому, де це можливо, необхідне поєднання фінансування з бюджету громади і приватних коштів на додаток до підтримки з держбюджету та програм міжнародної технічної допомоги.
Участь проектів міжнародної технічної допомоги (зокрема, ЄС), має важливе значення для надання фінансових ресурсів та технічної допомоги, забезпечення управлінського потенціалу і технічних навичок для реалізації стратегії.
Важливо розвивати діяльність неурядових громадських організацій в громаді, як можливість залучення мешканців до громадських ініціатив, підвищення лояльності до територіальної громади, де вони мешкають, а також розглядати неурядові організації, як ресурс залучення грантових коштів в громаду.
Досвід інших громад, регіонів і країн може прискорити реалізацію проектів і сприяти отриманню максимальної віддачі.
Відповідно до передбачених стратегією цілей, окремі завдання та ідеї проектів можуть бути додані, або змінені в наступні роки під час процедур моніторингу та актуалізації стратегії.
Сільський голова Володимир БОЙКО
