Бабинська сільська рада
Рівненська область

Затверджена Стратегія розвитку громади

Дата: 08.11.2024 11:05
Кількість переглядів: 97

 

ЗАТВЕРДЖЕНО:

                                                                                 рішенням сесії

 Бабинської сільської ради

 Рівненської області

 від 20 грудня 2022 №1154

 

 

 

 

СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ

Бабинської сільської ради

Рівненської області

до 2027 року

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

с. Бабин

2022 рік

 

Зміст

№ з/п

Розділи, підрозділи

с.

1.

Вступ

 

2.

Характеристика громади

 

2.1

Коротка характеристика громади і району

 

2.2.

Інформація про орган місцевого самоврядування

 

2.3.

Історична довідка

 

2.4.

Коротка характеристика області та району

 

2.5

Земельні та природні ресурси

 

2.5.1

Земельні ресурси і територія громади

 

2.5.2

Містобудівні документи

 

2.5.3

Природно-ресурсний потенціал

 

2.5.4

Кліматичні умови

 

2.5.5

Стан навколишнього природного середовища

 

2.6.

Населення і трудові ресурси

 

2.7

Економіка громади

 

2.8

Фінансовий стан та бюджет громади

 

2.9

Туристична інфраструктура

 

2.10

Житлово-комунальна та енергетична інфраструктура

 

2.10.1

Житловий фонд

 

2.10.2

Комунальна інфраструктура та інженерні мережі

 

2.11

Соціальна інфраструктура

 

2.11.1.

Мережа закладів освіти

 

2.11.2

Мережа закладів охорони здоров’я

 

2.11.3

Заклади культури

 

2.12

Соціальний напрямок

 

3.

Головні чинники стратегічного вибору

 

4.

Стратегічне бачення  розвитку Бабинської громади

 

4.1

Стратегічне бачення 

 

4.2.

Аналіз SWOT

 

4.3.

Сектор «Порівняльні переваги». Тип стратегії – агресивна, наступальна

 

4.4.

Сектор «Виклики».Тип стратегії – динамічна, конкурентна

 

4.5.

Сектор «Ризики». Тип стратегії – оборонна.

 

4.6.

Висновки та ідентифікація пріоритетів розвитку

 

5.

Стратегічні та операційні цілі

 

5.1

Стратегічні цілі (пріоритети), операційні цілі та завдання

 

5.2.

Стратегічна ціль 1. «Створення умов для гармонійного розвитку жителів громади»

 

5.3.

Стратегічна ціль 2. Економічний розвиток громади

 

5.4.

Стратегічна ціль 3 Створення комфортних та безпечних умов для проживання

 

6.

План реалізації Стратегії

 

7.

Основні етапи та механізми реалізації Стратегії

 

7.1

Система управління, моніторингу та оновлення Стратегії 

 

7.2.

Управління процесом реалізації стратегії

 

7.3

Процедура моніторингу стратегії

 

7.4

Показники моніторингу виконання стратегії розвитку

 

8.

Припущення та ризики

 

9.

Рекомендації

 

  1. ВСТУП

Процес децентралізації влади, що розпочався в Україні у 2014 році, призвів до утворення у серпні 2015 року Бабинської сільської об’єднаної територіальної громади. На той час об'єдналися Бабинська сільська рада та Рясниківська сільська рада із центром у с.Бабин . У грудні 2020 року до Бабинської об'єднаної територіальної громади приєдналася ще Горбаківська сільська рада.

Спроможні територіальні громади (далі ТГ) повинні стати базовим елементом ефективної системи влади в Україні. На етапі створення громада зустрілася з багатьма викликами, серед яких є:

  • відсутність загальноприйнятих пріоритетів щодо забезпечення надання базових послуг мешканцям територіальної громади. Кожен орган місцевого самоврядування, який увійшов до складу ТГ, до об‘єднання мав власні пріоритети розвитку та власну систему цінностей щодо управління ресурсами. Після об‘єднання (приєднання) ці пріоритети, очевидно, мають бути переглянуті та мають бути вироблені підходи до управління «об‘єднаними» ресурсами.
  • потреба ефективного управління новими земельними, бюджетними ресурсами, які стали доступними для ТГ і можуть бути використані для розвитку,
  • збільшення кількості зацікавлених сторін, з якими потрібно узгоджувати прийняття рішень у межах ТГ.

У більш широкому контексті Бабинська громада повинна ефективно відповідати зовнішнім викликам, таким як глобалізація економіки, підвищення мобільності трудових ресурсів та пов‘язаний з цим ріст безробіття, посилення міжнародної конкуренції за інвестиції та розвиткові ресурси.

Відповіддю на ці та деякі інші виклики може стати перспективне (середньо- та довгострокове) планування ТГ. У цьому контексті важливим є не тільки (і не стільки) результат (планувальний документ), скільки сам процес його створення за участі широкого кола зацікавлених сторін – представників різних населених пунктів, різних підприємств, установ та організацій, різних політичних поглядів.

Однією з ознак «стратегічності» плану є довгостроковий (не менше 5 років) період планування. У Бабинській ТГ, умовно кажучи, відсутня довга «історія», тобто неможливо відстежити поведінку територіальної громади як цілісної територіальної соціально-економічної системи за попередні періоди, а період ідентифікації базових умов, які матимуть суттєвий вплив на подальшу суб‘єктність громади включає  2022-2023  роки.

Стратегія розвитку громади повинна узгоджуватися зі стратегіями розвитку вищого рівня – області, країни. Наразі стратегії вищого рівня розробляються на період до 2027 року.

Методологія розглядає сталість (сталий розвиток) і соціальну інтеграцію як основні принципи місцевого розвитку.

    Стратегія розвитку Бабинської сільської ради на період до 2027 року (далі – Стратегія) є основним плановим документом розвитку громади на довгострокову перспективу.

Стратегія розроблена на виконання доручення Кабінету Міністрів України від 09 січня 2019 року № 49960/0/1-18, з урахуванням Указу Президента України від 30 вересня 2019 року № 722/2019 «Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року», Програми діяльності Кабінету Міністрів України (постанова Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2019 року № 849), а також на підставі Законів України «Про місцеві державні адміністрації», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України», «Про стимулювання розвитку регіонів», «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 932 «Про затвердження Порядку розроблення регіональних стратегій розвитку і планів заходів з їх реалізації, а також проведення моніторингу та оцінки результативності реалізації зазначених регіональних стратегій і планів заходів».

Під час розроблення Стратегії було використано методичне забезпечення стратегічного планування розвику громад на сайті Міністерства розвитку громад та територій Україн.

      Розпорядженням сільського голови Бабинської сільської  ради від 20.10.2021р. №24  було сформовано робочу групу з розробки Стратегії.

     При розробці Стратегії також було враховано зобов’язання України щодо реалізації політики ґендерної рівності та використаний ґендерний профіль.

Підготовка стратегічного плану розпочалася з проведення соціально-економічного аналізу, який включав у себе:

  •     дослідження основних тенденцій соціально-економічного розвитку сукупності населених пунктів Бабинської ТГ за попередній період, дослідження оточення (зовнішнього середовища) та оцінка можливостей розвитку громади,
  • проведення у серпні-вересні  2022 року опитування (анкетування). Громадське обговорення матеріалів, напрацьованих у рамках підготовки Стратегії, проводилися у декілька етапів. Попередньо, проєкти стратегічного аналізу, бачення і місії, SWOT-аналізу та стратегічних напрямів розвитку громади до 2027 року були розміщені на офіційному веб сайті громади для обговорення.  

На спільному засіданні Робочої групи з розробки Стратегії було проведено презентацію та обговорення: стратегічного аналізу; SWOT-аналізу; видів економічної діяльності, які доцільно включити до стратегічної цілі ; проєкту структури можливих стратегічних цілей та бачення розвитку Бабинської громади до 2027 року.

Другим етапом стало залучення до обговорення напрацьованих матеріалів мешканців громади. Задля цього протягом серпня-вересня 2022 року проводилося інтерактивне опитування мешканців. Зокрема, оголошення про громадське обговорення було розміщено  на офіційному сайті сільської ради. За результатами цього етапу громадського обговорення опрацьовано  анкети мешканців та представників бізнесу, з розподілом результатів за статтю респондентів. Структуру стратегічних та оперативних цілей, місію та бачення розвитку громади до 2027 року було  презентовано на засіданні Робочої групи з розробки Стратегії. Згідно з вимогами вищезазначеної Методики, зокрема сформовано:

  •  стратегічне бачення розвитку громади на період до 2027 року, що являє собою бажану картину майбутнього території, якої ми хочемо досягти в процесі реалізації стратегічних цілей і завдань;
  •  стратегічні цілі розвитку громади, які було визначено в найзагальніших рисах на основі порівняльних переваг громади з урахуванням викликів, а також можливих перешкод і ризиків на шляху розвитку;
  •  оперативні цілі, які було визначено як пріоритетні на шляху досягнення стратегічних цілей, передбачають реалізацію необхідних заходів з метою досягнення відповідних стратегічних цілей.

Реалізація Стратегії полягатиме у здійсненні комплексної системи заходів, які зможуть забезпечити досягнення стратегічних цілей та створити безпечні умови та високу якість життя в громаді, в якому гармонійно поєднуватимуться розвинена та інклюзивна транспортно-логістична інфраструктура, екологічне сільське господарство, відпочинковий та історичний туризм, безпечне довкілля. При цьому основним критерієм результативності Стратегії є зростання добробуту кожного мешканця громади, незалежно від його віку, статі, місця проживання, фізичного стану, соціально-економічного статусу.

2. ХАРАКТЕРИСТИКА ГРОМАДИ

2.1.    Коротка характеристика громади і району

Дата утворення

12 серпня 2015 року

Населення

7640 осіб

Площа

12085 га

Центр громади

село Бабин

Адреса

35431, Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Бабин, вул.Незалежності, буд.1

Сайт громади

https://babyn-gromada.gov.ua/

Кількісний склад ОТГ

3 сільські ради,

11 сільських населених пунктів

Відстань від центру ОТГ до міста Рівне

 

20 км

 

Відстань від центру ОТГ до

найближчої залізничної станції             22 км

 

До складу громади увійшли населені пункти: Бабин, Підліски, Рясники, Дмитрівка, Горбаків, Шкарів, Томахів, Іллін, Дорогобуж, Подоляни, Мнишин. Адміністративниий центр - село Бабин.

 

Рис.1 Карта Бабинської ТГ

 

 

Територія громади розміщується в межах основної тектонічної структури Рівненщини – Волино-Подільської плити, зокрема Рівненське плато. Середня висота над рівнем моря – 253 м.

Клімат території помірно континентальний з м”якою зимою та досить теплим, з достатньою кількістю опадів, літом. Однак останні зими дещо морозні, а літо посушливе.

В цілому клімат території можна вважати комфортним для життя та сприятливим для господарської діяльності, в першу чергу для розвитку сільського господарства.

Територіальна громада займає площу 120,85 кв. кілометри, з населенням 7640 осіб, у тому числі у с. Бабин2291 осіб.

Громада межує із Білокриницькою, Бугринською та Гощанською громадами. Транспортний зв’язок з обласним центром  проходить по трасі М-06 (Київ-Чоп).

2.2.  Інформація про орган місцевого самоврядування

Органом місцевого самоврядування, що представляє інтереси Бабинської сільської територіальної громади Рівненського району Рівненської області  та здійснює від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування є Бабинська сільська рада Рівненської  області (далі сільська рада).

Сільська рада представлена 20 депутатами та сільським головою. Утворено 3 постійних депутатських комісії.

Виконавчим органом Бабинської сільської ради є її виконавчий комітет, який здійснює свої повноваження у різних сферах діяльності – забезпеченні законності, правопорядку, охорони прав і свобод громадян, у сфері соціально – економічного розвитку, підприємництва, будівництва, транспорту і зв’язку, регулювання земельних відносин, охорони навколишнього природного середовища , охорони здоров’я та соціального захисту.  

Економічна база Бабинської сільської ради в своїй більшості формується за рахунок сільськогосподарських господарств. Як наслідок, зайнятість місцевого населення, в значній мірі пов’язана саме із місцевою економікою. Жінки та чоловіки громади працюють в  місцевих установах, закладах та підприємствах, на підприємствах та в організаціях, розташованих в обласному центрі – м. Рівне, а також виїжджають на заробітки за кордон (країни Європи). Рівень безробіття вищий серед жінок.

Керівництво ради та виконавчого комітету -7,  з них 5 жінки (, секретар сільської ради, заступник сільського  голови, дві старости, секретар керівника ) та 2 чоловіки (голова сільської ради та заступник).

Структурні підрозділи виконавчого комітету Бабинської сільської ради:

Відділ бухгалтерського обліку та звітності -3 штатні одиниці

Відділ стратегічного розвитку, юридичної, організаційно-кадрової та мобілізаційної роботи – 8 штатних одиниць.

Відділ земельних відносин, містобудування та архітектури – 6 штатних одиниць.

Сектор з благоустрою відділу земельних відносин – 1 штатна одиниця.

Відділ соціального захисту населення та охорони здоров'я -2 штатні одиниці.

Служба у справах дітей – 2 штатні одиниці.

Відділ організації надання адміністративних послуг та цифрової трансформації -7 штатних одиниць.

Відділ господарського забезпечення – 12,75 штатних одиниць.

В громаді створено Комунальний заклад «Центр культури і дозвілля» та  КНП « Бабинський центр ПМСД».

2.3.    Історична довідка

 

Існує кілька версій походження назви села Бабин. Одну з них розповіла жителька села Янчук М.

Село Бабин розкинулось поблизу села Дорогобуж. В давнину це було велике укріплення, місто Київської Русі. В ньому знаходилась багаточисленна дружина князя. Час був неспокійний,сім’ї дружинників вирішили поселитися в більш безпечному місці. Вони вибрали таку місцину, що була оточена  пагорбами та болотами. Жили там жінки та діти. Довго називали це поселення Бабинець. Згодом лишилась лише назва – Бабин.

Дехто вважає, що назва « Бабин» походить від слова,що означає місце в церкві, де могли стояти лише жінки.

Інша версія розповідає про те ,що коли татаро-монголи оточили Дорогобуж, захисники  вирішили врятувати мирне населення:жінок,дітей, старих. Їх було вивезено за межі міста і вони заховались в дрімучих лісах. Коли ж Дорогобуж був зруйнований,захисники загинули,то довгий час ніхто не повертався до руїн. Жінки та діти залишилися жити неподалік Дорогобужа. Коли хто потрапляв на їхнє поселення то бачив, що в ньому переважно  жили жінки.

Тому і походить назва « Бабин», або « Бабине село «.

Ще одна версія говорить  про те, що у західній частині села стояли «Кам’яна баба», якій поклонялися. Кажуть, що під час небезпеки, в ній могли заховатися люди.

Є ще одна  версія походження села Бабин , в якій розповідається про те , що на території села проживав пан Бабінський.

Церква Іоанна Богослова села Бабин – архітектурна пам’ятка, церковна громада належить до Московського патріархату.

Перша згадка у польських фоліантах датується 1465 роком.

Церкву збудовано у 1839 році на честь святого апостола Іоанна Богослова за кошти княгині Олександри Радзівіл та прихожан. Добудована в липні 1986 року.

У 1994 році  частина приміщення клубу  села Бабин було передано громаді Української православної церкви Київського патріархату.

Місце під будівництво церкви було освячене і закладено перший камінь у 1938 року православним священиком Лойко Адамом. Через деякий час місце освятив  польський ксьондз, все це відбувалось за ініціативою польської громади. За польської влади були збудовані стіни костелу. За німецької влади костел був накритий і в ньому зберігали зерно. За радянської влади у ньому зберігали цукор і пізніше зробили клуб.

Церква села Бабин, церковна громада належить до Київського патріархату з 1991 року.

2.4.    Коротка характеристика області та району

Рівненська область як адміністративно-територіальна одиниця у складі України утворена 4 грудня 1939 року. Область розташована на північному заході України, охоплює східні частини Волинського Полісся, Волинської височини та малого Полісся і західну окраїну Центрального (Житомирського) Полісся. Межує з Волинською, Житомирською, Хмельницькою, Тернопільською, Львівською областями, Республікою Білорусь.

За характером рельєфу поділяється на дві частини: північну в межах Поліської низовини і південну, підвищену, що займає північну окраїну Волинсько-Подільської височини.

Область має вигідне територіально-географічне розташування із значним транзитним потенціалом. Територією області проходить державний кордон з Білоруссю протяжністю 234 кілометри. В області розташовані п’ять міжнародних пунктів пропуску.

Площа лісів становить 818,7 тис. гектарів, лісистість - 40,8 відсотка.

Природно-заповідний фонд нараховує 315 об’єктів загальною площею 206,8 тис. гектарів, що становить 10,3 відсотка території області.

Зареєстровано 365 родовищ різноманітних корисних копалин.

Територія області - 20,1 тис. кв. кілометрів (3,3 відсотка території України) простягається із заходу на схід на 130 кілометрів, з півночі на південь - на 210 кілометрів.

За адміністративно-територіальним поділом область включає 16 районів, 4 міста обласного (Рівне, Дубно, Варані, Острог), 7 - районного значення, 16 селищ міського типу, 999 сільських населених пунктів. Обласний центр - місто Рівне з чисельністю населення 246,5 тис. осіб.

На Рівненщині сформовано 47 об’єднаних територіальних громад (в тому числі 2 міських), у 43 з яких проведено перші місцеві вибори.

Населення області на 1 січня 2019 року становило 1157,3 тис. осіб (2,7 відсотка населення України), у тому числі 47,5 відсотка - міське та 52,5 відсотка - сільське населення. Щільність населення - 58 осіб на 1 кв. кілометр.

В усіх сферах економічної діяльності зайнято 460,2 тис. осіб, у тому числі у промисловості - 62,1 тис, осіб, сільському господарстві - 80,9 тис. осіб, в інших галузях - 317,2 тис. осіб.

Загальна чисельність пенсіонерів області - 294,6 тис. осіб.

Провідне місце в економіці області займають промисловість та сільське господарство.

Рівненський район розташований у південній частині Рівненської області. Центр — місто обласного підпорядкування Рівне.

Рівненський район межує на півночі з Костопільським районом, на сході з Гощанським, на півдні із Здолбунівським, на південному заході з Дубенським, на заході з Млинівським районом, на північному заході з Волинською областю.

Більша частина Рівненського району лежить у межах Волинської височини (Рівненське плато — підвищена лісова рівнина, розмежована ярами та балками), крайня північна — в межах Поліської низовини. Знаходиться у Західноукраїнській лісостеповій фізико-географічній провінції (більша частина) та Волинському Поліссі.

Рівненський район – це найбільший за територією і сільськогосподарським потенціалом лісостеповий природний район Рівненської області. Тут високородючі ґрунти. Вигідне географічне розташування та багаті природні, матеріальні та трудові ресурси визначають сучасний характер розвитку та структуру господарського комплексу Рівненського району. У районі діє 51 промислове підприємство, 365 малих підприємств, 1480 та 3540 юридичних та фізичних осіб – підприємців відповідно. Основними видами промислової продукції є вироби зі скла та литва, керамічна вогнетривка цегла, надміцні залізобетонні конструкції, меблі, лікеро-горілчані вироби, вироби із деревини, інші продовольчі товари.

Таблиця 1.  Порівняння громади, району, області

Регіони

Площа, км2

Площа у % до загальної площі/району/

області

Населення

Населення у % до загального населення/району

/області

Густота населення

Громада

120,85

1,67/0,6

7640

1,21/0,66

63,22

Район

7250

36,15

632426

54,49

87,23

Область

20051

100

1160647

100

56,91

 

 Таблиця 2. Коротка характеристика громад – конкурентів Порівняння з громадами-конкурентами

Показники

2018 рік

Бабинська громада

Білокриницька громада

Гощанська

громада

Територія, км2

120,85

126,7

484,3

Населення

9542

9802

23193

Якась одна сильна сторона, що надає перевагу у розвитку(наприклад – працююче підприємство, природні ресурси, об‘єкт для туризму)

Вигідне географічне розташування, розвинута інфраструктура, наявність трудових ресурсів

Наявний приріст населення за рахунок міграції міського населення в сільські населені пункти.

Велика кількість аграрних підприємств, хороший туристичний потенціал

 

2.5     Земельні та природні ресурси

 

2.5.1. Земельні ресурси і територія громади

Площа громади дорівнює 12087 га га.

Площа сільськогосподарських угідь складає 10400,62 га, з них ріллі – 7626,08  га. Основними культурами, вирощуванням яких займаються сільгосппідприємства нашої ради є  пшениця, ячмінь – озимий та ярий, соя, кукурудза. Як прибуткова галузь, зерновиробництво є одним з основних джерел надходжень як для сільгосптоваровиробників, так і для місцевих бюджетів.

Таблиця 3. Розподіл земель за призначенням

Категорія земель

Площа земель, га

Землі сільськогосподарського призначення

10400,62

Землі житлової і громадської забудови

182,50

Землі лісогосподарського призначення

544,50

Землі  промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення

83,40

Землі водного фонду

308,50

Землі рекреаційного призначення

22,50

Інші землі

544,98

 

2.5.2. Містобудівні документи

 

На території Бабинської сільської ради оновлено генеральні плани із планами зонування всіх 11 населених пунктів.  Розроблено схеми розміщення тимчасових споруд у семи селах громади.

 

2.5.3.  Природно-ресурсний потенціал.

Незважаючи на свою відносно невелику територію, Бабинська сільська рада виді­ляється у Рівненській області певними запасами ресурсів нерудних корисних копалин. Поклади вап­няків зустрічаються у лісовому масиві поблизу оздоров­чого табору Агатівка.

Сировиною для виробництва цегли є глина.  В основному зустрічаються сірі глини сарматського віку. Основні їх запаси знаходяться у родовищах поблизу села Мнишин.

У 1984 році було введено в дію водозабір для м.Рівне з добовою подачею води 55 тис.куб.м, який працює у такому режимі з 1987 року. За понад 20 років експлуатації водозабору та нагромадження інших факторів, а саме:  погіршення кліматичних умов, заповнення ставків –регуляторів Хмельницької АЕС, відсутності двостороннього регулювання меліоративних систем привело  до погіршення ситуації.

Внаслідок цього на території сільської ради різко знизились рівні  підземних вод, що привело до повного або часткового зникнення води в  шахтних колодязях місцевих жителів. Крім того, обміліли або зовсім пропали малі річки, озера і ставки. Донедавна повноводна річка Горинь внаслідок порушення водного балансу теж обміліла.

Депресійна воронка розширилась до 375 кв.км. На поверхні ґрунту створилась сітка глибоких тріщин, нерівностей, що перешкоджає використанню природних лук за прямим призначенням. Розломи поверхні землі в районі водозабору (села Мнишин, Горбаків) сягають 5-7 м глибиною і до 1,5 м шириною. Тріщини землі за останні роки з’явилися й на відстані понад 15 км від зони водозабору.

 

Сучасна  мережа природно-заповідного фонду представлена ентомологічним заказником місцевого значення «Рясниківський», ботанічним заказником місцевого значення «Бабинський ліс», гідрологічною пам’яткою природи місцевого значення «Рясниківські джерела» та «Дорогобузькі джерела». Заказники створені для забезпечення охорони та сприяння відтворенню типового природного ландшафту.

2.5.4. Кліматичні умови

Клімат території помірно теплий і вологий. Тут м’яка зима, тепле літо і достатня кількість опадів. Середня річна температура повітря становить +7,5оС. Середня місячна температура холодного місяця січня -  -4,8 оС і найтеплішого – липня - +18,5 оС. Середня кількість опадів становить 683 мм, при цьому основна їх кількість, близько 76%, випадає в теплий період року, з квітня по жовтень в період вегетації. Відносна вологість повітря в середньому за рік становить 70-80%, знижуючись у весняно-літній період до 65-67% і збільшуючись взимку до 85-89%. Сталий сніговий покрив неглибокий і нестійкий. Середнє число днів з сніговим покривом становить від 55 до 106  днів, висота коливається в межах 1-16 см.

 

2.14.  Стан навколишнього природного середовища

Екологічну ситуацію в об’єднаній громаді можна охарактеризувати як таку, що потребує покращення.

Потребує поліпшення ситуація із стихійними сміттєзвалищами, які є на території громади.

Розпочата робота по  збору ТПВ та їх вивезенню. Вивіз сміття від населення здійснюється за рахунок місцевого бюджету фізичною особою підприємцем Боровик І.В.

На території є два паспортизованих сміттєзвалища, однак, за відсутності у сільській раді житлово-комунального господарства , такі сміттєзвалища не обслуговуються.

2.6.   Населення і трудові ресурси

Таблиця 4. Населені пункти Бабинської ТГ та їх характеристики

Найменування територіальних громад та населених пунктів, що входять до їх складу, із зазначенням адміністративного статусу

Чисельність населення станом на 01.01.2022

Відстань до потенційного адміністративного центру територіальної громади, км

 

Бабинська сільська  рада

 

 

1

с. Бабин

2291

 

2

с. Підліски

275

6

 

с.Рясники

627

6

3

с.Дмитрівка

364

5

4

с. Горбаків

1444

9

5

с. Мнишин

504

13

6

с. Дорогобуж

579

4,6

 

с. Подоляни

146

11

7

с. Іллін

590

6

8

с. Томахів

481

12

9

с. Шкарів

339

9

Протягом 2020-2021 років значних змін у демографічній ситуації не відбулося

Таблиця 5. Демографічна ситуація

 

Найменування показника

Одиниця виміру

Значення показника   у 2019 році (факт)

Значення показника у 2020 році (факт)

Значення показника у 2021 році (факт)

Значення показника у 2022 році (прогноз)

1

Чисельність постійного населення

осіб

3601

3608

7720

7640

2

Чисельність постійного населення віком 16-59 років

осіб

1987

1971

4286

4115

3

Кількість дітей віком до 16 років

осіб

811

796

1678

1629

5

Природний приріст (скорочення )

населення

осіб

-25

-48

-33

-24

6.

Кількість зайнятого (працюючого) населення

осіб

1987

1971

4286

4115

7

Внутрішня міграція населення в межах населених пунктів об’єднаної територіальної громади

осіб

+34

+23

+70

+54

Таблиця 6.  Розподіл населення за віком, осіб (сумарно по всіх населених пунктах, що увійшли до складу ОТГ)

Показники

2020

2021

Населення у віці:

 

 

Молодшому за працездатний , в тому числі

7720

7640

діти дошкільного віку

436

413

Діти шкільного віку

1242

1216

Працездатному

4286

4115

старшому за працездатний

1756

1896

 

Таблиця 7. Чисельність постійного населення громади за віком, осіб (сумарно по всіх населених пунктах, що увійшли до складу ОТГ)

 

Найменування показника

Одиниця виміру

Значення показника   у 2019році (факт)

Значення показника у 2020 році (факт)

Значення показника у 2021 році (факт)

Значення показника у 2022 році (факт)

1

Чисельність постійного населення

осіб

3601

3608

7720

7640

2

Чисельність постійного населення віком 16-59 років

осіб

1987

1971

4286

4115

3

Кількість дітей віком до 16 років

осіб

811

796

1678

1629

4

Кількість людей старшого за працездатний вік

осіб

803

841

1756

1896

 

Таблиця 8.  Розподіл населення за віком у населених пунктах, що увійшли до складу сільської ради станом на 2021 рік, осіб

Показники

с.Дмитрівка

с.Рясники

с.Підліски

с.Бабин

с.Мнишин

с.Подоляни

с.Дорогобуж

с.Іллін

с.Томахів

с.Шкарів

с.Горбаків

Населення всього, в тому числі у віці:

364

627

275

2291

504

146

579

590

481

339

1444

Працездатному

201

346

151

1264

278

81

319

326

265

187

797

Старшому за працездатний

93

161

70

587

129

37

148

151

123

88

370

молодшому за працездатний, в тому числі :

70

120

54

440

97

29

112

113

93

64

277

Діти дошкільного віку

22

26

22

116

30

5

22

44

30

17

79

Діти шкільного віку

45

70

55

478

45

12

58

104

73

40

236

 

Таблиця  9. Ґендерна структура населення Бабинської громади станом на

Населені пункти

Всього станом на 01.01.2022

чоловіки

жінки

с. Бабин

2291

1157

1134

с. Підліски

275

139

136

с.Рясники

627

317

310

с.Дмитрівка

364

184

180

с. Горбаків

1444

729

715

с. Мнишин

504

255

249

с. Дорогобуж

579

292

287

с. Подоляни

146

74

72

с. Іллін

590

298

292

с. Томахів

481

243

238

с. Шкарів

339

171

168

Всього

7640

3859

3781

Сучасні демографічні процеси мають негативні ознаки – скорочення чисельності населення (перепад у 2020році за рахунок об'єднання), від’ємний природній приріст, смертність переважає над народжуваністю. На загальне зменшення чисельності населення більшою мірою впливає природне скорочення. Важливим показником у демографічній ситуації є гендерна рівність. Чисельність жіночого населення нижча, що може й негативно впливати на демографічну ситуацію взагальному.

До вразливих груп населення громади належать жінки та чоловіки похилого віку та особи з інвалідністю, самотні матері/батьки, особи, які живуть з ВІЛ, багатодітні сім'ї та сім'ї з дітьми з інвалідністю.

У громаді також проживають внутрішньо переміщенні особи (ВПО), що мають ряд проблем, які потрібно спільними зусиллями вирішити. Найактуальніші проблеми – це відсутність власного житла, безробіття, відсутність права голосу на місцевих виборах, низький потенціал та мотивація вимушених переселенців, низька співпраця між ВПО та громадою.

Таблиця 10. Рівні освіти серед населення у віці понад 18 років (сумарно по всіх населених пунктах, що увійшли до складу ТГ)

Показники

Кількість, осіб

% до загальної кількості населення

Професійно-технічна

1852

45

Базова вища

617

15

Повна вища

1481

36

Інше

165

4

Місцевий ринок праці є досить нерівномірно розподіленим щодо можливостей працевлаштування. У  громаді відношення зайнятого населення до всього населення села трошки більше 50%. Чисельність працездатного населення по громаді 4115. Кількість зареєстрованих безробітних -72. Жінки мають менші можливості для працевлаштування, особливо жінки з вразливих груп. Жінки більшу увагу надають підтримці малого та середнього бізнесу, що було виявлено під час опитування в громаді.

Структура зайнятості на місцевому рівні тяжіє до сільськогосподарського сектору (рис. 3).

 

Рис. 3. Структура зайнятості в розрізі видів економічної діяльності (2019 р.)

Понад половина зайнятого населення працює в установах, організаціях та на підприємствах м.Рівне. Наступними за вагомістю сферами зайнятості є торгівля  (19%) та освіта (15%).

Отже, основними роботодавцями громади є сільськогосподарські підприємства.

 

 

2.7.    Економіка громади

Економіка громади має аграрну  спеціалізацію.

На території Бабинської територіальної громади працює зареєстровано  5 сільськогосподарських підприємств (в тому числі фермерські господарства).

Аграрний сектор займає вагому долю у розвитку громади. Значну частину земель орендують сільськогосподарські підприємства, які зареєстровані за межами територіальної громади.

Найбільшим агроформуванням громади та основним роботодавцем цієї галузі є  сільськогосподарське підприємство ТОВ СГП «Імені Воловікова».

Сільськогосподарськими підприємствами, що працюють на території громади, постійно дотримуються сівозміни та проводиться сортооновлення всіх сільськогосподарських культур в обсязі забезпеченні посівних площ насінням нових та перспективних сортів високого репродуктивного складу.

Основною спеціалізацією аграрного сектору є рослинництво, зокрема, вирощування зернових та технічних культур.

У громаді зареєстровано 49 фізичних осіб підприємців, які займаються різними сферами діяльності.

На території громади функціонує близько 30 торгових об'єктів та 1 готельний комплекс. Над трасою Київ-Чоп у межах громади розташовано дві АЗС. У громаді також працює підприємство по виготовленню тари із пластмаси, а також розвивається підприємство по переробці рибних продуктів.

2.8.    Фінансовий стан та бюджет громади

 

Таблиця 11. Доходи бюджету, грн.

ККД

Назва

2019

2020

2021

2022 (план)

10000000

Податкові надходження  

7 968 470,05

8 434 812,09

30 417 858,93

28 266 600,00

11000000

Податки на доходи, податки на прибуток, податки на збільшення ринкової вартості  

3 277 245,91

3 597 152,39

15 131 083,89

13 898 000,00

11010000

Податок та збір на доходи фізичних осіб

3 168 518,91

3 597 152,39

15 131 083,89

13 898 000,00

11010100

Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати

2 352 297,48

2 725 209,73

12 719 218,21

11 868 000,00

11010400

Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку інших ніж заробітна плата

810 834,40

862 957,04

2 367 348,67

 2 000 000,00

11010500

Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування

5 387,03

8 985,62

44 517,01

30 000,00

11020000

Податок на прибуток підприємств  

108 727,00

0,00

0,00

00,00

11020200

Податок на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності 

108 727,00

0,00

0,00

00,00

13000000

Рентна плата та плата за використання інших природних ресурсів 

315,09

1 751,27

69 815,38

68 200,00

13010000

Рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів 

198,60

1 632,75

3 207,45

3 200,00

13010100

Рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів в частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування 

0,00

1 411,08

1 048,11

3 200,00

13010200

Рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів (крім рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів в частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування) 

198,60

221,67

2 159,34

00,00

13030000

Рентна плата за користування надрами загальнодержавного значення

116,49

118,52

66 607,93

65 000,00

13030100

Рентна плата за користування надрами для видобування інших корисних копалин загальнодержавного значення

116,49

118,52

66 607,93

65 000,00

14000000

Внутрішні податки на товари та послуги  

538 503,81

729 671,49

6 779 538,06

6 440 000,00

14020000

Акцизний податок з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) 

89 653,81

139 872,60

1 447 547,29

1 340 000,00

14021900

Пальне

89 653,81

139 872,60

1 447 547,29

1 340 000,00

14030000

Акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) 

368 592,23

489 008,89

4 918 226,67

4 730 000,00

14031900

Пальне

368 592,23

489 008,89

4 918 226,67

4 730 000,00

14040000

Акцизний податок з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів 

80 257,77

100 790,00

413 764,10

37 0000,00

18000000

Місцеві податки та збори, що сплачуються (перераховуються) згідно з Податковим кодексом України

4 152 405,24

4 106 236,94

8 437 421,60

7 860 400,00

18010000

Податок на майно 

1 448 289,52

2 183 258,29

4 026 679,82

3 734 000,00

18010200

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості 

31 456,99

38 659,25

47 930,41

47 000,00

18010300

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості 

70 266,52

587,00

9 425,29

10 000,00

18010400

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості 

408 480,91

639 269,72

801 597,59

790 000,00

18010500

Земельний податок з юридичних осіб 

10 121,75

30 878,99

43 158,30

40 000,00

18010600

Орендна плата з юридичних осіб 

697 386,18

1 201 016,21

2 518 844,39

 2300 000,00

18010700

Земельний податок з фізичних осіб 

135 364,83

118 234,67

274 228,75

26 7000,00

18010900

Орендна плата з фізичних осіб 

95 212,34

154 612,45

287 745,09

28 0000,00

18011100

Транспортний податок з юридичних осіб 

0,00

0,00

43 750,00

00,00

18030000

Туристичний збір 

1 483,10

1 480,00

1 265,00

1 600,00

18030100

Туристичний збір, сплачений юридичними особами 

1 483,10

1 480,00

1 265,00

1 600,00

18050000

Єдиний податок  

2 702 632,62

1 921 498,65

4 409 476,78

4 124 800,00

18050300

Єдиний податок з юридичних осіб 

55 781,98

29 351,75

59 829,53

60 000,00

18050400

Єдиний податок з фізичних осіб 

1 846 648,64

1 263 056,80

3 130 575,31

2 864 800,00

18050500

Єдиний податок з сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків` 

800 202,00

629 090,10

1 219 071,94

1 200 000,00

20000000

Неподаткові надходження  

1 763 928,88

1 263 204,17

1 682 353,94

1 479 000,00

21000000

Доходи від власності та підприємницької діяльності  

661 832,47

1 955,00

40 256,00

00,00

21010000

Частина чистого прибутку (доходу) державних або комунальних унітарних підприємств та їх об`єднань, що вилучається до відповідного бюджету, та дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна аб

661 747,47

0,00

0,00

00,00

21010300

Частина чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств та їх об`єднань, що вилучається до відповідного місцевого бюджету

661 747,47

0,00

0,00

00,00

21080000

Інші надходження  

85,00

1 955,00

40 256,00

00,00

21081100

Адміністративні штрафи та інші санкції 

85,00

1 955,00

23 256,00

00,00

21081500

Адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів 

0,00

0,00

17 000,00

00,00

22000000

Адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційної господарської діяльності 

1 005 333,67

1 092 377,07

1 622 097,94

1 459 000,00

22010000

Плата за надання адміністративних послуг

1 005 253,70

1 091 284,86

1 618 613,60

1 456 000,00

22010300

Адміністративний збір за проведення державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань

14 290,00

30 290,00

73 420,00

50 000,00

22012500

Плата за надання інших адміністративних послуг

5 365,78

8 653,96

7 055,60

6 000,00

22012600

Адміністративний збір за державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 

985 597,92

1 052 340,90

1 538 138,00

1 400 000,00

22090000

Державне мито  

79,97

1 092,21

3 484,34

3 000,00

22090100

Державне мито, що сплачується за місцем розгляду та оформлення документів, у тому числі за оформлення документів на спадщину і дарування  

79,97

1 092,21

3 484,34

3 000,00

24000000

Інші неподаткові надходження  

96 762,74

168 872,10

20 000,00

20 000,00

24060000

Інші надходження  

96 762,74

168 872,10

20 000,00

20 000,00

24060300

Інші надходження  

68 302,97

53 000,00

20 000,00

20 000,00

24062200

Кошти за шкоду, що заподіяна на земельних ділянках державної та комунальної власності, які не надані у користування та не передані у власність, внаслідок їх самовільного зайняття, використання не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву

28 459,77

115 872,10

0,00

00,00

Таблиця 12. Доходи  бюджету на одного мешканця.

Роки

Податок на доходи фізичних осіб

Єдиний податок

Місцеві податки та збори

Плата (податок) за землю

Податкові надходження разом

Дохід від оренди комунального майна

2019

653,23

750,52

1 153,13

260,5

2 212,85

2,65

2020

755,32

532,57

1 138,09

417,0

2 337,81

10,15

2021

1 647,57

571,18

1 092,93

404,7

3 940,14

2,83

Таблиця 13. Структура видатків бюджету громади на 2022 рік (прогнозні), грн.

Код

Найменування

2022 (прогноз)

0100

Органи місцевого самоврядування

10 036 600,00

1000

Освіта

53 174 100,00

2000

Охорона здоров’я

300 000,00

3000

Соціальний захист

1 103 000,00

4000

Культура

2 141 000,00

5000

Спорт

22 000,00

6000

Житлово-комунальне господарство

1 959 300,00

7000

Економічна діяльність

2 250 000,00

9000

Міжбюджетні трансферти

237 000,00

Код

Статті видатків

2022 (прогноз)

2100

Заробітна плата

58 446 100

2220

Медикаменти

8 000,00

2230

Продукти харчування

2 020 000,00

2270

Оплата комунальних послуг та енергоносіїв

3 847 000,00

2282

Окремі заходи по реалізації державних (регіональних) програм, не віднесені до заходів розвитку

-

2730

Соціальне забезпечення

340 000,00

 

Інші видатки

6 561 900,00

Таблиця 14. Порівняння видатків та доходів, грн.

Назва

2019

2020

2021

2022 (план)

Загальні видатки, в тому числі

24 091 042,84

25 176 273,49

68 294 174,07

71 233 000,00

видатки на соціальну сферу

301 321,69

322 297,53

1 504 030,10

340 000,00

видатки розвитку

4 339 984,00

6 437 968,00

878 000,00

40 000,00

Загальні доходи, в тому числі

28 555 605,25

30 012 197,96

76 423 993,97

71 233 000,00

Дотації з державного бюджету місцевим бюджетам

3 328 000,00

3 985 100,00

7 404 200,00

7 616 300,00

Субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам

14 045 900,00

13 204 500,00

34 680 888,22

33 861 100,00

Дотації з місцевих бюджетів іншим місцевим бюджетам

1 186 500,00

2 165 500,00

949 900,00

00,00

Субвенції з місцевих бюджетів іншим місцевим бюджетам

262 806,32

959 081,70

1 288 792,88

00,00

 

Рис. 4. Структура видатків бюджету громади на 2022 рік (планові показники).

 

Всього – 71 223,0 тис. грн.

Рис. 5.  Доходи бюджету громади на 2022 рік (планові показники).

Всього – 71 223,0 тис. грн.

Таблиця 15. Найбільші платники податків у громаді 2021рік.

№ з/п

Назва

Сплачено ПДФО

Акциз

Плата за землю

Податок на нерухомість

1

ТОВ СГП «Ім. Воловікова»

5 207 782

 

1 119 401

 

2

РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал»

533 327

 

30 513

 

3

ТОВ «Стовпинські ковбаси»

2 180 847

 

 

 

4

ВОКМС Бабинської сільської ради

4 794 739

 

 

 

5

ТОВ «ТОВА АГРО»

 

 

666 639

712 338

6

Гощанське районне споживче товариство

 

53895

71 288

29 526

7

ПП «Вітртуоз-ЛТД»

113 600

 

 

 

8

АТ «АМІК Україна»

94 375

696 685

 

7 113

9

Бабинська сільська рада

855 106

 

 

 

10

ТОВ «ОККО - ДРАЙВ »

 

5 933 124

 

7 218

11

ТОВ «ГОЩА-МІЛК»

 

 

312 754

 

12

ТОВ «ВІРТУОЗ ЛТД»

113 679

 

 

 

13

ТОВ «Лендком - Симонів»

 

 

179 391

 

 

Таблиця 16. Перелік та вартість реалізованих в межах території ОТГ проектів за кошти державної субвенції на соціально-економічний розвиток регіонів чи Державного фонду регіонального розвитку

 

Назва

рік

сума

Коментар(що досягнуто завдяки проекту)

1

Придбання готового комплекту в клас інформатики Мнишинської гімназії

2021

173 648,22

Придбано клас інформатики

2

Придбання обладнання для медичного кабінету в структурний підрозділ дошкільної освіти «Дзвіночок»

2021

84 484,94

Придбано медичний кабінету

3

Придбання обладнання для харчоблоку в структурний підрозділ дошкільної освіти «Дзвіночок»

2021

261 955,06

Придбано обладнання для харчоблоку

4

Капітальний ремонт і реставрація Бабинського ліцею Бабинської сільської ради

2021

300 000,00

Ремонт реставрація

 

2.9     Туристична інфраструктура

Основні історичні та історико – архітектурні пам’ятки

 

На території громади знаходиться пам'ятка архітектури національного значення: церква Успіння Пресвятої Богородиці (XII ст., 1580р., 1834р.) в с.Дорогобуж. Церква вважається найдавнішою збереженою спорудою Рівненщини і вона занесена до Реєстру пам'яток України національного значення за охоронним номером 1491/0 (ID 56-212-0110).

У 1577 чи 1582 церква була капітально перебудована чи збудована на старовинній основі. Перша дата ґрунтується на записі поновлення благодатної ікони Богоматері. Перед тим брацлавський каштелян Василь Загоровський пожертвував монастиреві 5 кіп грошей. Аналогічну дарчу на 5 кіп литовськихгрошів надав 21червня 1576 волинськийвоєвода, луцький староста князь Богуш Корецький. Фундатором відновлення церкви вважають київськоговоєводуволинського маршалка і старосту,князя Костянтина Василя Острозького, власника Дорогобужа. Він записав на сторінці свого рукописного Євангелія 1580 про пожертвування монастиреві сіл ІллінДроздів, Монастирне, ряд дозволів на отримання прибутків з мит, варення меду тощо За легендою 1786 церкву докорінно перебудували василіани задля надання рис католицького храму.

Крім пам'ятки архітектури у цьому ж селі є пам'ятка археології національного значення: Дорогобузьке городище X-XIIIст., XIV-XVIIст Дорогобузьке городище неодноразово згадується у літописах від кінця XI до початку XIII ст. Перше повідомлення про нього знаходимо в “Повісті минулих літ” у розповіді про події 1084 р. Тоді великий київський князь Всеволод Ярославич віддав місто у володіння Давиду Ігоревичу, внуку Ярослава Мудрого. Дорогобуж стає центром удільного князівства.

Дорогобузьке городище належить до памяток складномисового типу, воно охоплює три укріплені частини загальною площею 5,5 га. Дитинець площею 1,7 га було збудовано на мисі, із напільної сторони він оточений валом заввишки до 4 м. Із півночі дитинець був захищений трьома паралельними валами, які не збереглися.

Також на території громади є 16 пам'яток археології місцевого значення та 4 пам'ятки архітектури місцевого значення. Бабинська громада має 12 пам'ятників історії місцевого значення.

 

2.10.  Житлово-комунальна та енергетична інфраструктура

      Всі населені пункти громади газифіковані. Централізоване водопостачання є у всіх населених пунктів, крім с.Підліски. Центральна частина с.Горбаків забезпечена централізованим водовідведенням. Вуличне освітлення облаштоване на 90% .

       Стан об’єктів інфраструктури погіршився через припинення реконструкції, повної заміни мережі водопостачання та водовідведення, постійне зростання цін на енергоносії, а також незадовільне технічне обслуговування.

       Низька окупність витрат у поєднанні із збільшенням видатків обмежує можливості комунальних підприємств щодо капітальних вкладень або належного відновлення основних фондів, що в кінцевому рахунку призводить до подальшого руйнування основних активів і зниження рівня обслуговування населення по безперебійному наданню послуг водопостачання та водовідведення.

      Протяжність усіх видів інженерних мереж в громаді протягом

 всього аналізованого періоду залишалась незмінною. Значна частина із цих мереж станом на сьогодні потребує капітального чи поточного ремонту. Паралельно, актуальним залишається завдання їх розширення.

          Дорожнє покриття комунальних вулиць на 80% має тверде покриття.

2.11. Соціальна інфраструктура

 

2.11.1.         Мережа закладів освіти

Освіта Бабинської громади представлена 2 закладами дошкільної освіти (ЗДО «Дзвіночок» у с. Горбаків та ЗДО (ясла-садок) «Казковий світ» у с. Бабин) та 3 закладами загальної середньої освіти, а саме, Бабинський ліцей (опорний, має 3 філії Дорогобузьку, Рясницьку та Дмитрівську), Горбаківський ліцей (має 2 філії Мнишинську та Томахівську) та Іллінську гімназію.

          У закладах освіти громади станом на 01.09.2022 року працює 13 інклюзивних класів у закладах загальної середньої освіти (17 дітей) та 3 інклюзивні групи у закладах дошкільної освіти (4 дитини), за останні 5 років проведено реконструкцію системи опалення Бабинського ліцею, системи електропостачання Рясницької філії Бабинського ліцею, встановлено твердопаливні котли у Бабинському ліцеї та його Рясницькій філії. За програмою Президента України «Велике будівництво» проведено реконструкцію старого приміщення Горбаківської ЗОШ на заклад дошкільної освіти «Дзвіночок», встановлено новий (10 потужних машин) комп’ютерний клас у Мнишинській філії Горбаківського ліцею, побудовано європаркан навколо Дорогобузької філії Бабинського ліцею, проведено ремонт покрівлі даху Горбаківського ліцею, проводиться капітальний ремонт (утеплення фасаду) бабинського ліцею та ЗДО (ясла-садок) «Казковий світ Таблиця 34

 

 

Таблиця 17.  Дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади

Заклади дошкільної та загальної середньої освіти

 

Показники

2018

2019

2021

2022

Кількість дошкільних закладів, одиниць

1

1

2

2

Кількість дітей в дошкільних закладів, тис. осіб (з урахуванням дошкільних груп)

100

100

150

169

Завантаженість дошкільних закладів (дітей на 100 місць з урахуванням дошкільних груп)

60,2%

54,8%

56,9%

60,9%

Кількість закладів загальної середньої освіти

7

7

3

3

Кількість учнів у загальноосвітніх навчальних закладах, осіб

471

484

1014

999

Кількість вчителів у загальноосвітніх навчальних закладах, осіб

59

58

148

146

Таблиця18.Перелік та опис закладів освіти

 

Назва та місце розміщення

Рік побудови чи капремонту

Проектна потужність

наповненість

Основна проблема

1

Бабинський ліцей Бабинської сільської ради Рівненської області

1969

500

429

Відсутність укриття, закінчення робіт по утепленню закладу

 

Рясницька філія Бабинського ліцею Бабинської сільської ради Рівненської області

2001  

 

108

56

Заміна вікон,

утеплення

фасаду,

збільшення

кількості дітей

 

Дорогобузька філія Бабинського ліцею Бабинської сільської ради Рівненської області

1974

180

62

 

Капітальний

ремонт другого

поверху, мала

кількість учнів

 

Дмитрівська філія Бабинського ліцею Бабинської сільської ради Рівненської області

1980

30

7

Відсутність укриття, низька народжуваність у місцевості

2

Горбаківський ліцей Бабинської сільської ради Рівненської області

 

Рік побудови-2017

280  учнів.місць

238 учнів

1.Приєднання  системи опалення спортивної зали до  загальної системи опалення  ліцею.

2.Підключення електромережі спортивного залу до мережі ліцею.

 

Томахівська філія Горбаківського ліцею Бабинської сільської ради Рівненської області

Рік побудови-1989

 

 

150 учнів.місць

69 учнів

1. Будівництво укриття.

2.Утеплення стелі та фасаду закладу.

3. Перекриття котельні.

4. Заміна електромережі та тепломережі

 

 

Мнишинська філія Горбаківського ліцею Бабинської сільської ради Рівненської області

Рік побудови – 1967, капремонт (заміна вікон, даху, утеплення приміщеня

ня) – 2017-2018 рр.

80

учнів.місць

46 учнів

1.Заміна газового котла

 

3

Іллінська гімназія Бабинської сільської ради Рівненської області

 

2001

150

96

Заміна покрівля даху

4.

ЗДО (ясла-садок) «Казковий світ» Бабинської сільської ради Рівненської області

1985 р.

140 дітей

92 дитини

Капітальний ремонт фасаду, благоустрій території

5.

ЗДО «Дзвіночок» Бабинської сільської ради Рівненської області

2021 рік

Ф

63 дитини

Не має свого укриття

2.11.2.Мережа закладів охорони здоров’я

Рішенням четвертої сесії сьомого скликання № 42 від 30 грудня 2015 року було створення комунальний заклад "Бабинський центр первинної медико-санітарної допомоги" Бабинської сільської ради Гощанського району Рівненської області, як  юридичну особу зі структурними підрозділами.

Рішенням 33 позачергової сесії сьомого  скликання від 09 березя 2018 року № 715 реорганізовано комунальний заклад "Бабинський центр первинної медико-санітарної допомоги" Бабинської сільської ради Гощанського району Рівненської області шляхом перетворення в комунальне некомерційне підприємство "Бабинський центр первинної медико-санітарної допомоги" Бабинської сільської ради Гощанського району Рівненської області та затверджено статут.

           В липні 2018 року була отримана безтермінова ліцензія на медичну практику комунального некомерційного підприємства «Бабинський центр ПМСД» Бабинської сільської ради, Гощанського району, Рівненської області, 6 грудня 2018 року була отримана ліцензії на право здійснення господарської діяльності з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів терміном на п’ять років.

          В липні 2021 року були внесені до ліцензії на медичну практику комунального некомерційного підприємства «Бабинський центр ПМСД» Бабинської сільської ради, Рівненського району, Рівненської області, де внесено Горбаківську амбулаторію ЗПСМ та 5-ть фельдшерсько-акушерських пунктів сіл Мнишин, Дорогобуж Іллін, Полодяни та Томахів.

          В жовтні місяці 2021 року Бабинська АЗПСМ розпочала роботу в новому приміщенні.

Щороку  "Бабинський центр первинної медико-санітарної допомоги" Бабинської сільської ради укладає договір з Національною службою здоров’я України за програмою медичних гарантій для первинної медичної допомоги та перейшло на капітаційні виплати.

           Станом на 15.08.2022 року  Центром подано через електронну систему обміну медичною інформацією 4358 декларацій про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу на території громади, що складає 59,2% від наявного населення.

          Центр бере участь в Урядовій програмі «Доступні ліки».

В Закладі працює 5 лікарів, з них 4  лікаря загальної практики сімейної медицини та 1 лікар педіатр, 12 осіб середнього медичного персоналу та 5 осіб молодшого медичного персоналу.

        Підрозділи сімейної медицини забезпечені засобами індивідуального захисту, дезінфікуючими засобами, відповідними нормативними  документами. Для  Впроваджено  систему  оцінки  і  контролю  якості  надання  первинної медико-санітарної  допомоги на  засадах  сімейної  медицини організовано  і  здійснюється  моніторинг виконання  комплексних  заходів.        Налагоджена співпраця з лікарями вторинної ланки та екстреною (швидкою) медичною допомогою.      

            Стурктурні підрозділи Комунального некомерційного підприємства «Бабинський центр первинної медико-санітарної допомоги» Бабинської сільської ради:

 

1.Бабинська амбулаторія загальної практики сімейної медицини

 Фельдшерсько-акушерський пункт с. Рясники

 Фельдшерсько-акушерський пункт с. Дмитрівка

 Фельдшерсько-акушерський пункт с. Підліски

 

2.Горбаківська амбулаторія загальної практики сімейної медицини

 

 Фельдшерсько-акушерський пункт с. Мнишин

 Фельдшерсько-акушерський пункт с. Дорогобуж

 Фельдшерсько-акушерський пункт с. Подоляни

 Фельдшерсько-акушерський пункт  с. Іллін

 Фельдшерсько-акушерський пункт с. Томахів

 

       Приміщення амбулаторій потребують косметичного ремонту. Будівлі фельдшерсько-акушерських пунктів  потребують реконструкції та утеплення фасадів будівель та капітальні ремонти дахів, потребується проведення внутрішніх водогонів та каналізацій . Будівлі ФАП не обладнанні

сами.

        Для роботи сімейних лікарів, для надання медичної допомоги жителям сіл громади,  є необхідність придбання автомобілів.

 

2.11.3.Заклади культури

У 2022 році утворено  Комунальний заклад «Центр культури і дозвілля» Бабинської сільської ради.

 Культура громади представлена бібліотеками для дорослих та дітей та клубними закладами

Таблиця  19. Мережа закладів культури

 

Бабин

Підліски

Рясники

Дмитрівка

Горбаків

Іллін

Томахів

Мнишин

Дорогобуж

Подоляни

Шкарів

Кількість закладів по населеним пунктам, одиниць

2

1

2

1

2

2

1

2

2

1

-

Кількість працівників

5

1

2

1

2

2

1

2

2

1

-

Кількість техпрацівників

1

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

Кількість населення, яке обслуговується

2291

275

627

364

1444

590

481

504

579

146

339

 

Таблиця 20. Перелік і опис закладів культури

Назва та місце розташування закладу

Рік побудови, дата останнього капітального ремонту

Заходи (матеріальне забезпечення),

проведені протягом 2019 - 2021 років

Основні проблеми закладу

КЗ «Центр культури і дозвілля» Бабинської сільської ради Рівненської області

 

Клуб с. Бабин – філія КЗ «Центр культури і дозвілля» Бабинської сільської ради Рівненської області,

 

с. Бабин вул. Паркова 2а  Рівненського району Рівненської області індекс: 35431

1976/2008

Облаштовано котельню та встановлено теплогенератор на загальну суму 179000,00 грн.

Проведено монтажно-інсталяційні роботи по підключенню до мережі інтернет – 5275,00 грн., монтаж охоронної сигналізації – 13446,10грн.. Проведено косметичний ремонт приміщення.

Придбано: струменевий кольоровий багатофункціональний пристрій – 13170,00 грн., сумку для ноутбука - 620,00 грн., більярдні киї та шари на суму 2900,00 грн.,  костюми сценічні учасникам хореографічних гуртків на суму 13620,00 грн., підсилювач  ALTO MAC 2.4– 15212,00 грн.,  

мікшерний пульт ALTO  PROFESSIONAL LIVE–  13438,00 грн., 

акустичну систему пасивну  MAG Z355-4 – 2 шт. – 35350,00грн..

Безоплатно прийнято: двері вхідні металеві – 3 шт. – 28999,98 грн. мікрофонний кабель RockCable 30305 D6 5 м. – 2 шт. – 470,00 грн.,

мікрофон PCM 5550– 1 шт. – 1627,00 грн.

мікрофонну стійку SoundKing SKSD218 Black – 2 шт. – 2110,00 грн., MACK12A USB aктивну акустичну систему – 1 шт. – 6454,00 грн.

ноутбук Lenovo Idea Pad S145-15 – 1 шт. – 12300,00 грн., більярдний стіл.

 

Потребує часткового ремонту даху; підведення води та каналізації. Відсутній санвузол.

Капітальний ремонт фасаду будівлі;

косметичний ремонт актової зали та коридору. Облаштування кабінету керівника та гардеробної, придбання меблів.

Будинок культури  с. Рясники – філія КЗ «Центр культури і дозвілля» Бабинської сільської ради Рівненської області, с. Рясники вул. Незалежності 21   Рівненського району Рівненської області  індекс: 35430

1971/_____

Проведено поточний ремонт приміщення для проведенення вечорів відпочинку та фойє на суму 1400 грн.

Обігрівач Sencor SHH760BK.

 

Провести заміну електромережі та косметичний ремонт в глядацький залі. Придбати вбрання сцени, ноутбук, мікрофони, офісні крісла.

Підключення інтернет мережі.

 

Клуб с. Підліски – філія КЗ «Центр культури і дозвілля» Бабинської сільської ради Рівненської області, с. Підліски вул. Шевченка 19а  Рівненського району Рівненської області

індекс: 35431

1976/2011

Проведено поточний ремонт сцени, танцювальної зали та коридору: частково замінено підлогу та двері. Двері також встановлено у  кабінеті гурткової роботи та кладовій. Придбано тюль та штори в танцювальну залу.

 

 

Капітальний ремонт даху; заміна підлоги на сцені; косметичний  ремонт ігрової кімнати та кабінету гурткової роботи; придбати тенісний стіл та настільні ігри;

 одяг сцени та столи.

 

Клуб с. Дмитрівка – філія КЗ «Центр культури і дозвілля» Бабинської сільської ради Рівненської області, с. Дмитрівка вул. Шкільна 71  Рівненського району Рівненської області

індекс: 35430

1969/2012

Ремонтні роботи не проводилися.

 

Придбано: ноутбук

«Асеr» HD1080

12000 грн.

Теплова гармата

BAIIU BHP-ME-3 -

1776,00 грн

 

Перекриття даху; ремонт стелі;

заміна дверей (вхідних та пожежних);

заміна вікон;

відремонтувати лавочки;

заміна підлоги.

 

Клуб с. Горбаків  – філія КЗ «Центр культури і дозвілля» Бабинської сільської ради Рівненської області, с. Горбаків вул. Шкільна 2а  Рівненського району Рівненської області

індекс: 35433

 

1965/_____

Проведено косметичний ремонт фасаду клубу на суму  3000,00 грн.

Придбано: вінок червоний дитячий - 6 шт. -3000.00грн., сітки волейбольні – 2 шт. – 6140,00 грн., м’ячі волейбольні - 2 шт. – 1730,00 грн. та ноутбук Dell - 1 шт.- 11.924.50.грн.

Швейна машинка, оверлок, прасувальний стіл (отримано як технічну підтримку від донорів)

Косметичний ремонт фасаду приміщення, заміна вхідних дверей. Відновлення водопостачання клубу.

Підключення інтернет мережі.

 

Клуб с. Іллін – філія КЗ «Центр культури і дозвілля» Бабинської сільської ради Рівненської області, с. Іллін вул. Центральна 9  Рівненського району Рівненської області

індекс: 35465

1965/2020

Капітальний ремонт даху на суму 200 000,00 грн. Косметичний ремонт фасаду приміщення та фарбування вікон на суму 4000.00 грн.

Придбано акустичну систему вартістю 8000,00 грн. та занавіс сцени на суму 8000,00 грн.

Санвузол,заміна підлоги. Відсутнє опалення. Підключення інтернет мережі.

 

Клуб с. Мнишин – філія КЗ «Центр культури і дозвілля» Бабинської сільської ради Рівненської області, с. Мнишин вул. Центральна 41   Рівненського району Рівненської області

індекс: 35472

1986/_____

Проведено косметичний ремонт фойє, пофарбовані двері та підлога в актовій залі, замінено вікна на пластикові.

 

Потребує часткового ремонту даху; підведення води та каналізації

Поточний ремонт актової зали, інших приміщень, нестача меблів.

Відсутнє опалення.

Підключення інтернет мережі.

 

Клуб с. Дорогобуж  – філія КЗ «Центр культури і дозвілля» Бабинської сільської ради Рівненської області, с. Дорогобуж вул. Гудкова 120  Рівненського району Рівненської області

індекс: 35434

1969/____

Заміна ринв                 сума - 1200,00 грн.

Заміна електропроводки на суму – 1700,00 грн.

Косметичний ремонт фасаду приміщення на суму  2500,00 грн.

Косметичний ремонт фасаду приміщення. Відсутнє опалення.

Купівля бензокоси

1 шт.

Підключення інтернет мережі.

 

Клуб с. Подоляни  – філія КЗ «Центр культури і дозвілля» Бабинської сільської ради Рівненської області, с. Подоляни вул. Набережна 44а  Рівненського району Рівненської області

індекс: 35433

1950/____

Проведено поточний ремонт глядацької зали та службового приміщення. Придбано занавіс сцени на суму 5000,00 грн.

 

Заміна вхідних дверей.

Придбання акустичної системи.

Клуб с. Томахів  – філія КЗ «Центр культури і дозвілля» Бабинської сільської ради Рівненської області, с. Томахів вул. Центральна 6а   Рівненського району Рівненської області індекс: 35435

1960/______

Придбано 10 шт – лавок – 5000,00 грн., 6 шт.  вишитих сорочок для ансамблю «Надія»  -  3600,00 грн.

 

Заміна вікон. Потребує часткового ремонту даху.

Підключення інтернет мережі.

 

Публічно-шкільна бібліотека с. Бабин  – філія КЗ «Центр культури і дозвілля» Бабинської сільської ради Рівненської області, с. Бабин вул. Незалежності 5  Рівненського району Рівненської області

індекс: 35431

 

Зроблено косметичний ремонт приміщення бібліотеки,замінено старе водяне опалення на сучасні сталеві радіатори.

 

Провести капітальний ремонт.

Замінити вікна, двері, підлогу, книжкові стелажі, закупити тканинні рулонні штори на вікна. Встановити  сучасне освітлення, закупити сучасні меблі –столи, крісла, виставкові вітрини для книг. Закупити 2 ноутбуки. Створити належні умови для осіб з інвалідністю,

зокрема вадами зору. Дітям молодшої ланки потрібні розмальовки, настільні ігри, та дитячі іграшки. 

Закупити сучасну літературу українською мовою різної тематики та  дитячу літературу англійською мовою.

Публічно-шкільна бібліотека с. Рясники  – філія КЗ «Центр культури і дозвілля» Бабинської сільської ради Рівненської області, с. Рясники вул. Незалежності 21  Рівненського району Рівненської області

 

Придбано 2 письмові столи і стілець

 

Оновлення книжкового фонду, меблів (стелажі, столи), придбання ноутбука.

 

Публічно-шкільна бібліотека с. Дорогобуж  – філія КЗ «Центр культури і дозвілля» Бабинської сільської ради Рівненської області, с. Дорогобуж вул. Гудкова 102  Рівненського району Рівненської області

 

 

-

Підведення електроенергії.

Відсутнє опалення.

Відсутні технічні пристрої.

Нестача меблів.

Косметичний ремонт приміщень.

 

Публічно-шкільна бібліотека с. Горбаків  – філія КЗ «Центр культури і дозвілля» Бабинської сільської ради Рівненської області, с. Горбаків вул. Шкільна 15  Рівненського району Рівненської області

 

Придбано стілець.

Оновлення книжкового фонду.

Придбання ноутбука, виставкової вітрини.

Публічно-шкільна бібліотека с. Іллін – філія КЗ «Центр культури і дозвілля» Бабинської сільської ради Рівненської області, с. Іллін вул. Центральна 9  Рівненського району Рівненської області

індекс: 35465

 

Зроблено косметичний ремонт.

Придбано стіл та стілець.

 

Відсутнє опалення, встановити підвіконня, ремонт порогу.

Придбати сучасні меблі, стелажі, виставкову вітрину.

Підключити інтернет, придбати принтер та ноутбук.

Закупити розвиваючі ігри для дітей, сучасну дитячу літературу.

 

 

Публічно-шкільна бібліотека с. Мнишин – філія КЗ «Центр культури і дозвілля» Бабинської сільської ради Рівненської області, с. Мнишин вул. Центральна 45   Рівненського району Рівненської області  індекс: 35472

 

Проведено косметичний ремонт, пофарбовані двері та підлога.

 

Відсутнє опалення,

потребує

заміни вікон.

Потреба в  ноутбуці.

 

Таблиця 21. Місткість споруд культурно-спортивного призначення

Споруда

Скільки відвідувачів вміщує

Події чи заходи, що викликають найбільший приплив гостей

Футбольний стадіон з натуральним покриттям

 

Районні змагання з футболу

2.12. Соціальний напрямок

Конфлікт і глибока соціальна, економічна та політична криза, а також питання безпеки протягом останніх років, а особливо місяців, створили нові проблеми для захисту і реалізації прав незахищених верств населення в Україні, і в Рівненській області зокрема. Збройний конфлікт створив непропорційно тяжкий тиск на жінок і фізичний ризик для чоловіків; зростаючі випадки посттравматичного стресового розладу (ПТСР) серед військових і демобілізованих воїнів, обмежену участь жінок в процесі прийняття рішень на всіх рівнях, в тому числі і щодо громадської безпеки, відновлення, примирення і миробудівництва, а також зростаючий рівень дискримінації щодо внутрішньо переміщених жінок, чоловіків, дівчаток і хлопчиків.

 

3. ГОЛОВНІ ЧИННИКИ СТРАТЕГІЧНОГО ВИБОРУ

Сценарії розвитку Бабинської  громади

Сценарне моделювання є важливою методологічною базою стратегічного вибору. Сценарій – деяка послідовність подій, які можуть відбутися в майбутньому із значною долею ймовірності за певних умов. Такі умови, або фактори, можуть бути як зовнішні, так і внутрішні. Іншими словами, в основі кожного сценарію повинні бути покладені базові сценарні припущення, за яких можуть виникати ті чи інші фактори впливу. Основними сценаріями розвиткує: інерційний (песимістичний) та модернізаційний (реалістичний).

Інерційний сценарій розвитку.

Інерційний (песимістичний), сценарій розвитку регіону формується за комплексу припущень, що тривкий у часі (горизонті планування) баланс зовнішніх і внутрішніх факторів впливу на стан громади як соціально-економічної системи залишається незмінним, тобто послідовність станів системи змінюється за інерцією: громада рухається по інерції, суспільно-економічний стан країни не сприяє розвитку.

Інерційний сценарій

Базові припущення – національний рівень:

1. Військовий стан в України продовжується, видатки державного бюджету на утримання армії та ВПК залишаються високими.

2. Зберігається і посилюється нехтування правовими нормами, що формує сильне підґрунтя для корупційної складової.

3. Новообрані представники влади втрачають підтримку більшості населення, в результаті змушені приймати популістичні, а не потрібні для країни рішення.

4. Бюджетне фінансування розвитку, в значній мірі, здійснюється не прозоро, в ручному режимі.

5. Темпи росту ВВП країни забезпечують не більше 3% приросту.

6. Зовнішньо торгівельне сальдо України залишається від’ємним, що негативно впливає на  зростанню ВВП.

7. Державні інвестиції у розвиток інфраструктури (дороги, колії, транспортна інфраструктура) забезпечують лише незначну частину необхідних обсягів.

8. Рейтинг інвестиційної привабливості України залишається низьким, залучення інвестицій в економіку не зростає.

9. Податковий тиск на підприємців залишається високий, в тіні продовжує залишатися більше 50% малого і середнього бізнесу.

10. Доходи населення практично не зростають, або їх зростання нівелюється інфляцією.

11. Зберігається стереотипний підхід до сільських територій як виключно просторової бази сільськогосподарського виробництва.

12. Відсутня цілісна послідовна державна політика, спрямована на комплексний розвиток сільських територій, в основі якої закладені потреби територіальних громад села, селища.

13. Зростає рівень неплатежів населення за житлово-комунальні послуги  (частково із-за надання пільг на оплату послуг ЖКГ у грошовій формі), що призводить до поглиблення кризи в галузі.

14. Відсутній прогрес у виконанні зобов’язань щодо забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків.

15. Міністерство фінансів не має повноважень виконувати рекомендації щодо гендерно-орієнтованого бюджетування на національному та місцевому рівнях

 

Базові припущення – місцевий рівень:

1. Через запровадження безвізового режиму та низького рівня заробітних плат відчувається «відтік» робочої сили за кордон

2. Бізнес-клімат у громаді на тому ж рівні

3. Структура економіки громади виразно диференційована на економіку міста і економіку решти територій

4. Рівень купівельної спроможності населення низький

5.Рівень реальної бюджетної забезпеченості громади дещо покращується внаслідок створення ОТГ

6. Громада не в змозі використати туристичний потенціал, а тому кількість туристів вкрай низька.

7. Невідповідність ринку праці наявним вакансіям в ОТГ, що призводить до високого рівня безробіття.

8. Відсутність політики, спрямованої на просування гендерної рівності, яка не була прийнята та впроваджена на місцевому рівні.

9. Гендерна рівність на роботі (громадське життя) і в сім’ї продовжує зростати.

10. Існуючі соціальні норми та гендерні стереотипи увічнюються та продовжують зміцнюватися.

11. Рівень підприємницької ініціативи в громаді низький (зокрема, через несприятливе податкове середовище, неефективність економічних важелів сприяння розвитку підприємництва на селі з боку держави; інерційність мислення і поведінки сільського населення у розв’язанні проблем самозабезпечення, працевлаштування, задоволення побутових та соціально-культурних потреб).

 

Результат інерційного сценарію:

 • Демографічна ситуація на найближчі роки залишається без змін, погіршуючись в окремих населених пунктах громади, при цьому вікова структура населення змінюється в бік скорочення працездатного населення та його «старіння», що, відповідно, призводить до зростання навантаження на працездатне населення.

• Кількість працездатного населення громади зменшується також через збільшення трудової міграції та еміграції. Внаслідок воєнних дій, а також запровадження безвізового режиму та низького рівня заробітних плат відбувається «відтік» робочої сили за кордон та до різних міст країни.

 • Населені пункти громади продовжують занепадати через відсутність місць праці та реальних джерел доходів сільського населення.

• Несприятливий підприємницький клімат та низька інвестиційна привабливість громади не сприяють зниженню рівня тінізації економіки. Реальний сектор економіки повільно скорочується.

• Через невідповідність ринку праці наявним вакансіям в ОТГ відбувається ріст рівня безробіття.

  • Зростає нерівність між жінками та чоловіками різного віку та за різною вразливістю.
  • Розрив між заробітною платою продовжує розширюватися, що перешкоджає виходу жінок на ринок праці.
  • Гендерні норми та стереотипи негативно впливають на залучення жінок до суспільного життя та економічну діяльність, що негативно впливає на загальний економічний розвиток громади.

• Внаслідок зростання доходів бюджету після об'єднання дещо покращуються окремі об’єкти інженерно-комунальної інфраструктури громади, однак розпорошення коштів по населених пунктах території не дозволяє створити кумулятивного ефекту: модернізація інфраструктури розтягується на довгі роки.

• Промислові та аграрні підприємства, які діють на території громади, формують свою політику без урахування інтересів громади. Вони практично не задіяні в суспільному житті, не несуть соціальної відповідальності.

Модернізаційний сценарій розвитку

Модернізаційний (реалістичний) сценарій розвитку будується на припущеннях, за яких формуються найсприятливіші зовнішні (глобальні та національні) та внутрішні (ті, які громада здатна створити самостійно) фактори впливу: громада активно використовує можливості в умовах швидкого суспільно-економічного розвитку країни.

Модернізаційний сценарій

Базові припущення - національний та регіональний рівень:

1.   Внаслідок тиску Заходу на РФ військове протистояння на Сході України припиняється

2. Видатки на оборону країни та підтримки ЗСУ стабілізуються

3.Рішуче впроваджуються системні реформи: судова, податкова, децентралізація та ін.

4. Гривня стабільна

5. Інвестиційна привабливість країни покращується

6. Податкова реформа виводить бізнес із «тіні»

7. Соціальна політика держави мінімізує ризики росту неплатежів внаслідок зростання тарифів на комунальні послуги

8. Ефективно працює ДФРР

9.Регіон активно впроваджує Стратегію розвитку

10.Завдяки медичній реформі підвищиться рівень надання медичних послуг.    

12.Продовження євроінтеграційних процесів сприятиме зростанню зацікавленості інвесторів до України

          13. Національна політика щодо впровадження рівних прав та можливостей, превенції гендерного насильства ефективно впроваджується на місцевому рівні, забезпечуючи стійке зростання індексу людського розвитку, індексу гендерного розвитку та скорочення розриву заробітної плати.

 

Базові припущення – місцевий рівень:

1. Громада формує власну ідентичність, визначає та популяризує свої інвестиційні можливості для розвитку території.

2. Жителі громади мають можливість отримати соціальні, адміністративні, медичні, освітні та інші послуги належної якості.

3. Виготовлена містобудівна документація, розроблені стратегія розвитку та інвестиційний паспорт громади.

4. «Відтік» робочої сили в великі міста країни та за кордон припиняється внаслідок створення нових робочих місць та підвищення заробітної плати.

5. У громаді покращується підприємницький та інвестиційний клімат – вона стає привабливою для інвесторів.

6. Розроблені інвестиційні пропозиції у сферах інноваційного виробництва та переробки сільськогосподарської продукції, харчової промисловості.

7. Громада є активним учасником впровадження Стратегії розвитку регіону та, відповідно, реципієнтом Державного Фонду регіонального розвитку та програм міжнародної технічної допомоги.

8. Зростає активність населення і його залученість в процеси розбудови ОТГ.

9. Громада активно залучає кошти міжнародної технічної допомоги для розвитку території, а також ефективно співпрацює на засадах міжмуніципального співробітництва.

10. Збільшується кількість малих та середніх підприємств.

11. Дрібні сільськогосподарські товаровиробники зможуть об`єднатися в сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, налагодити сертифікацію своєї продукції та формування товарних партій.

12. Громада впроваджує механізми для забезпечення належного управління, розвиває можливості адміністрації та забезпечує прозорість.

13. Громада приймає місцеву політику та ініціативи щодо рівних прав та можливостей на основі регулярних консультацій та співпраці з Групами самодопомоги та неурядовими організаціями.

          14. Громада ефективно використовує туристичний потенціал.

 

Результат модернізаційного сценарію:

  • Громада поступово стає інвестиційно привабливою територією внаслідок визначення та популяризації своїх інвестиційних можливостей, створення сприятливого інвестиційного клімату, визначення умов та механізмів залучення і відбору інвестицій до громади.  Громада здійснює інвентаризацію земель, виготовляє містобудівну документацію та формує портфель привабливих інвестиційних пропозицій, активно просуваючи їх на інвестиційні ринки. 
  • Громада залучає інвесторів у пріоритетні галузі економіки та сільського господарства, зокрема у сферу переробки сільськогосподарської продукції, харчової промисловості. Відкриваються нові підприємства.
  • Сільськогосподарські виробники, що здійснюють діяльність на території громади, модернізуються та збільшують обсяги виробництва продукції.
  • Активно розвиваються сільськогосподарські підприємства, переробна галузь,несільськогосподарські види бізнесу.
  • Зростає рівень доходів населення, що пожвавлює внутрішній ринок.
  • Проєкти розвитку в рамках реалізації Стратегії розвитку області активізують економічне життя на території громади, зокрема, це розвиток кооперативного руху, створення не аграрних видів бізнесу тощо.
  • Активне залучення державних субвенції та коштів з ДФРР разом з чітким планом модернізації інженерної та соціальної інфраструктури в середньостроковій перспективі дозволять значно підвищити рівень комфорту та покращити стан доріг в громаді. 
  • Покращується стан інфраструктури населених пунктів, рівень надання адміністративних, освітніх, медичних, соціальних, житлово-комунальних, культурних та інших послуг, поліпшуються умови проживання громадян. Зменшуються розбіжності в розвитку центру громади і сіл, які входять до складу ОТГ.
  • Поступово змінюється структура платників податків. Зменшується залежність від основних платників, серед них практично відсутні соціальні і комунальні заклади. Зростання власних надходжень дозволяє збільшити витрати на розвиток території, що позитивно позначається на вирішенні ключових проблем громади.
  • Покращення умов проживання та праці в громаді, сприяють притоку населення до ОТГ та збільшенню показників народжуваності. Зниження рівня захворюваності в середньостроковій перспективі створює передумови для зростання тривалості життя та зниженню показників смертності в громаді.

4. СТРАТЕГІЧНЕ БАЧЕННЯ РОЗВИТКУ БАБИНСЬКОЇ ГРОМАДИ

4.1. Стратегічне бачення

Бачення розвитку громади визначає бажаний для мешканців стан громадив перспективі найближчих років, тобто показує, як вона повинна конкретно виглядати і які функції виконувати. Формування бачення проходило на засіданнях робочої групи з розробки стратегії в кілька етапів. Під час проведення другого засідання робочої групи її учасники розглянули соціально-економічний аналіз громади, а також результати проведеного анкетування жителів громади та представників бізнесу. Це дало можливість напрацювати кілька варіантів формулювання бачення розвитку громади, на основі яких робоча група сформулювала один спільний варіант. Після оприлюднення напрацювань на сайті громади, остаточний варіант бачення було затверджено на третьому засіданні робочої групи. Наявне формулювання бачення оптимально враховує нинішній стан Бабинської громади та базується на наявних проблемах та водночас пропонує позитивний варіант їх розвитку. Кожне формулювання у баченні означає, що нині цієї складової бракує, але мешканці громади прагнуть змінити ситуацію, а саме: розвивати сільське господарство, кооперативний рух, збільшити туристичну привабливість, створити сприятливі умови для ведення бізнесу та комфортні умови для життя та дозвілля мешканців, а основне – сконцентрувати зусилля на розвитку людини. Все це разом має привести до покращення якості життя на території громади. Крім того, в баченні стисло відображені стратегічні цілі. Таким чином, бачення є концентрованим виразом усього змісту Стратегії.

Напрацьоване робочою групою бачення розвитку Бабинської сільської ради звучить так:

      Бабинська сільська рада - це розвинена сільськогосподарська територія, комфортна, безпечна для проживання, туристично приваблива з економічною та соціальною сталістю, сприятливими умовами для кооперативного руху, розвитку підприємництва, зі зручною логістикою.

     Громада рівних можливостей для усіх мешканців громади незалежно від віку, статі, стану здоров’я, місця проживання

4.2. Аналіз SWOT

Співставлення сильних та слабих сторін Бабинської громади, а також ідентифікація її шансів та загроз розвитку є класичним інструментом, який багато років використовується в стратегічному аналізі. Назва SWOT є похідною з англійської мови і означає:

• S – Strengths / Сила (переваги, сильні сторони внутрішнього характеру)

• W – Weaknesses / Слабкість (проблеми, слабкості внутрішнього характеру)

• O – Opportunities / Можливість (шанси, можливості зовнішнього характеру)

• T – Threats / Загроза (загрози зовнішнього характеру).

Аналіз SWOT є свого роду містком між діагнозом громади та стратегією її розвитку – ідентифіковані сильні та слабкі сторони, а також зовнішні можливості і загрози є підсумком існуючої ситуації в громаді, а одночасно з цим – вступом до визначення перспектив її розвитку, який повинен базуватись на наявних власних перевагах та шансах, що з’являються в оточенні. Нижче представлено результати аналізу SWOT, який було розроблено для Бабинської ОТГ.

Таблиця 22.  SWOT-аналіз Бабинської сільської об’єднаної територіальної громади

Сильні сторони

Слабкі сторони

  1. Близькість до обласного центру м. Рівне (18 км).
  2. Привабливе природне середовище громади з виходом до р.Горинь, що забезпечує певні можливості для розвитку туризму та інших видів рекреації, а також забезпечує міграційну привабливість.
  3. Розвинена логістика
  4. Активні підприємці та аграрії
  5. Потенційний ресурс кваліфікованих кадрів у сфері сільського господарства.
  6. Наявність земельних ділянок привабливих для інвесторів
  7. Високий рівень надання освітніх послуг  з доступною інклюзивною освітою.
  8. Розвинені телекомунікації
  9. Наявність перспективних рекреаційних зон
  10. Розвинена інфраструктура газо-, електромереж, освітлення вулиць, водопочстачання та водовідведення.
  11. Наявність культурно-історичної спадщини (с.Дорогобуж)
  12.  Наявні  Генеральні плани територій всіх сіл .
  13.  Землі сільськогосподарського призначення громади переважно становлять ґрунти чорноземного типу.
  14. Потужний сільськогосподарський  комплекс в рослинницькій галузі та наявні перспективи розвитку тваринницької галузі.
  15. Розвинені медичні послуги.
  16. аявність достатньої кількості  робочої сили серед чоловіків і жінок.
  17. Громада має достатнє представництво жінок на рівні прийняття рішень, що дозволяє впроваджувати політику ґендерної рівності.

 

  1. Негативна демографічна тенденція з поглибленням статево-вікового дисбалансу
  2. Незадовільний  стан доріг між населеними пунктами та в населених пунктах громади.
  3. Відсутність централізованого водопостачання в с.Підліски
  4. Дефіцит житлового фонду для молодих спеціалістів
  5. Слабке реагування на випадки домашнього насильства
  6. Недостатня  банківська система (на території  відсутнє банківське відділення та є працюючим лише1 банкомат)
  7. Відсутня система побутового обслуговування (на території громади немає  підприємств, які надають побутові послуги)
  8.  Недостатній розвиток громадської активності, відсутність діючих громадських організацій  (молодіжної,  гендерно - орієнтованого підходу та інших).
  9. Відсутність повноцінного функціонування значної частини туристичних об’єктів , загальна невпорядкованість існуючих та потенційно ландшафтно – рекреаційних територій.
  10. Недостатня доступність інфраструктури для мало мобільних груп населення
  11. Відсутність статистичних даних, дезагрегованих за кількома критеріями (стать, вік, національність, інвалідність).

 

Можливості

Загрози

  1. Стале зростання попиту на сільськогосподарську продукцію, зокрема органічну, на світових ринках
  2. Передача земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об’єднаних територіальних громад сприятиме залученню інвестицій у громаду
  3. Продовження євро інтеграційних процесів сприятиме зростанню зацікавленості інвесторів до України
  4. Діяльність в Україні проектів міжнародної технічної допомоги, які підтримують, в тому числі, і об‘єднані громади, та міжнародного співробітництва в економічному, екологічному та соціальному розвитку.
  5. Реформи фінансової децентралізації, у тому числі впровадження гендерного бюджетування.
  6. Державна підтримка низки соціально значимих реформ  в галузі освіти з урахуванням інклюзивного навчання, медицини та соціальних послуг, орієнтованих на різні категорії населення.
  7. Пріоритетність урядової політики щодо ремонту доріг
  8. Зростання популярності сільського,        зеленого та ін. видів туризму серед населення України, зокрема жителів Бабинської громади.
  9. Діяльність в Україні проектів міжнародної технічної допомоги, які підтримують, в тому числі, і об’єднані громади.
  10. Поширення здорового способу життя.
  11. Рекомендації з ГОБ, надані Міністерством фінансів, дають можливість гарного бюджетування та сприяють покращенню управління шляхом розробки гендерної політики та бюджетів на благо всіх жінок / чоловіків і хлопчиків / дівчат, вразливих верств населення у громаді.

 

  1. Продовження військового конфлікту в Україні
  2. Високий рівень корупції на національному рівні
  3. Перекладання на місцеве самоврядування державних фінансових зобов‘язань (щодо забезпечення соціальних стандартів)
  4. Згортання реформ
  5. Нестабільність та недосконалість законодавства.
  6. Зміна курсу розвитку території після Президентських / Парламентських / місцевих виборів
  7. Тіньова зайнятість населення
  8. Несприятливий інвестиційний клімат на національному та регіональному рівнях
  9. Загальнодержавна проблема несправедливої та недостатньої заробітної плати з урахуванням віку, статі, стану здоров’я, освіти.
  10. Збільшення міграції людей працездатного віку за кордон або в інші регіони з метою працевлаштування

 

 

 

         SWOT/TOWS-аналіз виявляє взаємозв’язки сформульованих факторів через матрицю SWOT/TOWS та дозволяє визначити, як саме виявлені комбінації факторів впливають на вибір тої чи іншої стратегії, які «точки зростання» формують ті чи інші комбінацій факторів SWOT, які конкурентні переваги території та зовнішні виклики мають стратегічне значення для Бабинської громади. Саме ці взаємозв‘язки дозволяють сформулювати порівняльні переваги, виклики і ризики, які є основою для стратегічного вибору – формулювання стратегічних та операційних цілей розвитку громади на довгострокову перспективу.

    4.3. Сектор «Порівняльні переваги». Тип стратегії – агресивна, наступальна.

Таблиця 23 . Взаємозв’язки факторів SWOT у секторі «Порівняльні переваги»

СИЛЬНІ СТОРОНИ

Підтримують

МОЖЛИВОСТІ

3,4,5,12

Стале зростання попиту на сільськогосподарську продукцію, зокрема органічну, на світових ринках.

4,12

Передача земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об’єднаних територіальних громад сприятиме залученню інвестицій у громаду.

1,2,3,5,6,7,8,9,10,13,14,15

Продовження євро інтеграційних процесів сприятиме зростанню зацікавленості інвесторів до України.

2,5,10,13

Діяльність в Україні проєкттів міжнародної технічної допомоги, які підтримують, в тому числі, і об‘єднані громади, та міжнародного співробітництва в економічному, екологічному та соціальному розвитку.

5,9,13

Реформи фінансової децентралізації, у тому числі впровадження гендерного бюджетування.

5,13

Державна підтримка низки соціально значимих реформ  в галузі освіти з урахуванням інклюзивного навчання , медицини та соціальних послуг.

1,3,8,10

Пріоритетність урядової політики щодо ремонту доріг.

1,2,3,9,11

Зростання популярності сільського,        зеленого та ін. видів туризму серед населення України

      4.4. Сектор «Виклики».Тип стратегії – динамічна, конкурентна.

 

Таблиця 24 . Взаємозв’язки факторів SWOT у секторі «Виклики»

СЛАБКІ СТОРОНИ

Зменшують

МОЖЛИВОСТІ

 

Стале зростання попиту на сільськогосподарську продукцію, зокрема органічну, на світових ринках.

1,2,7,8

Передача земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об’єднаних територіальних громад сприяє залученню інвестицій у громаду.

1,3,6,7,8

Продовження євро-інтеграційних процесів сприятиме зростанню зацікавленості інвесторів до України.

2,6,7,8

Діяльність в Україні проєктів міжнародної технічної допомоги, які підтримують, в тому числі, і об‘єднані громади, та міжнародного співробітництва в економічному, екологічному та соціальному розвитку.

1,3,7,8

Реформи фінансової децентралізації, у тому числі впровадження гендерного бюджетування.

9

Державна підтримка низки соціально значимих реформ  в галузі освіти з урахуванням інклюзивного навчання, медицини та соціальних послуг.

1

Пріоритетність урядової політики щодо ремонту доріг.

7

Зростання популярності сільського,        зеленого та ін. видів туризму серед населення України.

 

 

4.5. Сектор «Ризики». Тип стратегії – оборонна.

Таблиця 25 . Взаємозв’язки факторів SWOT у секторі «Ризики»

СЛАБКІ СТОРОНИ

Посилюють

ЗАГРОЗИ

10, 6,7

1. Продовження військового конфлікту в Україні .

10, 1, 2,  6

2. Високий рівень корупції на національному рівні.

1, 2, 3, 7, 8

3. Перекладання на місцеве самоврядування державних фінансових зобов‘язань (щодо забезпечення соціальних стандартів).

10, 1, 2, 3, 6,7, 9

4. Згортання реформ.

10,1,2,3,6, 7,8

5.Нестабільність та недосконалість законодавства.

10, 1,2, 3,6,7,8

6.Зміна курсу розвитку території після Президентських / Парламентських / місцевих виборів.

1, 2,3,7, 8

7. Тіньова зайнятість населення.

1, 2, 3,7, 8

  1. Несприятливий інвестиційний клімат на національному та регіональному рівнях.

10

  1. Загальнодержавна проблема несправедливої та недостатньої заробітної плати з урахуванням віку, статі, стану здоров’я, освіти.

10

  1. Збільшення міграції людей працездатного віку за кордон або в інші регіони з метою працевлаштування.

 

 

4. 6. ВИСНОВКИ ТА ІДЕНТИФІКАЦІЯ ПРІОРИТЕТІВ РОЗВИТКУ

 

ПОРІВНЯЛЬНІ ПЕРЕВАГИ (визначені в результаті аналізу сильних сторін і можливостей)

       Державна бюджетна підтримка об‘єднаних громад та діяльність в Україні проектів міжнародної технічної допомоги, які підтримуватимуть об‘єднані громади, стануть потужним механізмом розвитку та посилення сильних сторін Бабинської ОТГ.

      На основі Закону України «Про передачу повноважень розпорядження землями поза межами населених пунктів в ОТГ» запровадження проведення аукціонів на земельні ділянки є потужним фактором залучення інвестицій у громаду, у зв’язку з використанням вільних земельних ділянок.

        Це є джерелом додаткових надходжень в бюджет громади. Продовження євроінтеграційних процесів та, як наслідок, зростання зацікавленості інвесторів до України, підтримає вже існуючі та стане причиною появи нових підприємств на території ОТГ, створення нових робочих місць, розвитку людського потенціалу, збільшення дохідної частини бюджету громади та зумовить підвищення економічної спроможності Бабинської громади загалом.

       Залучення в громаду додаткових ресурсів (кошти ДФРР, міжнародна технічна допомога, грантова допомога тощо) дозволять покращити інфраструктуру в громаді і тим самим створити передумови для підвищення рівня якості життя у громаді.

    

   ВИКЛИКИ (визначені в результаті аналізу слабких сторін і можливостей).

        Існуючий дисбаланс у рівні розвитку економіки, зайнятості, сфери бюджетних і комунальних послуг, доходів населення, інфраструктури та соціальної сфери у Бабинській громаді в середньостроковій перспективі може бути усунутий, в першу чергу, завдяки державній бюджетній підтримці об‘єднаних громад, а також завдяки продовженню євроінтеграційних процесів і вигідному розташуванню територіальної громади та активізації системи міжмуніципального  співробітництва між громадами. Це надасть можливість вирішити велику кількість пріоритетних завдань, зокрема в сфері поводження з ТПВ, завдяки реалізації проектів в умовах міжмуніципального  співробітництва.

         Медична реформа зумовить підвищення рівня надання медичних послуг в медзакладах Бабинської сільської ради. Водночас покращиться стан будівель та матеріальнотехнічної бази медичних закладів громади.

      Реконструкція доріг державного значення дещо покращить стан доріг в територіальній громаді

       РИЗИКИ (визначені в результаті аналізу слабких сторін і загроз).

       При дослідженні взаємозв’язків між слабкими сторонами та загрозами, встановлено, що існуючий дисбаланс у рівні розвитку економіки, зайнятості, сфери бюджетних і комунальних послуг, доходів населення, інфраструктури та соціальної сфери у Бабинській сільській раді може бути посилений у разі обмеження місцевого самоврядування національною та регіональною політикою, продовження або замороження військового конфлікту в Україні, відтоку за межі громади кваліфікованих кадрів та згортання реформ. Розвиток населених пунктів громади у такому випадку буде суттєво обмежений.

 

5. СТРАТЕГІЧНІ ТА ОПЕРАЦІЙНІ ЦІЛІ СТРАТЕГІЇ

        Базуючись на результатах соціально-економічного аналізу, SWOT-аналізу та висновках, визначено як базовий динамічний (конкурентний) напрям розвитку, що передбачає формування конкурентних переваг громади шляхом мінімізації впливу на розвиток слабких сторін за допомогою можливостей, які зараз виникають в нашій країні та у світі.

       При цьому громада повинна максимально використати свої сильні сторони. Таким чином, були обрані три головні сфери зосередження зусиль на розвиток Бабинської  ОТГ, які є основними пріоритетним