Оновлена Стратегія розвитку громади

Дата: 10.11.2025 14:37

Кількість переглядів: 72

ЗАТВЕРДЖЕНО:

рішенням сесії

Бабинської сільської ради

Рівненської області

від __ грудня 2025 №____

СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ

Бабинської територіальної громади

Рівненської області

до 2027 року

(оновлена редакція)

с. Бабин

2025 рік

Зміст

№ з/п	Розділи, підрозділи	сторінка
1.	Вступ	3
2.	Характеристика громади	7
2.1	Коротка характеристика громади і району	7
2.2.	Інформація про орган місцевого самоврядування	8
2.3.	Історична довідка	9
2.4.	Коротка характеристика області та району	10
2.5	Земельні та природні ресурси	12
2.5.1	Земельні ресурси і територія громади	12
2.5.2	Містобудівні документи	12
2.5.3	Природно-ресурсний потенціал	12
2.5.4	Кліматичні умови	13
2.5.5	Стан навколишнього природного середовища	13
2.6.	Населення і трудові ресурси	14
2.7	Економіка громади	18
2.8	Фінансовий стан та бюджет громади	19
2.9	Туристична інфраструктура. Основні історичні та історико-архітектурні пам’ятки	29
2.10	Житлово-комунальна та енергетична інфраструктура	30
2.11	Соціальна інфраструктура	31
2.11.1.	Мережа закладів освіти	31
2.11.2	Мережа закладів охорони здоров’я	36
2.11.3	Заклади культури	37
2.11.4	Фізична культура та спорт	45
2.11.5	Соціальний захист населення	45
2.11.6	Адміністративні послуги	46
3.	Аналіз SWOT	47
3.1	Сектор «Порівняльні переваги». Тип стратегії – агресивна, наступальна	49
3.2	Сектор «Виклики».Тип стратегії – динамічна, конкурентна	50
3.3	Сектор «Ризики». Тип стратегії – оборонна.	51
3.4	Висновки та ідентифікація пріоритетів розвитку	52
4.	Головні чинники стратегічного вибору	54
5.	Стратегічне бачення розвитку Бабинської громади	59
6.	Стратегічні та операційні цілі	60
6.1	Стратегічні цілі (пріоритети), операційні цілі та завдання	60
6.2.	Стратегічна ціль 1. Створення умов для гармонійного розвитку жителів громади	65
6.3.	Стратегічна ціль 2. Економічний розвиток громади	76
6.4.	Стратегічна ціль 3. Створення комфортних та безпечних умов для проживання	81
7.	План реалізації Стратегії	87
8.	Основні етапи та механізми реалізації Стратегії	88
9.	Припущення та ризики	101
10.	Рекомендації	103

ВСТУП

Процес децентралізації влади, що розпочався в Україні у 2014 році, призвів до утворення у серпні 2015 року Бабинської сільської об’єднаної територіальної громади. На той час об'єдналися Бабинська сільська рада та Рясниківська сільська рада із центром у с.Бабин . У грудні 2020 року до Бабинської об'єднаної територіальної громади приєдналася ще Горбаківська сільська рада.

Спроможні територіальні громади (далі ТГ) повинні стати базовим елементом ефективної системи влади в Україні. На етапі створення громада зустрілася з багатьма викликами, серед яких є:

відсутність загальноприйнятих пріоритетів щодо забезпечення надання базових послуг мешканцям територіальної громади. Кожен орган місцевого самоврядування, який увійшов до складу ТГ, до об‘єднання мав власні пріоритети розвитку та власну систему цінностей щодо управління ресурсами. Після об‘єднання (приєднання) ці пріоритети, очевидно, мають бути переглянуті та мають бути вироблені підходи до управління «об‘єднаними» ресурсами.
потреба ефективного управління новими земельними, бюджетними ресурсами, які стали доступними для ТГ і можуть бути використані для розвитку,
збільшення кількості зацікавлених сторін, з якими потрібно узгоджувати прийняття рішень у межах ТГ.

У більш широкому контексті Бабинська громада повинна ефективно відповідати зовнішнім викликам, таким як глобалізація економіки, підвищення мобільності трудових ресурсів та пов‘язаний з цим ріст безробіття, посилення міжнародної конкуренції за інвестиції та розвиткові ресурси.

Відповіддю на ці та деякі інші виклики може стати перспективне (середньо- та довгострокове) планування ТГ. У цьому контексті важливим є не тільки (і не стільки) результат (планувальний документ), скільки сам процес його створення за участі широкого кола зацікавлених сторін – представників різних населених пунктів, різних підприємств, установ та організацій, різних політичних поглядів.

Однією з ознак «стратегічності» плану є довгостроковий (не менше 5 років) період планування. У Бабинській ТГ, умовно кажучи, відсутня довга «історія», тобто неможливо відстежити поведінку територіальної громади як цілісної територіальної соціально-економічної системи за попередні періоди, а період ідентифікації базових умов, які матимуть суттєвий вплив на подальшу суб‘єктність громади включає 2022-2023 роки.

Стратегія розвитку громади повинна узгоджуватися зі стратегіями розвитку вищого рівня – області, країни. Наразі стратегії вищого рівня розробляються на період до 2027 року.

Методологія розглядає сталість (сталий розвиток) і соціальну інтеграцію як основні принципи місцевого розвитку.

Стратегія розвитку Бабинської сільської ради на період до 2027 року (далі – Стратегія) є основним плановим документом розвитку громади на довгострокову перспективу.

Стратегія розроблена на виконання доручення Кабінету Міністрів України від 09 січня 2019 року № 49960/0/1-18, з урахуванням Указу Президента України від 30 вересня 2019 року № 722/2019 «Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року», Програми діяльності Кабінету Міністрів України (постанова Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2019 року № 849), а також на підставі Законів України «Про місцеві державні адміністрації», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України», «Про стимулювання розвитку регіонів», «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 932 «Про затвердження Порядку розроблення регіональних стратегій розвитку і планів заходів з їх реалізації, а також проведення моніторингу та оцінки результативності реалізації зазначених регіональних стратегій і планів заходів».

Розпорядженням сільського голови Бабинської сільської ради від 20.10.2021р. №24 було сформовано робочу групу з розробки Стратегії.

При розробці Стратегії також було враховано зобов’язання України щодо реалізації політики ґендерної рівності та використаний ґендерний профіль.

Підготовка стратегічного плану розпочалася з проведення соціально-економічного аналізу, який включав у себе:

дослідження основних тенденцій соціально-економічного розвитку сукупності населених пунктів Бабинської ТГ за попередній період, дослідження оточення (зовнішнього середовища) та оцінка можливостей розвитку громади,
проведення у серпні-вересні 2022 року опитування (анкетування). Громадське обговорення матеріалів, напрацьованих у рамках підготовки Стратегії, проводилися у декілька етапів. Попередньо, проєкти стратегічного аналізу, бачення і місії, SWOT-аналізу та стратегічних напрямів розвитку громади до 2027 року були розміщені на офіційному веб сайті громади для обговорення.

На спільному засіданні Робочої групи з розробки Стратегії було проведено презентацію та обговорення: стратегічного аналізу; SWOT-аналізу; видів економічної діяльності, які доцільно включити до стратегічної цілі ; проєкту структури можливих стратегічних цілей та бачення розвитку Бабинської громади до 2027 року.

Другим етапом стало залучення до обговорення напрацьованих матеріалів мешканців громади. Задля цього протягом серпня-вересня 2022 року проводилося інтерактивне опитування мешканців. Зокрема, оголошення про громадське обговорення було розміщено на офіційному сайті сільської ради. За результатами цього етапу громадського обговорення опрацьовано анкети мешканців та представників бізнесу, з розподілом результатів за статтю респондентів. Структуру стратегічних та оперативних цілей, місію та бачення розвитку громади до 2027 року було презентовано на засіданні Робочої групи з розробки Стратегії. Згідно з вимогами вищезазначеної Методики, зокрема сформовано:

стратегічне бачення розвитку громади на період до 2027 року, що являє собою бажану картину майбутнього території, якої ми хочемо досягти в процесі реалізації стратегічних цілей і завдань;
стратегічні цілі розвитку громади, які було визначено в найзагальніших рисах на основі порівняльних переваг громади з урахуванням викликів, а також можливих перешкод і ризиків на шляху розвитку;
оперативні цілі, які було визначено як пріоритетні на шляху досягнення стратегічних цілей, передбачають реалізацію необхідних заходів з метою досягнення відповідних стратегічних цілей.

Реалізація Стратегії полягатиме у здійсненні комплексної системи заходів, які зможуть забезпечити досягнення стратегічних цілей та створити безпечні умови та високу якість життя в громаді, в якому гармонійно поєднуватимуться розвинена та інклюзивна транспортно-логістична інфраструктура, екологічне сільське господарство, відпочинковий та історичний туризм, безпечне довкілля. При цьому основним критерієм результативності Стратегії є зростання добробуту кожного мешканця громади, незалежно від його віку, статі, місця проживання, фізичного стану, соціально-економічного статусу.

Внесення змін до Стратегії відбувалося:

- на підставі законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України», «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», «Про стратегічну екологічну оцінку»;

-з врахуванням Методичних рекомендацій щодо порядку розроблення, затвердження, реалізації, проведення моніторингу та оцінювання реалізації стратегій розвитку територіальних громад, затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 21.12.2022 № 265, розпорядження голови Бабинської сільської ради Рівненської області від 03 вересня 2025 року № 65 «Про оновлення Стратегії розвитку Бабинської сільської ради Рівненської області до 2027 року»;

- з урахуванням стратегічних і оперативних цілей стратегічних документів державного та регіонального рівня: Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2027роки (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2020 р. № 695 із внесеними змінами) та Стратегії розвитку Рівненської області на період до 2027 року ( у новій редакції) (затверджено рішенням сесії Рівненської обласної ради від 16.03.2020 № 1618 та внесеними змінами відповідно до рішення сесії Рівненської обласної ради від 28.03.2025 №1069).

Внесення змін до Стратегії зумовлене необхідністю врахування викликів, відображених у Державній стратегії регіонального розвитку на період до 2027 року, серед яких:

-наслідки повномасштабної війни рф проти України та їх вплив на територіальні громади Рівненської області, підвищення ролі безпеки та стійкості до зовнішніх чинників;

-набуття Україною статусу кандидата на членство в ЄС, поглиблення ступеня виконання положень «Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони», перехід до початку переговорів про вступ України до ЄС;

-рекомендації Організації економічного співробітництва та розвитку щодо необхідності забезпечення зв’язку з процесом відновлення України;

внесення змін до Закону України «Про засади державної регіональної політики».

Під час внесення змін до Стратегії використано матеріали структурних підрозділів сільської ради та результати досліджень науково-дослідних і проєктних установ.

При внесенні змін до Стратегії враховано результати її реалізації за період 2021 – 2024 роки.

2. ХАРАКТЕРИСТИКА ГРОМАДИ

2.1. Коротка характеристика громади і району

Дата утворення	•	12 серпня 2015 року
Населення	•	7422 особи (станом на 01.01.2025р)
Площа	•	12087га
Центр громади	•	село Бабин
Адреса	•	35431, Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Бабин, вул.Незалежності, буд.1
Сайт громади	•	https://babyn-gromada.gov.ua/
Кількісний склад громади	•	3 сільські ради, 11 сільських населених пунктів
Відстань від центру громади до міста Рівне	•	20 км

Відстань від центру громади до

найближчої залізничної станції 22 км

До складу громади увійшли населені пункти: Бабин, Підліски, Рясники, Дмитрівка, Горбаків, Шкарів, Томахів, Іллін, Дорогобуж, Подоляни, Мнишин. Адміністративниий центр - село Бабин.

Рис.1 Карта Бабинської ТГ

Територія громади розміщується в межах основної тектонічної структури Рівненщини – Волино-Подільської плити, зокрема Рівненське плато. Середня висота над рівнем моря – 253 м.

Клімат території помірно континентальний з м”якою зимою та досить теплим, з достатньою кількістю опадів, літом. Однак останні зими дещо морозні, а літо посушливе.

В цілому клімат території можна вважати комфортним для життя та сприятливим для господарської діяльності, в першу чергу для розвитку сільського господарства.

Територіальна громада займає площу 120,85 кв. кілометри, з населенням 7422 особи, у тому числі у с. Бабин – 2254 особи.

Громада межує із Білокриницькою, Бугринською та Гощанською громадами. Транспортний зв’язок з обласним центром проходить по трасі М-06 (Київ-Чоп).

2.2. Інформація про орган місцевого самоврядування

Органом місцевого самоврядування, що представляє інтереси Бабинської сільської територіальної громади Рівненського району Рівненської області та здійснює від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування є Бабинська сільська рада Рівненської області (далі сільська рада).

Сільська рада представлена 20 депутатами та сільським головою. Утворено 3 постійних депутатських комісії.

Виконавчим органом Бабинської сільської ради є її виконавчий комітет, який здійснює свої повноваження у різних сферах діяльності – забезпеченні законності, правопорядку, охорони прав і свобод громадян, у сфері соціально – економічного розвитку, підприємництва, будівництва, транспорту і зв’язку, регулювання земельних відносин, охорони навколишнього природного середовища, охорони здоров’я та соціального захисту. У складі виконавчого комітету 9 осіб, в тому числі два заступники сільського голови, дві старости та секретар сільської ради.

Керівництво ради та виконавчого комітету -7, з них 5 жінки (, секретар сільської ради, заступник сільського голови, дві старости, секретар керівника ) та 2 чоловіки (голова сільської ради та заступник).

Структурні підрозділи виконавчого комітету Бабинської сільської ради:

Відділ бухгалтерського обліку та звітності -3 штатні одиниці

Відділ стратегічного розвитку, юридичної, організаційно-кадрової та мобілізаційної роботи – 8 штатних одиниць.

Відділ земельних відносин, містобудування та архітектури – 6 штатних одиниць.

Сектор з благоустрою відділу земельних відносин – 1 штатна одиниця.

Відділ соціального захисту населення та охорони здоров'я -2 штатні одиниці.

Служба у справах дітей – 2 штатні одиниці.

Відділ організації надання адміністративних послуг та цифрової трансформації -7 штатних одиниць.

Відділ господарського забезпечення – 12,75 штатних одиниць.

2.3. Історична довідка

Існує кілька версій походження назви села Бабин. Одну з них розповіла жителька села Янчук М.

Село Бабин розкинулось поблизу села Дорогобуж. В давнину це було велике укріплення, місто Київської Русі. В ньому знаходилась багаточисленна дружина князя. Час був неспокійний,сім’ї дружинників вирішили поселитися в більш безпечному місці. Вони вибрали таку місцину, що була оточена пагорбами та болотами. Жили там жінки та діти. Довго називали це поселення Бабинець. Згодом лишилась лише назва – Бабин.

Дехто вважає, що назва « Бабин» походить від слова,що означає місце в церкві, де могли стояти лише жінки.

Інша версія розповідає про те ,що коли татаро-монголи оточили Дорогобуж, захисники вирішили врятувати мирне населення:жінок,дітей, старих. Їх було вивезено за межі міста і вони заховались в дрімучих лісах. Коли ж Дорогобуж був зруйнований,захисники загинули,то довгий час ніхто не повертався до руїн. Жінки та діти залишилися жити неподалік Дорогобужа. Коли хто потрапляв на їхнє поселення то бачив, що в ньому переважно жили жінки.

Тому і походить назва « Бабин», або « Бабине село «.

Ще одна версія говорить про те, що у західній частині села стояли «Кам’яна баба», якій поклонялися. Кажуть, що під час небезпеки, в ній могли заховатися люди.

Є ще одна версія походження села Бабин , в якій розповідається про те , що на території села проживав пан Бабінський.

Церква Іоанна Богослова села Бабин – архітектурна пам’ятка, церковна громада належить до Московського патріархату.

Перша згадка у польських фоліантах датується 1465 роком.

Церкву збудовано у 1839 році на честь святого апостола Іоанна Богослова за кошти княгині Олександри Радзівіл та прихожан. Добудована в липні 1986 року.

У 1994 році частина приміщення клубу села Бабин було передано громаді Української православної церкви Київського патріархату.

Місце під будівництво церкви було освячене і закладено перший камінь у 1938 року православним священиком Лойко Адамом. Через деякий час місце освятив польський ксьондз, все це відбувалось за ініціативою польської громади. За польської влади були збудовані стіни костелу. За німецької влади костел був накритий і в ньому зберігали зерно. За радянської влади у ньому зберігали цукор і пізніше зробили клуб.

Церква села Бабин, церковна громада належить до Київського патріархату з 1991 року.

2.4. Коротка характеристика області та району

Рівненська область як адміністративно-територіальна одиниця у складі України утворена 4 грудня 1939 року. Область розташована на північному заході України, охоплює східні частини Волинського Полісся, Волинської височини та малого Полісся і західну окраїну Центрального (Житомирського) Полісся. Межує з Волинською, Житомирською, Хмельницькою, Тернопільською, Львівською областями, Республікою Білорусь.

За характером рельєфу поділяється на дві частини: північну в межах Поліської низовини і південну, підвищену, що займає північну окраїну Волинсько-Подільської височини.

Область має вигідне територіально-географічне розташування із значним транзитним потенціалом. Територією області проходить державний кордон з Білоруссю протяжністю 234 кілометри. В області розташовані п’ять міжнародних пунктів пропуску.

Площа лісів становить 818,6 тис. гектарів, лісистість - 40,8 відсотка.

Природно-заповідний фонд нараховує 331 об’єктів загальною площею 229,1 тис. гектарів, що становить 11,4 відсотка території області.

Територія області - 20,1 тис. кв. кілометрів (3,3 відсотка території України) простягається із заходу на схід на 130 кілометрів, з півночі на південь - на 210 кілометрів.

За адміністративно-територіальним поділом область включає 4 райони, 11 міст, 16 селищ міського типу, 999 сільських населених пунктів. Обласний центр - місто Рівне з чисельністю населення 243,9 тис. осіб.

На Рівненщині сформовано 64 територіальні громади.

Населення області на 1 січня 2022 року становило 1141,8 тис. осіб (2,7 відсотка населення України), у тому числі у міських поселеннях – 541,8 тис.осіб ( 47,5 відсотка населення області), у сільській місцевості -600тис. осіб (52,5%). Щільність населення - 57 осіб на 1 кв. кілометр.

В усіх сферах економічної діяльності зайнято 455,2 тис. осіб, у тому числі у промисловості – 63,2 тис, осіб, сільському господарстві – 78,0 тис. осіб, в оптовій та роздрібній торгівлі – 128,5 тис.осіб, в інших галузях – 185,5 тис. осіб.

Провідне місце в економіці області займають промисловість та сільське господарство.

Провідні галузі промисловості області – виробництво та постачання електроенергії; хімічна промисловість; виробництво будматеріалів і скловиробів; харчова промисловість; виготовлення виробів з деревини; машинобудування; виробництво меблів; текстильна та добувна промисловість.

Основними напрямами розвитку сільського господарства є вирощування зернових та зернобобових культур, технічних культур (цукрових буряків, ріпаку, соняшнику), картоплі, овочів та виробництво продукції тваринництва (м’яса, молока, яєць).

Рівненський район розташований у південній частині Рівненської області. Центр — місто обласного підпорядкування Рівне.

Більша частина Рівненського району лежить у межах Волинської височини (Рівненське плато — підвищена лісова рівнина, розмежована ярами та балками), крайня північна — в межах Поліської низовини. Знаходиться у Західноукраїнській лісостеповій фізико-географічній провінції (більша частина) та Волинському Поліссі.

Рівненський район – це найбільший за територією і сільськогосподарським потенціалом лісостеповий природний район Рівненської області. Тут високородючі ґрунти. Вигідне географічне розташування та багаті природні, матеріальні та трудові ресурси визначають сучасний характер розвитку та структуру господарського комплексу Рівненського району.

Таблиця 1. Порівняння громади, району, області

Регіони	Площа, км²	Площа у % до загальної площі/району/ області	Населення	Населення у % до загального населення/району /області	Густота населення
Громада	120,87	1,68/0,6	7422	1,19/0,65	61,4
Район	7214,4	35,98	625543	54,8	86,7
Область	20051	-	1141784	-	56,9

Таблиця 2. Коротка характеристика громад – конкурентів Порівняння з громадами-конкурентами

Показники	2025рік
Показники	Бабинська громада	Білокриницька громада	Гощанська громада
Територія, км²	120,87	126,7	484,3
Населення	7422	11443	22755
Якась одна сильна сторона, що надає перевагу у розвитку(наприклад – працююче підприємство, природні ресурси, об‘єкт для туризму)	Вигідне географічне розташування, розвинута інфраструктура, наявність трудових ресурсів	Наявний приріст населення за рахунок міграції міського населення в сільські населені пункти.	Велика кількість аграрних підприємств, хороший туристичний потенціал

2.5 Земельні та природні ресурси

2.5.1. Земельні ресурси і територія громади

Площа громади дорівнює 12087 га.

Площа сільськогосподарських угідь складає 10400,62 га, з них ріллі – 7626,08 га. Основними культурами, вирощуванням яких займаються сільгосппідприємства нашої ради є пшениця, ячмінь – озимий та ярий, соя, кукурудза. Як прибуткова галузь, зерновиробництво є одним з основних джерел надходжень як для сільгосптоваровиробників, так і для місцевих бюджетів.

Таблиця 3. Розподіл земель за призначенням

Категорія земель	Площа земель, га
Землі сільськогосподарського призначення	10400,62
Землі житлової і громадської забудови	182,50
Землі лісогосподарського призначення	544,50
Землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення	83,40
Землі водного фонду	308,50
Землі рекреаційного призначення	22,50
Інші землі	544,98

2.5.2. Містобудівні документи

На території Бабинської сільської ради оновлено генеральні плани із планами зонування всіх 11 населених пунктів. Розроблено схеми розміщення тимчасових споруд у семи селах громади.

2.5.3. Природно-ресурсний потенціал.

Незважаючи на свою відносно невелику територію, Бабинська сільська рада виділяється у Рівненській області певними запасами ресурсів нерудних корисних копалин. Поклади вапняків зустрічаються у лісовому масиві поблизу оздоровчого табору Агатівка.

Сировиною для виробництва цегли є глина. В основному зустрічаються сірі глини сарматського віку. Основні їх запаси знаходяться у родовищах поблизу села Мнишин.

У 1984 році було введено в дію водозабір для м.Рівне з добовою подачею води 55 тис.куб.м, який працює у такому режимі з 1987 року. За понад 20 років експлуатації водозабору та нагромадження інших факторів, а саме: погіршення кліматичних умов, заповнення ставків –регуляторів Хмельницької АЕС, відсутності двостороннього регулювання меліоративних систем привело до погіршення ситуації.

Внаслідок цього на території сільської ради різко знизились рівні підземних вод, що привело до повного або часткового зникнення води в шахтних колодязях місцевих жителів. Крім того, обміліли або зовсім пропали малі річки, озера і ставки. Донедавна повноводна річка Горинь внаслідок порушення водного балансу теж обміліла.

Депресійна воронка розширилась до 375 кв.км. На поверхні ґрунту створилась сітка глибоких тріщин, нерівностей, що перешкоджає використанню природних лук за прямим призначенням. Розломи поверхні землі в районі водозабору (села Мнишин, Горбаків) сягають 5-7 м глибиною і до 1,5 м шириною. Тріщини землі за останні роки з’явилися й на відстані понад 15 км від зони водозабору.

Сучасна мережа природно-заповідного фонду представлена ентомологічним заказником місцевого значення «Рясниківський», ботанічним заказником місцевого значення «Бабинський ліс», гідрологічною пам’яткою природи місцевого значення «Рясниківські джерела» та «Дорогобузькі джерела». Заказники створені для забезпечення охорони та сприяння відтворенню типового природного ландшафту.

2.5.4. Кліматичні умови

Клімат території помірно теплий і вологий. Тут м’яка зима, тепле літо і достатня кількість опадів. Середня річна температура повітря становить +7,5^оС. Середня місячна температура холодного місяця січня - -4,8^оС і найтеплішого – липня - +18,5^оС. Середня кількість опадів становить 683 мм, при цьому основна їх кількість, близько 76%, випадає в теплий період року, з квітня по жовтень в період вегетації. Відносна вологість повітря в середньому за рік становить 70-80%, знижуючись у весняно-літній період до 65-67% і збільшуючись взимку до 85-89%. Сталий сніговий покрив неглибокий і нестійкий. Середнє число днів з сніговим покривом становить від 55 до 106 днів, висота коливається в межах 1-16 см.

2.5.5. Стан навколишнього природного середовища

Екологічну ситуацію в об’єднаній громаді можна охарактеризувати як таку, що потребує покращення.

Основний вплив на екологічну ситуацію у громаді мають розміщені на території громади промислові, сільськогосподарські та інші підприємства, проходження по території важливого транспортного коридору. Водночас тут немає підприємств, які є найбільшими забруднювачами повітря, ґрунту, водних об’єктів у регіоні. Розташування Бабинської територіальної громади на автошляху Е40/М06 Київ- Чоп забезпечує проходження тут великої кількості транзитного транспорту. Це спричиняє підвищене епізодичне забруднення приземних смуг атмосферного повітря продуктами згорання палива (оксидом вуглецю та окислами азоту), можливе до 5-10 м від ліній руху автотранспорту шляхам.

Водокористувачами на території громади визначено РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал». Усю воду використовують із підземних джерел. Гострою є проблема побудови на р.Горинь гідротехнічних споруд, які покращать стан справ із забезпеченням водою м.Рівне.

Територія громади характеризується високим ступенем антропогенної трансформації земель. Зокрема, рівень розораності території досягає 70%.

Основним способом поводження з ТПВ у громаді є їх вивезення та захоронення на полігонах і сміттєзвалищах. На території є два паспортизованих сміттєзвалища, однак, за відсутності у сільській раді житлово-комунального господарства, такі сміттєзвалища не обслуговуються. У громаді здійснюється подворовий збір та вивіз ТПВ. Вивіз сміття від населення здійснюється за рахунок місцевого бюджету КП « Великошпанівське». Потребує поліпшення ситуація із стихійними сміттєзвалищами, які є на території громади.

2.6. Населення і трудові ресурси

Таблиця 4. Населені пункти Бабинської ТГ та їх характеристики

№	Найменування територіальних громад та населених пунктів, що входять до їх складу, із зазначенням адміністративного статусу	Чисельність населення станом на 01.01.2025	Відстань до потенційного адміністративного центру територіальної громади, км
	Бабинська сільська рада
1	с. Бабин	2254
2	с. Підліски	277	6
	с.Рясники	588	6
3	с.Дмитрівка	348	5
4	с. Горбаків	1407	9
5	с. Мнишин	471	13
6	с. Дорогобуж	562	4,6
	с. Подоляни	138	11
7	с. Іллін	587	6
8	с. Томахів	460	12
9	с. Шкарів	330	9

Протягом 2022-2025років спострерігається значне зменшення населення. Війна є найбільшим чинником такої ситуації.

Таблиця 5. Демографічна ситуація

	Найменування показника	Одиниця виміру	Значення показника у 2023 році (факт)	Значення показника у 2024 році (факт)	Значення показника у 2025 році (факт)	Значення показника у 2026 році (прогноз)
1	Чисельність постійного населення	осіб	7592	7462	7422	7350
2	Чисельність постійного населення віком 16-59 років	осіб	4146	4142	4061	4040
3	Кількість дітей віком до 16 років	осіб	1382	1445	1483	1490
5	Природний приріст (скорочення ) населення	осіб	-2	-48	-33	-24
6.	Кількість зайнятого (працюючого) населення	осіб	4146	4142	4061	4050
7	Внутрішня міграція населення в межах населених пунктів об’єднаної територіальної громади	осіб	+45	+59	+77	+66

Таблиця 6. Розподіл населення за віком, осіб (сумарно по всіх населених пунктах, що увійшли до складу територіальної громади)

Показники	2024	2025
Населення у віці:
Молодшому за працездатний , в тому числі	7462	7422
діти дошкільного віку	433	414
Діти шкільного віку	883	1070
Працездатному	4065	4070
старшому за працездатний	1734	1740

Таблиця 7. Чисельність постійного населення громади за віком, осіб (сумарно по всіх населених пунктах, що увійшли до складу територіальної громади)

	Найменування показника	Одиниця виміру	Значення показника у 2022році (факт)	Значення показника у 2023 році (факт)	Значення показника у 2024 році (факт)	Значення показника у 2025 році (факт)
1	Чисельність постійного населення	осіб	7640	7592	7462	7422
2	Чисельність постійного населення віком 16-59 років	осіб	4216	4146	4142	4061
3	Кількість дітей віком до 16 років	осіб	1720	1382	1445	1483
4	Кількість людей старшого за працездатний вік	осіб	1704	1711	1731	1733

Таблиця 8. Розподіл населення за віком у населених пунктах, що увійшли до складу сільської ради станом на 2025 рік, осіб

Показники	с.Дмитрівка	с.Рясники	с.Підліски	с.Бабин	с.Мнишин	с.Подоляни	с.Дорогобуж	с.Іллін	с.Томахів	с.Шкарів	с.Горбаків
Населення всього, в тому числі у віці:	348	588	277	2254	471	138	562	587	460	330	1407
Працездатному	199	373	165	1339	270	80	310	371	245	192	828
Старшому за працездатний	88	135	53	516	127	36	179	75	121	78	332
молодшому за працездатний, в тому числі :	56	69	54	380	65	14	61	128	85	48	217
Діти дошкільного віку	15	23	12	114	22	6	23	62	32	17	88
Діти шкільного віку	58	64	64	361	59	13	54	108	71	43	170

Таблиця 9. Ґендерна структура населення Бабинської громади станом на

Населені пункти	Всього станом на 01.01.2025	чоловіки	жінки
с. Бабин	2254	1028	1226
с. Підліски	277	129	148
с.Рясники	588	284	304
с.Дмитрівка	348	141	207
с. Горбаків	1407	656	751
с. Мнишин	471	214	257
с. Дорогобуж	562	265	297
с. Подоляни	138	65	73
с. Іллін	587	291	296
с. Томахів	460	220	240
с. Шкарів	330	160	170
Всього	7422	3453	3969

Сучасні демографічні процеси мають негативні ознаки – скорочення чисельності населення (перепад у 2020році за рахунок об'єднання), від’ємний природній приріст, смертність переважає над народжуваністю.

З 24 лютого 2022 року у Бабинській громаді, як у більшості громад Західної України, спостерігалося посилення міграційних потоків у двох напрямах: по-перше, виїзд жінок і дітей – жителів громади переважно за кордон з метою убезпечення себе від можливих наслідків війни; по-друге, внутрішнє переміщення у громаду осіб з окупованих територій, на яких ведуться активні бойові дії. За період з 24 лютого 2022 року у громаді загалом зареєструвалися та отримали статус ВПО 448 особи. Станом на 1 січня 2025 року тут зареєстровано 50 внутрішньо переміщені особи, серед них 24 жінки та 26 чоловіків. Внутрішньо переміщенні особи (ВПО) мають ряд проблем, які потрібно спільними зусиллями вирішити. Найактуальніші проблеми – це відсутність власного житла, безробіття, низький потенціал та мотивація вимушених переселенців, низька співпраця між ВПО та громадою.

Демографічні показники Бабинської громади демонструють, повільно спадаючу чисельність населення за останні три роки. На загальне зменшення чисельності населення, крім міграції жителів закордон, впливає природне скорочення. Війна в країні вносить суттєві показники по втратах населення, а також на їх захворюванність і, як наслідок, смертність. Чисельність економічно активного населення у віці 16-59 років становить 4061 осіб або 55% від загальної чисельності населення громади. Станом на 1 січня 2025 року статус безробітного у громаді мали 23 осіб. З огляду на близькість розташування до м. Рівне жителі громади мають доступ до найбільш розвиненого ринку праці у регіоні. Географічне розташування громади є сприятливим для розвитку бізнесу. селищної ради.

Важливим показником у демографічній ситуації є гендерна рівність. Чисельність жіночого населення нижча, що може й негативно впливати на демографічну ситуацію взагальному.

До вразливих груп населення громади належать жінки та чоловіки похилого віку та особи з інвалідністю, самотні матері/батьки, особи, які живуть з ВІЛ, багатодітні сім'ї та сім'ї з дітьми з інвалідністю.

Таблиця 10. Рівні освіти серед населення у віці понад 18 років (сумарно по всіх населених пунктах, що увійшли до складу ТГ)

Показники	Кількість, осіб	% до загальної кількості населення
Професійно-технічна	1852	45
Базова вища	617	15
Повна вища	1481	36
Інше	165	4

Структура зайнятості на місцевому рівні тяжіє до сільськогосподарського сектору (рис. 2).

Рис. 2. Структура зайнятості в розрізі видів економічної діяльності (2019 р.)

Понад половина зайнятого населення працює в установах, організаціях та на підприємствах м.Рівне. Наступними за вагомістю сферами зайнятості є торгівля (19%) та освіта (15%).

Отже, основними роботодавцями громади є сільськогосподарські підприємства та бюджетна сфера.

2.7. Економіка громади

Економіка громади має аграрну спеціалізацію.

На території Бабинської територіальної громади працює 11 фермерських господарств, а також 9 підприємств з обмеженою відповідальність.

Аграрний сектор займає вагому долю у розвитку громади. Значну частину земель орендують сільськогосподарські підприємства, які зареєстровані за межами територіальної громади.

Найбільшим агроформуванням громади та основним роботодавцем цієї галузі є сільськогосподарське підприємство ТОВ СГП «Імені Воловікова».

Сільськогосподарськими підприємствами, що працюють на території громади, постійно дотримуються сівозміни та проводиться сортооновлення всіх сільськогосподарських культур в обсязі забезпеченні посівних площ насінням нових та перспективних сортів високого репродуктивного складу.

Основною спеціалізацією аграрного сектору є рослинництво, зокрема, вирощування зернових та технічних культур.

У громаді зареєстровано 240 фізичних осіб підприємців, які займаються різними сферами діяльності.

На території громади функціонує близько 40 торгових об'єктів та 2 готельних комплекса. Над трасою Київ-Чоп у межах громади розташовано дві АЗС. У громаді також працює підприємство по виготовленню тари із пластмаси, а також розвивається підприємство по переробці рибних продуктів.

2.8. Фінансовий стан та бюджет громади

Таблиця 11. Доходи бюджету, грн.

ККД	Доходи	2022	2023	2024	2025(план)
10000000	Податкові надходження	30 418 588,78	41 349 675,42	54 453 364,96	47 788 000,00
11000000	Податки на доходи, податки на прибуток, податки на збільшення ринкової вартості	17 224 369,81	18 831 063,19	25 533 813,53	22 220 600,00
11010000	Податок та збір на доходи фізичних осіб	17 224 369,81	18 831 063,19	25 533 813,53	22 220 600,00
11010100	Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати	14 578 696,85	15 073 130,28	21 380 623,84	19 000 000,00
11010400	Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку інших ніж заробітна плата	2 628 219,89	3 574 472,42	3 532 118,01	2 700 000,00
11010500	Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування	17 453,07	8 063,57	259 270,57	220 000,00
11011300	Податок на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов`язання, що підлягає сплаті фізичними особами	0,00	175 396,92	361 801,11	300 600,00
11020000	Податок на прибуток підприємств	0,00	0,00	0,00	0,00
11020200	Податок на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності	0,00	0,00	0,00	0,00
13000000	Рентна плата та плата за використання інших природних ресурсів	83 622,00	64 413,16	79 259,37	62 000,00
13010000	Рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів	8 468,78	2 338,00	1 779,61	2 000,00
13010100	Рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів в частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування	1 190,11	2 152,00	1 779,61	2 000,00
13010200	Рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів (крім рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів в частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування)	7 278,67	186,00	0,00	0,00
13030000	Рентна плата за користування надрами загальнодержавного значення	75 153,22	62 075,16	77 479,76	60 000,00
13030100	Рентна плата за користування надрами для видобування інших корисних копалин загальнодержавного значення (крім видобування корисних копалин, визначених як Активи природних ресурсів)	75 153,22	62 075,16	77 479,76	60 000,00
14000000	Внутрішні податки на товари та послуги	3 870 423,60	10 615 239,32	13 933 731,61	12 339 800,00
14020000	Акцизний податок з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції)	387 222,81	1 989 898,64	1 803 453,58	1 579 800,00
14021900	Пальне	387 222,81	1 989 898,64	1 803 453,58	1 579 800,00
14030000	Акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції)	2 594 754,80	7 595 563,67	11 015 705,21	9 800 000,00
14031900	Пальне	2 594 754,80	7 595 563,67	11 015 705,21	9 800 000,00
14040000	Акцизний податок з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів	888 445,99	1 029 777,01	1 114 572,82	960 000,00
14040100	Акцизний податок з реалізації виробниками та/або імпортерами, у тому числі в роздрібній торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, що оподатковується згідно з підпунктом 213.1.1	440 539,70	732 199,69	795 156,93	680 000,00
14040200	Акцизний податок з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (крім тих, що оподатковуються згідно з підпунктом 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України)	447 906,29	297 577,32	319 415,89	280 000,00
18000000	Місцеві податки та збори, що сплачуються (перераховуються) згідно з Податковим кодексом України	9 240 173,37	11 838 959,75	14 906 560,45	13 165 600,00
18010000	Податок на майно	4 457 137,29	6 227 448,07	7 512 252,00	6 732 600,00
18010200	Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості	66 195,29	151 688,67	229 594,53	200 000,00
18010300	Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості	59 055,50	335 223,73	508 262,39	450 000,00
18010400	Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості	907 989,45	1 091 822,00	1 568 822,40	1 550 000,00
18010500	Земельний податок з юридичних осіб	58 195,30	187 618,49	348 382,46	300 000,00
18010600	Орендна плата з юридичних осіб	2 698 506,01	3 258 437,34	3 645 732,41	3 100 000,00
18010700	Земельний податок з фізичних осіб	240 506,22	591 469,29	467 856,62	450 000,00
18010900	Орендна плата з фізичних осіб	401 689,52	592 438,55	710 267,86	682 600,00
18011000	Транспортний податок з фізичних осіб	0,00	0,00	8 333,33	0,00
18011100	Транспортний податок з юридичних осіб	25 000,00	18 750,00	25 000,00	0,00
18030000	Туристичний збір	1 067,00	1 353,00	1 940,00	3 000,00
18030100	Туристичний збір, сплачений юридичними особами	1 067,00	1 353,00	1 340,00	1 400,00
18030200	Туристичний збір, сплачений фізичними особами	0,00	0,00	600,00	1 600,00
18050000	Єдиний податок	4 781 969,08	5 610 158,68	7 392 368,45	6 430 000,00
18050300	Єдиний податок з юридичних осіб	782 174,70	534 912,01	615 241,84	550 000,00
18050400	Єдиний податок з фізичних осіб	2 779 173,37	3 823 447,83	5 386 135,54	4 600 000,00
18050500	Єдиний податок з сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків	1 220 621,01	1 251 798,84	1 390 991,07	1 280 000,00
20000000	Неподаткові надходження	832 988,04	141 585,60	1 126 913,77	165 000,00
21000000	Доходи від власності та підприємницької діяльності	29 155,00	16 490,00	34 730,00	0,00
21080000	Інші надходження	29 155,00	16 490,00	34 730,00	0,00
21081100	Адміністративні штрафи та інші санкції	12 155,00	9 690,00	13 430,00	0,00
21081500	Штрафні санкції, що застосовуються відповідно до Закону України `Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в елект	17 000,00	6 800,00	21 300,00	0,00
22000000	Адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційної господарської діяльності	789 320,80	59 732,02	131 273,20	135 000,00
22010000	Плата за надання адміністративних послуг	785 751,61	50 239,53	121 657,31	125 000,00
22010300	Адміністративний збір, що справляється відповідно до Закону України `Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань`	30 740,00	3 240,00	910,00	0,00
22012500	Плата за надання інших адміністративних послуг	4 491,61	12 619,53	36 597,31	35 000,00
22012600	Адміністративний збір за державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень	750 520,00	34 380,00	84 150,00	90 000,00
22090000	Державне мито	3 569,19	5 982,20	1 667,74	2 000,00
22090100	Державне мито, що сплачується за місцем розгляду та оформлення документів, у тому числі за оформлення документів на спадщину і дарування	3 569,19	5 982,20	1 667,74	2 000,00
22130000	Орендна плата за водні об`єкти (їх частини), що надаються в користування на умовах оренди Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, районними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, місцевими радами	0,00	3 510,29	7 948,15	8 000,00
24000000	Інші неподаткові надходження	0,00	65 363,58	960 910,57	30 000,00
24060000	Інші надходження	14 512,24	65 363,58	960 910,57	30 000,00
24060300	Інші надходження	14 512,24	65 363,58	960 910,57	30 000,00
40000000	Офіційні трансферти	38 469 728,69	42 642 177,32	40 906 465,59	28 035 800,00
41000000	Від органів державного управління	38 469 728,69	42 642 177,32	40 906 465,59	28 035 800,00
41020000	Дотації з державного бюджету місцевим бюджетам	7 616 300,00	13 266 100,00	5 758 100,00	5 291 100,00
41020100	Базова дотація	7 616 300,00	13 171 000,00	5 758 100,00	5 291 100,00
41021400	Додаткова дотація з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення повноважень органів місцевого самоврядування на деокупованих, тимчасово окупованих та інших територіях України, що зазнали негативного впливу у зв`язку з повномасштабною збройною агрес	0,00	95 100,00	0,00	0,00
41030000	Субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам	30 474 900,00	29 002 000,00	34 339 386,71	22 744 700,00
41031100	Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення харчуванням учнів закладів загальної середньої освіти	0,00	0,00	0,00	0,00
41033300	Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення харчуванням учнів початкових класів закладів загальної середньої освіти	0,00	0,00	435 986,71	0,00
41033900	Освітня субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам	30 474 900,00	29 002 000,00	33 903 400,00	22 744 700,00
41035400	Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами	0,00	0,00	0,00	0,00
41036000	Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію публічного інвестиційного проекту на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти `Нова українська школа`	0,00	0,00	0,00	0,00
41036300	Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення доплат педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти	0,00	0,00	0,00	0,00
41040000	Дотації з місцевих бюджетів іншим місцевим бюджетам	187 900,00	0,00	0,00	0,00
41040500	Дотація з місцевого бюджету на проведення розрахунків протягом опалювального періоду за комунальні послуги та енергоносії, які споживаються установами, організаціями, підприємствами, що утримуються за рахунок відповідних місцевих бюджетів за рахунок відповідної дотації	187 900,00	0,00	0,00	0,00
41050000	Субвенції з місцевих бюджетів іншим місцевим бюджетам	190 628,69	374 077,32	808 978,88	0,00
41051200	Субвенція з місцевого бюджету на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету	190 628,69	133 188,30	163 492,28	0,00
41051400	Субвенція з місцевого бюджету на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти `Нова українська школа` за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету	0,00	0,00	520 488,90	0,00
41051700	Субвенція з місцевого бюджету за рахунок залишку коштів субвенції на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами, що утворився на початок бюджетного періоду	0,00	23 183,42	2 862,71	0,00
41053900	Інші субвенції з місцевого бюджету	0,00	100 000,00	0,00	0,00
41057700	Субвенція з місцевого бюджету на виконання окремих заходів з реалізації соціального проекту `Активні парки - локації здорової України` за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету	0,00	117 705,60	122 134,99	0,00
	Усього ( без урахування трансфертів)	31 251 576,82	41 491 261,02	55 580 278,73	47 953 000,00
	Усього	69 721 305,51	84 133 438,34	96 486 744,32	75 988 800,00

Таблиця 12. Доходи бюджету на одного мешканця.

Роки	Податок на доходи фізичних осіб	Єдиний податок	Місцеві податки та збори	Плата (податок) за землю	Податкові надходження разом	Дохід від оренди комунального майна
2022	1908,21	625,91	1209,45	444,88	3981,50	7,54
2023	1985,40	738,96	1559,40	609,85	5446,48	4,45
2024	2865,27	990,67	1997,66	597,96	7297,42	5,92

Таблиця 13. Структура видатків бюджету громади на 2022 рік (прогнозні), грн.

Код	Найменування	2025 (прогноз)
0100	Органи місцевого самоврядування	14 320 100,00
1000	Освіта	49 688 700,00
2000	Охорона здоров’я	984 000,00
3000	Соціальний захист	2 180 000,00
4000	Культура	2 870 000,00
5000	Спорт	60 000,00
6000	Житлово-комунальне господарство	2 710 000,00
7000	Економічна діяльність	2 100 000,00
8000	Інша діяльність	480 000,00
9000	Міжбюджетні трансферти	596 000,00
Код	Статті видатків	2025 (прогноз)
2100	Заробітна плата	55 988 686,00
2220	Медикаменти	9 000,00
2230	Продукти харчування	3 083 374,00
2270	Оплата комунальних послуг та енергоносіїв	7 533 980,00
2282	Окремі заходи по реалізації державних (регіональних) програм, не віднесені до заходів розвитку	12 000,00
2730	Соціальне забезпечення	652 000,00
	Інші видатки	8 709 760,00

Таблиця 14. Порівняння видатків та доходів, грн.

Назва	2022	2023	2024	2025 (план)
Загальні видатки, в тому числі	68 394 639,99	75 364 662,03	90 294 089,38	75 988 800,00
видатки на соціальну сферу	2 128 332,76	2 355 748,46	3 759 532,4	2 180 000,00
видатки розвитку	2 775 192,49	9 174 517,6	32 548 690,16	200 000,00
Загальні доходи, в тому числі	69 721 305,51	84 133 438,34	96 486 744,32	75 988 800,00
Дотації з державного бюджету місцевим бюджетам	7 616 300,00	13 266 100,00	5 758 100,00	5 291 100,00
Субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам	30 474 900,00	29 002 000,00	34 339 386,71	22 744 700,00
Дотації з місцевих бюджетів іншим місцевим бюджетам	187 900,00	0,00	0,00	00,00
Субвенції з місцевих бюджетів іншим місцевим бюджетам	190 628,69	374 077,32	808 978,88	00,00

Рис.3. Структура видатків бюджету громади на 2025 рік (планові показники).

Всього – 75 988,8 тис. грн.

Рис. 4. Доходи бюджету громади на 2025 рік (планові показники).

Всього – 75 988,8 тис. грн.

Таблиця 15. Найбільші платники податків у громаді 2024рік.

№ з/п	Назва	Сплачено ПДФО	Податок на прибуток підприємств	Акциз	Плата за землю/оренда	Податок на нерухомість
1	ТОВ СГП «ІМ. ВОЛОВІКОВА»	10 160 972,00			1 337 793,64
2	РОВКП ВКГ «РІВНЕОБЛВОДОКАНАЛ»				82 622,26
3	ТОВ «СТОВПИНСЬКІ КОВБАСИ»	7 475 731,49	10 900 000,00
4	ВОКМС БАБИНСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ	1 508 506,19
5	ЗАХIД-ТРАНСБУД, ТОВ	365 442,19	252 850,00
6	ОЦЕМД ТА МК РОР КП	284 276,86
7	ТОВ «РЕЙМАКС»				983 823,09	1 281 753,71
8	ПІІ «АМІК УКРАЇНА»	239 601,93		33 704,58
9	БАБИНСЬКА СІЛЬСЬКА РАДА	2 028 978,28
10	ТОВ «ОККО - ДРАЙВ »			115 997,00
11	ТОВ "МЕГАПАК ЛТД"	211 628,01			40 788,44	60 086,10
12	ТОВ "СІД КЕМ ГРУП"	298 810,28	29 138,50		87 413,18
13	ГАЛУШКО ІРИНА ОЛЕКСАНДРІВНА	228 865,63
14	БАБИНСЬКИЙ ЛІЦЕЙ	3 353 808,94
15	ГОРБАКІВСЬКИЙ ЛІЦЕЙ	2 235 404,37
16	ІЛЛІНСЬКА ГІМНАЗІЯ	625 971,53
17	КЗ "ЦБ ЗОК БАБИНСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ"	343 267,86
18	КНП БАБИНСЬКИЙ ЦЕНТР ПМСД	504 980,60
19	СИТИЙ КАБАНЧИК ТОВ	1 022 908,95
20	ТОВ «СТОМІЛЬ САНОК УКРАЇНА»				203 204,71
21	ТУРЧЕНЮК ЛЮДМИЛА СТЕПАНІВНА				100 749,46
22	ПП «ФІРМА „АГРО-ЦЕНТР“»				44 209,84	140 143,36
23	ТОВ "ГОЩА-МІЛК"				392 850,94

2.9 Туристична інфраструктура

Основні історичні та історико – архітектурні пам’ятки

На території громади знаходиться пам'ятка архітектури національного значення: церква Успіння Пресвятої Богородиці (XII ст., 1580р., 1834р.) в с.Дорогобуж. Церква вважається найдавнішою збереженою спорудою Рівненщини і вона занесена до Реєстру пам'яток України національного значення за охоронним номером 1491/0 (ID 56-212-0110).

У 1577 чи 1582 церква була капітально перебудована чи збудована на старовинній основі. Перша дата ґрунтується на записі поновлення благодатної ікони Богоматері. Перед тим брацлавський каштелян Василь Загоровський пожертвував монастиреві 5 кіп грошей. Аналогічну дарчу на 5 кіп литовськихгрошів надав 21червня 1576 волинськийвоєвода, луцький староста князь Богуш Корецький. Фундатором відновлення церкви вважають київськоговоєводу, волинського маршалка і старосту,князя Костянтина Василя Острозького, власника Дорогобужа. Він записав на сторінці свого рукописного Євангелія 1580 про пожертвування монастиреві сіл Іллін, Дроздів, Монастирне, ряд дозволів на отримання прибутків з мит, варення меду тощо За легендою 1786 церкву докорінно перебудували василіани задля надання рис католицького храму.

Крім пам'ятки архітектури у цьому ж селі є пам'ятка археології національного значення: Дорогобузьке городище X-XIIIст., XIV-XVIIст Дорогобузьке городище неодноразово згадується у літописах від кінця XI до початку XIII ст. Перше повідомлення про нього знаходимо в “Повісті минулих літ” у розповіді про події 1084 р. Тоді великий київський князь Всеволод Ярославич віддав місто у володіння Давиду Ігоревичу, внуку Ярослава Мудрого. Дорогобуж стає центром удільного князівства.

Дорогобузьке городище належить до памяток складномисового типу, воно охоплює три укріплені частини загальною площею 5,5 га. Дитинець площею 1,7 га було збудовано на мисі, із напільної сторони він оточений валом заввишки до 4 м. Із півночі дитинець був захищений трьома паралельними валами, які не збереглися.

Також на території громади є 16 пам'яток археології місцевого значення та 4 пам'ятки архітектури місцевого значення. Бабинська громада має 12 пам'ятників історії місцевого значення.

2.10. Житлово-комунальна та енергетична інфраструктура

Всі населені пункти громади газифіковані. Централізоване водопостачання є у всіх населених пунктів, крім с.Підліски. Центральна частина с.Горбаків забезпечена централізованим водовідведенням. Вуличне освітлення облаштоване на 90% .

Стан об’єктів інфраструктури погіршився через припинення реконструкції, повної заміни мережі водопостачання та водовідведення, постійне зростання цін на енергоносії, а також незадовільне технічне обслуговування.

Низька окупність витрат у поєднанні із збільшенням видатків обмежує можливості комунальних підприємств щодо капітальних вкладень або належного відновлення основних фондів, що в кінцевому рахунку призводить до подальшого руйнування основних активів і зниження рівня обслуговування населення по безперебійному наданню послуг водопостачання та водовідведення.

Протяжність усіх видів інженерних мереж в громаді протягом всього аналізованого періоду залишалась незмінною. Значна частина із цих мереж станом на сьогодні потребує капітального чи поточного ремонту. Паралельно, актуальним залишається завдання їх розширення.

Дорожнє покриття комунальних вулиць на 80% має тверде покриття.

Житловий фонд громади налічує 3152 будинки та 67,052 тис. м² площі. Понад 90% житлового фонду громади – це індивідуальні будинки, менше 10% житлового фонду становлять квартири (табл.). Житловий фонд налічує 53 багатоквартирних будинків, із них на засадах об’єднання співвласників багатоквартирних будинків функціонує 7 (кількість ОСББ).

Таблиця 16 . Житловий фонд

Показники	2025
Заселені будинки	3152
у тому числі: - індивідуальні будинки	3099
Житловий фонд, тис.кв.м. загальної площі	67,052
% помешкань, підключених до комунального водопостачання	95
% помешкань, підключених до комунального водовідведення	18
% помешкань, підключених до комунального газопостачання	98
% помешкань, підключених до центрального опалення	0

2.11. Соціальна інфраструктура

2.11.1. Мережа закладів освіти

Освіта Бабинської громади представлена 2 закладами дошкільної освіти (ЗДО «Дзвіночок» у с. Горбаків та ЗДО (ясла-садок) «Казковий світ» у с. Бабин) та 3 закладами загальної середньої освіти, а саме, Бабинський ліцей (опорний, має 3 філії Дорогобузьку, Рясницьку та Дмитрівську), Горбаківський ліцей (має Томахівську філію) та Іллінську гімназію.

Значну увагу приділено питанню включення дітей з особливими потребами в освітній процес. У закладах освіти громади станом на 01.09.2025 року працює 18 інклюзивних класів у закладах загальної середньої освіти (23 дітей) та 1 інклюзивна група у закладах дошкільної освіти (1 дитина). За останні 5 років зроблено капітальний ремонт (утеплення фасаду) Бабинського ліцею , збудовано укриття у Бабинському ліцеї, триває процес капітального ремонту у спортивній залі Горбаківського ліцею, розпочаті роботи з утеплення дитячого садочка «Казковий світ» у с.Бабин, зроблено поточний ремонт підсобного приміщення Томахівської філії з метою використання будівлі як найпростішого укриття, замінено вікна у Рясниківській філії, встановлено спортивний майданчик на території Горбаківського ліцею, встановлено дитячі майданчики на території дитячого садочка «Дзвіночок», тривають роботи із вкладання бруківки на території Іллінської гімназії.

Таблиця 17. Дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади

Заклади дошкільної та загальної середньої освіти

Показники	2022	2023	2024	2025
Кількість дошкільних закладів, одиниць	2	2	2	2
Кількість дітей в дошкільних закладів, тис. осіб	192	203	167	160
Завантаженість дошкільних закладів, %	100	100	87	84
Кількість закладів загальної середньої освіти	3	3	3	3
Кількість учнів у загальноосвітніх навчальних закладах, осіб	1003	959	901	845
Кількість вчителів у загальноосвітніх навчальних закладах, осіб	125	123	121	118

Таблиця18.Перелік та опис закладів освіти

	Назва та місце розміщення	Рік побудови чи капремонту	Проектна потужність, дитиномісць	Наповненість, кількість дітей	Основна проблема
1	Бабинський ліцей Бабинської сільської ради Рівненської області	1969	500	395	1.Придбання автобуса 2.Поточний ремонт будівлі(заміна підлоги, оновлення стелі) 3.Забезпечення матеріальною базою кабінету інформатики 4.Облаштування ресурсної кімнати 5.Встановлення вбиральні на поверхах 6.Модернізація харчоблоку
	Рясницька філія Бабинського ліцею Бабинської сільської ради Рівненської області	2001	108	40	1.Утеплення фасаду
	Дорогобузька філія Бабинського ліцею Бабинської сільської ради Рівненської області	1974	180	33	1.Капітальний ремонт другого поверху
	Дмитрівська філія Бабинського ліцею Бабинської сільської ради Рівненської області	1980	30	7	1.Капітальний ремонт будівлі з будівництвом укриття
2	Горбаківський ліцей Бабинської сільської ради Рівненської області	Рік побудови-2017	280	253	1.Поповнення та оновлення матеріальної бази ліцею 2.Створення STEM класу (робототехніки), ресурсної кімнати та кабінету профорієнтації 3.Будівництво штучного міні-футбольного поля
	Томахівська філія Горбаківського ліцею Бабинської сільської ради Рівненської області	Рік побудови-1989	150	39	1. Будівництво укриття. 2.Утеплення стелі та фасаду закладу. 3. Перекриття котельні. 4. Заміна електромережі та тепломережі 5.Встановлення паркану 6. Монтаж блискавкозахисту
3	Іллінська гімназія Бабинської сільської ради Рівненської області	2001	150	78	1.Капітальний ремонт даху 2.Ігровий майданчик 3.Телевізійне та мультимедійне обладнання 4.Блискавкозахист 5.Оновлення інвентарю (в т.ч. меблі) 6.Заміна газових котлів (оновлення)
4.	ЗДО (ясла-садок) «Казковий світ» Бабинської сільської ради Рівненської області	1985 р.	140	83	1.Благоустрій території 2.Капітальний ремонт приміщення (утеплення фасаду) 3.Капітальний ремонт харчоблоку 4.Оновлення і поповнення матеріально-технічної бази, в т.ч. оргтехнікою. 5.Введення в експлуатацію твердопаливних котлів
5.	ЗДО «Дзвіночок» Бабинської сільської ради Рівненської області	2021 рік	Ф	68	1.Будівництво укриття

Таблиця 19. Мережа груп закладів дошкільної освіти станом на 01.09.2025р

Заклад освіти	Кількість дітей	Кількість груп
Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) «Казковий світ»	81	4
Заклад дошкільної освіти «Дзвіночок»	71	3
Структурний підрозділ дошкільної освіти Іллінської гімназії	5	1

Таблиця 20. Мережа закладів загальної середньої на 2025/2026 навчальний рік

№

п/п

Назва школи

1-4

5-9

10-11

1-11

Наповнюваність класів

ГПД

Бабинський ліцей Бабинської сільської ради

2/25

2/30

2/33

1/22

7/110

2/31

2/42

2/39

2/47

2/41

10/200

2/35

2/41

4/76

21/386

18,4

1/30

Рясницька філія Бабинського ліцею

1/6

1/6

1/10

1/7

0/3

1/10

0/4

3/34

4/40

Дорогобузька філія Бабинськго ліцею

0/3

0/1

0/4

0/8

1/5

1/6

1/10

0/4

3/25

3/33

Дмитрівська філія Бабинського ліцею

0/3

0/2

0/7

0/7

Горбаківський ліцей Бабинської сільської ради

1/12

1/22

1/25

4/81

1/24

1/25

1/28

2/33

6/135

1/28

1/18

2/46

12/262

21,8

1/30

Томахівська філія Горбаківського ліцею

1/5

1/6

2/11

0/3

1/6

1/5

1/6

1/8

4/28

6/39

6,5

Іллінська гімназія Бабинської сільської ради

1/6

1/11

1/7

0/5

3/29

1/6

1/10

1/8

1/18

1/10

5/52

8/81

10,1

Всього учнів:

5/54

4/64

6/76

2/59

17/252

6/79

6/90

6/86

7/119

6/100

31/474

3/72

3/60

6/132

54/850

15,7

2/60

2.11.2.Мережа закладів охорони здоров’я

Рішенням четвертої сесії сьомого скликання № 42 від 30 грудня 2015 року було створення комунальний заклад "Бабинський центр первинної медико-санітарної допомоги" Бабинської сільської ради Гощанського району Рівненської області, як юридичну особу зі структурними підрозділами.

Рішенням 33 позачергової сесії сьомого скликання від 09 березя 2018 року № 715 реорганізовано комунальний заклад "Бабинський центр первинної медико-санітарної допомоги" Бабинської сільської ради Гощанського району Рівненської області шляхом перетворення в комунальне некомерційне підприємство "Бабинський центр первинної медико-санітарної допомоги" Бабинської сільської ради Гощанського району Рівненської області та затверджено статут.

В липні 2018 року була отримана безтермінова ліцензія на медичну практику комунального некомерційного підприємства «Бабинський центр ПМСД» Бабинської сільської ради, Гощанського району, Рівненської області, 6 грудня 2018 року була отримана ліцензії на право здійснення господарської діяльності з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів терміном на п’ять років.

В липні 2021 року були внесені до ліцензії на медичну практику комунального некомерційного підприємства «Бабинський центр ПМСД» Бабинської сільської ради, Рівненського району, Рівненської області, де внесено Горбаківську амбулаторію ЗПСМ та 5-ть фельдшерсько-акушерських пунктів сіл Мнишин, Дорогобуж Іллін, Полодяни та Томахів.

В жовтні місяці 2021 року Бабинська АЗПСМ розпочала роботу в новому приміщенні.

Щороку "Бабинський центр первинної медико-санітарної допомоги" Бабинської сільської ради (далі Центр ПМСД) укладає договір з Національною службою здоров’я України за програмою медичних гарантій для первинної медичної допомоги та перейшло на капітаційні виплати.

Станом на 01.01.2025 року Центром ПМСД подано через електронну систему обміну медичною інформацією 4308 декларацій про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу на території громади, що складає 58% від наявного населення.

Центр ПМСД бере участь в Урядовій програмі «Доступні ліки».

В штаті закладу 5 лікарів, з них 4 лікаря загальної практики сімейної медицини та 1 лікар педіатр, 12 осіб середнього медичного персоналу та 5 осіб молодшого медичного персоналу.

Підрозділи сімейної медицини забезпечені засобами індивідуального захисту, дезінфікуючими засобами, відповідними нормативними документами. Для Впроваджено систему оцінки і контролю якості надання первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини організовано і здійснюється моніторинг виконання комплексних заходів. Налагоджена співпраця з лікарями вторинної ланки та екстреною (швидкою) медичною допомогою.

Стурктурні підрозділи Комунального некомерційного підприємства «Бабинський центр первинної медико-санітарної допомоги» Бабинської сільської ради:

1.Бабинська амбулаторія загальної практики сімейної медицини

Фельдшерсько-акушерський пункт с. Рясники

Фельдшерсько-акушерський пункт с. Дмитрівка

Фельдшерсько-акушерський пункт с. Підліски

2.Горбаківська амбулаторія загальної практики сімейної медицини

Фельдшерсько-акушерський пункт с. Мнишин

Фельдшерсько-акушерський пункт с. Дорогобуж

Фельдшерсько-акушерський пункт с. Подоляни

Фельдшерсько-акушерський пункт с. Іллін

Фельдшерсько-акушерський пункт с. Томахів

Приміщення амбулаторій потребують косметичного ремонту. Будівлі фельдшерсько-акушерських пунктів потребують реконструкції та утеплення фасадів будівель та капітальні ремонти дахів, а також потребується проведення внутрішніх водогонів та каналізацій.

Для роботи сімейних лікарів, для надання медичної допомоги жителям сіл громади, є необхідність придбання автомобілів.

2.11.3.Заклади культури

Культурно-дозвіллеву роботу на території громади здійснює Комунальний заклад «Центр культури і дозвілля» (далі – Центр КІД) Бабинської сільської ради, який безпосередньо підпорядкований відділу освіти, культури, молоді та спорту Бабинської сільської ради.

Центр КІД має статус юридичної особи, 16 закладів є філіями юридичної особи, не мають статусу юридичної особи, але зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як відокремлений підрозділ юридичної особи.

До мережі КЗ «Центр культури і дозвілля» Бабинської сільської ради (44330904) входять:

1 будинок культури, 9 клубів, а саме:

будинок культури с. Рясники – філія КЗ «Центр культури і дозвілля» Бабинської сільської ради Рівненської області (44320440);
клуб с. Бабин – філія КЗ «Центр культури і дозвілля» Бабинської сільської ради Рівненської області (44295027);
клуб с. Підліски – філія КЗ «Центр культури і дозвілля» Бабинської сільської ради Рівненської області (44246069);
клуб с. Дмитрівка – філія КЗ «Центр культури і дозвілля» Бабинської сільської ради Рівненської області (44210074);
клуб с. Горбаків – філія КЗ «Центр культури і дозвілля» Бабинської сільської ради Рівненської області (44273658);
клуб с. Іллін – філія КЗ «Центр культури і дозвілля» Бабинської сільської ради Рівненської області (44307423);
клуб с. Мнишин – філія КЗ «Центр культури і дозвілля» Бабинської сільської ради Рівненської області (44175904);
клуб с. Дорогобуж – філія КЗ «Центр культури і дозвілля» Бабинської сільської ради Рівненської області (44297684);
клуб с. Подоляни – філія КЗ «Центр культури і дозвілля» Бабинської сільської ради Рівненської області (44187920);
клуб с. Томахів – філія КЗ «Центр культури і дозвілля» Бабинської сільської ради Рівненської області (44295032).

6 публічно – шкільних бібліотек, а саме:

ПШБ с. Горбаків – філія КЗ «Центр культури і дозвілля» Бабинської сільської ради Рівненської області (44163957);
ПШБ с. Іллін – філія КЗ «Центр культури і дозвілля» Бабинської сільської ради Рівненської області (44283053);
ПШБ с. Мнишин – філія КЗ «Центр культури і дозвілля» Бабинської сільської ради Рівненської області (44258011);
ПШБ с. Дорогобуж – філія КЗ «Центр культури і дозвілля» Бабинської сільської ради Рівненської області (44261663);
ПШБ с. Бабин – філія КЗ «Центр культури і дозвілля» Бабинської сільської ради Рівненської області (44246027);
ПШБ с. Рясники – філія КЗ «Центр культури і дозвілля» Бабинської сільської ради Рівненської області (44209089).

Творчі колективи громади

Інформація про участь колективів та окремих виконавців у заходах всеукраїнського, міжнародного, обласного значення

Народний аматорський вокальний ансамбль «Мальви» клубу с. Бабин – філії КЗ «Центр КІД» Бабинської сільської ради:

Міжнародний двотуровий благодійний фестиваль – конкурс мистецтв EUROPEAN TALENTS (онлайн);
Міжнародний двотуровий фестиваль – конкурс мистецтв « Європіен Ваф енд ат ворлдс фестівалс» «EUROPIEN WAF&ART WORLDS FESTIVALS» (онлайн);
Міжнародний двотуровий фестиваль конкурс міжнародний проект Україна – Австралія «Дреген ат фест» «Dragon Art Fest» (онлайн);
Міжнародний багатожанровий, двотуровий конкурс – фестиваль, Проєкт Україна – Фінляндія – Латвія – Чехія «Балтик фест» «BALTIK FEST» (онлайн);
Міжнародний двотуровий багатожанровий фестиваль – конкурс мистецтв. Міжнародний проєкт Україна - Австрія (онлайн);
Підтвердження звання «народний аматорський колектив» у рамках проєкту «Рівненщина на смак»;
Міжнародний двотуровий конкурс Україна – Словаччина «Субой талентоу» (онлайн);
Підтвердження звання «народний аматорський колектив» у рамках проєкту «Рівненщина на смак»;
ХХІ фестиваль пісенно – музичного мистецтва «Різдвяні піснеспіви».

Народний аматорський ансамбль української пісні «КУЛЬтБАБИ» КЗ «Центр КІД» Бабинської сільської ради:

24 липня, ансамбль народної пісні «КУЛЬтБАБИ» взяв участь у ІІІ-му обласному онлайн-фестивалі-конкурсі відеороликів «Барвисті мрії України», де посів третє місце;
Атестація колективу на присвоєння звання «народний» у рамках проєкту «Рівненщина на смак»;
20 серпня, взяли участь у Лабораторії «живої» спадщини;
Брали участь у фестивалі зброї і звитяги «Харалужні мечі» Корецької громади;
29 грудня, участь у ХХІ фестиваль пісенно – музичного мистецтва «Різдвяні піснеспіви».

Хореографічний колектив «Мілена» клубу с. Бабин – філії КЗ «Центр КІД» Бабинської сільської ради:

- Міжнародний благодійний дистанційний багатожанровий конкурс мистецтв «Балтик фест» «BALTIC FEST» (онлайн);

- Мистецький захід «Свій край кожній пташині рай» у рамках обласного проєкту «Рівненщина на смак».

4. Народний аматорський фольклорний ансамбль «Оберіг» клубу с. Дмитрівка – філії КЗ «Центр КІД» Бабинської сільської ради:

- Підтвердження звання «народний аматорський колектив» у рамках проєкту «Рівненщина на смак»;

- ХХІ фестиваль пісенно – музичного мистецтва «Різдвяні піснеспіви».

5. Фольклорний ансамбль «Надія» клубу с. Томахів – філії КЗ «Центр КІД» Бабинської сільської ради.

Збереження та популяризація нематеріальної культурної спадщини

З метою збереження та розвитку традиційної культури Бабинської територіальної громади, у місцевий перелік елементів нематеріальної культурної спадщини внесено такі елементи з подальшою перспективою просування їх до обласного та національного переліків:

Традиція приготування великодньої випічки «Мазурки» на Рівненщині (внесено до обласного переліку НКС у 2024 році);
Традиція випікання пирогів з відкритою начинкою «Бухти» у селі Підліски;
Традиція вишивання прямокутної хустки «на чотири кути» південного Погориння Рівненщини.

Розвиток та популяризація зазначених елементів сприятимуть формуванню локальної ідентичності, зміцненню культурної спадкоємності поколінь, а також підвищенню туристичної привабливості громади.

Таблиця 21. Мережа закладів культури

	Бабин	Підліски	Рясники	Дмитрівка	Горбаків	Іллін	Томахів	Мнишин	Дорогобуж	Подоляни	Шкарів
Кількість закладів по населеним пунктам, одиниць	3	1	2	1	2	2	1	2	2	1	-
Кількість працівників	6	1	2	1	2	2	1	2	2	1	-
Кількість техпрацівників	1	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
Кількість населення, яке обслуговується	2254	277	588	348	1407	587	460	477	562	138	330

Таблиця 22. Перелік і опис закладів культури

Назва та місце розташування закладу	Рік побудови, дата останнього капітального ремонту	Заходи (матеріальне забезпечення), проведені впродовж 2022 - 2024 років	Основні проблеми закладу
КЗ «Центр культури і дозвілля» Бабинської сільської ради Рівненської області Клуб с. Бабин – філія КЗ «Центр культури і дозвілля» Бабинської сільської ради Рівненської області, с. Бабин вул. Паркова 2а Рівненського району Рівненської області індекс: 35431	1976/2008	Проведено поточний ремонт приміщення на суму – 133900,00 грн., а саме: облаштовано кабінет керівника Центру та кабінет гурткової роботи, встановлено піч (буржуйку). Закуплено стільці в кабінет гурткової роботи, ноутбук, травокосарку, бензопилу. . Проведено поточний ремонт приміщення клубу на суму – 78480,00 грн;	Потребує капітального ремонту фасаду будівлі; часткового ремонту даху; поточного ремонту концертної зали та коридору, підведення води та каналізації, облаштування санвузла. Є потреба у придбанні стільців в концертну залу.
Будинок культури с. Рясники – філія КЗ «Центр культури і дозвілля» Бабинської сільської ради Рівненської області, с. Рясники вул. Незалежності 21 Рівненського району Рівненської області індекс: 35430	1971/_____	Проведено поточний ремонт приміщення на суму: 4450.00 грн. Придбано ноутбук Lenovo : 24 720.00 грн. Підключено інтернет.	Потребує косметичного ремонту глядацької зали; заміни підлоги в танцювальній залі; часткового ремонту покрівлі. Є потреба у придбанні «вбрання сцени», мікрофонів, офісних крісел.
Клуб с. Підліски – філія КЗ «Центр культури і дозвілля» Бабинської сільської ради Рівненської області, с. Підліски вул. Шевченка 19а Рівненського району Рівненської області індекс: 35431	1976/2011	Проведено поточний ремонт приміщення на суму 4404,00 грн, зокрема: заміна та фарбування підлоги на сцені, косметичний ремонт ігрової кімнати та кабінету гурткової роботи, часткове фарбування фасаду будівлі. Підключено Інтернет.	Потребує капітального ремонту даху; поточного ремонту ігрової кімнати. Придбання тенісного стола, тканини для сцени та настільних ігор.
Клуб с. Дмитрівка – філія КЗ «Центр культури і дозвілля» Бабинської сільської ради Рівненської області, с. Дмитрівка вул. Шкільна 71 Рівненського району Рівненської області індекс: 35430	1969/2012	Встановлено вхідні двері на суму 21 000,00грн. Проведено поточний ремонт у приміщенні клубу на суму 1160,00грн. Отримано безкоштовно вогнегасник ВВК-2 – 300,00грн.	Потребує капітального ремонту даху; ремонту стелі; заміни дверей (пожежних); заміни вікон; ремонту сходів;заміни підлоги;ремонту лавочок. Підключення інтернет мережі.
Клуб с. Горбаків – філія КЗ «Центр культури і дозвілля» Бабинської сільської ради Рівненської області, с. Горбаків вул. Шкільна 2а Рівненського району Рівненської області індекс: 35433	1965/_____	Проведено косметичний ремонт фасаду та кімнати гурткової роботи на суму 2710,00 грн., а саме : пофарбовано зовнішні стіни та двері, полагоджено поріг та фундамент. Безкоштовно отримано швейну машинку промислового типу,прасувальний стіл консольного типу та оверлок.	Потребує часткового ремонту даху; косметичного ремонту фасаду приміщення, кімнат гурткової роботи, ремонту підлоги та стелі; заміни вхідних дверей, підведення води та каналізації. Відсутній санвузол.
Клуб с. Іллін – філія КЗ «Центр культури і дозвілля» Бабинської сільської ради Рівненської області, с. Іллін вул. Центральна 9 Рівненського району Рівненської області індекс: 35465	1965/2020	Косметичний ремонт фасаду приміщення та фарбування вікон на суму 4670.00 грн.	Потребує косметичного ремонту фойє і кімнати гурткової роботи, заміни підлоги. Відсутнє опалення та санвузол.
Клуб с. Мнишин – філія КЗ «Центр культури і дозвілля» Бабинської сільської ради Рівненської області, с. Мнишин вул. Центральна 41 Рівненського району Рівненської області індекс: 35472	1986 (1969) /_____	Зроблено косметичний ремонт кабінету та концертної зали на суму 4400,00 грн. Проведено Інтернет (7800,00 грн) Замінено дверні замки (900,00 грн.)	Потребує часткового ремонту даху; ремонту концертної зали та інших приміщень. Підведення води та каналізації. Відсутнє опалення. Нестача меблів.
Клуб с. Дорогобуж – філія КЗ «Центр культури і дозвілля» Бабинської сільської ради Рівненської області, с. Дорогобуж вул. Гудкова 120 Рівненського району Рівненської області індекс: 35434	1969/____	Косметичний ремонт фасаду приміщення та фарбування вікон на суму 4270,00 грн.	Косметичний ремонт фасаду приміщення. Відсутнє опалення.
Клуб с. Подоляни – філія КЗ «Центр культури і дозвілля» Бабинської сільської ради Рівненської області, с. Подоляни вул. Набережна 44а Рівненського району Рівненської області індекс: 35433	1950/____	Проведений поточний ремонт глядацької зали та ігрової кімнати на суму 1260,00 грн. Проведено інтернет.	Придбання електрообігрівача та електрокоси.
Клуб с. Томахів – філія КЗ «Центр культури і дозвілля» Бабинської сільської ради Рівненської області, с. Томахів вул. Центральна 6а Рівненського району Рівненської області індекс: 35435	1960/______	Проведено поточний ремонт приміщення на суму 29260,00 грн., зокрема замінено два вікна на металопластикові.	Заміна вікон,вхідних дверей. Придбання ноутбука.
Публічно-шкільна бібліотека с. Бабин – філія КЗ «Центр культури і дозвілля» Бабинської сільської ради Рівненської області, с. Бабин вул. Незалежності 5 Рівненського району Рівненської області індекс: 35431		Зроблено косметичний ремонт приміщення бібліотеки, замінено вхідні двері, придбано ноутбук портативний Asus X515EA:15.6(1920x1800)/Intel Pentium Gold 7505(2.0-3.5GHz) та багатофункціональний пристрій Epson Eco Tank	Провести капітальний ремонт. Замінити підлогу, книжкові стелажі. Встановити сучасне освітлення, закупити сучасні меблі – столи, крісла. Створити належні умови для осіб з інвалідністю. Закупити сучасну літературу українською мовою, дитячу літературу та розвиваючі ігри для дітей.
Публічно-шкільна бібліотека с. Рясники – філія КЗ «Центр культури і дозвілля» Бабинської сільської ради Рівненської області, с. Рясники вул. Незалежності 21 Рівненського району Рівненської області		-	Оновлення книжкового фонду, меблів (стелажі, столи), придбання ноутбука, виставкової вітрини, настільних розвиваючих ігор для дітей.
Публічно-шкільна бібліотека с. Дорогобуж – філія КЗ «Центр культури і дозвілля» Бабинської сільської ради Рівненської області, с. Дорогобуж вул. Гудкова 102 Рівненського району Рівненської області	1963	Підключено електроопалення.	Косметичний ремонт приміщення. Оновлення книжкового фонду, меблів (стелажі, столи). Придбання оргтехніки.
Публічно-шкільна бібліотека с. Горбаків – філія КЗ «Центр культури і дозвілля» Бабинської сільської ради Рівненської області, с. Горбаків вул. Шкільна 15 Рівненського району Рівненської області		-	Оновлення книжкового фонду. Придбання ноутбука, виставкової вітрини.
Публічно-шкільна бібліотека с. Іллін – філія КЗ «Центр культури і дозвілля» Бабинської сільської ради Рівненської області, с. Іллін вул. Центральна 9 Рівненського району Рівненської області індекс: 35465		Зроблено косметичний ремонт.	Відсутнє опалення. Встановити підвіконня. Ремонт порогу. Придбати сучасні меблі, стелажі, принтер та ноутбук. Закупити розвиваючі ігри для дітей, сучасну дитячу літературу.
Публічно-шкільна бібліотека с. Мнишин – філія КЗ «Центр культури і дозвілля» Бабинської сільської ради Рівненської області, с. Мнишин вул. Центральна 45 Рівненського району Рівненської області індекс: 35472	1969	Проведений косметичний ремонт.	Відсутнє опалення . Потреба в ноутбуці. Придбати сучасні меблі, стелажі. Закупити розвиваючі ігри для дітей, сучасну дитячу літературу.

2.11.4 Фізична культура та спорт

Практичну роботу зі здійснення фізкультурно-масової та спортивної роботи у громаді в основному організовують вчителі фізкультури закладів освіти громади. Вагомий вклад у розвиток фізичної культури став проєкт президента «Активні парки». Також з метою розвитку спорту, популяризації фізичної культури, спорту та здорового способу життя у громаді створено футбольний клуб «МОНАКО».

На території громади є 7 футбольних поля (два з яких розміром 100-110*64-75м), у кожному закладі освіти є спортивний зал, один із них площею не менше 162кв.м., 5 спортивних майданчиків із тренажерним обладнанням. Спортивні споруди пристосовані для занять осіб з інвалідністю, маломобільних груп населення та ветеранів війни.

2.11.5 Соціальний захист населення

Конфлікт і глибока соціальна, економічна та політична криза, а також питання безпеки протягом останніх років, а особливо місяців, створили нові проблеми для захисту і реалізації прав незахищених верств населення в Україні, і в Рівненській області зокрема. Збройний конфлікт створив непропорційно тяжкий тиск на жінок і фізичний ризик для чоловіків; зростаючі випадки посттравматичного стресового розладу (ПТСР) серед військових і демобілізованих воїнів, обмежену участь жінок в процесі прийняття рішень на всіх рівнях, в тому числі і щодо громадської безпеки, відновлення, примирення і миробудівництва, а також зростаючий рівень дискримінації щодо внутрішньо переміщених жінок, чоловіків, дівчаток і хлопчиків.

З метою надання якісних та наближених до людей соціальних послуг, ефективної роботи у сфері соціального захисту населення у громаді функціонує КЗ «Центр надання соціальних послуг».

Питаннями державної політики з питань соціального захисту дітей, запобігання дитячій бездоглядності, вчиненню дітьми правопорушень займається Служба у справах дітей Бабинської сільської ради.

Відділ соціального захисту населення та охорони здоров’я Бабинської сільської ради здійснює підтримку соціально вразливих верств населення, передбачає підвищення кількості та якості надання соціальних послуг, ефективності проведення політики громади щодо покращення якості життя вразливих груп населення, забезпечення державних гарантій та впровадження нових механізмів посилення адресності надання послуг, підтримки ветеранів війни, соціального захисту осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших пільгових категорій громадян шляхом реалізації комплексу взаємопов’язаних завдань, заходів та системного підходу органів місцевого самоврядування громади у справі захисту конституційного права на належний рівень соціально-економічних умов життєдіяльності населення.

2.11.6 Адміністративні послуги

В громаді створено та функціонує відділ «Центр надання адміністративних послуг» (ЦНАП) Бабинської сільської ради. Штат відділу складається із 6 штатних одиниць. Станом на 01.01.2025р у громаді надавалося 220 адмінпослуг, зокрема: послуги державної реєстрації актів цивільного стану; послуги державної реєстрації речових прав на нерухоме майно; послуги соціального характеру; реєстрація місця проживання та інші послуги місцевого значення.

3. Аналіз SWOT

Співставлення сильних та слабих сторін Бабинської громади, а також ідентифікація її шансів та загроз розвитку є класичним інструментом, який багато років використовується в стратегічному аналізі. Назва SWOT є похідною з англійської мови і означає:

• S – Strengths / Сила (переваги, сильні сторони внутрішнього характеру)

• W – Weaknesses / Слабкість (проблеми, слабкості внутрішнього характеру)

• O – Opportunities / Можливість (шанси, можливості зовнішнього характеру)

• T – Threats / Загроза (загрози зовнішнього характеру).

Аналіз SWOT є свого роду містком між діагнозом громади та стратегією її розвитку – ідентифіковані сильні та слабкі сторони, а також зовнішні можливості і загрози є підсумком існуючої ситуації в громаді, а одночасно з цим – вступом до визначення перспектив її розвитку, який повинен базуватись на наявних власних перевагах та шансах, що з’являються в оточенні. Нижче представлено результати аналізу SWOT, який було розроблено на засіданнях робочої групи.

Таблиця 23. SWOT-аналіз Бабинської сільської територіальної громади

Сильні сторони	Слабкі сторони
Близькість до обласного центру м. Рівне (18 км). Привабливе природне середовище громади з виходом до р.Горинь, що забезпечує певні можливості для розвитку туризму та інших видів рекреації, а також забезпечує міграційну привабливість. Розвинена логістика. Через територію проходить міжнародна дорога М06 Київ-Чоп. Потенційний ресурс кваліфікованих кадрів у сфері сільського господарства. Наявність земельних ділянок привабливих для інвесторів Високий рівень надання освітніх послуг з доступною інклюзивною освітою. Наявність перспективних рекреаційних зон Розвинена інфраструктура газо-, електромереж, освітлення вулиць, водопочстачання та водовідведення. Наявність культурно-історичної спадщини (с.Дорогобуж) Наявні Генеральні плани територій всіх сіл . Землі сільськогосподарського призначення громади переважно становлять ґрунти чорноземного типу. Потужний сільськогосподарський комплекс в рослинницькій галузі та наявні перспективи розвитку тваринницької галузі. Стабільна криміногенна ситуація, рівень злочинності низький.	Негативна демографічна тенденція з поглибленням статево-вікового дисбалансу Незадовільний стан доріг між населеними пунктами та в населених пунктах громади. Відсутність централізованого водопостачання в с.Підліски Дефіцит житлового фонду для молодих спеціалістів Недостатня банківська система (на території відсутнє банківське відділення та є працюючим лише1 банкомат) Відсутня система побутового обслуговування (на території громади немає підприємств, які надають побутові послуги). Недостатній розвиток громадської активності, (молодіжної, гендерно - орієнтованого підходу та інших). Недостатня доступність інфраструктури для мало мобільних груп населення Відсутність централізованого водовідведення у більшості населених пунктах. Низький рівень матеріально-технічної бази закладів культури
Можливості	Загрози
Стале зростання попиту на сільськогосподарську продукцію, зокрема органічну, на світових ринках Продовження євро інтеграційних процесів сприятиме зростанню зацікавленості інвесторів до України Реалізація проєктів розвитку громад за рахунок коштів бюджетів усіх рівнів та міжнародної технічної допомоги. Розвиток логістики та ефективне використання транзитно-транспортного потенціалу. Державна підтримка низки соціально значимих реформ в галузі освіти з урахуванням інклюзивного навчання, медицини та соціальних послуг, орієнтованих на різні категорії населення. Пріоритетність урядової політики щодо ремонту доріг Зростання популярності сільського, зеленого та ін. видів туризму серед населення України, зокрема жителів Бабинської громади. Розвиток відновлювальної енергетики та використання альтернативних видів палива. Поширення здорового способу життя, в тому числі споживання органічної продукції. Рекомендації з гендерно-орієнтованого бюджетування, надані Міністерством фінансів, дають можливість гарного бюджетування та сприяють покращенню управління шляхом розробки гендерної політики та бюджетів на благо всіх жінок / чоловіків і хлопчиків / дівчат, вразливих верств населення у громаді.	Продовження збройної агресії російської федерації проти України з відповідними негативними економічними, соціальними та екологічними наслідками. Високий рівень корупції на національному рівні. Перекладання на місцеве самоврядування державних фінансових зобов‘язань (щодо забезпечення соціальних стандартів) Погіршення демографічної ситуації(втрата населення внаслідок бойових дій та міграція, скорочення працездатного населення). Нестабільність та недосконалість законодавства. Зміна курсу розвитку території після Президентських / Парламентських / місцевих виборів Значний відтік капіталу з України. Несприятливий інвестиційний клімат на національному та регіональному рівнях ( на фоні війни). Призупинення реформ.

SWOT/TOWS-аналіз виявляє взаємозв’язки сформульованих факторів через матрицю SWOT/TOWS та дозволяє визначити, як саме виявлені комбінації факторів впливають на вибір тої чи іншої стратегії, які «точки зростання» формують ті чи інші комбінацій факторів SWOT, які конкурентні переваги території та зовнішні виклики мають стратегічне значення для Бабинської громади. Саме ці взаємозв‘язки дозволяють сформулювати порівняльні переваги, виклики і ризики, які є основою для стратегічного вибору – формулювання стратегічних та операційних цілей розвитку громади на довгострокову перспективу.

3.1. Сектор «Порівняльні переваги». Тип стратегії – агресивна, наступальна.

Таблиця 24 . Взаємозв’язки факторів SWOT у секторі «Порівняльні переваги»

СИЛЬНІ СТОРОНИ	Підтримують	МОЖЛИВОСТІ
1,3,4,5,11,12	←	Стале зростання попиту на сільськогосподарську продукцію, зокрема органічну, на світових ринках.
13	←	Продовження євро інтеграційних процесів сприятиме зростанню зацікавленості інвесторів до України
1,2,3,56,7,9,10,12	←	Реалізація проєктів розвитку громад за рахунок коштів бюджетів усіх рівнів та міжнародної технічної допомоги.
1,2,3,8	←	Розвиток логістики та ефективне використання транзитно-транспортного потенціалу.
6	←	Державна підтримка низки соціально значимих реформ в галузі освіти з урахуванням інклюзивного навчання, медицини та соціальних послуг, орієнтованих на різні категорії населення.
1,3,9	←	Пріоритетність урядової політики щодо ремонту доріг.
1,2,3,7,9	←	Зростання популярності сільського, зеленого та ін. видів туризму серед населення України, зокрема жителів Бабинської громади
12	←	Розвиток відновлювальної енергетики та використання альтернативних видів палива.
11,5	←	Поширення здорового способу життя, в тому числі споживання органічної продукції
6	←	Рекомендації з гендерно-орієнтованого бюджетування, надані Міністерством фінансів, дають можливість гарного бюджетування та сприяють покращенню управління шляхом розробки гендерної політики та бюджетів на благо всіх жінок / чоловіків і хлопчиків / дівчат, вразливих верств населення у громаді.

3.2. Сектор «Виклики».Тип стратегії – динамічна, конкурентна.

Таблиця 25 . Взаємозв’язки факторів SWOT у секторі «Виклики»

СЛАБКІ СТОРОНИ	Зменшують	МОЖЛИВОСТІ
1,2	←	Стале зростання попиту на сільськогосподарську продукцію, зокрема органічну, на світових ринках.
7	←	Продовження євро інтеграційних процесів сприятиме зростанню зацікавленості інвесторів до України
4,7	←	Реалізація проєктів розвитку громад за рахунок коштів бюджетів усіх рівнів та міжнародної технічної допомоги.
2	←	Розвиток логістики та ефективне використання транзитно-транспортного потенціалу.
4,8,10	←	Державна підтримка низки соціально значимих реформ в галузі освіти з урахуванням інклюзивного навчання, медицини та соціальних послуг, орієнтованих на різні категорії населення.
2	←	Пріоритетність урядової політики щодо ремонту доріг.
10	←	Зростання популярності сільського, зеленого та ін. видів туризму серед населення України, зокрема жителів Бабинської громади
	←	Розвиток відновлювальної енергетики та використання альтернативних видів палива.

3.3. Сектор «Ризики». Тип стратегії – оборонна.

Таблиця 26 . Взаємозв’язки факторів SWOT у секторі «Ризики»

СЛАБКІ СТОРОНИ	Посилюють	ЗАГРОЗИ
1,2,3,4,5,6,8,9,10	←	Продовження збройної агресії російської федерації проти України з відповідними негативними економічними, соціальними та екологічними наслідками.
2,3,4,9,10	←	Високий рівень корупції на національному рівні.
2,3,4,6,8,9,10	←	Перекладання на місцеве самоврядування державних фінансових зобов‘язань (щодо забезпечення соціальних стандартів)
1,7,8	←	Погіршення демографічної ситуації(втрата населення внаслідок бойових дій та міграція, скорочення працездатного населення).
4,5,7	←	Нестабільність та недосконалість законодавства.
2,3,4,5,7,8,9,10	←	Зміна курсу розвитку території після Президентських / Парламентських / місцевих виборів
2,3,4,5,6,8,9,10	←	Значний відтік капіталу з України.
1,3,4,9,10	←	Несприятливий інвестиційний клімат на національному та регіональному рівнях ( на фоні війни).
4,5,6,8	←	Призупинення реформ.

3.4. ВИСНОВКИ ТА ІДЕНТИФІКАЦІЯ ПРІОРИТЕТІВ РОЗВИТКУ

ПОРІВНЯЛЬНІ ПЕРЕВАГИ (визначені в результаті аналізу сильних сторін і можливостей)

Державна бюджетна підтримка громад та діяльність в Україні проектів міжнародної технічної допомоги, які підтримуватимуть громади, стануть потужним механізмом розвитку та посилення сильних сторін Бабинської громади.

Продовження євроінтеграційних процесів та, як наслідок, зростання зацікавленості інвесторів до України, підтримає вже існуючі та стане причиною появи нових підприємств на території громади, створення нових робочих місць, розвитку людського потенціалу, збільшення дохідної частини бюджету громади та зумовить підвищення економічної спроможності Бабинської громади загалом.

Залучення в громаду додаткових ресурсів (кошти ДФРР, міжнародна технічна допомога, грантова допомога тощо) дозволять покращити інфраструктуру в громаді і тим самим створити передумови для підвищення рівня якості життя у громаді.

До основних сильних сторін, які були визначені згідно методики SWOT аналізу належить наявний логістичний потенціал (через територію громади проходить автодорога М06 Київ-Чоп, що дає можливість організувати сполучення із ЄС та столицею – м. Київ). У громаді наявні землі сільськогосподарського призначення, що дає розвиток сільському господарству, а також інвестиційні ділянки інвесторам. Громада має потенціал для розвитку туризму, в тому числі і зеленого. Ці переваги забезпечують привабливість громади для потенційних інвесторів.

ВИКЛИКИ (визначені в результаті аналізу слабких сторін і можливостей).

Існуючий дисбаланс у рівні розвитку економіки, зайнятості, сфери бюджетних і комунальних послуг, доходів населення, інфраструктури та соціальної сфери у Бабинській громаді в середньостроковій перспективі може бути усунутий, в першу чергу, завдяки державній бюджетній підтримці громад, а також завдяки продовженню євроінтеграційних процесів і вигідному розташуванню територіальної громади та активізації системи міжмуніципального співробітництва між громадами. Це надасть можливість вирішити велику кількість пріоритетних завдань, зокрема в сфері поводження з ТПВ, завдяки реалізації проектів в умовах міжмуніципального співробітництва.

Медична реформа зумовить підвищення рівня надання медичних послуг в медзакладах Бабинської сільської ради. Водночас покращиться стан будівель та матеріальнотехнічної бази медичних закладів громади.

Ремонт доріг покращить стан доріг в територіальній громаді.

Слабкими сторонами громади є низький рівень комунальної інфраструктури, низький рівень доходів жителів громади, погана якість доріг між селами, відсутня громадська активність, зовсім нерозвинена туристична діяльність. Рух України до членства в Європейському Союзу допоможе впровадженню інструментів регіональної політики, спрямованої на підтримку сільських територій, на фінансування проєктів, які стимулюють підприємницьку активність мешканців громади.

РИЗИКИ (визначені в результаті аналізу слабких сторін і загроз).

При дослідженні взаємозв’язків між слабкими сторонами та загрозами, встановлено, що існуючий дисбаланс у рівні розвитку економіки, зайнятості, сфери бюджетних і комунальних послуг, доходів населення, інфраструктури та соціальної сфери у Бабинській громаді може бути посилений у разі обмеження місцевого самоврядування національною та регіональною політикою, продовження або замороження військового конфлікту в Україні, відтоку за межі громади кваліфікованих кадрів та згортання реформ.

До ризиків слід віднести: продовження дії воєнного стану на території, мобілізація кваліфікованих працівників, перебої з постачання електричної енергії, виїзд місцевого населення. В сучасних умовах усі загрози для економічного розвитку територіальної громади пов’язані з воєнними діями.

4. ГОЛОВНІ ЧИННИКИ СТРАТЕГІЧНОГО ВИБОРУ

Сценарії розвитку Бабинської громади

Сценарне моделювання є важливою методологічною базою стратегічного вибору. Сценарій – деяка послідовність подій, які можуть відбутися в майбутньому із значною долею ймовірності за певних умов. Такі умови, або фактори, можуть бути як зовнішні, так і внутрішні. Іншими словами, в основі кожного сценарію повинні бути покладені базові сценарні припущення, за яких можуть виникати ті чи інші фактори впливу.

Здійснення стратегічного вибору щодо майбутнього розвитку Бабинської територіальної громади відбувається в зовнішньому середовищі, яке характеризується значним ступенем невизначеності, одночасною ймовірністю реалізації кількох сценаріїв розвитку, які складатимуть вагомий (іноді – визначальний) вплив на соціально-економічний розвиток як на національному/регіональному, так і на місцевому рівнях.

Основними сценаріями розвиткує: інерційний (песимістичний) та модернізаційний (реалістичний). Загалом моделювання сценаріїв розвитку громади здійснюється з урахуванням таких факторів:

Інерційний сценарій розвитку.

Інерційний (песимістичний), сценарій розвитку регіону формується за комплексу припущень, що тривкий у часі (горизонті планування) баланс зовнішніх і внутрішніх факторів впливу на стан громади як соціально-економічної системи залишається незмінним, тобто послідовність станів системи змінюється за інерцією: громада рухається по інерції, суспільно-економічний стан країни не сприяє розвитку.

Інерційний сценарій

Базові припущення на національному та регіональному рівнях.

- масштабна російська агресія продовжується з різною інтенсивністю ще декілька років;

-релокація бізнесу, внутрішнє переміщення населення з прифронтових/фронтових територій в тил обумовлює необхідність місцевої влади концентрувати значні зусилля на їх адаптації, інтеграції у життя в громаді, соціальній підтримці;

-суми державних субвенцій на функціонування соціальної сфери в ТГ зменшуються;

- значна частина населення продовжує працювати “в тіні”.

-демографічна криза, спричинена міграцією населення закордон та втратами внаслідок війни зумовлюють проблему нестачі робочої сили та кваліфікованих працівників;

-покриття соціальних видатків, які постійно зростають, дедалі більше покладається на місцеві бюджети без одночасного збільшення їхнього ресурсного забезпечення.

Базові припущення – місцевий рівень:

- зростання демографічних ризиків для громади через втрату дітей, молоді, населення у працездатному віці, що вже у найближчі роки спричинить скорочення споживачів освітніх, медичних, культурних послуг;

- громади втрачають мешканців, зокрема вузьких фахівців, що відображається на забезпеченні процесів життєдіяльності громади;

- скорочуються доходи мешканців громади;

- стан дорожньої і соціальної інфраструктури перешкоджає залученню інвестицій та зростанню чисельності населення;

- через незначну ідентичність громади інвестори вкладають кошти в інші території;

- зберігаються ризики блекаутів під час опалювального сезону.

- для підтримки малого і середнього бізнесу не створено ефективних інструментів;

- громада не виступає суб’єктом опосередкованого впливу на демографічні процеси, не впроваджує жодних програм, направлених на інтеграцію та соціальну підтримку ВПО, не прикладає зусиль по будівництву (в тому числі – за рахунок залучених зовнішніх ресурсів) соціального житла тощо;

- продовжуються порушення природоохоронних заходів,

- зростає засміченість території громади, погіршується санітарний стан,

- просторовий розвиток громади відбувається без належного (актуального) планувального підґрунтя: не усі населені пункти громади забезпечені оновленими генеральними планами та іншою містобудівною документацією, розробка комплексного план просторового розвитку території громади відкладається.

Результат інерційного сценарію:

• Демографічна ситуація на найближчі роки залишається без змін, погіршуючись в окремих населених пунктах громади, при цьому вікова структура населення змінюється в бік скорочення працездатного населення та його «старіння», що, відповідно, призводить до зростання навантаження на працездатне населення.

• Кількість працездатного населення громади зменшується також через збільшення трудової міграції та еміграції. Внаслідок воєнних дій, а також запровадження безвізового режиму та низького рівня заробітних плат відбувається «відтік» робочої сили за кордон та до різних міст країни.

• Населені пункти громади продовжують занепадати через відсутність місць праці та реальних джерел доходів сільського населення.

• Несприятливий підприємницький клімат та низька інвестиційна привабливість громади не сприяють зниженню рівня тінізації економіки. Реальний сектор економіки повільно скорочується.

•Зростає нерівність між жінками та чоловіками різного віку та за різною вразливістю.

•Гендерні норми та стереотипи негативно впливають на залучення жінок до суспільного життя та економічну діяльність, що негативно впливає на загальний економічний розвиток громади.

• Промислові та аграрні підприємства, які діють на території громади, формують свою політику без урахування інтересів громади. Вони практично не задіяні в суспільному житті, не несуть соціальної відповідальності.

Модернізаційний сценарій розвитку

Модернізаційний (реалістичний) сценарій розвитку будується на припущеннях, за яких формуються найсприятливіші зовнішні (глобальні та національні) та внутрішні (ті, які громада здатна створити самостійно) фактори впливу: громада активно використовує можливості в умовах швидкого суспільно-економічного розвитку країни.

Модернізаційний сценарій

Базові припущення - національний та регіональний рівень:

1. Внаслідок тиску Заходу на РФ військове протистояння на Сході України припиняється.

2. Видатки на оборону країни та підтримки ЗСУ стабілізуються.

3.Рішуче впроваджуються системні реформи: судова, податкова, децентралізація та ін.

4. Гривня стабільна.

5. Інвестиційна привабливість країни покращується .

6. Податкова реформа виводить бізнес із «тіні» .

7. Соціальна політика держави мінімізує ризики росту неплатежів внаслідок зростання тарифів на комунальні послуги.

8. Ефективно працює ДФРР.

9.Регіон активно впроваджує Стратегію розвитку .

10.Завдяки медичній реформі підвищиться рівень надання медичних послуг.

12.Продовження євроінтеграційних процесів сприятиме зростанню зацікавленості інвесторів до України.

13. Національна політика щодо впровадження рівних прав та можливостей, превенції гендерного насильства ефективно впроваджується на місцевому рівні, забезпечуючи стійке зростання індексу людського розвитку, індексу гендерного розвитку та скорочення розриву заробітної плати.

Базові припущення – місцевий рівень:

1. Громада формує власну ідентичність, визначає та популяризує свої інвестиційні можливості для розвитку території.

2. Жителі громади мають можливість отримати соціальні, адміністративні, медичні, освітні та інші послуги належної якості.

3. Виготовлена містобудівна документація, розроблені стратегія розвитку та інвестиційний паспорт громади.

4. «Відтік» робочої сили в великі міста країни та за кордон припиняється внаслідок створення нових робочих місць та підвищення заробітної плати.

5. У громаді покращується підприємницький та інвестиційний клімат – вона стає привабливою для інвесторів.

6. Розроблені інвестиційні пропозиції у сферах інноваційного виробництва та переробки сільськогосподарської продукції, харчової промисловості.

7. Громада є активним учасником впровадження Стратегії розвитку регіону та, відповідно, реципієнтом Державного Фонду регіонального розвитку та програм міжнародної технічної допомоги.

8. Зростає активність населення і його залученість в процеси розбудови територіальної громади.

9. Громада активно залучає кошти міжнародної технічної допомоги для розвитку території, а також ефективно співпрацює на засадах міжмуніципального співробітництва.

10. Збільшується кількість малих та середніх підприємств.

11. Дрібні сільськогосподарські товаровиробники зможуть об`єднатися в сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, налагодити сертифікацію своєї продукції та формування товарних партій.

12. Громада впроваджує механізми для забезпечення належного управління, розвиває можливості адміністрації та забезпечує прозорість.

13. Громада приймає місцеву політику та ініціативи щодо рівних прав та можливостей на основі регулярних консультацій та співпраці з Групами самодопомоги та неурядовими організаціями.

14. Громада ефективно використовує туристичний потенціал.

Результат модернізаційного сценарію:

Громада поступово стає інвестиційно привабливою територією внаслідок визначення та популяризації своїх інвестиційних можливостей, створення сприятливого інвестиційного клімату, визначення умов та механізмів залучення і відбору інвестицій до громади. Громада здійснює інвентаризацію земель, виготовляє містобудівну документацію та формує портфель привабливих інвестиційних пропозицій, активно просуваючи їх на інвестиційні ринки.
Громада залучає інвесторів у пріоритетні галузі економіки та сільського господарства, зокрема у сферу переробки сільськогосподарської продукції, харчової промисловості. Відкриваються нові підприємства.
Сільськогосподарські виробники, що здійснюють діяльність на території громади, модернізуються та збільшують обсяги виробництва продукції.
Активно розвиваються сільськогосподарські підприємства, переробна галузь,несільськогосподарські види бізнесу.
Зростає рівень доходів населення, що пожвавлює внутрішній ринок.
Проєкти розвитку в рамках реалізації Стратегії розвитку області активізують економічне життя на території громади, зокрема, це розвиток кооперативного руху, створення не аграрних видів бізнесу тощо.
Активне залучення державних субвенції та коштів з ДФРР разом з чітким планом модернізації інженерної та соціальної інфраструктури в середньостроковій перспективі дозволять значно підвищити рівень комфорту та покращити стан доріг в громаді.
Покращується стан інфраструктури населених пунктів, рівень надання адміністративних, освітніх, медичних, соціальних, житлово-комунальних, культурних та інших послуг, поліпшуються умови проживання громадян. Зменшуються розбіжності в розвитку центру громади і сіл, які входять до складу громади.
Поступово змінюється структура платників податків. Зменшується залежність від основних платників, серед них практично відсутні соціальні і комунальні заклади. Зростання власних надходжень дозволяє збільшити витрати на розвиток території, що позитивно позначається на вирішенні ключових проблем громади.
Покращення умов проживання та праці в громаді, сприяють притоку населення та збільшенню показників народжуваності. Зниження рівня захворюваності в середньостроковій перспективі створює передумови для зростання тривалості життя та зниженню показників смертності в громаді.

5. СТРАТЕГІЧНЕ БАЧЕННЯ РОЗВИТКУ БАБИНСЬКОЇ ГРОМАДИ

Стратегічне бачення

Бачення розвитку громади визначає бажаний для мешканців стан громади в перспективі найближчих років, тобто показує, як вона повинна конкретно виглядати і які функції виконувати. Формування бачення проходило на засіданнях робочої групи з розробки оновленої стратегії. Було переглянуто соціально-економічний аналіз громади у період дії військового стану. Наявне формулювання бачення оптимально враховує нинішній стан Бабинської громади та базується на наявних проблемах та водночас пропонує позитивний варіант їх розвитку. Кожне формулювання у баченні означає, що нині цієї складової бракує, але мешканці громади прагнуть змінити ситуацію, а саме: розвивати сільське господарство, кооперативний рух, збільшити туристичну привабливість, створити сприятливі умови для ведення бізнесу та комфортні умови для життя та дозвілля мешканців, а основне – сконцентрувати зусилля на розвитку людини. Все це разом має привести до покращення якості життя на території громади. Крім того, в баченні стисло відображені стратегічні цілі. Таким чином, бачення є концентрованим виразом усього змісту Стратегії.

Напрацьоване робочою групою бачення розвитку Бабинської сільської ради звучить так:

Бабинська сільська рада - це розвинена сільськогосподарська територія, комфортна, безпечна для проживання, туристично приваблива, з економічною та соціальною сталістю, сприятливими умовами для кооперативного руху, розвитку підприємництва, зі зручною логістикою. Громада рівних можливостей для усіх мешканців громади незалежно від віку, статі, стану здоров’я, місця проживання

6. СТРАТЕГІЧНІ ТА ОПЕРАЦІЙНІ ЦІЛІ СТРАТЕГІЇ

Базуючись на результатах соціально-економічного аналізу, SWOT-аналізу та висновках, визначено як базовий динамічний (конкурентний) напрям розвитку, що передбачає формування конкурентних переваг громади шляхом мінімізації впливу на розвиток слабких сторін за допомогою можливостей, які зараз виникають в нашій країні та у світі.

При цьому громада повинна максимально використати свої сильні сторони. Таким чином, були обрані три головні сфери зосередження зусиль на розвиток Бабинської ТГ, які є основними пріоритетними напрямками розвитку громади до 2027 року.

6.1. CТРАТЕГІЧНІ ЦІЛІ (ПРІОРИТЕТИ), ОПЕРАТИВНІ ЦІЛІ ТА ЗАВДАННЯ

Стратегічне бачення досягатиметься через досягнення стратегічних цілей, а обрані стратегічні цілі буде реалізовано через систему оперативних цілей.

Таблиця 27. Стратегічні цілі (пріоритети), оперативні цілі та завдання

Стратегічні цілі	Операційні цілі	Завдання
1. Створення умов для гармонійного розвитку жителів громади	1.1. Забезпечення сталого функціонування соціальної інфраструктури громади з урахуванням вимог інклюзивності та належного управління	1.1.1. Проведення аналізу та розроблення рекомендацій щодо створення необхідної інфраструктури з урахуванням потреб дівчат та хлопців, жінок та чоловіків, зокрема осіб з інвалідністю. Капітальне, матеріально-технічне та матеріальне забезпечення закладів соціальної інфраструктури.
		1.1.2. Створення доступної та всеохоплюючої інфраструктури культури, фізичної культури та спорту.
		1.1.3. Розвиток молодіжної політики з урахуванням рівних можливостей юнаків та дівчат до фізичної культури та спорту як активізації людського резерву регіону
	1.2. Всебічний розвиток дітей та молоді незалежно від статі, стану здоров’я, місця проживання та рівня доходів родини	1.2.1. Підвищення якості та доступності дошкільної та базової середньої освіти та позашкільної освіти, у тому числі для дітей з особливими освітніми потребами
		1.2.2. Проведення комунікаційної, освітньої, інформаційної компанії по боротьбі з гендерним та іншими стереотипами, що породжують дискримінацію, просування культури толерантності та формування нульової терпимості до гендерного насильства серед дітей та молоді. 1.2.3 Проведення інформаційно – просвітницьких заходів, спрямованих на формування молоді стійких переконань щодо норм культури миру, толерантності, протидії конфліктам. 1.2.4. Проведення для педагогічних працівників та батьків навчань з питань особливостей безпеки життєдіяльності дівчат та хлопців, зокрема щодо поводження з вибухонебезпечними предметами, здійснення психологічної підтримки з питань подолання психологічних травм у дівчат та хлопців, які постраждали від конфліктів
	1.3. Підвищення рівня громадської активності в громаді
		1.3.1. Забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків шляхом заходів щодо усунення дискримінації гендерних стереотипів 1.3.2. Сприяння активізації та згуртованості жителів громади, посилення залучення громадськості до процесів розвитку та управління, залучення дівчат та жінок до налагодження діалогу та в разі потреби вирішення конфліктів на рівні територіальних громад. 1.3.3. Забезпечення умов для самореалізації жителів громади, зокрема дівчат та хлопців, жінок та чоловіків, включаючи вразливі категорії, такі як люди похилого віку, особи з інвалідністю, внутрішньо переміщені особи, особи, які живуть з ВІЛ тощо
		1.3.4. Підтримка ініціатив жителів, органів самоорганізації населення, громадських об’єднань та організацій, здійснення соціального замовлення для реалізації програм та проектів у сфері протидії гендерно – зумовленому насильству, надання допомоги постраждалим від конфліктів (ВПО, АТО), забезпечення гендерної рівності під час ліквідації наслідків конфлікту. 1.3.5. Збільшити потенціал місцевого самоврядування з питань прав людини, гендерної рівності та антидискриминації , проведення навчань для посадових осіб місцевого самоврядування з питань реалізації резолюції Ради Безпеки ООН 1325.
2. Економічний розвиток громади	2.1. Сприяння сталому економічному розвитку громади	2.1.1. Створення умов для залучення інвестицій (в т.ч. через вдосконалення управління нерухомим майном громади)
		2.1.2. Підготовка інвестиційних продуктів
		2.1.3. Формування позитивного іміджу громади та поширення інформації про інвестиційні можливості 2.1.4. створення економічного профілю громади з урахуванням гендерних показників
	2.2. Розвиток малого та середнього підприємництва	2.2.1. Створення сприятливого середовища для започаткування та ведення підприємницької діяльності та гідній праці для всіх жінок і чоловіків громади 2.2.2 Активізація діалогу між представниками бізнесу, владою, громадою та пілотування соціальних корпоративних ініціатив, спрямованих на зменшення шкідливих практик (таких як булінг, куріння, алкоголізм, вживання наркотиків) 2.2.3. Сприяння підвищенню кваліфікації МСП та поширенню всіх форм інновацій 2.2.4 Забезпечення інклюзивного доступу малих та середніх підприємств до фінансових, трудових, земельних ресурсів, включаючи підтримку жінок-підприємців. 2.2.5. Підтримка МСП у зростанні на внутрішньому та зовнішніх ринках. 2.2.6. Популяризація історичного, культурного та зеленого / сільського туризму шляхом надання рівних можливостей жінкам та чоловікам брати участь у валоризації території та туристичній привабливості
	2.2. Розвиток малого та середнього підприємництва
3. Створення комфортних та безпечних умов для проживання	3.1. Розбудова та модернізація інфраструктури громади та благоустрій	3.1.1. Розбудова та ремонт дорожньої інфраструктури з урахуванням вимог інклюзивності, пішохідного та велосипедного руху 3.1.2. Покращення якості та доступності надання, а також розширення видів житлово-комунальних послуг в громаді мешканцям незалежно від місця проживання, віку, статі, стану здоров’я 3.1.3.Впровадження енергоефективних та ресурсозберігаючих технологій 3.1.4. Благоустрій населених пунктів громади (в т. ч. організація зелених зон та зон відпочинку, вуличного освітлення, безпечних санітарно-гігієнічних вимог для жінок та чоловіків та ін.) з урахуванням потреб населення різного віку, статі, стану здоров’я, місця проживання 3.1.5. Підвищення екологічної обізнаності населення. Залучення громадян різного віку, статі, соціального статусу, місця проживання та здоров'я до вирішення екологічних проблем та зменшення ризику стихійних лих 3.1.6. проведення навчань для соціальних працівників , психологів, юристів, медичних працівників , представників громадських організацій, волонтерів з питань надання гендерно – чутливих соціальних послуг, запобігання та протидії всім формам насильства щодо жінок, надання допомоги постраждалим від конфліктів, сексуального насильства з урахуванням потреб постраждалих від конфліктів, у тому числі особливих потреб людей з інвалідністю, осіб похилого віку
3. Створення комфортних та безпечних умов для проживання	3.2. Створення безпечних умов для проживання в громаді. Забезпечення особистої безпеки громадян, зниження рівня злочинності, в тому числі гендерно-зумовленого насильства	3.2.1. Вдосконалення системи поводження з твердими побутовими відходами. 3.2.2. Забезпечення правової та криміногенної безпеки життя та здоров’я в громаді 3.2.3. Дотримання та забезпечення прав людини та основних свобод; профілактика, попередження та розвиток системи реагування, зокрема, на випадки ґендерно-зумовленого насильства 3.2.4. проведення інформаційно – просвітницьких заходів щодо забезпечення особистої та колективної безпеки населення з урахуванням гендерних аспектів, особливих потреб людей з інвалідністю, осіб похилого віку.

6.2. Стратегічна ціль 1. «Створення умов для гармонійного розвитку жителів громади»

Відповідно до принципу людиноцентричності, закладеного в Стратегії, пріоритетним напрямом розвитку громади в соціальному вимірі буде створення умов для гармонійного розвитку жителів громади.

Саме тому система цілей і завдань у цій сфері охоплює діяльність у різних сферах соціально-економічного життя мешканців громади, серед яких: забезпечення рівних прав та гендерної рівності, забезпечення доступності та якості послуг охорони здоров’я, якісної освіти, соціальних послуг, популяризація здорового способу життя, розвиток регіонального ринку праці, розбудова комунальної інфраструктури та зміцнення громадянської безпеки.

Визначальним чинником розвитку громади у перспективі стане інтегрованість мешканців різного віку, статі, місця проживання, стану здоров’я у процеси прийняття рішень щодо розвитку територіальної громади та регіону загалом, що вимагає активізації діалогу між представниками бізнесу, органів влади, громадськості.

Таблиця 28. Стратегічна ціль 1.

Стратегічна ціль 1. Створення умов для гармонійного розвитку жителів громади

Операційна ціль1.1.

Операційна ціль 1.2.

Операційна ціль 1.3.

Забезпечення сталого функціонування соціальної інфраструктури громади з урахуванням вимог інклюзивності та належного управління

Всебічний розвиток дітей та молоді незалежно від статі, стану здоров’я, місця проживання та рівня доходів родини

Підвищення рівня громадської активності в громаді

Операційна ціль 1.1. Забезпечення сталого функціонування соціальної інфраструктури громади з урахуванням вимог інклюзивності та належного управління.

Людський потенціал – це накопичений населенням громади запас фізичного і морального здоров'я, загальнокультурної та професійної компетентності, творчої, підприємницької та громадянської активності, що реалізуються в різноманітних сферах життєдіяльності.

Зважаючи на основні проблеми, які стримують ефективний розвиток людського потенціалу в громаді, основними напрямами спрямування спільних зусиль у найближчій перспективі повинні стати:

створення необхідної інфраструктури з урахуванням потреб дівчат та хлопців, жінок та чоловіків, у тому числі осіб з інвалідністю;

забезпечити рівні можливості для здобуття якісної початкової, базової та повної середньої освіти кожною дитиною, незалежно від стану її здоров'я, місця проживання та статків родини;

капітальне, матеріально-технічне та матеріальне забезпечення закладів соціальної інфраструктури , покращення стану здоров’я населення, у т.ч. шляхом підвищення доступності та ефективності медичного обслуговування з урахуванням потреб усіх груп населення;

створення доступної та всеохоплюючої інфраструктури культури, фізичної культури та спорту.

Очікувані результати:

забезпечення якісної, ефективної, доступної медичної допомоги всім верствам населення;
зростання середньої тривалості життя та зменшення гендерного розриву середньої тривалості життя жінок та чоловіків;
покращення демографічної структури населення з урахуванням гендерних показників;
збереження та розширення інфраструктури та кадрового потенціалу у сфері фізкультури та спорту;
впровадження форм інклюзивної освіти;
розширення та надання спектру соціальних послуг, впровадження новітніх технологій та інноваційних моделей соціальної роботи;
розвиток інфраструктури соціального захисту з урахуванням вимог інклюзивності;
підвищення рівня доступності публічних та інфраструктурних об’єктів для людей з особливими потребами;
популяризація здорового способу життя серед населення громади з увагою до їх віку, статі, місця проживання та стану здоров’я;
підвищення якості та доступності адміністративних послуг для мешканців громади;
зростання рівня зайнятості населення (зокрема, серед жінок та молоді) та рівня доходів з урахуванням принципу рівної оплати жінкам та чоловікам за працю рівної цінності;
зростання громадської активності та патріотизму молодих дівчат та хлопців, розширення можливостей для її інтелектуального та творчого розвитку.

Індикатори:

укомплектованість закладів охорони здоров'я громади лікарями, які надають первинну медичну допомогу, %;
частка населення, охопленого профілактичними оглядами, % в розрізі за статтю, віком, місцем проживання та станом здоров'я
рівень смертності від серцево-судинних хвороб, % в розрізі за статтю, віком, місцем проживання та станом здоров'я
рівень охоплення дорослого населення профілактичними щепленнями, % в розрізі за статтю, віком, місцем проживання та станом здоров'я
кількість побудованих (реконструйованих) об’єктів для заняття фізичною культурою на спортом, одиниць;
100% об’єктів реконструйованих і побудованих для заняття фізичною культурою на спортом доступні для маломобільних груп населення та мають функціонуючу санітарно-гігієнічну інфраструктуру.
кількість штатних працівників сфери фізичної культури та спорту, осіб на 10 тисяч населення (в тому числі жінок)
питома вага населення, що займається спортом, % чисельності населення в розрізі за статтю, віком, місцем проживання та станом здоров'я
питома вага осіб, залучених до занять фізкультурно-оздоровчою діяльністю, % чисельності населення в розрізі за статтю, віком, місцем проживання та станом здоров'я
питома вага дітей та підлітків, залучених до систематичних занять спортом, % чисельності учнівської молоді у віці 6-18 років в розрізі за статтю, віком, місцем проживання та станом здоров'я
кількість об’єктів соціальної інфраструктури що забезпечують потреби рівного доступу мешканців громади до послуг з урахуванням їх особистісних потреб %;
частка населення, охопленого послугами створених (оновлених) установ та закладів соціального захисту населення, % контингенту отримувачів соціальних послуг в розрізі за статтю, віком, місцем проживання та станом здоров'я.
кількість адміністративних послуг, штук;
частка населення та суб’єктів господарювання які отримують адміністративні послуги в ЦНАПі громади, %.
частка населення, які мають доступ до якісних адміністративних послуг, % загальної чисельності населення регіону в розрізі за статтю, віком, місцем проживання та станом здоров'я
рівень охоплення населення культурно-масовими заходами, % чисельності населення в розрізі за статтю, віком, місцем проживання та станом здоров'я
приріст кількості відвідувачів бібліотек протягом року, % до попереднього року в розрізі за статтю, віком, місцем проживання та станом здоров'я
кількість створених спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб від домашнього насильства
кількість спортивних секцій, фізкультурно-оздоровчих груп.

Таблиця 29. Потенційно можливі сфери реалізації проектів по Операційній цілі 1.1.

Завдання	Потенційно можливі сфери реалізації проєктів
1.1.1. Проведення аналізу та розроблення рекомендацій щодо створення необхідної інфраструктури з урахуванням потреб дівчат та хлопців, жінок та чоловіків, зокрема осіб з інвалідністю. Капітальне, матеріально-технічне та матеріальне забезпечення закладів соціальної інфраструктури.	- проведення капітальних ремонтів закладів дошкільної, загальноосвітньої та позашкільної освіти, покращення їх матеріально-технічної бази для забезпечення рівного доступу мешканців громади до послуг з урахуванням їх особистісних потреб; - впровадження форм інклюзивної освіти для осіб з обмеженими можливостями; - забезпечення організованим та безпечним підвозом учнів і педагогічних працівників до місць навчання та роботи; - оптимізація та модернізація закладів охорони здоров’я, (у т.ч. матеріально-технічне забезпечення, впровадження електронних та телемедичних сервісів, оптимізація покриття мережею Інтернет тощо); - проведення ремонтних робіт в закладах охорони здоров’я; - покращення якості та доступності надання медичних послуг; - забезпечення пільгових контингентів лікарськими засобами та технічними засобами, згідно чинного законодавства; - реалізація заходів щодо профілактики, виявлення на ранніх стадіях та лікування найбільш поширених в регіоні і соціально небезпечних хвороб; - проведення інформаційно-оздоровчих заходів спільно із закладами охорони здоров’я, освіти, органів місцевої влади, засобами масової інформації та громадськими організаціями щодо популяризації здорового способу життя; - підвищення рівня кваліфікації медичних працівників; - забезпечення молодих спеціалістів належним соціальним захистом та житлом; - покращення доступу до соціальних послуг.
1.1.2. Створення доступної та всеохоплюючої інфраструктури культури, фізичної культури та спорту	- проведення капітальних ремонтів та реконструкцій закладів культури; - розширення мережі гуртків художньої самодіяльності та клубів за інтересами; - розвиток і системна робота з обдарованими і талановитими дітьми та молоддю; - будівництво нових і реконструкція наявних спортивних майданчиків для масового використання, в т.ч. футбольних полів; - капітальний ремонт і оснащення наявних спортивних споруд; - розширення мережі спортивних секцій, фізкультурно-оздоровчих груп; - створення комфортних умов та покращення якості надання соціальних послуг для відвідувачів ЦНАПу.
1.1.3. Розвиток молодіжної політики з урахуванням рівних можливостей юнаків та дівчат до фізичної культури та спорту як активізації людського резерву регіону	- проведення масових заходів, конкурсів, оглядів, фестивалів та інших культурно - мистецьких акцій Всеукраїнського, обласного, регіонального та районного масштабу; - проведення масових фізкультурно-оздоровчих і спортивних заходів для усіх категорій населення; - проведення інформаційно-оздоровчих заходів щодо популяризації активного способу життя, формування відповідального ставлення до власного здоров’я.

Операційна ціль 1.2. Всебічний розвиток дітей та молоді незалежно від статі, стану здоров’я, місця проживання та рівня доходів родини

Зважаючи на передумови, необхідні для ефективного розвитку людського потенціалу в громаді, основними напрямами спрямування спільних зусиль у найближчій перспективі повинні стати: покращення стану здоров’я населення, у т. ч. шляхом підвищення доступності та ефективності медичного обслуговування з урахуванням потреб усіх груп населення, підвищення якості та доступності задоволення освітніх та культурних потреб жителів, створення умов для забезпечення здорового способу життя.

Здоров’я є важливою цінністю з точки зору добробуту населення територіальної громади та суспільства в цілому. Здорові мешканці громади – це також передумова економічної продуктивності і процвітання. Тільки здорова людина може повністю реалізувати свій економічний потенціал. Поряд із модернізацією медичної інфраструктури та підвищенням якості медичних послуг, першочерговими мають стати заходи щодо профілактики, виявлення на ранніх стадіях та лікування найбільш поширених соціально небезпечних хвороб, охорони материнства та дитинства, а також активна популяризація здорового способу життя.

Громада має розвинену мережу закладів дошкільної, загальноосвітньої та позашкільної освіти. Але для надання якісних освітніх послуг, що є передумовою формування освічених, активних, креативних членів суспільства в майбутньому, необхідно вирішити ряд завдань, спрямованих на оптимізацію та модернізація мережі закладів освіти громади. створення єдиного освітнього простору, діджиталізацію освіти, її матеріально-технічне та фахове забезпечення, а також забезпечення рівного доступу до до якісних освітніх послуг та розвиток інклюзивної освіти.

Для гармонійного розвитку дітей та підлітків, зміцнення здоров’я мешканців, фізичної та розумової працездатності, забезпеченні активної життєдіяльності впродовж усього життя необхідне створення умов для здорового способу життя населення, в тому числі у сфері відпочинку та фізичної культури. Адже систематичні заняття фізичною культурою дозволяють забезпечити високий рівень здоров’я і працездатності людей, підвищити активне творче довголіття та тривалість життя.

Створення в громаді відповідних умов для реалізації людського потенціалу в кожній із зазначених сфер дозволить ефективно вирішувати поточні та стратегічні завдання місцевого розвитку.

Очікувані результати:

популяризація здорового способу життя серед населення громади;
оптимізація та модернізація освітньої інфраструктури, підвищення якості та доступності освіти в громаді;
забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітям з особливими освітніми потребами за допомогою інклюзивної освіти;
зростання громадської активності та патріотизму молоді, розширення можливостей для її інтелектуального та творчого розвитку;
максимальне забезпечення дітей, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки;
формування ґендерної культури та подолання ґендерних норм та стереотипів у суспільстві.

Індикатори:

частка випускників закладів загальної середньої освіти, які отримали за результатами зовнішнього незалежного оцінювання з української мови та математики 160 балів і вище, у загальній кількості учнів, що проходили тестування з цих предметів, % в розрізі за статтю, віком, місцем проживання та станом здоров'я ;
частка учнів, які забезпечені підвезенням до місця навчання, серед тих, які його потребують, %;
кількість персональних комп’ютерів на 100 учнів, одиниць;
частка дітей з особливими освітніми потребами, які відвідують освітні установи на різних рівнях освіти, % в розрізі за статтю, віком, та станом здоров'я ;
частка денних закладів дошкільної освіти, загальної середньої освіти, у яких організовано інклюзивне навчання, %;
кількість охоплених осіб шляхом профорієнтаційної роботи в розрізі за статтю, віком, місцем проживання та станом здоров'я ;
кількість створених молодіжних центрів/платформ/хабів, одиниць.
рівень участі осіб 15-34 років у робочій силі (рівень економічної активності), % в розрізі за статтю, віком, місцем проживання та станом здоров'я .

Таблиця 30.

Потенційно можливі сфери реалізації проектів по Операційній цілі 1.2.

Завдання	Потенційно можливі сфери реалізації проєктів
1.2.1. Підвищення якості та доступності дошкільної та базової середньої освіти та позашкільної освіти, у тому числі для дітей з особливими освітніми потребами	- оптимізація (з урахуванням демографічних, економічних і соціальних перспектив) та модернізація мережі закладів освіти громади; - вдосконалення функціонування опорної школи, створення єдиного освітнього простору в межах освітнього округу; - діджиталізація освіти, її матеріально-технічне та фахове забезпечення;
1.2.2. Проведення комунікаційної, освітньої, інформаційної компанії по боротьбі з гендерним та іншими стереотипами, що породжують дискримінацію, просування культури толерантності та формування нульової терпимості до гендерного насильства серед дітей та молоді.	Проведення тренінгів та навчань за темами: 1) боротьба з гендерними стереотипами та сексизмом; 2) запобігання насильству щодо жінок та боротьба з ним; 3) гарантування рівного доступу жінок до правосуддя; 4) досягнення збалансованої участі жінок та чоловіків у процесі прийняття політичних та суспільних рішень; 5) реалізація стратегії досягнення гендерної рівності в політиці та усіх заходах
1.2.3 Проведення інформаційно – просвітницьких заходів, спрямованих на формування молоді стійких переконань щодо норм культури миру, толерантності, протидії конфліктам.	Проведення тренінгів та навчань за темами: 1) Запобігання та боротьба з домашнім насильством. 2) Надання підтримки молодіжним та дитячим громадським організаціям у реалізації їх проектів з урахуванням принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
1.2.4. проведення для педагогічних працівників та батьків навчань з питань особливостей безпеки життєдіяльності дівчат та хлопців, зокрема щодо поводження з вибухонебезпечними предметами, здійснення психологічної підтримки з питань подолання психологічних травм у дівчат та хлопців, які постраждали від конфліктів	Придбання та розповсюдження методичних матеріалів, з питань особливостей безпеки життєдіяльності дівчат та хлопців, зокрема щодо поводження з вибухонебезпечними предметами, здійснення психологічної підтримки з питань подолання психологічних травм у дівчат та хлопців, які постраждали від конфліктів

Оперативна ціль 1.3. Підвищення рівня громадської активності в громаді

Сьогодні питання про участь громадськості в процесі планування та прийняття управлінських рішень перемістилося на передній план порядку денного оновлення влади. Ріст вимог суспільства щодо більшої прозорості та підзвітності влади, більшої ролі громадськості в процесі прийняття рішень – це відповідь на питання «як зробити владу ефективною?». Демократія починається з оселі кожного громадянина і не зводитися лише до періодичного відвідування виборчих дільниць.

Способи залучення громадян до планування та прийняття рішень на всіх рівнях можуть бути предметом дискусії та активно вивчаються вченими, політиками і громадськими діячами. Однак можна з впевненістю стверджувати, що безумовною довгостроковою сучасною тенденцією стає підвищення ролі громадськості в процесах прийняття рішень. Залучення громадськості – це процес, завдяки якому місцеві жителі як представники зацікавлених сторін беруть участь у вирішенні публічних справ чи питань місцевого значення.

Очікувані результати:

активізація та згуртованість жителів громади, посилення залучення громадськості до процесів розвитку та управління, залучення дівчат та жінок до налагодження діалогу та в разі потреби вирішення конфліктів на рівні територіальних громад;
забезпечено умови для самореалізації жителів громади, зокрема дівчат та хлопців, жінок та чоловіків, включаючи вразливі категорії, такі як люди похилого віку, особи з інвалідністю, внутрішньо переміщені особи, особи, які живуть з ВІЛ тощо;
проведення навчань для посадових осіб місцевого самоврядування з питань реалізації резолюції Ради Безпеки ООН 1325;
розвиток організаційних механізмів реалізації політики гендерної рівності та політики, пов'язаної з проблематикою «Жінки, мир, безпека», включаючи повідомлення про гендерне насильство та сексуальне насильство, пов'язане з конфліктом.

Індикатори:

кількість консультативно-дорадчих органів (молодіжна рада тощо), одиниць;
кількість інституцій громадянського суспільства, на 1000 осіб, одиниць;
кількість консультацій з громадськістю щодо головних питань гуманітарної, соціально-економічної політики та екологічних питань, одиниць;
кількість проведених заходів ("круглих столів", семінарів та інших) щодо розвитку громадянського суспільства і місцевого самоврядування;
залучені інституціями громадянського суспільства ресурси для розвитку громади, млн грн.;
кількість створених молодіжних центрів/платформ/хабів, одиниць;
кількість ініціатив жителів, органів самоорганізації населення, громадських об’єднань та організацій на здійснення соціального замовлення для реалізації програм та проектів у сфері протидії гендерно – зумовленому насильству;
кількість проведених інформаційних кампаній щодо протидії домашньому насильству;
кількість осіб, які були охоплені інформаційними кампаніями щодо протидії домашньому насильству ;
кількість спеціалістів, які пройшли навчання з питань запобігання та протидії домашньому насильству.

Таблиця 31.

Потенційно можливі сфери реалізації проектів по Операційній цілі 1.3.

Завдання	Потенційно можливі сфери реалізації проєктів
1.3.1. Забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків шляхом заходів щодо усунення дискримінації гендерних стереотипів	- проведення тематичних тренінгів; - захист прав жінок-мігрантів, жінок-біженців та жінок-шукачів притулку; -розповсюдження соціальної реклами з протидії дискримінації за ознакою статі та множинною дискримінацією більше ніж за однією ознакою; проведення комунікаційної, освітньої, інформаційної компанії по боротьбі з гендерними та іншими стереотипами, що породжують дискримінацію, просування культури толерантності та миру, формування нульової терпимості до гендерного зумовленого насильства
1.3.2. Сприяння активізації та згуртованості жителів громади, посилення залучення громадськості до процесів розвитку та управління, залучення дівчат та жінок до налагодження діалогу та в разі потреби вирішення конфліктів на рівні територіальних громад.	- залучення громадських організацій до участі у місцевому самоврядуванні та виконання завдань сільської ради щодо розв'язання соціально-економічних проблем розвитку громади та інших проблемних питань, що стоять перед громадою; - створення сприятливих передумов для розвитку громадських організацій шляхом надання практичної, методичної і фінансової підтримки; - залучення громадських організацій до проведення освітніх, культурних, спортивних (але не обмежуючись ними) заходів у громаді; - проведення спільних форумів (семінарів), конференцій для вироблення механізму співпраці між громадськими організаціями та сільською радою.
1.3.3. Забезпечення умов для самореалізації жителів громади, зокрема дівчат та хлопців, жінок та чоловіків, включаючи вразливі категорії, такі як люди похилого віку, особи з інвалідністю, внутрішньо переміщені особи, особи, які живуть з ВІЛ тощо	Створення умов для особистого розвитку та самореалізації мешканців громади шляхом здійснення капіталовкладень у соціальну інфраструктуру.
1.3.4. Підтримка ініціатив жителів, органів самоорганізації населення, громадських об’єднань та організацій, здійснення соціального замовлення для реалізації програм та проектів у сфері протидії гендерно – зумовленому насильству, надання допомоги постраждалим від конфліктів (ВПО, АТО), забезпечення гендерної рівності під час ліквідації наслідків конфлікту.	- залучення мешканців громади до участі у Громадському бюджеті; посилення залучення мешканців до управлінських рішень шляхом налагодження ефективних форм громадської взаємодії (профільні громадські ради, бюджети участі, шкільний бюджет, у тому числі забезпечення рівних можливостей для ВПО та інших уразливих груп населення); створення діалогових майданчиків для обговорення проблем і вироблення рішень серед всіх груп населення, незалежно від статі, віку, стану здоров'я, місця проживання, етнічності, місця проживання, статусу (ВПО та ін)
1.3.5. Збільшити потенціал місцевого самоврядування з питань прав людини, гендерної рівності та антидискриминації , проведення навчань для посадових осіб місцевого самоврядування з питань реалізації резолюції Ради Безпеки ООН 1325.	-реалізація проектів, які розробляє група самодопомоги Бабинської громади за підтримки різних фондів , в т.ч. українського жіночого фонду; -забезпечити збирання даних розподілених за статтю, віком, місцем проживання, з увагою до вразливих груп населення за всіма напрямами реалізації Стратегії.

6.3. Стратегічна ціль 2. Економічний розвиток громади

Таблиця 32. Стратегічна ціль 2. Економічний розвиток громади

Стратегічна ціль 2. Економічний розвиток громади

Операційна ціль2.1.

Операційна ціль 2.2.

Сприяння сталому економічному розвитку громади

Розвиток малого та середнього підприємництва

З метою сталого та всебічного економічного розвитку громади планується працювати в наступних напрямках:

зміцнення підприємств, які вже працюють в громаді;
підтримка нових підприємств, які знаходяться на підготовчому етапі або тільки почали працювати;
залучення інвесторів, які шукають можливостей для налагодження або розширення підприємницької діяльності.

Кожна з цих груп потребує особливого підходу, який врахований у завданнях стратегії, хоча слід зазначити, що створення сприятливого ділового клімату має велике значення для всіх цільових груп, хоча існують конкретні інструменти підтримки для кожної з них.

Для розвитку економічного потенціалу громади вагоме значення має також і сільськогосподарська кооперація. Досвід успішо працюючих кооперативів доводить, що вона стала ефективним механізмом забезпечення конкурентоспроможності малих і середніх сільськогосподарських товаровиробників. Також вона може впливати на розвиток соціальної інфраструктури населених пунктів, жителі яких входять до складу кооперативу.

Сільськогосподарська кооперація сприяє:

– підвищенню рівня самозайнятості населення;

– спільному використанню виробничої інфраструктури (елеваторів, складських приміщень), транспортних засобів, спеціальної техніки та обладнання, що знижує собівартість продукції й супутніх витрат;

– впровадженню нових технологій, модернізації основних фондів і раціональному використанню наявних ресурсів, збільшенню обсягів виробництва й рівня рентабельності.

Одним із важливих завдань, над вирішенням якого планує працювати громада є забезпечення умов для розвитку підприємництва з метою створення нових робочих місць, збільшення податкових надходжень до місцевого бюджету та використання їх для надання якісних послуг мешканцям.

Важливим також є сприяння переробці сільськогосподарської продукції на місцях.

З метою стимулювання економічної активності в Стратегії передбачається здійснення заходів із створення робочих місць не лише у традиційному агровиробництві, але й у неаграрних сферах, зростання самозайнятості населення, створення сприятливого середовища для розвитку місцевих товаровиробників.

Досягнення стратегічної цілі передбачає реалізацію двох операційних цілей:

Операційна ціль 2.1. Сприяння сталому економічному розвитку громади

Очікувані результати:

зростання загального обсягу інвестицій в економіку громади, в тому числі іноземних;
зростання позитивного інвестиційного іміджу громади;
налагодження нових ділових контактів з потенційними інвесторами;
створення умов для сталого розвитку громади, підвищення рівня життя населення, подолання безробіття.

Індикатори:

затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани території, одиниць;

регулярне оновлення інвестиційного паспорту Бабинської сільської ради;
залучення інвесторів до реалізації інвестиційних проєктів інноваційної спрямованості;
участь в інвестиційних презентаціях та форумах кращих інвестиційних проєктів підприємств та організацій громади;
створення сприятливих умов для залучення інвестицій в населені пункти Бабинської громади;
розробка дорожньої карти інвестора;
створення каталогу та он-лайн бази даних пропозицій інвестиційної нерухомості;
кількість підготовлених та поданих заявок до того чи іншого джерела чи банку інвестиційних пропозицій;
зниження диспропорцій в розрізі за статтю, віком, місцем проживання та стану здоров'я (щодо базового індикатора на момент прийняття Стратегії);
рівень участі населення в робочій силі, % в розрізі за статтю, віком, місцем проживання та станом здоров'я;
рівень безробіття за методологією МОП, % в розрізі за статтю, віком та станом здоров'я;
співвідношення середньої заробітної плати жінок і чоловіків, %;
кількість нових доступних для осіб з інвалідністю робочих місці, створених в результаті реалізації проектів, передбачених Стратегією, од.

Таблиця 33.

Потенційно можливі сфери реалізації проектів по Операційній цілі 2.1

Завдання	Потенційно можливі сфери реалізації проєктів
2.1.1. Створення умов для залучення інвестицій (в т.ч. через вдосконалення управління нерухомим майном громади)	- моніторинг земельних ділянок потенційно привабливих для інвестора для створення на ній власного виробництва; - розробка проєктно-кошторисних документацій для подальшого подання за рахунок зовнішніх донорських організацій;
2.1.2. Підготовка інвестиційних продуктів	- розробка дорожньої карти інвестора; - створення он-лайн бази даних пропозицій інвестиційної нерухомості.
2.1.3. Формування позитивного іміджу громади та поширення інформації про інвестиційні можливості	участь в інвестиційних презентаціях та форумах кращих інвестиційних проєктів підприємств та організацій громади
2.1.4. створення економічного профілю громади з урахуванням гендерних показників	- оновлення інвестиційного паспорту громади; - створення каталогу пропозицій інвестиційної нерухомості

Операційна ціль 2.2. Розвиток малого та середнього підприємництва

зниження диспропорцій за рівнем соціально-економічного розвитку між адміністративним центром громади та сільськими населеними пунктами, що увійшли до її складу;
створення додаткових робочих місць в сільській місцевості та стимулювання (мотивація) товаровиробників особистих селянських господарств до самозайнятості;
збільшення доходів індивідуальних домогосподарств;
поширення неаграрних видів бізнесу в громаді;
зростання конкурентоспроможності товарів і послуг місцевого виробництва;
збільшення обсягів виробництва та реалізації продукції місцевих товаровиробників.

Індикатори:

рівень безробіття на сільських територіях, %;
кількість суб’єктів малого та середнього підприємництва в громаді, одиниць;
кількість малих агровиробників, одиниць;
кількість створених та працюючих сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, одиниць;
кількість майстрів народного мистецтва, осіб;
кількість об’єктів торгівлі в сільській місцевості;
кількість проведених заходів для суб’єктів господарювання з питань підтримки місцевих товаровиробників, одиниць;
зниження диспропорцій в розрізі за статтю, віком, місцем проживання та стану здоров'я (щодо базового індикатора на момент прийняття Стратегії);
рівень участі населення в робочій силі, % в розрізі за статтю, віком, місцем проживання та станом здоров'я ;
рівень безробіття за методологією МОП, % в розрізі за статтю, віком та станом здоров'я ;
співвідношення середньої заробітної плати жінок і чоловіків, %;
кількість нових доступних для осіб з інвалідністю робочих місці, створених в результаті реалізації проектів, передбачених Стратегією, од.

Таблиця 34.

Потенційно можливі сфери реалізації проектів по Операційній цілі 2.2.

Завдання	Потенційно можливі сфери реалізації проєктів
2.2.1. Сприяння повній і продуктивній зайнятості та гідній праці для всіх жінок і чоловіків, в тому числі через створення сприятливого середовища для започаткування та ведення підприємницької діяльності.	- організація та проведення бізнес-навчання та консультування; - створення бізнес-інкубатору; - навчальні візити на підприємства
2.2.2. Розвиток жіночого підприємництва, включаючи надання підтримки жінкам в сільській місцевості щодо започаткування та розвитку малого та середнього підприємництва, фермерства та кооперативів (далі - МСП).	- освіта для підприємців; - бізнес-навчання та консультування; - сприяння залученню підприємців до участі у Всеукраїнських та обласних конкурсах інвестиційних проектів.
2.2.3. Активізація діалогу між представниками бізнесу, владою, громадою та пілотування соціальних корпоративних ініціатив, спрямованих на зменшення шкідливих практик (таких як булінг, куріння, алкоголізм, вживання наркотиків)	формування нової культури взаємозв’язків у громаді; запровадження соціального партнерства; спеціальний курс,розвиваючий підприємницькі навички, до шкільної програми
2.2.4. Сприяння підвищенню кваліфікації МСП та поширенню всіх форм інновацій	- розвиток неаграрних видів бізнесу в громаді; - організація та проведення бізнес-навчання та консультування; - просування і реклама місцевого виробника; - сприяння розвитку малого та середнього бізнесу; - майстер класи для потенційних підприємців
2.2.5 Забезпечення інклюзивного доступу малих та середніх підприємств до фінансових, трудових, земельних ресурсів, включаючи підтримку жінок-підприємців.	перекваліфікація та практичні навчання; сприяти розширенню спектру побутових послуг, що надаються мешканцям громади суб’єктами підприємницької діяльності максимально рівномірно в усіх частинах громади
2.2.6. Підтримка МСП у зростанні на внутрішньому та зовнішніх ринках.	покращення ділових зв’язків; ярмарки продукції місцевих виробників ; сприяти задоволенню потреб населення в якісних товарах та послугах, запобігати необґрунтованому підвищенню цін на споживчому ринку.
2.2.7. Популяризація історичного, культурного та зеленого / сільського туризму шляхом надання рівних можливостей жінкам та чоловікам брати участь у валоризації території та туристичній привабливості	- ярмарки майстрів народного мистецтва; -забезпечити впорядкування вуличної торгівлі

6.4. Стратегічна ціль 3.

Створення комфортних та безпечних умов для проживання

Таблиця 35 .

Стратегічна ціль 3. Створення комфортних та безпечних умов для проживання

Стратегічна ціль 3.

Створення комфортних та безпечних умов для проживання

Операційна ціль 3.1.

Операційна ціль 3.2.

Розбудова та модернізація інфраструктури громади та благоустрій

Створення безпечних умов для проживання в громаді. Забезпечення особистої безпеки громадян, зниження рівня злочинності, в тому числі гендерно-зумовленого насильства

Операційна ціль 3.1. Розбудова та модернізація інфраструктури громади та благоустрій

Одним із завдань влади є створення комфортних та безпечних умов для проживання мешканцям громади. Для забезпечення громадянам надання усіх необхідних послуг спроможна територіальна громада повинна мати необхідну інфраструктуру в належному стані. Погана якість доріг, неналежний рівень зовнішнього освітлення, незадовільна якість води та перебої в поставці води, точковий характер сфери сервісу та інше негативно впливають на розвиток громади та комфортність і безпечність умов проживання її жителів.

На сьогодні частина доріг об’єднаної територіальної громади Бабинської сільської ради, знаходиться в незадовільному стані, що має негативний вплив на життєдіяльність й перспективи розвитку територіальної громади, своєчасність надання якісних медичних, освітніх та інших послуг населенню. Тому планується здійснити капітальний ремонт ряду доріг в населених пунктах громади. Для створення безпечних умов для пішоходів, зокрема жінок, дітей та літніх людей, які частіше ходять пішки, їздять на велосипедах і користуються громадським транспортом в громаді планується будівництво пішохідних доріжок. Це є пріоритетом з точки зору рівного доступу до безпечного середовища, адже можна буде говорити про рівний розподіл наявних ресурсів. Нові тротуари зроблять селище доступнішим для кожного жителя громади.

Очікувані результати:

модернізація водопровідно-каналізаційного господарства, підвищення ефективності та надійності його функціонування;
покращення якості питної води;
відновлення та розвиток дорожньої інфраструктури громади, покращення стану доріг;

Індикатори:

здійснено будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт водопровідних мереж та каналізаційних мереж, % або погонні метри;
відсоток домогосподарств, підключених до централізованого водопостачання, водовідведення;
протяжність доріг на яких відсутня ямковість, км;
побудовано, проведено реконструкцію, капітальний ремонт пішохідних доріжок, м²;
капітально відремонтовано доріг, км;
різниця в кількості піднятої води та поставленої безпосередньо споживачу, м³;
придбані транспортні засоби спеціального призначення та комплектувальні вироби до них для комунальних підприємств, одиниць;
сприяння забезпеченню житлом внутрішньо переміщених осіб (ВПО), молоді, фахівців соціальної сфери, учасників антитерористичної операції (АТО);
частка населення, яке забезпечено цілодобовим водопостачанням, % загальної чисельності населення в розрізі за статтю, віком, місцем проживання та станом здоров'я.

Таблиця 36.

Потенційно можливі сфери реалізації проектів по Операційній цілі 3.1.

Завдання	Потенційно можливі сфери реалізації проєктів
3.1.1. Розбудова та ремонт дорожньої інфраструктури з урахуванням вимог інклюзивності, пішохідного та велосипедного руху	- нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт вулиць, доріг; - нове будівництво, реконструкція капітальний ремонт пішохідних доріжок; - облаштування автобусних зупинок; - розвиток громадського транспортного сполучення.
3.1.2. Покращення якості та доступності надання, а також розширення видів житлово-комунальних послуг в громаді мешканцям незалежно від місця проживання, віку, статі, стану здоров’я	- нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт об’єктів водопостачання та водовідведення; - забезпечення населення громади питною водою нормативної якості в межах обґрунтованих нормативів питного водопостачання; - відновлення, охорона та раціональне використання джерел питного водопостачання; - зменшення втрат питної води; - захист джерел питного водопостачання від шкідливого впливу суб’єктів господарювання та об’єктів, що створюють залучення підприємств загрозу забрудненню вод.
3.1.3.Впровадження енергоефективних та ресурсозберігаючих технологій	- реконструкція та капітальний ремонт будівель комунальної власності з використанням енергоефективних та ресурсозберігаючих технологій; підвищення рівня знань працівників установ громадської сфери щодо можливостей отримання дофінансування з різноманітних джерел (в т.ч. міжнародних) на свою діяльність та покращення інфраструктури
3.1.4. Благоустрій населених пунктів громади (в т. ч. організація зелених зон та зон відпочинку, вуличного освітлення, безпечних санітарно-гігієнічних вимог для жінок та чоловіків та ін.) з урахуванням потреб населення різного віку, статі, стану здоров’я, місця проживання	- облаштування автобусних зупинок; - облаштування парків та паркових зон; - облаштування зон для для проведення свят; - проведення реконструкції вуличного освітлення; - підтримка ініціатив, а також реалізація заходів, що популяризують традицію, історію і культурну спадщину громади; - встановлення критих велосипедних парковок; -облаштування зон виїзної торгівлі.
3.1.5. Підвищення екологічної обізнаності населення. Залучення громадян різного віку, статі, соціального статусу, місця проживання та здоров'я до вирішення екологічних проблем та зменшення ризику стихійних лих	- проведення систематичного контролю підприємств громади на предмет дотримання вимог законодавства у галузі екології; - забезпечення підписання всіма мешканцями громади угод про вивезення твердих побутових відходів; - закупівля контейнерів для роздільного збирання твердих побутових відходів (ТПВ); - пошук інформації щодо сучасних рішень в сфері охорони середовища і їх адаптацію для українських реаліїв; - пошук державних та закордонних джерел фінансування проектів у сфері охорони середовища
3.1.6. проведення навчань для соціальних працівників , психологів, юристів, медичних працівників , представників громадських організацій, волонтерів з питань надання гендерно – чутливих соціальних послуг, запобігання та протидії всім формам насильства щодо жінок, надання допомоги постраждалим від конфліктів, сексуального насильства з урахуванням потреб постраждалих від конфліктів, у тому числі особливих потреб людей з інвалідністю, осіб похилого віку	проведення тренінгів та семінарів ; створення зручного та доступного інструменту по донесенню публічної інформації і наданню послуг кожному мешканцю громади та залучення потенційних інвесторів.

Операційна ціль 3.2. Створення безпечних умов для проживання в громаді. Забезпечення особистої безпеки громадян,
зниження рівня злочинності, в тому числі гендерно-зумовленого насильства

Велика кількість населення громади, стан доріг, транспортного сполучення між населеними пунктами, укомплектованість штату поліції, високий рівень безробіття в цілому по громаді - всі ці чинники не сприяють безпечному проживанню мешканців на території громади. Тому для підвищення рівня безпеки мешканців, зменшення соціальної напруги, запобігання правопорушень, необхідно вирішити ряд завдань.

Ще одним актуальним завданням, що постає перед владою є створення сучасної системи поводження з твердими побутовими відходами, що спричинено постійним зростанням їх утворення та накопичення, недосконалою системою поводження з ними, а також зміною морфологічного складу відходів, яка відбулася впродовж останніх кількох десятиліть. Сучасна система поводження з ТПВ повинна бути спрямованою на увесь цикл поводження з відходами – від збирання до захоронення, базуватися на економічно обґрунтованих тарифах, враховувати необхідність інформаційної роботи з утворювачами відходів. Усе це потребує значних інвестицій, професійного підходу, підтримки населення.

Очікувані результати:

підвищення рівня безпеки в громаді;
створення ефективної системи поводження з ТПВ;

Індикатори:

кількість населених пунктів громади, в яких організовано вивіз ТПВ;
відсоток охоплених послугами з вивезення ТПВ домогосподарств та суб’єктів господарювання;
відношення доходів від надання послуги поводження з відходами до витрат на її надання;
рівень оплати за послуги (відношення обсягу сплачених коштів до запланованих);
сприяння забезпеченню житлом внутрішньо переміщених осіб (ВПО), молоді, фахівців соціальної сфери, учасників антитерористичної операції (АТО);
частка населення, яке забезпечено цілодобовим водопостачанням, % загальної чисельності населення в розрізі за статтю, віком, місцем проживання та станом здоров'я.

Таблиця 37. Потенційно можливі сфери реалізації проектів по Операційній цілі 3.2.

Завдання	Потенційно можливі сфери реалізації проєктів
3.2.1. Вдосконалення системи поводження з твердими побутовими відходами, зокрема сортування та переробки.	закупівля транспортних засобів спеціального призначення та комплектувальних виробів до них для комунальних підприємств; збирання різних типів відходів, утилізація, захоронення; покриття витрат та фінансова стійкість; організація та управління системою поводження з ТПВ; інформація та участь, підвищення рівня знань.
3.2.2. Забезпечення правової та криміногенної безпеки життя та здоров’я в громаді	- оліпшення матеріально-технічної бази поліцейського пункту.
3.2.3. Дотримання та забезпечення прав людини та основних свобод; профілактика, попередження та розвиток системи реагування, зокрема, на випадки ґендерно-зумовленого насильства	- покращення якості та доступності надання медичних послуг; - забезпечення пільгових контингентів лікарськими засобами та технічними засобами, згідно чинного законодавства; - реалізація заходів щодо профілактики, виявлення на ранніх стадіях та лікування найбільш поширених в регіоні і соціально небезпечних хвороб; - проведення інформаційно-оздоровчих заходів спільно із закладами охорони здоров’я, освіти, органів місцевої влади, засобами масової інформації та громадськими організаціями щодо популяризації здорового способу життя; - підвищення рівня кваліфікації медичних працівників; - забезпечення молодих спеціалістів належним соціальним захистом та житлом; - покращення доступу до соціальних послуг.
3.2.4. проведення інформаційно – просвітницьких заходів щодо забезпечення особистої та колективної безпеки населення з урахуванням гендерних аспектів, особливих потреб людей з інвалідністю, осіб похилого віку.	- підтримка заходів, що популяризують культуру національних та етнічних меншин на території громади; - підтримка ініціатив, а також реалізація заходів, що популяризують традицію, історію і культурну спадщину громади

7. ПЛАН РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ

В основу Плану реалізації стратегії лягли проектні ідеї, відібрані та доопрацьовані членами Робочої групи на основі пропозицій, що надійшли від представників підприємств, установ та організацій Бабинської громади.

Часові рамки і засоби реалізації

План реалізації стратегії складається з трьох Стратегічних цілей Стратегії, які реалізуються через відповідні технічні завдання на проекти місцевого розвитку (далі – ТЗ) упродовж 2022–2027 років.

Впровадження проектів програм можливе через:

- внесення заходів до щорічної програми соціально-економічного розвитку, можливо – галузевих програм;

- фінансування за рахунок субвенції на розвиток інфраструктури територіальної громади;

- залучення коштів Державного фонду регіонального розвитку, в т.ч. на проекти міжмуніципальної співпраці;

- залучення фінансування від проектів та програм міжнародної технічної допомоги суб‘єктами місцевого розвитку різних організаційно-правових форм;

- залучення співфінансування від мешканців громади (де це передбачено умовами проекту).

8. ОСНОВНІ ЕТАПИ ТА МЕХАНІЗМИ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ.

СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ, МОНІТОРИНГУ ТА ОНОВЛЕННЯ СТРАТЕГІЇ

Реалізація Стратегії здійснюватиметься на основі партнерства, координації та узгодження діяльності всіх основних учасників цього процесу. Впровадження Стратегії буде забезпечуватися через системну реалізацію комплексу інформаційних, організаційних та фінансових заходів, які будуть проводитися відповідно до Плану реалізації Стратегії та інших місцевих програм, які випливають із Стратегії, а також рішень органів місцевого самоврядування, що приймаються для досягнення стратегічних цілей. Стратегія розвитку не може передбачити всі дії місцевого, регіонального та національного рівня, які будуть реалізовуватись у Бабинській територіальній громаді та Рівненській області до 2027 року, та можуть сприяти досягненню очікуваних результатів. Проте, стратегічні цілі, визначені цим документом, фактично визначають точки прикладання зусиль та напрями використання ресурсів (у тому числі приватних інвестицій), аби їх результативність була максимальною з точки зору досягнення стратегічного бачення, визначеного у Стратегії. Найбільш оптимальним підходом є створення системи «стратегічного управління», яка забезпечує інституційні умови для здійснення змін на всіх рівнях. Розробка, а далі затвердження стратегії та плану її реалізації сільською радою – це лише перший етап циклу стратегічного управління громадою. Наступні етапи для досягнення запланованих цілей це:

• результативна і ефективна реалізація заходів;

• моніторинг впровадження стратегії та оцінка результатів реалізації заходів;

• можливі коригування плану та його актуалізація.

Ці елементи повинні разом створити організовану систему.

Методика реалізації Стратегії передбачає її здійснення в рамках трьох послідовних та взаємопов’язаних програмних етапів, включених у три Плани реалізації: перший – 2020-2022 роки; другий – 2023-2025 роки та третій – 2026-2027 роки. План заходів з реалізації Стратегії розробляється строком на три роки та, після оцінки його виконання, на наступні роки періоду дії Стратегії.

План заходів з реалізації Стратегії передбачає заходи, обсяги і джерела фінансування з визначенням індикаторів результативності їх виконання та є основою для розроблення інвестиційних програм (проєктів), спрямованих на розвиток громади.

Реалізація завдань Стратегії передбачає виконання одночасно багатьох завдань різними структурами виконкому Бабинській сільської ради за участі багатьох партнерів, що ставить перед керівництвом громади питання належного управління цим доволі складним процесом.

Фінансове забезпечення реалізації Стратегії. Стратегія розвитку громади розглядається як плановий документ найвищого ієрархічного рівня планування в громаді, її реалізація вимагає зосередження фінансових та людських ресурсів. Зусилля сільської ради, громадянського суспільства і громадян повинні бути націлені на успішну реалізацію проєктів та заходів, передбачених Стратегією. Таким чином, зосередження та належна координація наявних фінансових ресурсів, дасть змогу забезпечити досягнення цілей, визначених у цій Стратегії. Джерелами фінансування реалізації Стратегії будуть: кошти Державного бюджету України, зокрема державного фонду регіонального розвитку, галузевих (міжгалузевих) державних цільових програм та бюджетних програм центральних органів виконавчої влади, що спрямовуються на розвиток відповідної сфери, субвенцій, інших трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам; кошти місцевих бюджетів; кошти міжнародної технічної допомоги; коштів інвесторів, власних коштів підприємств; благодійні внески; кошти з інших джерел, не заборонених законодавством.

Узгодженість Стратегії з програмними та стратегічними документами. Національна система стратегічного планування має базуватися на узгодженій системі координації процесів стратегічного планування на центральному, регіональному та місцевому рівні. Розроблена Стратегія розвитку Бабинської сільської ради на період до 2027 року відповідає принципам, пріоритетам, стратегічним цілям та завданням Державної регіональної політики України та процесів державного стратегічного планування розвитку окремих секторів економіки країни та її регіонів, що враховує потреби їх розвитку та необхідність підвищення конкурентоспроможності.

УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕСОМ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ

Управління процесом реалізації стратегії розвитку Бабинської сільської ради на період до 2027 року проводиться за принципами єдності управління, персональної відповідальності, прозорості та поточної координації дій.

Адміністрування процесу реалізації стратегічного плану здійснюється виконавчим комітетом сільської ради.

ПРОЦЕДУРА МОНІТОРИНГУ СТРАТЕГІЇ

Моніторинг - це процес регулярного збору інформації з усіх аспектів реалізації запланованих завдань та заходів стратегії. Моніторинг дозволяє робити висновки та приймати рішення щодо процесу реалізації запланованих дій.

Моніторинг реалізації стратегії може здійснюватися за такими напрямками:

- моніторинг стратегії на відповідність досягнення очікуваних результатів;

- моніторинг виконання плану реалізації стратегії;

- моніторинг стратегії на відповідність інституційного та фінансового забезпечення;

- моніторинг зовнішнього оточення.

Показники моніторингу виконання Стратегії розвитку Бабинської сільської ради на період до 2027 року (технічні завдання)

Таблиця 38. Технічні завдання (ідеї проектів)

Стратегічні цілі	операційні цілі	Завдання	технічні завдання (ідеї проектів)
Стратегічні цілі	операційні цілі	Завдання	технічні завдання (ідеї проектів)
Обл1. Створення умов для гармонійного розвитку жителів громади	1.1. Забезпечення сталого функціонування соціальної інфраструктури громади з урахуванням вимог інклюзивності та належного управління	1.1.1. Проведення аналізу та розроблення рекомендацій щодо створення необхідної інфраструктури з урахуванням потреб дівчат та хлопців, жінок та чоловіків, зокрема осіб з інвалідністю . Капітальне, матеріально-технічне та матеріальне забезпечення закладів соціальної інфраструктури	Капітальний ремонт КЗ «Бабинський дитячий ясла-садок «Казковий світ» в с.Бабин, вул.Мирна,2а
			Реконструкція системи опалення із встановленням котлів на альтернативному паливі в дитячому садочку «Малятко» в с. Бабин Гощанського району (коригування)
			Поновлення та зміцнення матеріально-технічної бази у всіх закладах охорони здоров'я. Оснащення ФАПів комп'ютерною та оргтехнікою.
			Облаштування територій закладів культури
			Облаштування території Горбаківської та Бабинської амбулаторій та культури
			Поточний ремонт приміщень закладів освіти
			Поточний ремонт приміщень ФАПів у населених пунктах сільської ради (Іллін, Томахів, Рясники, Дмитрівка, Мнишин)
			Модернізація харчоблоків у закладах освіти
			Будівництво захисних споруд цивільного захисту на території освітніх закладів
			Встановлення огорож навколо територій освітніх закладів
			Утеплення стелі у Томахівській філії Горбаківського ліцею
			Заміна вікон (енергозберігаючі ) у закладах освіти
			Перекриття покрівлі Іллінської гімназії
			Утеплення фасаду Іллінської гімназії
			Капітальний ремонт спортзалу у Бабинському ліцеї
			Облаштування пандусів та ремонт надвірних сходів у комунальних закладах сільської ради
			Переобладнання санвузлів у закладах освіти відповідно до вимог , які передбачені для осіб з ООП
			Будівництво навісів для шкільних автобусів (Бабин, Горбаків)
			Капітальний (поточний) ремонт приміщень клубних установ у населених пунктах сільської ради (Дмитрівка, Рясники, Мнишин, Томахів, Бабин, Дорогобуж)
			Облаштування водовідводів та водостічних жолобів у закладах освіти (Дорогобуж)

		1.1.2. Створення доступної та всеохоплюючої інфраструктури культури, фізичної культури та спорту	Будівництво штучного міні футбольного поля по вул.Шкільній в с.Горбаків Рівненського району Рівненської області
			Встановлення системи опалення в клубних установах сільської ради

		1.1.3. Розвиток молодіжної політики з урахуванням рівних можливостей юнаків та дівчат до фізичної культури та спорту як активізації людського резерву регіону	Будівнитцво спортивно-оздоровчого комплексу у с.Горбаків по вул. Шкільній (біля ліцею) (виготовлення ПКД)
			Стадіон для всіх. Реконструкція стадіону та облаштування спортивних майданчиків з урахуванням потреб різних груп населення в с.Бабин та с.Горбаків
	1.2. Всебічний розвиток дітей та молоді незалежно від статі, стану здоров’я, місця проживання та рівня доходів родини	1.2.1. Підвищення якості та доступності дошкільної, базової середньої освіти та позашкільної освіти, у тому числі для дітей з особливими освітніми потребами	Затишна школа. Локація відпочинку для учасників освітнього процесу на території закладів освіти
			Придбання шкільного автобуса.
			Встановлення спортивно-ігрових майданчиків для учнів початкових класів та дошкільнят на території закладів освіти
			Придбання електричних конвекторів в існуючі укриття закладів освіти
			Оновлення (за необхідністю) комп'ютерної техніки у закладах освіти
			Поповнення та поновлення бібліотечного фонду
			Придбання корекційних засобів навчання та реабілітації, обладнання для роботи з особами з особливими потребами (ООП)
			Створення ресурсної кімнати та оснащення її сучасним обладнанням і мобільними меблями у закладах освіти
			Забезпечення навчальних аудиторій інтерактивними дошками
			Забезпечення профільних (предметних) кабінетів у закладах освіти засобами навчання згідно сучасних нормативних вимог.
			Створення нового освітнього середовища у навчальних кабінетах закладів освіти (за вимогами НУШ)
			Оновлення меблів у закладах освіти
			Встановлення фільтрів для очищення води у закладах освіти
			Оновлення спортивного інвентаря у закладах освіти
			Оновлення антивірусних програм у закладах освіти
		1.2.2. Проведення комунікаційної, освітньої, інформаційної компанії по боротьбі з гендерним та іншими стереотипами, що породжують дискримінацію, просування культури толерантності та формування нульової терпимості до гендерного насильства серед дітей та молоді
		1.2.3 Проведення інформаційно – просвітницьких заходів, спрямованих на формування молоді стійких переконань щодо норм культури миру, толерантності, протидії конфліктам	Створення молодіжного простору під відкритим небом «Go rest» в с.Бабин
			Придбання мобільної сцени. (збірно-розбірна орієнтовним розміром 8*6м)
		1.2.4. проведення для педагогічних працівників та батьків навчань з питань особливостей безпеки життєдіяльності дівчат та хлопців, зокрема щодо поводження з вибухонебезпечними предметами, здійснення психологічної підтримки з питань подолання психологічних травм у дівчат та хлопців, які постраждали від конфліктів
	1.3. Підвищення рівня громадської активності в громаді	1.3.1. Забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків шляхом заходів щодо усунення дискримінації гендерних стереотипів
		1.3.2. Сприяння активізації та згуртованості жителів громади, посилення залучення громадськості до процесів розвитку та управління, залучення дівчат та жінок до налагодження діалогу та в разі потреби вирішення конфліктів на рівні територіальних громад
		1.3.3. Забезпечення умов для самореалізації жителів громади, зокрема дівчат та хлопців, жінок та чоловіків, включаючи вразливі категорії, такі як люди похилого віку, особи з інвалідністю, внутрішньо переміщені особи, особи, які живуть з ВІЛ тощо
		1.3.4. Підтримка ініціатив жителів, органів самоорганізації населення, громадських об’єднань та організацій, здійснення соціального замовлення для реалізації програм та проектів у сфері протидії гендерно – зумовленому насильству, надання допомоги постраждалим від конфліктів (ВПО, АТО), забезпечення гендерної рівності під час ліквідації наслідків конфлікту.	Запровадження місцевого конкурсу кращих ініціатив «Ініціатива – Дія - Успіх!»
2. Економічний розвиток громади	2.1. Сприяння сталому економічному розвитку громади	2.1.1. Створення умов для залучення інвестицій (в т.ч. через вдосконалення управління нерухомим майном громади)
		2.1.2. Підготовка інвестиційних проєктів
		2.1.3. Формування позитивного іміджу громади та поширення інформації про інвестиційні можливості
		2.1.4. створення економічного профілю громади з урахуванням гендерних показників
	2.2. Розвиток малого та середнього підприємництва	2.2.1. Створення сприятливого середовища для започаткування та ведення підприємницької діяльності, умов для гідної праці для всіх жінок і чоловіківгромади
		2.2.2. Активізація діалогу між представниками бізнесу, владою, громадою та пілотування соціальних корпоративних ініціатив, спрямованих на зменшення шкідливих практик (таких як булінг, куріння, алкоголізм, вживання наркотиків) .
		2.2.3. Сприяння підвищенню кваліфікації МСП та поширенню всіх форм інновацій
		2.2.4. Забезпечення інклюзивного доступу малих та середніх підприємств до фінансових, трудових, земельних ресурсів, включаючи підтримку жінок-підприємців
		2.2.5. Підтримка МСП у зростанні на внутрішньому та зовнішніх ринках
		2.2.6. Популяризація історичного, культурного та зеленого / сільського туризму шляхом надання рівних можливостей жінкам та чоловікам брати участь у валоризації території та туристичній привабливості	Встановлення меморіального знаку в історичній частині села Дорогобуж про історичну значимість краю

3. Створення комфортних та безпечних умов для проживання	3.1. Розбудова та модернізація інфраструктури громади та благоустрій	3.1.1. Розбудова та ремонт дорожньої інфраструктури з урахуванням вимог інклюзивності, пішохідного та велосипедного руху	Капітальний ремонт автомобільної дороги О181503 Шубків-Гориньград Перший-Рясники-М06 на ділянці км2+140-км6+000 Гощанський район
			Капітальний ремонт автомобільної дороги С180309 Рясники-Дмитрівка-М06 на ділянці км8+000-9+000 Гощанський район
			Капітальний ремонт автомобільної дороги С180302 М06-Підліски на ділянці км0+000-3+9000 Гощанський район
			Капітальний ремонт дорожнього покриття автомобільної дороги місцевого значення О180302 Шкарів-Бугрин-М'ятин на ділянці км+050-0+550
			Капітальний ремонт дорожнього покриття по вул.Садова в с.Горбаків Гощанського району Рівненської області
			Поточний середній ремонт автомобільної дороги О180309 М-06 Дорогобуж-Подоляни-Горбаків на ділянці км0+050-3+300 Гощанського району


			Поточний ремонт покриття вул.Польова в с.Шкарів Рівненського району Рівненської області
			Ремонт дорожнього полотна по вул.Паркова в с.Бабин (площадка біля клубної установи по вул.Паркова,2а)
			Поточний ремонт покриття вул.Мирна в с.Бабин Рівненського району Рівненської області
			Поточний ремонт покриття провул.Затишний в с.Бабин Рівненського району Рівненської області
			Поточний ремонт покриття вул.Лугова в с.Бабин Рівненського району Рівненської області
			Експлуатаційне утримання доріг і вулиць комунальної власності
			Поточний ремонт доріг та вулиць комунальної власності (які не зазначені вище)
		3.1.2. Покращення якості та доступності надання, а також розширення видів житлово-комунальних послуг в громаді мешканцям незалежно від місця проживання, віку, статі, стану здоров’я	Реконструкція мережі водовідведення та каналізаційної насосної станції по вул.Набережна, 1 в с.Бабин Рівненського району Рівненської області
			Нове будівництво водогону до с.Підліски та водопровідної мережі у цьому населеному пункті
		3.1.3. Впровадження енергоефективних та ресурсозберігаючих технологій
		3.1.4. Благоустрій населених пунктів громади (в т. ч. організація зелених зон та зон відпочинку, вуличного освітлення, безпечних санітарно-гігієнічних вимог для жінок та чоловіків та ін.) з урахуванням потреб населення різного віку, статі, стану здоров’я, місця проживання	Встановлення огорожі кладовищ в населених пунктах сільської ради та їх благоустрій
			Облаштування та благоустрій скверів у населених пунктах громади
			Впорядкування парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення «Горбаківський» вул.Парковій в с.Горбаків Рівненського району Рівненської області

			Реконструкція мережі вуличного освітлення у селах Іллін, Томахів, Мнишин, Дорогобуж, Подоляни, Шкарів.
			Реконструкція кладовищ на території Бабинської сільської ради
			Встановлення громадського туалету в центральній частині с.Бабин

		3.1.5. Підвищення екологічної обізнаності населення. Залучення громадян різного віку, статі, соціального статусу, місця проживання та здоров'я до вирішення екологічних проблем та зменшення ризику стихійних лих
		3.1.6. проведення навчань для соціальних працівників , психологів, юристів, медичних працівників , представників громадських організацій, волонтерів з питань надання гендерно – чутливих соціальних послуг, запобігання та протидії всім формам насильства щодо жінок, надання допомоги постраждалим від конфліктів, сексуального насильства з урахуванням потреб постраждалих від конфліктів, у тому числі особливих потреб людей з інвалідністю, осіб похилого віку
	3.2. Створення безпечних умов для проживання в громаді. Забезпечення особистої безпеки громадян, зниження рівня злочинності, в тому числі гендерно-зумовленого насильства	3.2.1. Вдосконалення системи поводження з твердими побутовими відходами, зокрема сортування та переробки.	Здійснення заходів (вивезення, рекультивація, облагородження) з ліквідації стихійних сміттєзвалищ (очищення земель, які засмічені твердими побутовими відходами)
			Впровадження системи роздільного збирання (встановлення сміттєвих баків)
		3.2.2. Забезпечення правової та криміногенної безпеки життя та здоров’я в громаді	Будівництво Центру безпеки у с.Бабин Рівненського району Рівненської області
		3.2.3. Дотримання та забезпечення прав людини та основних свобод; профілактика, попередження та розвиток системи реагування, зокрема, на випадки ґендерно-зумовленого насильства	Капітальний ремонт частини приміщення та системи опалення першого поверху громадського будинку за адресою с.Горбаків, вул.Центральна,29 Рівненського району Рівненської області
		3.2.4. Проведення інформаційно – просвітницьких заходів щодо забезпечення особистої та колективної безпеки населення з урахуванням гендерних аспектів, особливих потреб людей з інвалідністю, осіб похилого віку
		3.2.5. Запровадження сучасних механізмів оперативного інформування населення про загрози та небезпечні ситуації

9.ПРИПУЩЕННЯ ТА РИЗИКИ

Загальні припущення, що мають значення для реалізації Стратегії, полягають в успішності задекларованих Урядом України реформ, а також ефективності реагування на зовнішні виклики, пов‘язані з війною на сході України.

Наступними важливими припущеннями успішності реалізації цієї Стратегії є доступність коштів державної субвенції на розвиток інфраструктури територіальної громади, доступність та прозорість фінансових ресурсів Державного фонду регіонального розвитку.

Реалізація у Бабинській громаді проектів міжнародної технічної допомоги з підтримки практики сталого місцевого розвитку сприятиме досягненню позитивних результатів. Наявність коштів та знань з питань проектного менеджменту, відповідних технічних знань, є важливими загальними припущеннями для успішної реалізації стратегії.

Можливості реалізації програми є ускладненими, оскільки Бабинська територіальна громада створена в 2016 році та раніше не працювала у режимі довгострокового планування та виконання запланованого. Варто провести значну інформаційну роботу серед місцевих політичних, бізнесових кіл та громадськості для належної підтримки стратегічних ініціатив та впровадження проектів.

До реалізації стратегії повинні бути залучені громадські організації, програми міжнародної технічної допомоги, державні установи, приватні інвестори зі своїми знаннями, людськими, інформаційними, матеріальними та фінансовими ресурсами.

Деякі проекти з плану реалізації Стратегії можуть бути більш ефективними при застосуванні конкурсних механізмів – доступ до суспільних благ повинен бути забезпечений за прозорими правилами, передусім для тих сіл, які демонструватимуть більш активну участь мешканців (наприклад, вносять своє співфінансування, безоплатну працю на користь громади, забезпечення утримання об’єктів інфраструктури тощо).

Підвищення спроможності місцевого населення та установ і їх готовність взяти участь та надати підтримку у реалізації Стратегії є наступним важливим припущенням, що допомагає максимально використати сільськогосподарський, туристичний і підприємницький потенціал всіх територій громади. Участь фермерів, сільськогосподарських підприємств та інших суб’єктів розвитку села є особливо важливою для успіху ініціатив зі створення сільськогосподарських кооперативів.

Основні ризики, пов’язані з реалізацією Стратегії включають:

· Зниження інвестиційного рейтингу країни і регіону;

· Зменшення обсягів, або скасування субвенції на розвиток інфраструктури об‘єднаних територіальних громад;

· Нехтування сільськими територіями на користь міста – низький рівень інвестицій, старіння населення, демографічний спад, міграція.

· Нераціональне використання природних ресурсів.

· Неможливість встановлення необхідних партнерських відносин та отримання критичної маси зацікавлених сторін в населених пунктах, готових підтримати реалізацію конкретних проектів та стратегії в цілому.

· Невчасне вирішення соціальних, освітніх, інфраструктурних, екологічних та інших проблем сільського населення.

10.РЕКОМЕНДАЦІЇ

Успіх реалізації та сталості результатів кожного проекту базується на розумному врахуванні інтересів громади і приватних інтересів. Тому, де це можливо, необхідне поєднання фінансування з бюджету громади і приватних коштів на додаток до підтримки з держбюджету та програм міжнародної технічної допомоги.

Участь проектів міжнародної технічної допомоги (зокрема, ЄС), має важливе значення для надання фінансових ресурсів та технічної допомоги, забезпечення управлінського потенціалу і технічних навичок для реалізації стратегії.

Важливо розвивати діяльність неурядових громадських організацій в громаді, як можливість залучення мешканців до громадських ініціатив, підвищення лояльності до територіальної громади, де вони мешкають, а також розглядати неурядові організації, як ресурс залучення грантових коштів в громаду.

Досвід інших громад, регіонів і країн може прискорити реалізацію проектів і сприяти отриманню максимальної віддачі.

Відповідно до передбачених стратегією цілей, окремі завдання та ідеї проектів можуть бути додані, або змінені в наступні роки під час процедур моніторингу та актуалізації стратегії.

Сільський голова Володимир БОЙКО

« повернутися

Оновлена Стратегія розвитку громади

2. ХАРАКТЕРИСТИКА ГРОМАДИ

Код для вставки на сайт

Онлайн-опитування:

Результати опитування

Дякуємо!

Форма подання електронного звернення

Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Реєстрація в системі електронних петицій

Відновлення забутого пароля